Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/18151/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, в якому позивачка просить суд:
1.Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року,
2.Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті за період з 01.03.2018 року по 07.01.2025 року індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у фіксованій величині 3 986,08 грн. в місяць,
3.Визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті за період з 08.01.2025 по 27.02.2025 року індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у фіксованій величині 3 986,08 грн. в місяць,
4.Зобов`язати Головне управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення Індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, з 01.03.2018 року по 07.01.2025 року індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 , відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у фіксованій величині 3 986,08 грн. в місяць із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум,
5.Зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період 08.01.2025 року по 27.02.2025 року відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів заселення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у фіксованій величині 3 986,08 в місяць, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 тюку № 44, з урахуванням раніше виплачених.
В обґрунтування своїх вимог позивач, посилаючись на положення Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон України №2011-XII), «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ), Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078) вказує, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, та проведення якої у зв`язку із зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Однак, в порушення наведених законодавчих актів, в спірні періоди відповідачами не виплачувалась індексація її грошового забезпечення.
Також позивачка вказує, що у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 востаннє посадові оклади військовослужбовців підвищувались у січні 2008 року відповідно до постанови КМУ від 07.11.2007 року №1294. Наступна зміна окладів була здійснена відповідно до постанови КМУ №103 від 28.02.2018 року. При цьому, місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) для військовослужбовців з огляду на приписи Порядку №1078, є саме місяць підвищення посадових окладів. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що відповідач військова частина НОМЕР_1 мав здійснити розрахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період служби з 01.01.2026 по 28.02.2018 з визначенням місяця, в якому відбулось підвищення посадових окладів січень 2008р.
За період з 01.03.2018 по 07.01.2025 та з 08.01.2025 по 27.02.2025, на думку позивачки вона має право на отримання індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, в сумі 3986,08 грн, оскільки у березні 2018 року відбулась зміна розміру (підвищення) грошового забезпечення, яка є меншою за суму можливої індексації у місяці підвищення (4463,15 грн).
Ухвалою суду від 13.06.2026 відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідачі надали відзиви на позовну заяву ОСОБА_1 , в яких заявлені позивачем вимоги не визнають, вказують на їх безпідставність та необґрунтованість, просять відмовити у задоволенні позову.
У своїх доводах ідентично заявляють, що згідно п.1 ст. 48 Бюджетного кодексу України та п.46 ПКМУ №228 від 28.02.2002, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Порядок грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту на час виникнення спірних правовідносин визначався наказом МВС України від 23.04.2015 №475 «Про затвердження Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту затвердженою наказом МВС від 20.07.2018 №623. На виконання вищезазначеної інструкцій Позивачу нараховувалось грошове забезпечення та робилась індексація в межах кошторисних призначень. Заробітна плата не є грошовим забезпеченням, тим самим посилання Позивача на ЗУ Про оплату праці є помилковим. Отже, під час вирішення спорів зазначеної категорії пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірні відносини. Індексація грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту Інструкцією, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, не передбачалась.
Щодо індексації-різниці відповідач додатково звертає увагу, що з метою встановлення наявності у позивача права на отримання суми індексації-різниці, суд має встановити розмір підвищення його доходу в березні 2018 року, суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року та порівняти їх. Таким чином, до нарахування та виплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року на виконання цього рішення суду, неможливо встановити належний розмір доходу позивача у лютому 2018 року, що унеможливлює встановлення розміру підвищення доходу в березні 2018 року та відповідно індексації-різниці. Таким чином, позовні вимоги про нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 08.01.2025 по 27.02.2025 у фіксованій величині 3986,08 грн є передчасними.
Ухвалою суду від 23.01.2026 провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №420/25204/25.
Ухвалами суду від 10.06.2026 провадження у даній справі було поновлено та у відповідача ГУ ДСНС України в Одеській області витребувано додаткові письмові докази по справі.
22.06.2026 від Головного управління ДСНС України в Одеській області надійшли додаткові письмові пояснення по справі, розрахунок перерахованого грошового забезпечення позивачки на виконання рішення суду у справі №420/25204/25, картки особового рахунку.
Суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач ОСОБА_1 протягом спірного періоду з 01.01.2016 по 07.01.2025 проходила службу в Головному управлінні ДСНС України в Одеській області, та з 08.01.2025 по 27.02.2025 у Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення ГУ ДСНС України в Одеській області.
Однак, їй не нараховувалась та не виплачувалась поточна індексація з урахуванням базового місяця січня 2008 року у період служби з 01.01.2016 по 28.02.2018 та індексація-різниця з 01.03.2018 по 27.02.2025 відповідно до п. 3, 4, 6 п.5 порядку №1078.
За результатами розгляду звернення позивачки до Головного управління ДСНС України в Одеській області, листом від 27.05.2025 позивачці було повідомлено, що відповідно до постанови КМУ №1078 індексація грошового забезпечення виплачена в повному обсязі за період служби позивачки.
Згідно довідки ГУ ДСНС України в Одеській області сума нарахованої та виплаченої індексації з січня 2016 року по листопад 2018 року включно, з січня 2019 по червень 2019 включно, з січня 2023 року по липень 2024 року, січень 2025 року 0,00 щомісячно; у грудні 2018 року, з липня 2019 по грудень 2022 року, з серпня 2024 по грудень 2024 року виплачувалась поточна індексація. Дані щодо виплати індексації-різниці відповідно до п. 3, 4, 6 п.5 порядку №1078 з 01.03.2018 по 07.01.2025 відсутні.
За результатами розгляду звернення позивачки до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Одеській області, листом від 30.05.2025 позивачці було повідомлено, що індексація її грошового забезпечення проводилась в межах кошторисних призначень.
В справі відсутні відомості, які б доводили, що відповідачем Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення ГУ ДСНС України в Одеській області позивачці нараховувалась та виплачувалась індексація-різниця грошового забезпечення за період з 08.01.2025 по 27.02.2025 відповідно до п. 3, 4, 6 п.5 порядку №1078
Вважаючи протиправною таку поведінку відповідачів у спірних правовідносинах, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січень 2008 року, ненарахуванні та невиплаті з 01.03.2018 по 27.02.2025 індексації грошового забезпечення із застосуванням положень абз.4, 6 п.5 Порядку №1078, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку доводам сторін, суд виходить з наступного.
Вимогами ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з ч. 1-3 ст. 9 Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
У відповідності до приписів ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, умови та порядок проведення індексації грошових доходів населення визначаються Законом України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 1282-XII, у редакції чинній на час спірних правовідносин) та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (надалі Порядок № 1078).
За приписами ст.1 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Як встановлено ст.2 Закону № 1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно ч.1 ст.4, ст.6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015 року, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (надалі «Порядок №1078»).
Згідно з п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 (застосовується з 1 січня 2016 року, до 01.01.2016 - 101) відсотка.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
До об`єктів індексації, у розумінні п.2 Порядку № 1078 віднесено грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Відтак, індексація грошового забезпечення, є однією з державних гарантій, спрямованою на забезпечення достатнього життєвого рівня населення, яка дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
При цьому, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх роботодавців.
Як слідує з матеріалів справи, під час проходження військової служби позивачем у ГУ ДСНС України в Одеській області з 01.01.2026 по 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення вона не отримувала.
Враховуючи те, що Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком № 1078 чітко визначені правила та порядок проведення індексації грошових доходів населення, який поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, у тому числі і на відповідача, суд вважає, що позивач має право на виплату їй індексації грошового забезпечення за період служби у ГУ ДСНС України в Одеській області з 01.01.2016 по 28.02.2018.
З огляду на викладене оцінюються критично посилання відповідача на те, що грошове забезпечення не є заробітною платою.
В контексті оцінки доводів відповідачів суд також зазначає, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
За усталеною судовою практикою Верховного Суду застосування законодавства у правовідносинах щодо виплати індексації грошового забезпечення, обмежене фінансування не впливає на право військовослужбовця отримати індексацію грошового забезпечення.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Що стосується визначення базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення позивача за спірний період, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 (до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015), базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.
Водночас, постановою КМ України від 09.12.2015 № 1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів (далі - Постанова № 1013) були внесені значні зміни у вищевказаний Порядок, у зв`язку з чим з 15.12.2015 вступили в дію нові правила індексації заробітної плати, які в силу пункту 6 вказаної постанови, застосовуються з 01 грудня 2015 року.
Так, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Отже, з 01.12.2015 підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи, а початком відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця.
Нарахування ж індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Згідно з п.10-2 Порядку №1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
За вказаного, саме місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (далі - Постанова № 1294), затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу за військовими (спеціальними) званнями, які визначені Додатком № 24 до Постанови № 1294.
Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.
Відтак, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим.
Ця Постанова № 1294 діяла до дня набрання чинності 01.03.2018 постанови Кабміну України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
При цьому, з аналізу змісту Постанови №1294 вбачається, що у період її дії з 01.01.2008 до 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців не змінювались.
Лише 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також нові схеми тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів. Згідно з вказаною Постановою відбулося наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців.
Отже, визначення базового місяця залежить тільки виключно від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яке вперше відбулось у січні 2008 року, - місяці, у якому відбулося збільшення розміру посадового окладу штату на підставі постанови Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07 листопада 2007 року та не змінювалось до набрання чинності (а саме до 01.03.2018р.) постановою КМ України №704 від 30.08.2017р.
З січня 2008 року по лютий 2018 року посадовий оклад позивача не змінювався не підвищувався, та відповідачем такої обставини не спростовано, не доведено іншого.
Відтак, якщо останнє підвищення окладу за посадою позивача у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 відбулось у січні 2008 року відповідно до постанови КМУ №1294, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю у цьому періоді має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року по 28.02.2018 включно, а з 01.03.2018 після прийняття Постанови №704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Викладені відповідачами доводи у відзивах на позовну заяву із запереченнями щодо задоволення цієї частини вимог позивача спростовуються викладеним вище.
Таким чином, базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.
З огляду на викладене вище, для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, тому для цілей вирішення спору у даній справі, базовим місяцем нарахування індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018р.- є січень 2008 року.
Між тим, відповідно до встановлених обставин справи, під час розгляду справи відповідач - Головне управління ДСНС України в Одеській області не надав до суду належних та допустимих доказів, які б доводили нарахування та виплату позивачу у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року включно індексації грошового забезпечення у належному розмірі з урахуванням вірно застосованого базового місяця січня 2008р., що свідчить про обґрунтованість вимоги позивачки у цій частині.
Представником відповідача ГУ ДСНС України в Одеській області у доводах, викладених у відзивах на позовну заяву не спростовано наявності у позивача права на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, з урахуванням також базового місяця для її обчислення січня 2008 року.
За вказаного, вимоги позивачки в частині визнання протиправною бездіяльності ГУ ДСНС України в Одеській області щодо не нарахування та невиплати індексації ГЗ за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січень 2008 року із зобов`язанням нарахувати та виплатити таку за указаний період є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно вимог про нарахування індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 07.01.2025 та з 08.01.2025 по 27.02.2025, суд виходить з такого.
З аналіз приписів Порядок № 1078 слідує, що ним передбачено можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, в тому числі «індексації-різниці».
Так, у відповідності до вимог абзаців 1-6 пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у п. 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, з 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Крім того, враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд доходить висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Також, слід зазначити, що для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
У разі, якщо у місяці підвищення посадового окладу розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення, індексація не нараховується. Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, індексація у цьому місяці розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Зростання заробітної плати за рахунок інших її складових (без підвищення тарифних ставок (окладів)) не зменшує суму індексації на розмір підвищення заробітної плати. Проте у разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Так, для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 суд звертає увагу апелянта на висновки викладені в постановах Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 14.09.2023 у справі №560/3097/22 та враховує, що буквальний спосіб тлумачення вказаних норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А);
суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
При цьому, розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації - різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Перевіряючи наявність у позивача відповідно до наведених вище умов права на отримання індексації-різниці з 01.03.2018 та суму такої, суд зазначає, що відповідно до наданих відповідачем до справи розрахункових листів щодо виплати позивачці грошового забезпечення, розмір такого у лютому 2018 становив 7550,24грн, а у березні 2018 8027,31грн.
Суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року суд визначає як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100%.
В свою чергу, величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації у березні 2018 року (у разі підвищення посадового окладу у січні 2008 року) становить 253,3%, що підтверджується інформацією Мінсоцполітики.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у березні 2018 р. складав - 1762,00 грн.
Отже, відповідно до абз.5 п.4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018р. помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме: 1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.
Суд також враховує, що такий розмір можливої індексації грошового забезпечення - 4463,15 грн., який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018) неодноразово досліджувався та встановлювався судами та підтверджується зокрема, постановою Верховного Суду від 14.09.2022р. у справі №420/3121/22, від 07.11.2022 у справі №420/19954/21 та інш.
Виходячи з викладеного, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації в березні 2018 року - 4463,15 грн., яка склалася у березні 2018 року, що є підставою для нарахування і виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, та для позивача у спірному випадку становить: 3929,55 грн, оскільки у березні 2018 року грошове забезпечення позивача порівняно з лютим 2018 року збільшилось тільки на 477,07 грн, тобто на суму, яка є меншою за суму індексації у місяці підвищення (4463,15).
Відтак, починаючи з 01.03.2018 позивач мав право на отримання індексації-різниці щомісячно до наступного підвищення доходів або звільнення у розмірі 3986,08 грн.
Разом з цим, як видно з установлених обставин справи позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація-різниця за період починаючи з 01.03.2018 та відповідачами не вирішувалось питання щодо наявності у позивача права на цей вид індексації, починаючи з 01.03.2018.
Водночас оскільки, як було зазначено вище, право на отримання індексації різниці у визначеному розмірі позивач має право до наступного підвищення посадового окладу, то після підвищення посадового окладу, підстави для нарахування індексації-різниці мають бути перевірні спочатку.
Так, під час розгляду справи суд встановив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суд від 14.10.2025 по справі №420/25204/25, яке набрало законної сили відповідно до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2026, зокрема: зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, а також надбавки за особливості проходження служби та премії, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 29 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше проведених виплат; зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, а також надбавки за особливості проходження служби та премії, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше проведених виплат; зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, а також надбавки за особливості проходження служби та премії, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше проведених виплат; зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року, а також надбавки за особливості проходження служби та премії, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше проведених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаного рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/25204/25 ГУ ДСНС України в Одеській області було проведено перерахунок грошового забезпечення позивача з січня 2020 року, визначеного виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 01 січня календарного року, що є підставою для перегляду розміру індексації-різниці грошового забезпечення.
Відтак, починаючи з січня 2020 року, у зв`язку із перерахунком грошового забезпечення позивачки та зміною розміру індексації-різниці, для обрахунку такої не може застосовуватись в якості місяця підвищення березень 2018 року та сума імовірної індексації, яка склалась у цьому місяці.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивач має право на нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення в розмірі 3986,08 грн щомісячно за період з 01.03.2018 року по 28.01.2020 року включно.
За період 29.01.2020 року по 07.01.2025 та з 08.01.2025 по 27.02.2025 вимоги позивача щодо нарахування та виплати індексації-різниці у фіксованій величині у розмірі 3986,08 грн задоволенню не підлягають.
З приводу вимоги здійснити нарахування та виплату належних позивачу сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 за № 44 (далі - Порядок №44), цей порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Пунктом 2 Порядку № 44 передбачено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Аналіз наведених положень Порядку №44 дає підстави для висновку, що виплата грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, здійснюється за умови виплати грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат.
Отже, Порядком № 44 передбачено виплату грошової компенсації лише при виплаті грошового забезпечення, з якого утримуються відповідні податки.
Оскільки виплати спірних сум позивачеві ще не здійснено відповідно і відсутні підстави для зобов`язання нарахування такої компенсації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.11.2023 у справі № 420/18163/21.
Тому, суд вбачає підстави для відмови в задоволенні позовних вимог щодо нарахування та виплати позивачу компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи усе викладене вище, детально дослідивши встановлені обставини справи, доводи сторін та надані письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оскільки позивач в силу приписів ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, судові витрати не розподіляються.
На підставі викладеного, керуючись ст.143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо не проведення та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.01.2026 по 28.02.2018 індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов`язати Головне управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із визначенням січня 2008 року як місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців (базового місяця).
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо не проведення та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 28.01.2020 включно індексації грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 28.01.2020 включно, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, виходячи з фіксованої величини 3986,08 грн щомісячно.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідачі:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, код ЄДРПОУ 38643633, адреса: вул.Прохорівська, 6, м.Одеса, 65091.
Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, код ЄДРПОУ 35303860, адреса: Тираспольське шосе, 14, м.Одеса, 65085.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА
Судове рішення № 137695203, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 24.06.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/18151/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: