Рішення № 137694200, 24.06.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3168/26

Провадження № 2/345/2425/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

24.06.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Сирка Й.Й., з участю секретаря судового засідання Слободян Т.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

28.05.2026 ТОВ «Фінансова компанія «Позика» (далі - Товариство) звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 47620138 від 06.11.2021 у розмірі 9 780,00 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн. У разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого відповідача провести заочний розгляд справи без участі представника Товариства та ухвалити заочне рішення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 06.11.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «ІРБІС» та відповідачкою укладено кредитний договір № 47620138 (далі - Кредитний договір). За даним кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному вебсайті кредитодавця.

Відповідачці перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 3 000,00 грн., але нею не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України. Керуючись нормами ст.530, 1082, 1084 ЦК України між ТОВ "ФК «ІРБІС» і Товариством 01.09.2025 відповідно до чинного законодавства України укладений договір факторингу № 01092025/1 (далі - Договір факторингу), згідно з яким відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором. Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ФК «ПОЗИКА») є обґрунтованоюта документально підтвердженою, що становить 9 780,00 грн., з яких: сума основного боргу за кредитом становить 3 000,00 грн., сума нарахованих, але несплачених процентів 6 780,00 грн

Ухвалою суду від 02.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачці строк для подання відзиву на позовну заяву.

У строк, встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі, відповідачкою не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву остання не скористалася. Тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд ухвалює рішення у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

06.11.2021 між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір.

Відповідно до п 1.1. договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з п. 3.1. договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 3 000,00 гривень.

Строк кредиту 90 днів. За користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити кредитодавцю стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта. Водночас, упродовж перших 28-ми календарних днів для клієнта діє знижена (пільгова) процентна ставка в розмірі 2,5% (п.3.2.).

Також 04.02.2025 відповідачка електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т337 підписала Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення додаткової угоди), в якій містять основні зміни умов кредитування.

Згідно з довідкою ТОВ «ІРБІС» 3152_251024113117 від 24-10-2025 позичальнику 06.11.2021 перераховано грошові кошти в сумі 3 000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 118343427.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором станом на 01.09.2025 загальна сума заборгованості становить 9 780,00 грн з яких: 3 000,00 грн. - сума основного боргу за кредитом, 6 980,00 грн. борг за нарахованими процентами. Розрахунок показує, що після закінчення погодженого між сторонами строку кредитування позичальником здійснено часткове погашення боргу за нарахованими процентами в сумі 900,00 грн, а саме 12.02.2023.

01.09.2025 між ТОВ ФК «ІРБІС» і Товариством укладено Договір факторингу, відповідно до вимог якого, з урахування витягу з витягу з додатку № 1 до вказаного договору, первісним кредитором відступлено, а Товариством прийнято право вимоги до боржниці ОСОБА_1 за Кредитним договором на вищенаведену суму боргу.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачкою заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані Товариством на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з приписами ст. 12, ч.1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що Товариством надано належні та допустимі докази укладення Кредитного договору, а також отримання відповідачкою кредитних коштів у розмірі, визначеному кредитним договором, що не заперечується останньою.

У вказаному договорі та паспорті споживчого кредиту визначені умови кредитування, про що вказано вище, де, серед іншого, обумовлений і розмір відсотків, які нараховуються на кредит, з чим відповідачка погодилася, підписавши їх електронним підписом (одноразовим ідентифікатором в цифровій послідовності 624624).

Водночас, доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачка суду не надала, не подала будь-яких доказів на спростування користування нею наданими їй позикодавцем кредитними коштами, а також не подала будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, не заперечила щодо складових суми заборгованості, порядку та обгрунтованості їх нарахування.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка істотно порушила умови укладеного Кредитного договору, зокрема не погашала належним чином кредит та проценти за користування ним, а також, беручи до уваги правомірність набуття права вимоги Товариством за Кредитним договором, суд дійшов до висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за цим договором у заявленому Товариством розмірі.

Питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з відповідачки на користь Товариства необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір повністю.

Частиною другою статті 141 КПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

У постанові від 28.09.2023 у справі № 686/13892/19 колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Згідно з вимогами ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн. до матеріалів справи долучено: договір про надання правової допомоги № 39493634/01 від 02 січня 2026 року, укладений між ТОВ «ФК «ПОЗИКА» та адвокатом, ФОП ОСОБА_2 , додаткову угоду від 08.05.2026 до договору про надання правової допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг) та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Надавши оцінку доказам щодо витрат Товариства на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, зваживши на необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 2 500,00 грн., оскільки такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію обґрунтованості, розумності розміру витрат на правничу допомогу, з урахуванням конкретних обставин справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

На підставі викладеного та керуючись ст. 263-265, 268, 280-284,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» (07406, Київська область, м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, код ЄДРПОУ 39493634) заборгованість за кредитним договором № 47620138 від 06.11.2021 в розмірі 9 780 (дев`ять тисяч сімсот вісімдесят) грн 00 коп, з яких: 3 000,00 грн. - сума основного боргу за кредитом та 6 780,00 грн. борг за нарахованими, але не сплаченими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» 2 662,40 грн судового збору та 2 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено та підписано 24.06.2026.

Суддя