Ухвала суду № 137696546, 22.06.2026, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 522/4888/23

Провадження № 1-в/499/10/26

У Х В А Л А

Іменем України

22 червня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суду Одеської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представник органу пробації ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Іванівка Березівського району Одеської області подання начальника Березівського РС №2 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбуття призначеного вироком покарання відносно засудженого вироком Приморського районного суду міста Одеси від 18.12.2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сирітське Перше Ширяївського району Одеської області, громадянина України, не працюючого, одруженого, проживаючого без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Провідний інспектор Березівського РС №2 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області звернулась до Іванівського районного суду Одеської області з поданням про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування покарання ОСОБА_5 , призначеного вироком Приморського районного суду м.Одеси від 18 грудня 2023 року.

В обґрунтування подання зазначила, що засудженому було роз`яснено порядок і умови відбуття покарання, про що ним була дана підписка, однак останній не виконує обов`язки, покладені на нього вироком суду, на реєстрацію до органу пробації в певні періоди.

Так, 16.01.2026 року за вих.№60/28/10/1-26 ОСОБА_5 , надіслано виклик до органу пробації на 23.01.2026 року, до органу пробації не з`явився. Лист-виклик отримав власноруч під підпис 27.01.2026 року.

Також 12.02.2026 року за №132/28/10/1-26 ОСОБА_5 , надіслано виклик з попередженням до органу пробації на 23.02.2026 року, але лист повернувся.

У судовому засіданні представник органу пробації та прокурор просили подання задовольнити.

Засуджений ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні подання. Пояснив, що на реєстрацію не з`являвся взимку через те, що була дуже погана погода, ожеледиця, а тому не міг добратися до центру пробації. Окрім того, показав суду, що у нього складний матеріальний стан: працює неофіційно по найму та він навіть не має мобільного телефону, є телефон тільки у дружини, однак з нею не спілкується. Також були проблеми зі здоров`ям, лежав у лікарні. Вказав, що є батьком трьох неповнолітніх дітей, не має ні батька, ні матері, загинув брат, нікому більше окрім нього годувати та забезпечувати своїх дітей. Щиро розкаявся, усвідомив наслідки своїх дій, запевнив, що такого більше не повториться та він кожного місяця буде з`являтися до органу пробації.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши засудженого, прокурора, представника органу пробації, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання, виходячи з такого.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 КПК України, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбуття покарання, призначеного вироком.

Судом встановлено, що вироком Приморського районного суду міста Одеси від 18.12.2023 року, який набрав законної сили 18.01.2024 року, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.2 ст.27 ч.4 ст.190 КК України та призначено йому покарання:

за ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України у виді 4-х (чотирьох) років позбавлення волі;

за ч.2 ст.27 ч.4 ст.190 КК України у виді 5-ти (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 5-ти (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст.75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбуття призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, строком на 3 (три) роки та на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України покладено наступні обов`язки:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання.

Даний вирок після набрання законної сили надійшов до виконання в Березівський РС №2 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області.

26.04.2024 року ОСОБА_5 роз`яснено порядок і умови відбуття покарання, про що ним була дана підписка.

Постановою про встановлення днів явки на реєстрацію від 26.04.2024 року засудженому з випробуванням ОСОБА_5 було встановлено днем явки останній понеділок кожного місяця.

29.12.2025 року, 23.01.2026 року (за викликом), 26.01.2026 року, 23.02.2026 року засуджений на реєстрацію до органу пробації не з`явився, про що свідчить листок реєстрації.

За приписами ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Аналізуючи положення ст.166 КВК України, слід дійти висновку, що для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням необхідно встановити умисел засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення, і лише після застосування до нього письмово попередження.

Згідно зі ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

При розгляді питання про скасування звільнення від покарання з випробовуванням, суд зобов`язаний з`ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього судом обов`язки, у чому полягали правопорушення, чи відбувалися вони систематично, чи можна розглядати викладені в поданні факти як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення. У судовому засіданні суд зобов`язаний дослідити докази, які підтверджують наявність обставин, що мають значення для правильного вирішення питань, які виникли в процесі виконання вироку.

Разом з тим, матеріалами подання та у судовому засідання не доведено факт умисного ухилення засудженого від призначеного випробування, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст.8, ч. 5 ст.9 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Основною метою іспитового терміну є виправлення засудженої особи, про що може свідчити процес позитивних змін, які відбуваються в особистості засудженої особи та створюють готовність до самокерованої правової слухняної поведінки.

У судовому засіданні ОСОБА_5 роз`яснив причини неявки.

Суд звертає увагу на ту обставину, що засуджений у свої поясненнях проявляє розуміння того, що йому необхідно змінювати спосіб свого життя на краще, вчиняє свідомі дії щодо покращення такого, які проявляються у вигляді самостійного пошуку роботи та працевлаштуванні; до адміністративної та кримінальної відповідальності за час іспитового строку не притягувався; не має на меті ухилятися від виконання покладених на нього обов`язків; має на утриманні неповнолітніх дітей; перебуває у скрутному матеріальному становищі; втратив батьків та рідного брата.

Поведінка засудженого під час розгляду подання в суді демонструє розуміння ним своєї неналежної поведінки, наведення причин такої поведінки, розкаяння, зобов`язання виправити ситуацію, що свідчить про бажання його стати на шлях виправлення без ізоляції від суспільства.

За характеристикою, виданою 19.06.2026 року Великобуялицькою сільською радою Березівського району Одеської області, ОСОБА_5 характеризується посередньо, працює неофіційно, з боку сусідів скарг та заяв на останнього не надходили.

Отже, проаналізувавши суть та причини невиконання обов`язків, покладених на засудженого вироком суду, дослідивши дані про його особу, суд з урахуванням встановлених при розгляді подання обставин, керуючись засадами справедливості, що поряд з правами та свободами людини визнаються найвищими цінностями й визначають зміст і спрямованість діяльності держави, доходить висновку про відсутність підстав для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо ОСОБА_5 .

Сукупність встановлених судом обставин дає підстави вважати, що сам факт невиконання обов`язків, покладених на ОСОБА_5 вироком суду, не може бути безумовним свідченням його небажання стати на шлях виправлення, а отже і вагомою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання.

До того ж, суд звертає увагу на ту обставину, що направлення засудженого для відбування покарання до місць позбавлення волі призведе до невиправданого зведення нанівець його зусиль щодо працевлаштування та покращення умов життя, призведе до невиправданого розлучення дітей з батьком.

Відтак, з огляду на наведене, беручи до уваги, що поведінка засудженого не вказує на його умисне ухилення від виконання обов`язків, покладених на нього судом, на небажання останнього стати на шлях виправлення, а в матеріалах справи відсутні докази, які б поза розумним сумнівом вказували на наявність підстав направлення засудженого для відбуття покарання, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення подання, тож необхідно продовжувати здійснювати контролю за поведінкою ОСОБА_5 .

Керуючись ст. 78 КК України, ст. 166 КВК України, ст. 539 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання начальника Березівського РС №2 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбуття призначеного вироком покарання відносно засудженого вироком Приморського районного суду міста Одеси від 18.12.2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сирітське Перше Ширяївського району Одеської області, громадянина України, не працюючого, одруженого, проживаючого без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області.

Повний текст ухвали складено та проголошено 25.06.2026 року.

СуддяОСОБА_6