Рішення № 137694600, 23.06.2026, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 397/759/26

н/п : 2/397/757/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.06.2026 селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого - судді Гайдар Н.І.,

за участю: секретаря судового засідання - Іваненко Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» подав до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивує тим, що 21.03.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» (перейменоване на ТОВ "ЙОТА ІНВЕСТ" та в подальшому на ТОВ "Лаферті Форм") та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №35022-03/2024, за умовами якого відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 15000 грн.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст. 526 та ст. 527 Цивільного кодексу України. Внаслідок чого, керуючись нормами ст. ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 14.08.2024 року між ТОВ "Аванс Кредит" та ТОВ "Діджи Фінанс"(Новий кредитор) відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №14082024, за яким відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №35022-03/2024 від 21.03.2024 року.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») становить 59500,00 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу становить 15000,00 грн.; сума заборгованості за відсотками становить 44500,00 грн.

Відтак, просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 59500,00 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн. та судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 18.05.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Також витребувано у АТ КБ "ПриватБанк" банківську інформацію.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, надала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує. Крім того, представником позивача подано відповідь на відзив, в якій просить задовольнити у повному обсязі позовні вимоги позивача у справі, розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача. Зазначає, що підстави для зупинення провадження у справі де стороною є один із подружжя, у зв`язку із перебуванням іншого із подружжя у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, не передбачені. У зв`язку із чим позивач заперечує проти вказаної заяви відповідача про зупинення провадження у справі. Крім того, як вбачається із норм п. 15 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), на яку посилається відповідач, у ній підстав для звільнення від нарахувань відсотків за кредитними договорами дружин військовослужбовців не передбачено. Відповідні зміни були внесені вже згодом, Законом № 3633-IX від 11 квітня 2024 року, який набрав чинності 18 травня 2024 року. Крім того, звертають увагу суду, що відповідачкою не підтверджено належними та допустимим доказами, що вона має статус дружини військовослужбовця та коли він був набутий відповідачем.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Через систему «Електронний суд» подала до суду відзив, в якому позовні вимоги позивача не визнала в повному обсязі, оскільки являється дружиною діючого військовослужбовця зі статусом УБД та на неї поширюються вимоги ч.15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей". Просила призупинити провадження у справі, а також відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Суд зауважує, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відтак, зазначена відповідачкою обставина про те, що вона є дружиною діючого військовослужбовця зі статусом УБД, не може бути підставою для зупинення провадження у справі за п. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 21.03.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір Договір про надання фінансового кредиту № 35022-03/2024, відповідно до умов п.1.1 якого Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 15000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.1.2 вказаного договору, Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 21.03.2024. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 18.07.2024.

Відповідно до п.1.4 вказаного договору, за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.

Відповідно до п.1.4.1 вказаного договору, процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору.

Відповідно до п.1.6. вказаного договору, кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5457 - 08xx - xxxx - 7396 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом НОМЕР_2 .

Відповідачка свої зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту належним чином не виконала, в результаті чого утворилась заборгованість, яка становить 59500 грн., із яких: заборгованість за кредитом становить 15000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 44500 грн.

14.08.2024 між ТОВ "Аванс Кредит" (клієнт) та ТОВ "Діджи Фінанс"(фактор) укладено договір факторингу №14082024, за умовами п.1.1 та п.1.2 якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Клієнт передав Фактору, а Фактор прийняв і зобов`язується оплатити Клієнту права вимоги за грошовими зобов`язаннями у загальному розмірі: 36501087 гривень 96 коп., що виникли у Клієнта за Основними договорами, укладеними між боржниками та первісним кредитором. На підставі цього Договору Фактор стає Новим кредитором в зобов`язаннях, що виникли із Основних договорів, та отримує права вимоги за Основними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті боргу за Основними договорами, строк платежу за якими настав, відповідно до Акту прийому-передачі (додаток №2 до Договору), а також вимоги по Основним договорам, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу №14082024 від 14.08.2024 слідує, що ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №35022-03/2024 від 21.03.2024 у сумі 59500 грн., із яких: заборгованість за основною сумою боргу - 15000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 44500,00 грн.

Статтею 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), так згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд вважає, що між сторонами правомірно укладений кредитний договір в електронній формі.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою . Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, ТОВ «Діджи Фінанс» надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку укладанням між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 договору про надання фінансового кредиту №35022-03/2024 від 21.03.2024, та подальшим укладенням договору факторингу № 14082024 від 14.08.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ "Діджи Фінанс", за яким право вимоги до відповідачки перейшло до ТОВ "Діджи Фінанс" та наявності з боку відповідачки невиконаних зобов`язань за договором про надання фінансового кредиту.

Разом з тим, при вирішенні питання про стягнення з відповідачки процентів за користування кредитом суд зазначає наступне.

Законом України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023, стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що Закон України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023, а договір про надання фінансового кредиту № 35022-03/2024 було укладено 21.03.2024, тобто після набрання чинності цим Законом, суд дійшов висновку про неправомірність застосування позивачем до кредиту денної процентної ставки у розмірі 2,5% яка, відповідно до закону, не може перевищувати 1%.

За таких обставин, умови укладеного між сторонами договору про надання фінансового кредиту, передбачені п.1.4.1 договору щодо встановлення процентної ставки у розмірі 2,50% в день, у порядку ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними.

Таким чином, стягненню підлягають проценти, нараховані за період з 21.03.2024 по 18.07.2024 включно у розмірі 1% в день (5000,00 грн. х 1% х 120 днів = 18000,00 грн), тобто в сумі 18000,00 грн.

Щодо доводів відповідачки на те, що вона є дружиною військовослужбовця зі статусом УБД, тому на неї поширюються вимоги ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд зауважує наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 18.01.2025 Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відповідачка ОСОБА_1 18.01.2025 року зареєструвала шлюб зі ОСОБА_2 та після державної реєсрації шлюбу її прізвище - " ОСОБА_3 ".

Відповідно до військового квитка серія НОМЕР_4 від 08.10.2021, ОСОБА_2 призваний на строкову військову службу і направлений у військову частину 08.10.2021; 19.01.2022 прийнятий на військову службу за контрактом.

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_5 від 02.06.2026 №1288/179/1/1/80/363/пс солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_5 з 09.10.2021 по теперішній час.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_6 від 07.08.2023, ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Частиною 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Вказані зміни щодо надання зазначених пільг дружинам (чоловікам) військовослужбовців у ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули чинності з 18.05.2024.

Отже, на дату укладення договору про надання фінансового кредиту №35022-03/2024 від 21.03.2024 та в період нарахування процентів за договором з 21.03.2024 року по 18.07.2024 року на відповідачку не поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки шлюб відповідачка зареєструвала з ОСОБА_2 , який є військовослужбовцем 18.01.2025.

Таким чином, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути із відповідачки на користь позивача заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 35022-03/2024 від 21.03.2024 у розмірі 33000 грн., яка складається з наступного: заборгованості за основою сумою боргу (тілом кредиту) - 15000 грн., заборгованості за відсотками - 18000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім і підтверджені документально судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_7 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ - 42649746, IBAN: НОМЕР_8 в АТ "ПУМБ") заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 35022-03/2024 від 21.03.2024 у розмірі 33000 (тридцять три тисячі) гривень 00 (нуль) копійок, з яких: заборгованність за основою сумою боргу (кредитом) 15000 гривень 00 копійок, заборгованність за відсотками - 18000 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_7 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ - 42649746, IBAN: НОМЕР_8 в АТ "ПУМБ") 776 гривень 57 копійок у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 3327 гривень 60 копійок у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 25.06.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» ( місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри,21/1, ЄДРПОУ 42649746)

Представник позивача: Романенко Михайло Едуардович (адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8, РНОКПП НОМЕР_9 )

Відповідач: ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 )

Суддя: Н.І.Гайдар