Ухвала суду № 137693440, 19.06.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 180/1062/26

провадження № 2/208/5622/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Гречана В.Г., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ "Споживчий центр" - адвокат Сиплива Тетяна Анатоліївна звернулася до Марганецького міського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19.05.2026 року цивільну справу №180/1062/26 передано за підсудністю до Заводського районного суду міста Кам`янського. В обґрунтування ухвали зазначено, що згідно із відповіддю №2649335 від 24.04.2026 року з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як внутрішньо переміщена особа зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться в межах територіальної юрисдикції Заводського районного суду міста Кам`янського.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2026 року по цивільній справі №180/1062/26 визначено головуючого суддю Гречану В.Г.

Ознайомившись з матеріалами зазначеної цивільної справи, суддя приходить до висновку, що дана справа, відповідно до норм ЦПК України не підлягає розгляду в Заводському районному суді міста Кам`янського, виходячи з наступного.

Як вбачається із відповіді №2757597 від 19.05.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, яка міститься в матеріалах справи - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно ч. 1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.

Отже в нормах Цивільного процесуального кодексу України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеності при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватися чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.

Аналогічний правовий висновок викладено Дніпровським апеляційним судом у справі № 173/510/25, де зазначено, що використання для визначення територіальної підсудності адреси фактичного проживання особи як внутрішньо переміщеної особи (ВПО) є порушенням вимог статті 27 ЦПК України. Суд вказав, що при визначенні підсудності справи суди повинні керуватися виключно відомостями про зареєстроване місце проживання фізичної особи, що містяться у Державному демографічному реєстрі.

Такий же правовий висновок викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 червня 2024 року у справі №554/7669/21, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2024 року у справі №175/4316/19.

Норми Цивільного Процесуального Кодексу України щодо підсудності є імперативними, що означає, що їх положення є обов`язковими для всіх судів. Це означає, що справи мають розглядатися судами відповідно до встановлених правил територіальної, предметної та інстанційної підсудності, і жоден суд не може відступити від цих правил.

Цивільний процесуальний кодекс України не встановлює довідку ВПО як пріоритет для визначення місця проживання особи та визначення підсудності. Тим самим, виключає можливість невілювати принцип підсудності.

Адреса реєстрації відповідача ОСОБА_1 не є тимчасово окупованою територією України та територією на якій ведуться бойові дії.

Враховуючи відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру, місце реєстрації відповідача по справі відноситься до юрисдикції Марганецького міського суду Дніпропетровської області.

Таким чином, вищевказана позовна заява була правильно направлена позивачем до Марганецького міського суду Дніпропетровської області, та вищевказана цивільна справа не підсудна Заводському районному суду міста Кам`янського відповідно до територіальної юрисдикції (підсудності).

Отже, визначена суддею Марганецького міського суду Дніпропетровської області територіальна підсудність вказаної справи не відноситься до юрисдикції Заводського районного суду міста Кам`янського.

Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 378 ЦПК України, прийняття судом рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) є підставою для скасування судового рішення і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Враховуючи недопустимість порушення правил щодо підсудності, суд доходить висновку про необхідність передати матеріали позовної заяви до Марганецького міського суду Дніпропетровської області. Такий висновок ґрунтується на тому, що дана цивільна справа підсудна суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, відомості про яке містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі.

При цьому вказане не є спором щодо підсудності, як це визначено у ст. 32 ЦПК України, оскільки справа була надіслана до Заводського районного суду міста Кам`янського помилково, тобто всупереч приписів ст. 31 ЦПК України.

Керуючись статтями 27, 28, 31, 32, 187, 260, 261, 353 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Передати матеріали цивільної справи № 180/1062/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на розгляд за підсудністю до Марганецького міського суду Дніпропетровської області (53407, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, буд. 72А).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua .

Суддя В.Г. Гречана