Ухвала суду № 137698535, 24.06.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/11088/26

УХВАЛА

24 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Центр" про забезпечення позову у справі позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Центр" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Центр" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Волинській області про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності від 15.05.2026 №953/03-20-09-03-01.

До суду 23 червня 2026 року надійшла заява про забезпечення позову, в якій товариство з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Центр" просить:

- зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Волинській області про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 15.05.2026 №953/03-20-09-03-01 яким припинено дію Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер № 03170314202200012 від 19.08.2022 року, термін дії з 19.08.2022 року до 19.08.2027 року на АЗС, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, 3, до набрання законної сили рішенням суду;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального записи про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі реєстраційний номер № 03170314202200012 від 19.08.2022 року, термін дії з 19.08.2022 року до 19.08.2027 року на АЗС, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, 3.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Головного управління ДПС у Волинській області про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 15.05.2026 №953/03-20-09-03-01 припинено дію ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер № 03170314202200012 від 19.08.2022 року, термін дії з 19.08.2022 року до 19.08.2027 року на АЗС, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, 3. Зазначене рішення є протиправним, оскільки не відповідає вимогам законодавства, а також, у контролюючого органу були відсутні підстави для анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним. Крім того, дія ліцензії припиняється в день набрання чинності рішенням про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності. Припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним істотно ускладнить ефективний захист та поновлення прав та інтересів товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Центр", основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля пальним (код КВЕД 47.30). Анулювання ліцензії, в свою чергу, призводить до зупинення господарської діяльності підприємства на автозаправних станціях, що може мати наслідки, такі як: втрата прибутку від здійснення господарської діяльності, неможливість виплати заробітної плати персоналу, неможливість виконання зобов`язань щодо реалізації пального за вже укладеними правочинами, що у свою чергу призведе до підриву ділової репутації підприємства та численних судових процесів з приводу сплати штрафних санкцій на користь контрагентів. Крім того, зупинення роботи АЗС паралізує роботу прилеглих підприємств-клієнтів нашого підприємства та нормальне існування мешканців прилеглих населених пунктів. Також, до моменту існування в реєстрі інформації щодо анулювання ліцензії (наявності інформації про відсутність ліцензії), позивач позбавлений можливості реєструвати акцизні накладні та здійснювати роздрібну торгівлю пальним. Неможливість здійснювати господарську діяльність призведе до перешкод у сплаті обов`язкових податків, зборів та платежів до місцевих та державного бюджетів України.

Вирішуючи подану заяву суд зазначає та враховує таке.

Частинами 1, 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З урахуванням приписів статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, з`ясовуючи наявність підстав для забезпечення позову, суд повинен у кожному випадку встановити, чи є хоча б одна з названих у цій нормі обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, забезпечення позову є заходом, який вживається судом, у провадженні якого перебуває справа, для охорони матеріально-правових інтересів позивача до завершення судового розгляду його позовних вимог та забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають бути співмірними з позовними вимогами, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними причинами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно із Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Предметом позову, з яким позивач звернувся до суду, є скасування, як протиправного, рішення Головного управління ДПС у Волинській області про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

За визначенням, наведеним у пункті 74 частини 1 статті 1 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон № 3817-IX), припинення дії ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання права на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності, на який (які) йому надано ліцензію, у порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з пунктом 1-2 статті 1 Закону України від 02.03.2015 № 222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності" припинення дії ліцензії повністю або частково - позбавлення суб`єкта господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, на який йому видано ліцензію, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії повністю або частково, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі.

Відповідно до частин 1, 10 статті 46 Закону № 3817-IX дія ліцензії припиняється шляхом прийняття органом ліцензування, який надав відповідну ліцензію, рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності. Датою припинення дії ліцензії є день набрання чинності рішенням про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

При цьому, Законом № 3817-IX не передбачене автоматичне зупинення дії оскаржуваного в судового порядку рішення про припинення дії ліцензії до завершення судового розгляду.

Отже, протягом судового розгляду спору щодо правомірності рішення Головного управління ДПС у Волинській області про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 15.05.2026 №953/03-20-09-03-01, позивач позбавлений права здійснення діяльності з роздрібної торгівлі пальним на АЗС, на провадження якої така ліцензія видана.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських об`єднань основним видом господарської діяльності позивача є роздрібна торгівля пальним.

До заяви про забезпечення позову позивач додав ряд договорів купівлі-продажу нафтопродуктів, відповідно до яких ТОВ "Паливно-торгова фірма "Центр" зобов`язується відпускати автомобільні бензини, дизельне пальне, газ (нафтопродукти), та листів-повідомлень контрагентів про ініціювання розірвання договорів, у зв`язку із припиненням дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Зазначені докази, на думку суду, підтверджують доводи позивача щодо можливого настання для нього незворотних наслідків у вигляді припинення функціонування АЗС у місті Ковель, втрати доходу та сталих економічних зв`язків з постачальниками.

Крім того, у розумінні вимог Податкового кодексу України позивач є платником акцизного податку, який зобов`язаний в системі електронного адміністрування реєструвати дані щодо обсягів пального, а також акцизні накладні в строки, визначені статтею 231 Податкового кодексу України, зокрема протягом 15 днів з моменту реалізації пального кінцевому споживачу в роздрібній торгівлі.

Невжиття заходів забезпечення позову призведе до припинення провадження основного виду господарської діяльності заявника та неможливість реєстрації акцизних накладних в якості вхідного акцизного податку на акцизний склад та в якості вихідного акцизного податку з акцизного складу, що стане наслідком до зобов`язання сплатити до державного бюджету акцизного податку в розмірі, визначеному в акцизній накладній, в реєстрації якої відмовлено, а також до припинення виконання господарських зобов`язань щодо постачання пального шляхом заправлення паливних баків автомобілів, перед якими виконуються такі зобов`язання із застосуванням в господарській діяльності, включаючи зобов`язання перед суб`єктом господарювання.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення може призвести до заподіяння позивачу матеріальної шкоди внаслідок зупинення господарської діяльності товариства у зв`язку з неможливістю її здійснення та відмови контрагентів від співпраці. Зазначена шкода буде значно більшою, оскільки відновлення ділових зв`язків та нормалізація ведення господарської діяльності призведе до значних зусиль та витрат. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Положеннями частини 1 статті 151 КАС України передбачено, зокрема, що позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта.

Суд вважає, що заходи забезпечення адміністративного позову у такий спосіб, який просить позивач, відповідають предмету адміністративного позову.

Тому заяву в частині зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Волинській області про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 15.05.2026 №953/03-20-09-03-01, слід задовольнити.

Водночас, вжиття зазначених заходів забезпечення позову жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване на збереження існуючого становища позивача до розгляду справи по суті.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 31.01.2023 у справі № 140/8709/21, від 22.03.2023 у справі № 380/8301/22.

При цьому, суд вважає безпідставним посилання позивача на наявність судової практики про вжиття заходів забезпечення позову з огляду на таке.

В ухвалі від 24.01.2024 у справі № 140/1568/23 Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що інститут забезпечення адміністративного позову є складним та специфічним інструментом, призначення якого полягає у створенні можливості реального й ефективного захисту прав, свобод і законних інтересів, зокрема фізичних та юридичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, що реалізується в залежності від індивідуальних фактичних обставин конкретної справи, що й зумовлюють різні висновки щодо наявності підстав для його застосування.

Отже, та обставина, що в інших справах позов було забезпечено, не означає наявність безумовних підстав для застосування таких заходів у будь-якій іншій справі, в тому числі з подібним предметом спору. Це обґрунтовується тим, що за змістом частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Натомість, результат вирішення справи та/або порушеного питання завжди залежить від фактичних обставин у кожній конкретній справі, доказів, наявних на підтвердження доводів та/або заперечень, та їх сукупної правової оцінки.

Аналогічний правовий підхід викладено Верховним Судом в постанові від 26.03.2026 у справі № 140/10417/25.

Разом з тим, не належить задоволенню заява про забезпечення позову в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Волинській області видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального записи про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі реєстраційний номер № 03170314202200012 від 19.08.2022 року, термін дії з 19.08.2022 року до 19.08.2027 року на АЗС, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, 3, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає такого заходу (способу) забезпечення позову, як зобов`язання будь-кого вчинити дії.

Відповідно до частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Тому зупинення судом дії рішення Головного управління ДПС у Волинській області про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 15.05.2026 №953/03-20-09-03-01, як захід забезпечення позову, означає тимчасове припинення дії цього рішення на строк, вказаний судом в ухвалі, що, відповідно, виключає здійснення відповідачем будь-яких дій, пов`язаних з його виконанням.

Враховуючи викладене, заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Центр" про забезпечення позову задовольнити частково.

Зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Волинській області про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності від 15.05.2026 №953/03-20-09-03-01, яким припинено дію Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер № 03170314202200012 від 19.08.2022, термін дії з 19.08.2022 до 19.08.2027 на АЗС, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, 3, до набрання законної сили рішенням суду у справі №560/11088/26.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Центр" (вул. Вінницька, 1/4, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29015 , код ЄДРПОУ - 44613659) Відповідач:Головне управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4, м. Луцьк, Волинська обл., 43027 , код ЄДРПОУ - 44106679)

Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк