Рішення № 137696480, 02.06.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 517/175/26

Провадження № 2/496/2770/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пендюри Л.О.

за участю секретаря - Сурженко К.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 543775-КС-001 про надання кредиту від 22.06.2025 року у розмірі 15410 грн 70 к. та судовий збір у розмірі 2662 грн 40 к.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22.06.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 543775-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про -електронну комерцію». ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 22.06.2025 року направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір № 543775-КС-001 про надання кредиту. 22.06.2025 року відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) до укладення Договору № 543775-КС-001 про надання кредиту, на умовах зазначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5451, на номер телефону відповідача, котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 22.06.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем було укладено Договір № 543775-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 9000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало позичальнику грошові кошти в розмірі 9000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника. До теперішнього часу відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. Зважаючи на ті обставини, що відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, станом на 15.02.2026 року утворилась заборгованість за договором № 543775-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 15410 грн 70 к., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 9000 грн; суми прострочених платежів по процентах - 20 грн 70 к.; суми прострочених платежів за комісією - 1890 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 4500 грн, яка до теперішнього час не погашена, через що представник позивача змушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

Представник ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» в судове засідання не з`явився, проте в позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача та не заперечував проти заочного розгляду справи у разі неявки відповідача.

Відповідач до судового засідання не з`явився, проте подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, в зв`язку з тим, що він перебуває в Збройних Силах України та не має можливості бути присутнім.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 22.06.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 543775-КС-001 про надання кредиту та згідно якого останньому було надано фінансовий кредит на наступних умовах: грошові кошти у розмірі 9000 грн; шляхом перерахування коштів на банківську картку Позичальника; тип кредиту - кредит; строк, на який надається кредит - 23 дні; процентна ставка за кредитом - 0,01% в день; комісія за видачу кредиту - 1890 грн; строк дії договору - до 14.07.2025 року; мета кредиту - для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконання обов`язків найманого працівника; орієнтовна реальна процентна ставка - 2515,51 процентів (а.с. 18-26), що підтверджується Пропозицією укласти Договір (офертою) № 543775-КС-001 про надання кредиту від 22.06.2025 року (а.с. 27-26), прийняттям (акцептом) пропозиції (оферти) щодо укладання Договору № 543775-КС-001 про надання кредиту від 22.06.2025 року (а.с. 37-45), паспортом споживчого кредиту (а.с. 14-17).

На виконання переддоговірних обов`язків 22.06.2025 року позичальника було ознайомлено з паспортом споживчого кредиту. Відповідно до паспорту споживчого кредиту тип кредиту - кредит, сума кредиту - 9000 грн; строк кредитування 23 дні (а.с. 14-17).

Вказаний Договір укладений з використанням інформаційно-комунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», шляхом направлення через телекомунікаційну систему одноразового ідентифікатора UA-5451, UA-6714 на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначений відповідачем у своїй анкеті в особистому кабінеті (а.с. 47).

На підтвердження виконання умов договору № 543775-КС-001 про надання кредиту від 22.06.2025 року, позивачем надано лист ТОВ «ПрофітГід», відповідно до якого 22.06.2025 року на платіжну картку отримувача НОМЕР_2 здійснений переказ грошових коштів у розмірі 9000,00 грн. Призначення платежу: перерахування коштів ОСОБА_1 до кредитного договору № 543775-КС-001 від 22.06.2025 року (а.с. 47 зв.).

Згідно наданої АБ «Південний» інформації від 25.05.2026 року № 28/001/12140/2026-БТ, на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_3 . Згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 22.06.2025 року на карту зараховано 9000,00 грн (а.с. 101-103).

Правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з укладенням спірного кредитного договору регламентуються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію» та інших нормативно-правових актів у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, належить зробити висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

В ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документу з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документу.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частина перша стаття З Закону України «Про електронну комерцію»).

Також, приписами ст. 12 цього Закону передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наведене вище, у свою чергу, свідчить про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі N 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18).

Аналізуючи положення вищевказаного законодавства, вбачається, що з урахуванням особливостей Договору № 543775-КС-001 від 22.06.2025 року, його було укладено в електронному вигляді через інформаційно-телекомунікаційну систему позивача за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідача за договором № 543775-КС-001 від 22.06.2025 року станом на 16.02.2026 року становить 15410 грн 70 к., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 9000 грн; суми прострочених платежів по процентах - 20 грн 70 к.; суми прострочених платежів за комісією - 1890 грн; заборгованість по штрафам - 4500 грн (а.с. 11-13).

На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Зміст статей 610, 612 ЦК України регламентує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Зміст статей 610, 612 ЦК України регламентує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи відсутність оплати з погашення основної суми боргу (тіла кредиту) та процентів за договором № 543775-КС-001 від 22.06.2025 року з боку відповідача, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 10100 грн, процентів у розмірі 20 грн 70 к. та комісії за видачу кредиту в розмірі 1890 грн.

Суд не погоджується з нарахуванням позивачем суми заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 4500 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Відповідно до п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

За таких обставин, суд вважає, що нарахування позивачем заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України).

Ураховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув, а тому суд вважає необхідним стягнути з нього заборгованість за кредитним договором № 543775-КС-001 від 22.06.2025 року, яка складає 10910 грн 70 к., з яких: 9000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 20 грн 70 к. - заборгованість за процентами; 1890 грн - заборгованість за комісію за надання кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 5263 від 24.02.2026 року (а.с. 10), позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2662 грн 40 к., а тому, у зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача підлягає стягненню сума судового збору, пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 1884 грн 97 к. (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 10910 грн 70 к. х 2662 грн 40 к./15410 грн 70 к.). При цьому суд враховує роз`яснення, надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. № 36 постанови № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Керуючись ст.ст. 207, 509, 525, 526, 536, 628, 634, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», Законом України «Про електронну комерцію», Закон України про Фінансові послуги та фінансові компанії», суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) заборгованість за договором № 4543775-КС-001 про надання кредиту від 22.06.2025 року у розмірі 10910 грн 70 к., з яких: 9000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 20 грн 70 к. - заборгованість за процентами; 1890 грн - заборгованість за комісію за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) судовий збір в розмірі 1884 грн 97 к.

В іншій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту через Біляївський районний суд Одеської області.

Повний текст рішення складено 02 червня 2026 року.

Суддя Л.О. Пендюра