Рішення № 137697361, 09.06.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2879/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Овідіополь цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»

треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович

про повернення безпідставно набутих коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович про повернення безпідставно набутих коштів.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилався, що 25.11.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. був вчинений виконавчий напис № 18678 щодо стягнення з позивача ОСОБА_1 боргу, як з боржника на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість в розмірі 945800 грн. за кредитним договором № 11222672000 від 26.09.2007 р., укладеного між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступниками якого є АТ «Дельта Банк» на підставі договору про відступлення права вимоги б/н від 08.12.2011 р., правонаступником усіх прав та обов`язків яких є ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору № 2306/К про відступлення права вимоги від 23.09.2020 р. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. 16.12.2021 р. було відкрите виконавче провадження № 67933330 на виконанням виконавчого напису № 18678, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. від 25.11.2021 р. Вказує, що в рамках виконавчого провадження № 67933330 з нього було стягнуто 8347,27 доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 26.07.2022 року становить 305 259,66 грн.

Заочним рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 червня 2022 року у справі № 509/355/22 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни та приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 18678, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. від 25.11.2021 р. щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу, як з боржника на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 945800 грн.

Вважає, що після визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, встановленого судовим рішенням, відпала підстава, на якій відповідач стягнув із нього грошові кошти. Та просить суд, на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, стягнути із ТОВ «Вердикт Капітал», стягнуті з нього в процесі здійснення виконавчого провадження грошові кошти в розмірі 305 259,66 грн., як такі які стягнуті безпідставно.

Позовні вимоги позивачем не змінювались та не уточнювались.

Представником відповідача наданий письмовий відзив на позов, який долучено до матеріалів цивільної справи, в якому він просить в задоволенні позову відмовити.

Позивачем надана відповідь на відзив, яка також долучена до матеріалів справи.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 01.08.2022 р. провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.02.2024 р. задоволено клопотання відповідача та провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович про повернення безпідставно набутих коштів було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 947/16854/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11222672000.

Ухвалою суду від 14.02.2025 р. відновлене провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович про повернення безпідставно набутих коштів.

В судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, надіславши до суду письмову заяву, в якій повністю підтримав свої позовні вимоги, які просив задовольнити та слухати справу за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М. в судове засідання повторно не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, письмових пояснень щодо предмету спору суду не надала, хоча про дату, час та місце судових засідань повідомлялася належним чином, за останньою відомою судові адресою свого службового місцезнаходження, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями, які повернулися до суду з відмітками про невручення судових повісток.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Ю.С. в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями, які повернулися до суду з відмітками про вручення судових повісток, причини неявки суду не повідомив, заяви або письмових пояснень з приводу спору суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

25.11.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. був вчинений виконавчий напис № 18678 щодо стягнення з позивача ОСОБА_1 боргу, як з боржника на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість в розмірі 945800 грн. за кредитним договором № 11222672000 від 26.09.2007 р. Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. 16.12.2021 р. було відкрите виконавче провадження № 67933330 на виконання виконавчого напису № 18678.

Заочним рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 червня 2022 року у справі № 509/355/22 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни та приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 18678, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. від 25.11.2021 р. щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу, як з боржника на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 945800 грн.

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Позивач у своїй позовній заяві вказує, що з нього в ході здійснення виконавчого провадження, приватним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 67933330 стягнуто кошти в розмірі 8347,27 доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 26.07.2022 року становить 305 259,66 грн. Однак, позивачем не надано доказу, що саме кошти в цій сумі було стягнуто приватним виконавцем по відкритому виконавчому провадженню по виконанню виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до ч. 1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За правилами ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.

Відповідачем ТОВ «Вердикт Капітал» було направлено позивачу ОСОБА_1 заяву про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої, було вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України повідомляє про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку на суму в розмірі 305259,66грн. стягнутих в рамках виконавчого провадження №67933330 згідно суми боргу зазначеного в розрахунку заборгованості залученого до поданої ТОВ «Вердикт Капітал» позовної заяви до Київського районного суду м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 11222672000 та договором поруки № 144565 заборгованості в солідарному порядку, в загальному розмірі 27 347,96 Дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 1000 076,61грн., в зв`язку з чим, позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»; Третя особа 1: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна; Третя особа 2: Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович про повернення безпідставно набутих коштів в розмірі 305259,66грн. стягнутих в рамках виконавчого провадження № 67933330, виступає необгрунтованим і задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини, при цьому, відповідно до частин першої - третьої статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, водночас, правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту.

Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, так і договорів (дво - і багатосторонніх правочинів). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією, або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

У Постанові Верховного Суду від 27.01.2021р. у справі № 910/17876/19 зазначено, що кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію.

Згідно з положеннями наведеними у статті 601 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, при цьому, зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до частини п`ятої статті 202 Цивільного кодексу України, до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства, або суті одностороннього правочину.

За таких обставин, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення (часткового припинення) одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша боржником, а в другому навпаки, боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому, при цьому, можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання.

Таким чином, оскільки позивач ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором, яка не була сплачена, ТОВ «Вердикт Капітал» було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог спрямовано стягнені із позивача кошти на погашення його заборгованості за кредитним договором, яка залишалася несплаченою.

Згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зобов`язання може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, установлених цією статтею та за відсутності обставин, передбачених статтею 602 ЦК України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними, тобто вони повинні бути однорідними у розумінні їх матеріального змісту, тобто мати однорідний предмет; 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину законодавство не передбачає. За загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми) здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, у момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог можливе за наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов`язанні є боржником в іншому зобов`язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 914/3217/16 та у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 у справі № 911/483/18, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/12968/17, від 24 грудня 2020 року у справі № 357/15493/17 зроблено висновок, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути: зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передання речей одного роду). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

У постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 910/21566/17 зазначено, що наслідком здійснення такого правочину, як зарахування зустрічних однорідних вимог, є припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які становлять предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає під час здійснення виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням (постанова Верховного Суду від 24 грудня 2020 року у справі № 357/15493/17).

У постанові Верховного Суд від 29 грудня 2021 року у справі № 826/17678/15 зазначено, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними.

Верховний Суд в низці судових рішень підкреслював умови, яким мають відповідати вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, зокрема, вони мають: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань із передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог поширюється на їхню правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (постанова від 31 січня 2020 року у справі № 1340/3649/18; постанова від 16 квітня 2019 року у справі № 911/483/18; постанова від 21 листопада 2018 у справі № 755/9929/15-ц).

Оскільки позивач ОСОБА_1 є боржником перед ТОВ «Вердикт Капітал» за укладеним ним кредитним договором, і одночасно, просить суд стягнути із відповідача ТОВ «Вердикт Капітал», кошти, що були стягнуті у ході здійснення виконавчого провадження, вбачається, що відповідачем ТОВ «Вердикт Капітал» було правомірно здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом зарахування стягнених коштів на погашення заборгованості позивача за кредитним договором.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення безпідставно набутих коштів є недоведеними, а, відтак, в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 202, 526, 601, 602,1054 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович про повернення безпідставно набутих коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Суддя: А.І. Бочаров