Рішення № 137695616, 25.06.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/6564/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги:

визнати протиправним та скасувати рішення №163950038246 від 02 квітня 2026 року, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваних Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зобов`язавши його повторно розглянути заяву від 24.03.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з врахуванням Закону №1788-XII від 05 листопада 1991 року «Про пенсійне забезпечення», Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року та висновків і роз`яснень Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 03 листопада 2021 року у зразковій справі №360/3611/20.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області) про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою від 27.05.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що має страховий стаж 41 рік 11 місяців 14 днів. При цьому, як вказує позивач, вона має пільговий стаж роботи за Списком №1 тривалістю 04 роки 05 місяців 17 днів та пільговий стаж роботи за Списком №2 тривалістю 13 років 04 місяці 20 днів, а з урахуванням положень статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» загальна тривалість пільгового стажу є достатньою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Позивач зазначає, що працювала на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, зокрема машиністом крана, зайнятим у технологічному процесі в ливарному виробництві, на підприємствах ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» та НВП «Фероліт». Пільговий характер виконуваної роботи, за твердженням позивача, підтверджується записами у трудовій книжці, архівними довідками, довідками підприємств про підтвердження стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наказами про результати атестації робочих місць та висновками державної експертизи умов праці.

24.03.2026 позивач звернулася із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За принципом екстериторіальності заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.04.2026 №163950038246 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв`язку з тим, що вона не досягла пенсійного віку 55 років, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З указаним рішенням позивач не погодилася, зазначаючи, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню пункт «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII, відповідно до якого жінки, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2, мають право на пенсію після досягнення 50 років за наявності необхідного загального та пільгового стажу.

Позивач посилається на Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, яким визнано неконституційними зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», внесені Законом України від 02.03.2015 №213-VIII, у частині підвищення пенсійного віку для окремих категорій осіб, які працювали на роботах із шкідливими та важкими умовами праці.

Також позивач зазначає, що після ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення виникла колізія між положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо віку, з якого жінки мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. На думку позивача, така колізія має вирішуватися на користь особи шляхом застосування найбільш сприятливого для неї підходу.

Позивач вважає, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії вона досягла необхідного 50-річного віку, має достатній страховий та пільговий стаж роботи, а тому набула право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. У зв`язку з цим позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.04.2026 №163950038246 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 24.03.2026.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що ОСОБА_1 24.03.2026 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та пакетом документів.

За принципом екстериторіальності документи позивача були розглянуті Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, яким прийнято рішення від 02.04.2026 №163950038246 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідач зазначив, що порядок подання та оформлення документів для призначення пенсій регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1. З урахуванням змін, внесених постановою Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1, передбачено застосування екстериторіального принципу призначення та перерахунку пенсій.

За змістом відзиву, відповідно до абзацу першого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах за Списком №1 та Списком №2, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Водночас до запровадження такого пенсійного забезпечення пенсії призначаються за нормами Закону №1058.

Відповідач посилався на пункт 2 частини другої статті 114 Закону №1058, відповідно до якого право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 мають жінки після досягнення 55 років за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тобто 24.03.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла віку 53 роки 03 місяці 27 днів. Страховий стаж позивача, за даними відповідача, становить 41 рік 11 місяців 14 днів, у тому числі додаткові роки за Списком №1 - 4 роки. Пільговий стаж роботи становить: за Списком №1 - 4 роки 05 місяців 17 днів, за Списком №2 -13 років 04 місяці 20 днів.

Разом з тим, відповідач зазначив, що незалежно від наявності у позивача страхового та пільгового стажу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058 виникає у жінок після досягнення 55 років. Оскільки на дату звернення із заявою позивач не досягла 55-річного віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах у неї, на думку відповідача, відсутнє.

Щодо посилання позивача на Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 відповідач зазначив, що цим рішенням визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», зокрема статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 цього Закону в редакції змін, внесених Законом України від 02.03.2015 №213-VIII. Водночас, на переконання відповідача, зазначене рішення Конституційного Суду України не скасувало та не визнало неконституційними положення пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058, які на час розгляду заяви позивача були чинними та підлягали застосуванню.

З огляду на викладене відповідач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.04.2026 №163950038246 правомірним, а позовні вимоги ОСОБА_1 -безпідставними, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обставини справи, встановлені судом

24.03.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 від 24.03.2026 було передано на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.04.2026 №163950038246 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв`язку з недосягненням віку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У рішенні зазначено, що станом на дату звернення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тобто 24.03.2026, ОСОБА_1 досягла віку 53 роки 03 місяці 27 днів.

Страховий стаж ОСОБА_1 становить 41 рік 11 місяців 14 днів, у тому числі додаткові роки за Списком №1 - 04 роки.

Пільговий стаж роботи ОСОБА_1 становить: за Списком №1 - 04 роки 05 місяців 17 днів; за Списком №2 - 13 років 04 місяці 20 днів.

Відповідач зазначив, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 мають жінки після досягнення 55 років за наявності необхідного страхового стажу та стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці.

Станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах право на пенсію за віком на пільгових умовах у ОСОБА_1 , на думку відповідача, відсутнє, оскільки вона не досягла 55-річного віку.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач оскаржила його до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року /далі Закон №1788-XIІ/ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 12 "Умови призначення пенсій за віком" Закону №1788-XIІ право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 "Пенсії за віком на пільгових умовах" Закону №1788-XIІ (із змінами, внесеними Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зокрема жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Аналогічні положення містить і Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV /далі - Закон № 1058-ІV /.

Так, підпунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Висновки щодо правозастосування

У даному адміністративному спорі відповідач відмовив у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з єдиної підстави - недосягнення заявницею 55-річного віку, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Надаючи оцінку зазначеному аргументу відповідача, суд зазначає, що 23 січня 2020 року Конституційним Судом України прийнято рішення №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу ІІІ "Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213VIII.

Пунктом 1 резолютивної частини вказаного Рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213VIII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 резолютивної частини цього ж Рішення передбачено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 ( 36-2003-п ) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну,- після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Працівникам інших виробництв, професій та посад дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю".

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, положення статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які збільшували пенсійний вік для осіб, що мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, втратили чинність з 23 січня 2020 року та саме з цієї дати підлягає застосуванню норма статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213VIII, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

В постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Враховуючи викладене, до спірних правовідносин застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення КСУ №1-р/2020, а не норми Закону №1058-ІV.

З тексту оскаржуваного рішення, наданого позивачем, вбачається, що відповідач вважав, що право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виникає після досягнення жінкою 55-річного віку. У рішенні зазначено, що станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах вік позивача становив 53 роки 03 місяці 27 днів, а тому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у неї відсутнє.

Відтак підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах стало недосягнення нею віку 55 років, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зі заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 звернулася до органу Пенсійного фонду України 24.03.2026, що не заперечується учасниками справи. Отже, станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах вік позивача становив 53 роки 03 місяці 27 днів, що також визнається відповідачем в оскаржуваному рішенні.

Аргумент відповідача, що позивач не досягла пенсійного віку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд відхиляє, оскільки з 23 січня 2020 року в Україні одночасно існують два Закони, котрі регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пункт б частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції Закону, яка діяла до 01 квітня 2015 року (до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VIII ) та пункт 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, а тому враховуючи частину першу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що застосуванню підлягає Закон, який є найбільш сприятливим для позивача щодо встановлення пенсійного віку на рівні найменшої величини, тобто 50 років.

Висновки суду у цій справі відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним в рішенні від 21 квітня 2021 року у зразковій справі №360/3611/20 з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2021 року.

Таким чином, така підстава для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах (за Списком № 2) як недосягнення позивачем пенсійного віку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах - є помилковим застосуванням закону.

Відповідно до змісту оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.04.2026 №163950038246, наданого до суду відповідачем, страховий стаж позивача становить 41 рік 11 місяців 14 днів, пільговий стаж роботи за Списком №1 04 роки 05 місяців 17 днів, а за Списком №2 13 років 04 місяці 20 днів.

У зв`язку з невірним застосуванням відповідачем до спірних правовідносин пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», без урахування правових наслідків Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 та правової позиції Великої Палати Верховного Суду щодо застосування у таких правовідносинах статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції, чинній до внесення змін Законом України №213-VIII, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.04.2026 №163950038246 прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням висновків суду у даній справі щодо досягнення позивачем 50-річного віку, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах; враховуючи те, що оскаржувана відмова у призначенні пенсії не містить інших підстав відмови ніж та, що зазначалась вище та приймаючи до уваги, що відповідачем обраховано страховий стаж та пільговий стаж позивача (який є достатнім для призначення пенсії), - належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах.

За змістом частини першої статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку. Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку.

Матеріалами справи підтверджено, що заява позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах датована 24.03.2026.

У спірному випадку пенсія за віком на пільгових умовах має бути призначена позивачу з дня звернення із відповідною заявою, а саме з 24.03.2026, оскільки саме з цієї дати позивач реалізувала своє право на звернення до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії та відповідно просить призначити їй пенсію.

Таким чином, враховуючи, що засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом та забезпечувати реальне поновлення порушеного права, беручи до уваги доводи сторін, докази, наявні в матеріалах справи, а також аналіз норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII, починаючи з 24.03.2026.

Розподіл судових витрат

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 1331,20 грн.

З огляду на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, суд визнає за доцільне стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн з Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, Львівська область, 79016, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.04.2026 №163950038246 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII, з 24.03.2026.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков