Ухвала суду № 137692714, 24.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/18557/24

У Х В А Л А

з питань роз`яснення судового рішення

24 червня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про роз`яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі №380/18557/24 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради щодо незапрошення ОСОБА_1 на розгляд заяви від 14.06.2024, здійснення її розгляду без участі заявника та надання необґрунтованої відповіді на таке звернення.

Зобов`язано Личаківську районну адміністрацію Львівської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.06.2024, забезпечивши йому право бути присутнім під час такого розгляду й особисто викласти аргументи особі, що перевіряє заяву, та надати обґрунтовану відповідь.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2026 апеляційну скаргу Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 без змін.

15.06.2026 від представника відповідача на адресу суду надійшла заява про роз`яснення судового рішення, яка мотивована тим, що Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради отримала заяву ОСОБА_1 від 02.06.2026, зареєстровану за №3-М-34641-33-33, за змістом якої заявник просить здійснювати розгляд його заяви від 14.06.2024 шляхом відеозв`язку. Стверджує, що ні Положенням про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженим ухвалою Львівської міської ради від 08.07.2021 №1081 (із змінами), ні Положенням про Личаківську районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженим рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.09.2025 №877, ні іншими внутрішніми локальними актами такі відносини не врегульовані. З урахуванням цих обставин, просить «роз`яснити резолютивну частину рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі №380/18557/24 в частині чи вважатиметься відеозв`язок, на якому наполягає заявник (позивач), належним виконанням ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» та чи буде вважатись судом належним виконанням резолютивної частини судового рішення, яке передбачає: «забезпечивши йому право бути присутнім під час такого розгляду й особисто викласти аргументи особі, що перевіряє заяву, та надати обґрунтовану відповідь», з урахуванням того, що така участь не передбачена вищезгаданими нормами законодавства. Чи все ж необхідно заявника (позивача) викликати очно з особистою присутністю в будівлі районної адміністрації на перегляд його заяви від 14.06.2024».

16.06.2026 позивач подав клопотання, у якому зазначає, що рішення у справі №380/18557/24 є чітким та зрозумілим. Водночас суд не визначає конкретний спосіб виконання рішення, адже спосіб виконання чітко визначено в ст. 18, 19 Закону України «Про звернення громадян» - перевірка має бути об`єктивною, заявник має право щодо участі в розгляді заяви, а посадова особа чи орган що розглядає зобов`язана запросити заявника на такий розгляд. Констатує, що визначення формату розгляду заяви є дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень.

Розглянувши подану представником відповідача заяву про роз`яснення судового рішення, суд керується таким.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, а також ст. 14 та 370 КАС України.

У постанові від 21.03.2019 у справі №807/1689/14 Верховний Суд вказав, що зміст ухвалених судових рішень повинен відповідати приписам КАС України. Рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.

Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

У разі, коли судове рішення не відповідає вказаним критеріям, останнє підлягає роз`ясненню судом, який ухвалив вказане судове рішення за заявою учасника справи.

Критерії прийняття до розгляду, а також особливості розгляду судами заяв про роз`яснення судових рішень унормовані ст. 254 КАС України.

За змістом ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Верховним Судом у постанові від 13.09.2019 у справі №816/1512/15 зазначено, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Підставою для подання заяви про роз`яснення рішення, є його незрозумілість.

Таким чином, у заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20.02.2019 у справі №814/907/16 та від 01.09.2020 у справі №806/984/18.

Верховний Суд у постанові від 30.04.2020 у справі №22а-11177/08 також вказав, що фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.

Із аналізу наведеного вище можна зробити висновок, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Подібні висновки також були неодноразово висловлені у постановах Верховного Суду від 26.01.2018 у справі №138/815/17, від 16.07.2020 у справі №619/3407/16-а, від 30.12.2020 у справі №766/9580/17, від 26.05.2022 у справі №620/1269/20.

З огляду на вищезазначене, враховуючи імперативні положення ст. 254 КАС України, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.12.2023 у справі №400/2839/22 наголошено на наявності критеріїв визначення судом можливості прийняття до розгляду заяви про роз`яснення відповідного судового рішення:

(1) заява про роз`яснення судового рішення має бути подана особою, щодо якої воно ухвалене, або особою, якою буде здійснюватись його примусове виконання;

(2) судове рішення має підлягати виконанню, але на момент подання відповідної заяви має бути ще не виконане;

(3) заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є нечітким або незрозумілим.

Отже, суть роз`яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені вимоги, він лише має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко або незрозуміло ним сформульовані, що, в свою чергу, позбавляє можливості його виконання. Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.

Проаналізувавши заяву представника відповідача про роз`яснення судового рішення, суд виснує, що доводи заявника не стосуються питання незрозумілості/нечіткості резолютивної частини рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі №380/18557/24. Натомість обставини, на які покликається заявник, фактично свідчать про його неоднозначне бачення способу та порядку виконання рішення. Зі змісту заяви вбачається, що заявник шляхом постановлення ухвали про роз`яснення судового рішення просить вирішити питання, що стосується порядку виконання рішення суду у цій справі.

Водночас, суд наголошує, що процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

У спірному випадку, як вже вказано вище, відсутні підстави для роз`яснення рішення суду, оскільки його зміст та резолютивна частина є зрозумілими і не містять неповноти, неточностей чи суперечностей.

Доводи, викладені у заяві про роз`яснення судового рішення, на переконання суду, є фактично зверненням до суду за вирішенням питань, що пов`язані із виконанням судового рішення, наданням правових порад щодо дій заявника після ухвалення судового рішення, що з огляд на викладене вище, не відповідає меті роз`яснення, а отже у межах процедури роз`яснення судового рішення є неможливим.

Суд звертає увагу, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку виконання судового рішення.

У постанові від 20.12.2023 в справі №400/2839/22 Верховний Суд акцентував на тому, що роз`яснення порядку та способу виконання рішення суду, шляхом використання механізму, визначеного ст. 254 КАС України, не допускається.

Суд наголошує, що резолютивна частина рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі № 380/18557/24 є чіткою і зрозумілою: терміни, вжиті у ній, відповідають тому змістові, що вони мають згідно з законодавством України; ці терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони означають; така не містить положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

З урахуванням викладеного, суд висновує про відсутність підстав для роз`яснення судового рішення. Відтак, заява представника відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 248, 254, 256, 294, 295 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника відповідача про роз`яснення судового рішення від 16.06.2025 у справі №380/18557/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

СуддяАндрусів Уляна Богданівна