Рішення № 137697197, 19.06.2026, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/376/26

Провадження № 2/506/306/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2026 року селище Окни

Окнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Смернової Д.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Окни цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 20000 грн.,

В С Т А Н О В И В:

29.04.2026 року до суду надійшла вказана позовна заява через систему «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що 18.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір №4717253 в електронній формі про надання відповідачу кредиту в сумі 20000 грн. За умовами п.п.1.5.2 договору, проценти за користування кредитом 60 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно з п.1.6 Договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Крім того, згідно з умовами договору, Позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав, перерахувавши кредитні кошти на рахунок відповідача, тоді як відповідач свої зобов`язання за договором не виконує.

29.12.2025 року між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та ТОВ «МІЛОАН» було укладено договір №29-12/2025/М, за умовами якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором №4717253, укладеним з відповідачем.

Станом на день формування позовної заяви загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №4717253 від 18.12.2021 року складає 20000 грн, що є заборгованістю за основним зобов`язанням (тілом кредиту). Тому позивач, вважаючи свої права порушеними, просив стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000 грн.

Після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, ухвалою від 21.05.2026 року позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, однак у позовній заяві просила розглянути справу за відсутності представника позивача. Згодна на заочний розгляд справи /а.с.2-7/. Тому справа розглянута у відсутність представника позивача, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом доставлення судової повістки про виклик до суду до його електронного кабінету в системі «Електронний суд» /а.с.53/, відзив на позов не подав.

Відповідно до ч.7 ст.14 ЦПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з ч.6 ст.128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до п.2 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Згідно довідки про доставку електронного документу, сформованої в автоматизованій системі документообігу суду, судова повістка про виклик до суду від 21.05.2026 року (про виклик відповідача в судове засідання на 19.06.2026 року на 14:30 год) доставлена відповідачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет 22.05.2026 року о 17:35:04 год /а.с.53/, тобто своєчасно.

Тому суд визнає причини неявки відповідача в судове засідання неповажними і тому справа розглянута у його відсутність в порядку п.1 ч.3 ст.223, ст.280 ЦПК України з постановленням заочного рішення.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ст.639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

18.12.2021 року відповідач заповнив Анкету-заяву на кредит №4717253, в якій зазначив свої анкетні дані та бажаний розмір кредиту 20000 грн /а.с.12/.

В подальшому 18.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №4717253, за умовами якого кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3 Договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.2 Договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника /а.с.14-18/.

Вказаний договір укладений сторонами в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п. 6.1 Договору) та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно з п.п.1.2-1.4 Кредитного договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 20000 грн, кредит надається загальним строком на 30 днів з 18.12.2021 року. Термін повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом (дата платежу) 17.01.2022 року.

Комісія за надання кредиту 0 грн (п.1.5.1 Договору).

Проценти за користування кредитом: 60 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2 Договору).

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6 Договору).

Відповідно до 2.1 Договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Факт надання відповідачу коштів за вказаним договором підтверджується електронною довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 09.03.2026 року №2060/09-03 про те, що з рахунку ТОВ «Мілоан», відкритого в АТ КБ «Приватбанк» через систему платежів LiqPayST на підставі договору №4071 від 11.03.2020 року було проведено фінансову операцію по переказу коштів: одержувач ОСОБА_1 , дата проведення операції 18.12.2021 року, номер картки одержувача коштів 4149-49хх-хххх-8930, сума операції 20000 грн, номер договору 4717253 /а.с.19, 20/.

Згідно з п.3.3.2 Договору, Позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим Договором у порядку, строки та терміни, передбачені п.п.1.1-1.6 та п.2.4 цього Договору.

Як вбачається з Відомості про щоденні нарахування та погашення, складеної ТОВ «Мілоан» за вказаним кредитним договором, відповідач не здійснював платежів на погашення заборгованості. Нараховані відсотки були скасовані (застосовано сторно процентів) кредитодавцем. Розмір заборгованості відповідача складає 20000 грн, що є заборгованістю за тілом кредиту /а.с.21/.

Згідно зі ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

П.1 ч.1 ст.512, ст.514, ч.1 ст.516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу №29-12/2025/М, укладеним 29.12.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» (Клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (Фактор) укладено Договір факторингу №29-12/2025/М, за умовами якого Клієнт (Первісний кредитор) відступає за плату своє право вимоги до Боржників, а Фактор, здійснивши Фінансування в порядку, передбаченому цим договором, приймає Право вимоги до Боржників, що належить Клієнту, і стає Новим кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між Клієнтом і Боржниками /а.с.22-24/.

Згідно зазначеного договору факторингу, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №4717253 від 18.12.2021 року, що підтверджується копією вказаного договору факторингу, копією Додаткової угоди №1 до вказаного договору факторингу, копією платіжної інструкції про оплату згідно договору факторингу, копією акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 29.12.2025 року та витягом з Реєстру боржників /а.с.22-24, 25, 26, 27, 28, 29-31, 32/.

Згідно розрахунку заборгованості, складеного позивачем ТОВ «Факторинг Партнерс» станом на 06.04.2026 року, відповідач не здійснював платежів на погашення заборгованості та розмір його заборгованості за вказаним кредитним договором, складає 20000 грн, що є заборгованістю за тілом кредиту /а.с.33/.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 1049, 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний належним чином виконувати взяті зобов`язання, повернути кредит та сплатити проценти, в строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його в строк, передбачений договором.

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Так як відповідач не виконав свої зобов`язання в строк, встановлений кредитним договором, то суд приходить до висновку, що позивач, як новий кредитор за кредитним договором, набув право вимоги до відповідача, а тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість відповідача за кредитним договором, задовольнивши позов в повному обсязі.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.

Так як позов задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У відповідності до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначають лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

У постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у пункті 154 рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. Крім того, будь-яке клопотання, подане на підставі статті 41 Конвенції, має містити конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше Суд може відхилити це клопотання повністю або частково.

У пункті 268 рішення від 23 січня 2014 року у справі «East / West Alliance Limited» проти України» за заявою № 19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000 грн.

Судом встановлено, що 02.07.2024 року між ТОВ «Факторинг Партнерс» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Лігал Асістанс», в особі керуючого партнера Бурдюг Тетяни Вікторівни, укладено Договір №02-07/2024 про надання правової допомоги, за умовами якого Клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором /а.с.34/.

Згідно з п.п.4.1 вказаного договору, вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, яка є невід`ємним додатком до цього договору.

Факт надання послуг за договором підтверджується Актом про надання юридичної допомоги. Сума, визначена в акті про надання юридичної допомоги, є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п.п.4.3, 4.5 Договору).

Відповідно до Заявки на надання юридичної допомоги №136 від 02.03.2026 року та витягу з Акту №31 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026 року, вартість наданої правової допомоги складає 9000 грн, а саме:

- надання усної консультації 3000 грн (2 год х 1500 грн);

- складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 6000 грн (2 год х 3000 грн) /а.с.36, 37/.

Вищевказані витрати на правову допомогу, суд визнає судовими витратами на професійну правничу допомогу, які були необхідними для забезпечення розгляду вказаної справи, а також співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також значенням справи для сторони, а тому вказані витрати підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, матеріалами справи доведено розмір понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З урахуванням зазначеного, загальний розмір судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача складає 11662,40 грн, з них: судові витрати по сплаті судового збору 2662,40 грн, судові витрати на професійну правничу допомогу 9000 грн.

Керуючись ст.ст.10, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" (місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул.Ґедройця Єжи, буд.6, код ЄДРПОУ 42640371) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості в сумі 20000 грн задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" заборгованість за Договором про споживчий кредит №4717253 від 18.12.2021 року в сумі 20000 грн, що є заборгованістю за тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" понесені судові витрати в сумі 11662,40 грн (з них: судові витрати по сплаті судового збору 2662,40 грн, судові витрати на професійну правничу допомогу 9000 грн).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повне судове рішення складено 24.06.2026 року.

СуддяО. Л. Чеботаренко