Ухвала суду № 137696029, 25.06.2026, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/504/19

провадження № 2-с/630/11/26

УХВАЛА

25 червня 2026 року м.Люботин

Суддя Люботинського міського суду Харківської області Малихін О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , який діє від імені боржника ОСОБА_2 , від 22 червня 2026 року про скасування судового наказу,

в с т а н о в и в:

Представник боржника ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу № 630/504/19, виданого 07 листопада 2019 року Люботинським міським судом Харківської області, та скасувати судовий наказ № 630/504/19, виданий 07 листопада 2019 року Люботинським міським судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Водопровідно-каналізаційного комунального управління Люботинської міської ради Харківської області суму заборгованості за період з 04 липня 2017 року по 30 вересня 2019 року за послуги водопостачання в розмірі 7239,73 грн, суми інфляційних нарахувань за весь час прострочення 527,56 грн, трьох відсотків річних від простроченої суми за послуги водопостачання 199,97 грн, за послуги водовідведення в розмірі 9042,39 грн, суми інфляційних нарахувань за весь час прострочення 653,36 грн, трьох відсотків річних від простроченої суми 248,00 грн, а всього на суму 17911,01 грн, та судового збору в розмірі 192,10 грн.

В обґрунтування поданої заяви представник ОСОБА_1 вказав, що вважає вимоги стягувача необґрунтованими та безпідставними, оскільки ОСОБА_2 не являється власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки це гуртожиток і будинок відноситься до житлового фонду територіальної громади; та боржник не укладала договір зі стягувачем про споживання комунальних послуг за вказаною адресою та фактично ці послуги не споживала, що виключає обов`язок оплачувати їх. До того ж, з лютого 2022 року ОСОБА_2 разом з дитиною виїхала за меді України та не проживає у вказаній вище квартирі, і не користується жодними комунальними послугами. Також представник ОСОБА_1 у поданій заяві вказав, що боржник ОСОБА_2 у 2019 році копію судового наказу особисто не отримувала і жоден з членів сім`ї, який міг отримати копію судового наказу поштою, не представляв її інтереси. Натомість про існування судового наказу № 630/504/19 боржник ОСОБА_2 дізналась лише 15 червня 2026 року, коли отримала в мобільному банківському за стосунку «Приват24» повідомлення про блокування рахунків на підставі постанови державного виконавця Харківського відділу ДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 23 серпня 2024 року. У зв`язку з цим представник ОСОБА_1 просив визнати поважними причини пропуску боржником ОСОБА_2 строку на подачу заяви про скасування судового наказу.

Ознайомившись з поданою заявою та перевіривши матеріали цивільної справи № 630/504/19, вважаю, що заява підлягає поверненню.

Відповідно до ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного.

З матеріалів справи № 630/504/19 вбачається, що судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь Водопровідно-каналізаційного комунального управління Люботинської міської ради Харківської області суму заборгованості за період з 04 липня 2017 року по 30 вересня 2019 року за послуги водопостачання та водовідведення був виданий Люботинським міським судому Харківської області 07 листопада 2019 року, та копію судового наказу разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу було направлено боржнику ОСОБА_2 рекомендований листом за адресою її зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 . Копію судового наказу та доданих до нього документів вручено 14 листопада 2019 року члену сім`ї боржника матері, що підтверджено відміткою у зворотному поштовому повідомленні про вручення рекомендованого листа.

Відповідно до вимог ст. 272 ЦПК України судовий наказ вважається таким, що вручений в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Таким чином строк для подання заяви про скасування судового наказу, передбачений ч. 1 ст. 170 ЦПК України, сплив 29 листопада 2019 року. У зв`язку з цим судовий наказ набрав законної сили 05 грудня 2019 року.

З огляду на викладене, суд констатує, що заява від 22 червня 2026 року про скасування судового наказу представником боржника Білоногом О.О. подана після спливу строку, передбаченого ч. 1 ст. 170 ЦПК України. В заяві представником боржника не зазначені обставини, які існували в період, починаючи з 14 листопада 2019 року, та які б свідчити про виникнення у боржника поважних причин не можливості вчасного звернення до суду з заявою про скасування судового наказу. Твердження представника боржника про те, що боржник ОСОБА_2 з 2022 року не проживає за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , також не підтверджують виникнення та існування поважних причин, які б завадили боржнику подати заяву про скасування судового наказу протягом встановленого законом процесуального строку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строк для подання боржником заяви про скасування судового наказу, що має наслідком повернення боржнику поданої заяви.

Керуючись ст. 170 ЦПК України, суддя -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , який діє від імені боржника ОСОБА_2 , від 22 червня 2026 року про скасування судового наказу - повернути боржнику без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяО. О. Малихін