Ухвала суду № 137694922, 25.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8159/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Юридичний департамент Одеської міської ради, Одеська міська рада про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Юридичний департамент Одеської міської ради, Одеська міська рада в якій позивач просить суд:

- зобов`язати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) привести об`єкт за адресою: АДРЕСА_2 до первинного стану шляхом демонтажу самочинно побудованого двоповерхового квартирного будинку.

Ухвалою суду від 06.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

19.06.2026 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про закриття провадження у справі, так як відповідачка, і нові власники частин житлового будинку, мають у силу закону право на отримання земельної ділянки у власність або користування, тому безапеляційне ствердження про самовільне зайняття земельної ділянки є необгрунтованим, з цього питання існує спір про право.

В обгрунтування поданої заяви представник відповідача зазначив, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 30.08.2024 № 478 ОСОБА_3 купила житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який в цілому складається з житлового будинку, зазначеного на плані літ. «А», житловою площею 51,3 кв.м, загальною площею 94,0 кв.м, та надвірних споруд: літ. «Г» - сарай, літ. «И» - гараж, літ. «З» - вбиральня, І мостіння, № 2,4 огорожа, розташованих на земельній ділянці площею 857 кв.м. (по фактичному користуванню) (п.п.1,3 договору купівлі-продажу). Висновком про можливість поділу DT01:5246-2883-1699-1033, виданим 15.12.2025, видавник: ЄДЕССБ, визначено, що в результаті поділу первісний об`єкт перестав існувати, а утворено інші об`єкти квартири АДРЕСА_3 . Згідно з відповідними Витягами з Державного реєстру речових прав від 19.12.2025 року, які були додані до відзиву на позовну заяву, власниками квартир за адресою: АДРЕСА_2 являються відмінні від відповідачки фізичні особи. Отже, житловий будинок, який є предметом позову та належав відповідачці ОСОБА_4 не існує, а існують інші об`єкти квартири АДРЕСА_3 , які належать іншим, відмінним від відповідачки фізичним особам, права власності яких будуть беззаперечно порушені, якщо позов буде задоволено.

Питання, чи є земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , самовільно захопленою, належить дослідженню під час судового розгляду вимог про захист права власності на землю. Проте згідно з усталеною судовою практикою, спір, що виник у правовідносинах щодо захисту прав органів місцевого самоврядування на земельну ділянку комунальної власності від порушення відповідачем при здійсненні ним самочинного будівництва (частина четверта статті 376 ЦК України) належить до юрисдикції господарських судів та не підпадає під адміністративну юрисдикцію. Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на таке.

Як вбачає з матеріалів справи та клопотання представника відповідача на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 30.08.2024 № 478 ОСОБА_3 купила житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який в цілому складається з житлового будинку, зазначеного на плані літ. «А», житловою площею 51,3 кв.м, загальною площею 94,0 кв.м, та надвірних споруд: літ. «Г» - сарай, літ. «И» - гараж, літ. «З» - вбиральня, І мостіння, № 2,4 огорожа, розташованих на земельній ділянці площею 857 кв.м. (по фактичному користуванню) (п.п.1,3 договору купівлі-продажу).

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав від 14.11.2025, на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 14.11.2025, ОСОБА_5 набув право власності на 215/1000 житлового будинку що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який в цілому складається з житлового будинку, зазначеного на плані літ. «А», житловою площею 51,3 кв.м, загальною площею 94,0 кв.м, та надвірних споруд: літ. «Г» - сарай, літ. «И» - гараж, літ. «З» - вбиральня, І мостіння, № 2,4 огорожа.

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав від 01.12.2025, на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 01.12.2025, ОСОБА_6 набув право власності на 69/1000 житлового будинку що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який в цілому складається з житлового будинку, зазначеного на плані літ. «А», житловою площею 51,3 кв.м, загальною площею 94,0 кв.м, та надвірних споруд: літ. «Г» - сарай, літ. «И» - гараж, літ. «З» - вбиральня, І мостіння, № 2,4 огорожа.

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав від 01.12.2025, на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 01.12.2025, ОСОБА_7 набув право власності на 52/1000 житлового будинку що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який в цілому складається з житлового будинку, зазначеного на плані літ. «А», житловою площею 51,3 кв.м, загальною площею 94,0 кв.м, та надвірних споруд: літ. «Г» - сарай, літ. «И» - гараж, літ. «З» - вбиральня, І мостіння, № 2,4 огорожа.

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав від 19.11.2025, на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 19.11.2025, ОСОБА_8 набула право власності на 120/1000 житлового будинку що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який в цілому складається з житлового будинку, зазначеного на плані літ. «А», житловою площею 51,3 кв.м, загальною площею 94,0 кв.м, та надвірних споруд: літ. «Г» - сарай, літ. «И» - гараж, літ. «З» - вбиральня, І мостіння, № 2,4 огорожа.

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав від 01.12.2025, на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 01.12.2025, ОСОБА_9 набула право власності на 120/1000 житлового будинку що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який в цілому складається з житлового будинку, зазначеного на плані літ. «А», житловою площею 51,3 кв.м, загальною площею 94,0 кв.м, та надвірних споруд: літ. «Г» - сарай, літ. «И» - гараж, літ. «З» - вбиральня, І мостіння, № 2,4 огорожа.

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав від 03.12.2025, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 30.08.2024, ОСОБА_3 стала власницею 233/1000 житлового будинку що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який в цілому складається з житлового будинку, зазначеного на плані літ. «А», житловою площею 51,3 кв.м, загальною площею 94,0 кв.м, та надвірних споруд: літ. «Г» - сарай, літ. «И» - гараж, літ. «З» - вбиральня, І мостіння, № 2,4 огорожа.

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав від 01.12.2025, на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 01.12.2025, ОСОБА_10 набула право власності на 60/1000 житлового будинку що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який в цілому складається з житлового будинку, зазначеного на плані літ. «А», житловою площею 51,3 кв.м, загальною площею 94,0 кв.м, та надвірних споруд: літ. «Г» - сарай, літ. «И» - гараж, літ. «З» - вбиральня, І мостіння, № 2,4 огорожа.

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав від 01.12.2025, на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 01.12.2025, ОСОБА_11 набула право власності на 60/1000 житлового будинку що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який в цілому складається з житлового будинку, зазначеного на плані літ. «А», житловою площею 51,3 кв.м, загальною площею 94,0 кв.м, та надвірних споруд: літ. «Г» - сарай, літ. «И» - гараж, літ. «З» - вбиральня, І мостіння, № 2,4 огорожа.

Висновком про можливість поділу DT01:5246-2883-1699-1033, виданим 15.12.2025, видавник: ЄДЕССБ, визначено, що в результаті поділу первісний об`єкт перестав існувати, а утворено інші об`єкти квартири 1-11.

Згідно з відповідними Витягами з Державного реєстру речових прав від 19.12.2025 року, які були додані до відзиву на позовну заяву, власниками квартир за адресою: АДРЕСА_2 являються відмінні від відповідачки фізичні особи.

При вирішенні цього клопотання суд виходить з того, що дійсно, згідно із пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Натомість згідно із статтями 2, 4, 5, 19 КАС України за правилами адміністративного судочинства розглядаються справи у публічно-правових спорах, якими, в свою чергу, є спори, в яких, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єктом владних повноважень є - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Крім того, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, а завданням адміністративного судочинства якраз і є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

у спорах за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Стаття 36 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт (ч.1). Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється (ч.2).

Згідно ч.1 ст. 39 вказаного Закону прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Згідно ч.2 ст. 39-1 Закону у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення. Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.

З урахування цього, суд констатує, що управління ДАБК відповідно приписів пункту 2 частини третьої статті 6, пунктів 6, 7 частини першої статті 7, частини п`ятої статті 34, ст. 39, 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" здійснює управління у сфері містобудівної діяльності шляхом, зокрема, контролю за виконанням підготовчих та будівельних робіт, дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування , проектної документації. Управління ДАБК, належачи за своїм правовим статусом до органів державного архітектурно-будівельного контролю і уповноважене здійснювати такий контроль у спірних відносинах, наділене правом на звернення до суду із позовом про припинення права на виконання будівельних робіт, та про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, поданих відповідачем.

Правовідносини у справі, яка розглядається, виникли щодо реалізації Управлінням ДАБК публічно - владних управлінських функцій у сфері державного архітектурно - будівельного контролю, який як це вбачається з норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" здійснюється упродовж усього періоду забудови земельної ділянки її власником або користувачем, починаючи з етапу проектування, виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, та навіть після реєстрація права власності на об`єкт містобудування у випадку виявлення ознак самочинного будівництва.

Спірні правовідносини пов`язані із реалізацією повноважень Управлінням ДАБК у сфері державного архітектурно - будівельного контролю у відповідності до Положення про Управління ДАБК Одеської міської ради та на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 27.06.2025 № 1047 «Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю»; наказу Управління від 03.07.2025 № 01- 13/62ДАБК; направлення Управління для проведення планового (позапланового) заходу від 03.07.2025 № 000043 та звернення фізичної особи про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 22.04.2025 вх. № 01-17/19гл, відповідно до п. 7 та 7-1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, Управлінням проводилась позапланова перевірка за адресою: АДРЕСА_2 виявлено, ознаки самочинного будівництва на об`єкті, замовником якого є відповідач. Виключною підставою для звернення з позовом до суду є встановлений факт здійснення самочинного будівництва.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Вказані норми права встановлюють, що в порядку адміністративного судочинства захищаються права та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин. Публічно-правові відносини є складовою частиною правових відносин, які виникають у суспільстві.

Таким чином, до адміністративного суду з адміністративним позовом має право звернутись особа за захистом саме публічного права, свободи чи інтересу у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 3 КАС України, визначено, що поняття «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 4 ст.46 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

У цій нормі процесуального права наведено вичерпний перелік випадків, за наявності яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб`єктів владних повноважень.

У п. 5 ч.4 ст.46 КАС України, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень), зазначено, що в інших випадках, встановлених законом, фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами у адміністративній справі за позовом суб`єктів владних повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень, в яких одночасно можуть бути відповідачами фізичні особи, в чітко визначених законами України випадках.

Так, згідно із частиною першою статті 38 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Разом з цим у положеннях спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в частині першій статті 376 Цивільного кодексу України, поняття самочинного будівництва визначається через сукупність його основних ознак, за наявності яких об`єкт нерухомості може бути визнаний самочинним, зокрема якщо такий об`єкт: 1) збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) збудований без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (частина сьомастатті 376 Цивільного кодексу України).

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

При цьому, за змістом статті 177 ЦК об`єкти самочинного будівництва належать до об`єктів цивільних прав.

З урахуванням норм частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, частини 1 статті 15 Цивільного кодексу Україниправом звернення до суду за захистом наділені: особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів; органи і особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

На підставі вище зазначеного суд приходить до висновку про те, що спір за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Юридичний департамент Одеської міської ради, Одеська міська рада про зобов`язання вчинити певні дії підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язаний з вирішенням питання щодо речового права.

А відтак його розгляд не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.11.2016 року (у справі №21-1959а16), постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року (у справі №К/9901/7634/18), від 06.02.2018 року (у справі №К/9901/7634/18).

За приписами пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Частиною 2 статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується квитанцією від 30.03.2026.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки провадження у даній справі закрито на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України, наявні підстави для повернення позивачу з Державного бюджету України сплачену суму судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.238, 239, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 420/8159/26 за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул. Артура Савельєва, буд. 6, м. Одеса, 65062, код ЄДРПОУ 40199728) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) третя особа: Юридичний департамент Одеської міської ради ( пл. Біржова, 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26302537), Одеська міська рада (пл. Біржова, 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26597691) про зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути з Державного бюджету Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728) судовий збір в сумі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві ) грн.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.293, 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Суддя Н.А. Кузьменко

.