Ухвала суду № 137695940, 11.06.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

Справа № 495/4864/26

Номер провадження 2-з/495/46/2026

11 червня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , тертя особа ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення майнової шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення майнової шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник заявника просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на: всі належні ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , права та майнові інтереси у земельній ділянці, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2903923451103, кадастровий номер 5110300000:01:005:0799, площа 0,1 га, вид спільної власності спільна сумісна, власники: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме накласти арешт на ? частину земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2903923451103, кадастровий номер 5110300000:01:005:0799, площа 0,1 га.; належні ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , 3/4 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 5967155, загальна площа 72,8 кв.м, що складається з: 1/4 частки, зареєстрованої за ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору дарування, реєстр. № 4795, ВВК № 316722 від 25.08.2004 року; 2/4 частки, зареєстрованої за ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі договору дарування, ВЕІ № 577483 від 27.11.2006 року, реєстр. № 4388; належні ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , 3/4 частки квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 31650362, загальна площа 71,5 кв.м, житлова площа 44,2 кв.м, що складається з: 1/2 частки, зареєстрованої за ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності; 1/4 частки, зареєстрованої за ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право на спадщину № 213 від 15.02.2012 року, виданого Смілянською державною нотаріальною конторою.

В обґрунтування заяви зазначено, що ціна позову становить 252 890,83 грн, що є різницею між розміром шкоди вартості відновлювального ремонту автомобіля KIA Spoilage, державний номер НОМЕР_2 , у сумі 502 890,83 грн та страховою виплатою ПрАТ «СК «Універсальна» у сумі 250 000,00 грн. Вина ОСОБА_3 у вчиненні ДТП встановлена постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.11.2025 року у справі № 502/1658/25 та підтверджена постановою Одеського апеляційного суду від 30.04.2026 року, якою постанову суду першої інстанції залишено без змін. Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter, державний номер НОМЕР_3 , порушив пункт 10.1 Правил дорожнього руху України, створив аварійну обстановку для автомобіля KIA Sportage та спричинив його перекидання і механічні пошкодження. Постанова Одеського апеляційного суду від 30.04.2026 року набрала законної сили негайно після проголошення, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Незважаючи на встановлену судовими рішеннями вину, здійснену страховиком часткову виплату та наявність непокритої частини шкоди, ОСОБА_3 добровільно не компенсував позивачу різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

За інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 480663822 від 07.06.2026 року щодо ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , у відповідача наявні речові права на нерухоме майно, зокрема: земельну ділянку реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2903923451103 кадастровий номер: 5110300000:01:005:0799; площа: 0,1 га; дата державної реєстрації права: 19.03.2024 року; вид спільної власності: спільна сумісна; розмір частки: 1/1; власники: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Окрім того, у ОСОБА_3 наявні речові права на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У Реєстрі прав власності на нерухоме майно містяться відомості про будинок: реєстраційний номер майна: 5967155; тип майна: будинок; загальна площа: 72,8 кв.м; площа земельної ділянки: 800 кв.м; номер запису: 5853 в книзі 227. За цією інформаційною довідкою за ОСОБА_3 зареєстровані такі частки у праві власності на цей будинок: 1/4 частка ПІБ: ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , форма власності: приватна, підстава виникнення права власності: договір дарування, реєстр. № 4795, ВВК № 316722 від 25.08.2004 року, приватний нотаріус Білгород-Дністровського міського нотаріального округу; 2/4 частки ПІБ: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, форма власності: приватна, підстава виникнення права власності: договір дарування, ВЕІ № 577483 від 27.11.2006 року, приватний нотаріус Ливіцька О.В., Білгород-Дністровський міський нотаріальний округ, реєстр. № 4388. Отже, за даними інформаційної довідки сукупно за ОСОБА_3 зареєстровано 3/4 частки будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім того, у ОСОБА_3 наявні речові права на квартиру спільного заселення, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . У Реєстрі прав власності на нерухоме майно містяться відомості про квартиру: реєстраційний номер майна: 31650362; тип майна: квартира, спільного заселення; загальна площа: 71,5 кв.м; житлова площа: 44,2 кв.м; технічний опис майна: трикімнатна квартира спільного заселення; номер запису: 9029 в книзі 44. За цією інформаційною довідкою за ОСОБА_3 зареєстровані такі права / частки у цій квартирі: 1/2 частка ПІБ: ОСОБА_3 , форма власності: приватна спільна сумісна, дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 17.02.2012 року, дата внесення запису: 17.02.2012 року; 1/4 частка ПІБ: ОСОБА_3 , форма власності: приватна спільна часткова, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину № 213 від 15.02.2012 року, Смілянська державна нотаріальна контора.

Представник позивача зазначає, що в даному випадку існує гостра необхідність у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на майно, яке перебуває у власності відповідача та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, майно може бути виведено із спільної сумісної власності шляхом відчудження на третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи

Суд, перевіривши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, вважає, що вказана заява, відповідно до ч.9 ст.151 ЦПК України, підлягає поверненню заявнику, оскільки її подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як зазначається Пленумом Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача та третьої особи, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз`яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, виходячи з вимог п.3 ч.1 ст.151 ЦПК України, повинна обґрунтувати причини звернення із відповідною заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.81 ЦПК України, обов`язковим є доведення підстав та подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки накладення арешту на майно та інших заходів, про які просить заявник, може обмежити інших осіб розпоряджатися майном на власний розсуд, що однозначно завдасть шкоди його правам та інтересам у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заявляючи про необхідність застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, представник заявника зазначає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та майно може бути виведено із спільної сумісної власності шляхом відчуження на третіх осіб.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Тобто заявник тільки припускає, що вищезазначене майно може перейти на користь третіх осіб, але матеріали поданої заяви не містять жодних доказів на підтвердження того, що відповідачем вчиняються дії, спрямовані на відчуження вказаного спірного нерухомого майна або можливого вчинення відповідачем будь-яких дій, направлених на його відчуження, також не надає жодних доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, враховуючи викладене, оцінивши обґрунтованість доводів представника заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, співмірності і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зважаючи на забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку, що відсутні достатні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Одночасно суд роз`яснює, що відмова в забезпеченні позову не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст.ст.149 -151, 260, 355 ЦПК України суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення майнової шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Гелла С.В.