Рішення № 137696045, 24.06.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/8333/26

Провадження № 2/643/6022/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кашуби Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и в :

Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в особі керівника Ланового Є.М. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за Кредитним договором №3654633 від 10.06.2020 в сумі 16 500,00 грн. Також просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» судовий збір в сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивач зазначив, що 10.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту №3654633, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. Посилався, що відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов договору. Зазначив, що відповідач отримав кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5 000,00 грн, однак не виконав належним чином кредитні зобов`язання. 29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» був укладений Договір факторингу №29/10-2025. 31.10.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» був укладений Договір факторингу №ДФ-31102025. Посилався, що на підставі вказаних договорів відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №3654633 від 10.06.2020. Зазначив, що сума заборгованості відповідача становить 16 500 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000 грн; заборгованість за відсотками 11 500 грн; заборгованість за комісіями становить 0 грн; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Аргументи учасників справи

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, будь-які клопотання та заяви від відповідача до суду не надходили.

Рух справи

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 27 квітня 2026 року відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача у судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином, 04 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс». У поданій заяві позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

10.06.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту №3654633, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора PS3654633 (а.с. 35-39).

Відповідно до п. 1.2 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України гривні.

У п. 1.3 Договору сторони погодили, що сума кредиту складає 5 000,00 грн.

Згідно з п. 1.5 Договору, позичальник сплачує кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф) (п. 2.26. Правил), яка може нараховуватися у випадку порушення позичальником умов цього Договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує позичальник.

Згідно з п. 1.6 Договору розрахунок зобов`язань позичальника із зазначенням строків виконання, умов кредитування, а також дати початку періоду, дати платежу (дати закінчення періоду), загальної суми платежу, основної суми кредиту та процентів за користування кредитом, розміру процентної ставки, орієнтовної реальної річної процентної ставки, абсолютного значення подорожчання кредиту, орієнтовної загальної вартості кредиту зазначаються у Графіку платежів, який є Додатком № 1 до цього Договору.

У п. 1.7 Договору визначено порядок нарахування процентів за користування кредитом, а саме: у випадку використання кредиту менше ніж 5 календарних днів, включаючи дострокове виконання зобов`язань, позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 7,25% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту. У випадку використання позичальником лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати процентів за користування кредитом протягом 14 календарних днів з 10.06.2020 до 24.06.2020 (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,45% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 6 015,00 грн, у тому числі основна сума кредиту 5 000,00 грн, проценти за користування кредитом 1 015,00 грн.

При використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: в базовий період з 10.06.2020 до 24.06.2020 (включно) - 1,70 % за один день користування кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил); в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 25.06.2020 до 21.12.2020 (включно) 3 % за один день користування кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування складає 6 195,40 грн.

Використання Базової процентної ставки у Базовому періоді, нарахування процентів у Спеціальному періоді за Спеціальною процентною ставкою є правом кредитодавця. Кредитодавець без погодження з позичальником може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених договором процентів за користування кредитом.

У п. 3.1 Договору сторони погодили, що строк дії договору встановлюється з дати укладення договору (п. 2.9. Правил) 10.06.2020 до кінцевої дати виконання договору 21.12.2020 (включно). Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати заборгованості, яке мало місце під час дії договору. Якщо Позичальник виконає зобов`язання/сплатить заборгованість за договором до кінцевої дати виконання договору, договір припиняє дію у дату повернення/погашення кредиту.

У розділі 4 Договору сторони погодили порядок повернення кредиту, сплати процентів, умови відмови від надання та одержання кредиту.

Згідно з п. 4.1 Договору для належного виконання зобов`язань або повного погашення заборгованості за Договором позичальник має сплатити основну суму кредиту, проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок кредитодавця або іншим способом, передбаченим договором та визначеним на сайті Кредитодавця.

У п. 4.2 сторони погодили, що виконання зобов`язань/сплата заборгованості за Договором здійснюється в такому порядку: у першу чергу сума прострочених процентів; у другу чергу прострочена до повернення основна сума кредиту; у третю чергу сума нарахованих процентів за користування кредитом; у четверту чергу основна сума кредиту; у п`яту чергу сума нарахованої неустойки (пені, штрафу) у випадку порушення умов договору.

10.06.2020 ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 підписали Додаток №1 до Договору про надання кредиту №3654633 від 10.06.2020, який містить Графік платежів, відповідно до якого за Лояльними (покращеними) умовами кредитування: повне виконання зобов`язань у базовий період: дата початку періоду 10.06.2020, дата платежу (дата закінчення періоду) 24.06.2020, загальна сума платежу 6 015,00 грн, основна сума кредиту 5 000,00 грн, проценти за користування кредитом 1 015,00 грн, процентна ставка (акційна ставка або ставка за програмою лояльності) 1,45%. За Загальними умовами кредитування: період базовий: 10.06.2020-24.06.2020, загальна сума платежу 6 189,00 грн, основна сума кредиту 4 999,00 грн, проценти за користування кредитом 1 190,00 грн, процентна ставка (базова) 1,70%. Період спеціальний: 25.06.2020-21.12.2020, загальна сума платежу 6,40 грн, основна сума кредиту 1,00 грн, проценти за користування кредитом 5,00 грн, процентна ставка (спеціальна) 3,00%. Всього за 10.06.2020 по 21.12.2020 загальна сума платежу 1 195,40 грн (а.с. 39).

10.06.2020 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором PS3654633 підписав Паспорт споживчого кредиту (а.с. 61-64).

Згідно з довідкою, наданою 02.11.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Елаєнс» Товариству з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», ТОВ «ФК «Елаєнс» підтверджує , що в системі успішно проведено платіж 10.06.2020 в сумі 5 000,00 грн, номер картки: НОМЕР_1 (а.с. 55).

Відповідно до детального (щоденного) розрахунку заборгованості за Договором про надання кредиту №3654633 від 10.06.2020, сформованого первісним кредитором ТОВ «Алекскредит», станом на 29.10.2025, заборгованість відповідача становить 32 850,00 грн, з яких залишок суми кредиту 5 000,00 грн, залишок процентів за користування кредитом -27 850,00 грн. З наданого розрахунку убачається, що ОСОБА_1 частково сплачував заборгованість за кредитом, а саме: 24.06.2020 сплатив 1 015,00 грн, 14.07.2020 1 450,00 грн, 24.07.2020 725,00 грн, 03.08.2020 725,00 грн, 13.08.2020 725,00 грн, 12.09.2020 2 175,00 грн, 22.09.2020 725,00 грн, 02.10.2020 725,00 грн, всього сплатив 8 265,00 грн, які кредитодавцем було зараховано в рахунок сплати процентів. Нарахування процентів здійснювалося ТОВ «Алекскредит» за період з 11.06.2020 по 10.04.2021 (а.с. 23-28).

29 жовтня 2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Алекскредит» укладено Договір факторингу №29/10-2025, відповідно до п. 1.1 якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб. У договорі сторони погодили, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги відбувається шляхом підписання сторонами договору, відповідного реєстру прав вимоги та повідомлення боржників про факт відступлення права вимоги, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (а.с. 40-45).

ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Алекскредит» 29 жовтня 2025 року підписали Акт прийому-передачі Документів за Договором Факторингу №ДФ-29/10-2025 від 29.10.2025, яким підтвердили передачу в електронному форматі Договорів з боржниками по Реєстру прав вимоги №1 від 29.10.2025 (а.с. 16).

Позивачем надано Витяг з Реєстру боржників до Договору факторингу № АК-29/10-2025 від 29.10.2025, підписаний ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Алекскредит», відповідно до якого ТОВ «Секвоя Капітал» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №3654633 від 10.06.2020 в сумі 16 500,00 грн, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту 5 000,00 грн, за відсотками 11 500,00 грн (а.с. 21).

Згідно з платіжною інструкцією №339 від 30.10.2025 ТОВ «Секвоя Капітал» перерахувало ТОВ «Алекскредит» 2 000 000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за переуступлення прав вимоги за грошовими зобов`язаннями згідно з Договором факторингу №29/10-2025 від 29.10.2025 та Реєстру прав вимоги №1 від 29.10.2025» (а.с. 65).

31 жовтня 2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» укладено Договір факторингу №ДФ-31102025, відповідно до п. 1.1 якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб. У договорі сторони погодили, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги відбувається шляхом підписання сторонами договору та відповідного реєстру прав вимоги, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (а.с. 46-53).

ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» 31 жовтня 2025 року підписали Акт прийому-передачі Документів за Договором Факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025, яким підтвердили передачу в електронному форматі Договорів з боржниками по Реєстру прав вимоги №001 від 31.10.2025 (а.с. 17).

Позивачем надано Витяг з Реєстру боржників до Договору факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025, підписаний ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс», відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №3654633 від 10.06.2025 в сумі 16 500,00 грн, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту 5 000,00 грн, за відсотками 11 500,00 грн (а.с. 22).

Згідно з платіжною інструкцією №1118 від 05.11.2025 ТОВ «ФК «Солвентіс» сплатило на користь ТОВ «Секвоя Капітал» 2 071 261,13 грн, призначення платежу: «оплата ціни придбання (фінансування) згідно з Договором факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025, реєстру прав вимог №001» (а.с. 66).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правилами ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Як це унормовано вимогами ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.

Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України.

Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Як установлено судом, 10.06.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту №3654633 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника PS654633, за умовами якого сума кредиту складає 5 000,00 грн.

ТОВ «Алекскредит» свої зобов`язання за договором виконало та здійснило перерахунок коштів у сумі 5 000,00 грн на платіжну картку відповідача, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс».

Матеріалами справи знаходять своє підтвердження обставини того, що на підставі договору факторингу №29/10-2025 від 29.10.2025, право вимоги за кредитним договором №3654633 від 10.06.2020, укладеним між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 , перейшло від ТОВ «Алекскредит» до ТОВ «Секвоя Капітал». На підставі договору факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025 вказане право вимоги перейшло від ТОВ «Секвоя Капітал» до ТОВ «ФК «Солвентіс».

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За правилами ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання вважається належним. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

У свою чергу, на час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, які б свідчили про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку ані первісному кредиторові, ані ТОВ «ФК «Солвентіс».

Як було установлено судом, відповідач отримав кредит в сумі 5 000,00 грн за договором №3654633 від 10.06.2020. В обумовлений договором строк вказані кошти не повернув, відтак у нього виникла заборгованість за тілом кредиту в сумі 5 000,00 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У п. 1.7 Договору №3654633 від 10.06.2020 сторони погодили, що у випадку використання позичальником лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом протягом 14 календарних днів з 10.06.2020 до 24.06.2020 (включно) (базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,45% (акційна ставка (п. 2.1. Правил) або ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). При використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: в базовий період з 10.06.2020 до 24.06.2020 (включно) - 1,70 % за один день користування кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил); в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 25.06.2020 до 21.12.2020 (включно) 3 % за один день користування кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Використання Базової процентної ставки у Базовому періоді, нарахування процентів у Спеціальному періоді за Спеціальною процентною ставкою є правом кредитодавця. Кредитодавець без погодження з позичальником може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених договором процентів за користування кредитом.

Як убачається з детального (щоденного) розрахунку заборгованості за Договором про надання кредиту №3654633 від 10.06.2020, сформованого первісним кредитором ТОВ «Алекскредит», станом на 29.10.2025 заборгованість відповідача становить 32 850,00 грн, з яких: залишок суми кредиту 5 000,00 грн, залишок процентів за користування кредитом -27850,00 грн. З наданого розрахунку убачається, що нарахування процентів здійснювалося ТОВ «Алекскредит» за період з 11.06.2020 по 10.04.2021, при цьому за період з 10.06.2020 по 02.10.2020 включно за процентною ставкою 1,45% на день; з 03.10.2020 по 12.10.2020 включно 1,70% на день; з 13.10.2020 по 10.04.2021 3,00% на день. З розрахунку убачається, що ОСОБА_1 частково сплачував заборгованість за кредитом, а саме: 24.06.2020 сплатив 1 015,00 грн, 14.07.2020 1 450,00 грн, 24.07.2020 725,00 грн, 03.08.2020 725,00 грн, 13.08.2020 725,00 грн, 12.09.2020 2 175,00 грн, 22.09.2020 725,00 грн, 02.10.2020 725,00 грн, всього сплатив 8 265,00 грн, які кредитодавцем відповідно до умов п. 4.2 кредитного договору було зараховано в рахунок сплати процентів.

У пред`явленому позові ТОВ «ФК «Солвентіс» просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором про надання кредиту №3654633 від 10.06.2020 в сумі 16 500,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 000,00 грн, заборгованість за відсотками 11 500,00 грн.

Водночас, перевіривши вказаний розмір заборгованості відповідача, суд доходить такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Матеріали справи не містять доказів пролонгації строку кредитування після 21.12.2020, тобто після закінчення строку дії договору, відтак, оскільки пролонгації договору №3654633 від 10.06.2020 після 21.12.2020 здійснено не було, право первісного кредитора нараховувати проценти за кредитом припинилося 22.12.2020.

За таких обставин, кредитор мав право нарахувати проценти за погодженими у договорі №3654633 від 10.06.2020 процентними ставками виключно в межах визначеного строку користування коштами до 21.12.2020 включно.

Відтак, сума процентів за період з 11.06.2020 (з моменту нарахування процентів) по 02.10.2020 включно становить 8 265,00 грн, яка нараховувалася кредитором за акційною процентною ставкою (або ставка за програмою лояльності) в розмірі 1,45% на день.

За період з 03.10.2020 по 13.10.2020 включно (10 днів) кредитодавцем нараховувалися відсотки за базовою процентною ставкою 1,70% на день в сумі 850,00 грн. За період з 14.10.2020 по 21.12.2020 (70 днів) за спеціальною процентною ставкою 3,00% на день, що становить 10 500,00 грн.

З урахуванням внесених ОСОБА_1 погашень за відсотками в загальній сумі 8 265,00 грн, залишок його заборгованості за відсотками становить 11 350,00 грн (850,00 + 10 500,00 = 11 350,00).

Відтак, позовні вимоги ТОВ «ФК «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню в сумі 16 350,00 гривень.

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на 99,09%, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 638,17 гривень (2 662,40 : 100 х 99,09 = 2 638,17).

Крім зазначеного, у пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 6 000,00 гривень.

Так, судом встановлено, що між позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» та адвокатським об`єднанням «Констрактів Лойерз» 02 січня 2026 року було укладено Договір №43657029/02 про надання правової допомоги (а.с. 29-34).

27 березня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» та адвокатське об`єднання «Констрактів Лойерз» уклали додаткову угоду №3654633 до Договору про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року, яким розширили розділ 1 «Предмет договору» та доповнили новим пунктом 1.2, згідно з яким АО зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 . Доповнили розділ 4 договору новим пунктом 4.10, згідно з яким за здійснення представництва та захисту інтересів клієнта у суді у справі про стягнення кредитної заборгованості та надання інших видів професійної правничої допомоги, клієнт виплачує адвокату гонорар. Виплата гонорару здійснюється на умовах попередньої оплати (авансування) та/або, що підтверджується підписаним сторонами відповідним Актом про надання професійної правничої допомоги, складеним та підписаним сторонами на підставі Детального опису робіт, виконаних адвокатом (а.с. 54).

Позивачем надано суду Акт №3654633 про підтвердження факту надання правової допомоги від 27 березня 2026 року, підписаний ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» та адвокатським об`єднанням «Констрактів Лойерз», згідно з яким АО надало, а клієнт прийняв правничу допомогу загальною вартістю 6 000,00 грн, а також детальний опис робіт (наданих послуг), необхідних для надання правової допомоги за позовом ТОВ «ФК «Солвентіс» щодо стягнення кредитної заборгованості (а.с. 18).

При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

У справі «East/West Alliance Limited проти України», заява №19336/04 від 23.01.2014 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У справі «Лавентс проти Латвії», заява №58442/00 від 28.11.2002 Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд ураховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, справа розглядається у спрощеному позовному провадженні, сторони у судове засідання не з`явилися, тобто, надання правничої допомоги адвокатом у даній справі зводилося до складання позовної заяви.

Ураховуючи предмет та ціну позову 16 500,00 гривень, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, розмір позовних вимог, задоволених судом 16 350,00 грн, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» до 4 000,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 137, 141, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за Кредитним договором №3654633 від 10.06.2020 в сумі 16 350 (шістнадцять тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 638 (дві тисячі шістсот тридцять вісім) гривень 17 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», код ЄДРПОУ 43657029, р/р НОМЕР_2 в АТ «Сенс Банк», МФО 300346, місцезнаходження: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 29-31;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 24 червня 2026 року.

Суддя : Я.Ю. Семенова