Рішення № 137692680, 24.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 рокусправа № 380/825/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої-судді Сидор Н.Т., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо ненарахування та невиплати при звільненні зі служби в поліції ОСОБА_1 компенсації за не відбуті 580 днів відпустки та зобов`язати ГУНП у Львівській області нарахувати та виплатити грошову компенсацію ОСОБА_1 за невикористані 580 днів відпустки, виходячи з розміру грошового забезпечення, до складу якого включити індексацію та додаткову винагороду (доплату) визначену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» без урахування податків та зборів;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції ОСОБА_1 не в повному розмірі та зобов`язати ГУНП у Львівській області перерахувати розмір одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції виходячи з розміру грошового забезпечення, до складу якого включити індексацію та додаткову винагороду (доплату) визначену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та виплати таку ОСОБА_1 без урахування податків та зборів;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо нарахування та виплати грошової компенсації за не використані 106 днів відпустки ОСОБА_1 не в повному розмірі, та зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області перерахувати та виплатити грошову компенсацію ОСОБА_1 за не використані 106 днів відпустки, з розміру грошового забезпечення, до складу якого включити індексацію та додаткову винагороду (доплату) визначену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» без урахування податків та зборів;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо ненарахування та невиплати індексації ОСОБА_1 за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 та зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, без урахування податків та зборів, виходячи з розміру нарахованого грошового забезпечення за вказаний період та базового місяця - листопад 2015 року;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо нарахування та виплати індексації ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 12.12.2024 з розрахунку базового місяця грудень 2023 року та зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області перерахувати індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 12.12.2024, виходячи з розміру нарахованого грошового забезпечення за вказаний період та базового місяця - листопад 2015 року, виплатити таку без урахування податків та зборів;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо ненарахування та невиплати доплати за службу в нічний час ОСОБА_1 за період з 07.11.2015 по 12.12.2024 та зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 доплату за службу у нічний час за період з 07.11.2015 по 12.12.2024, без урахування податків та зборів.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що проходив військову службу в поліції на посаді старшого слідчого відділення Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області до 12.12.2024. При звільненні відповідач, на переконання позивача, не провів повний розрахунок в частині нарахування та виплати компенсації за невикористані дні відпустки (в тому числі і за період проходження служби в міліції), індексації, а також доплати за службу у нічний час. Наведене зумовило звернення до суду із цим позовом.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Вказує, що Національну поліцію України було утворено як новий орган, а не реорганізовано як правонаступника міліції. Про відокремленість ГУНП у Львівській області та Головного управління МВС України у Львівській області свідчить також те, що останнє фактично ще є деліктоздатним, тобто здатне самостійно нести юридичну відповідальність за шкоду, заподіяну своїми протиправними діяннями. Так, суди неодноразово визнавали дії або бездіяльність Головного управління МВС України у Львівській області протиправними та зобов`язували саме останнє вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, свободи, законного інтересу, а не ГУНП у Львівській області. Якби ГУНП у Львівській області дійсно було правонаступником Головного управління МВС України у Львівській області, то воно б перейняло усі права й обов`язки юридичної особи, що реорганізовується, в тому числі й обов`язок нести юридичну відповідальність за вчинення протиправних діянь Головним управлінням МВС України у Львівській області.

Щодо невключення до розрахунку компенсації за невикористану відпустку та одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» зазначає, що законодавцем не включено індексацію грошового забезпечення до розрахунку місячного грошового забезпечення згідно з яким здійснюється виплата грошової компенсації за невикористану відпустку та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Також вказує, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, не має регулярного характеру та не відноситься до складу місячного грошового забезпечення, як доплата, що має постійний характер.

Щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 вказує, що лише постановою КМУ від 18.10.2017 №782 до пункту 2, зазначеного порядку, були внесені зміни про те, що проведення індексації доходів населення здійснюється також і поліцейським.

Щодо індексації за 2024 рік зазначає, що відповідно до статті 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року. Цей початок врахування індексів інфляції з січня 2024 року означає, що грудень 2023 року стає «базовим» місяцем для розрахунку індексації (лист Мінсоцполітики від 04.01.2024 р. № 2/0/214-24), оскільки нарахування індексації відновили з 1 січня 2024 року.

У додаткових поясненнях щодо доплати за службу в нічний час вказує, що Яворівським РВП ГУНП у Львівській області створено довідки обліку несення поліцейським служби в нічний час відповідно до Додатку 1 до Порядку № 260 за період з 2022 по 2024, оскільки відповідно до акту Яворівського РВП № 2294 від 25.02.2022 «Про вилучення для знищення документів під час введення воєнного стану в Україні» книги нарядів були знищенні, тому надати запитувану інформацію щодо несення служби ОСОБА_1 до 2022 не представляється можливим.

Позивач подав письмові пояснення, у яких наголошує, що не отримав грошової компенсації при звільненні з органів внутрішніх справ за невикористані відпустки, а саме за 530 днів.

Вказує, що як індексація, так і додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168, є складовими грошового забезпечення, тому мають бути враховані при нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні відпустки.

В частині ненарахування та невиплати індексації вказує, що право на таку гарантовано йому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», а не підзаконними нормативно-правовими актами.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Згідно з записами трудової книжки позивач 06.11.2015 звільнений з органів внутрішніх справ України; 07.11.2015 прийнятий на службу в Національну поліцію України.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області від 12.12.2024 №837 «Про особовий склад» звільнено відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 (через хворобу) майора поліції ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що йому при звільнення зі служби не виплачено всі належні виплати, зокрема грошову компенсацію за невикористану відпустку, одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в поліції в повному розмірі, індексацію грошового забезпечення та доплату за службу в нічний час, тому звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VII).

Щодо ненарахування та невиплати при звільненні зі служби в поліції ОСОБА_1 компенсації за невикористані 580 днів відпустки, суд зазначає таке.

Як слідує з наказу ГУ НП у Львівській області №837 від 12.12.2024 позивачу виплачено компенсацію за невикористані під час служби дні щорічних оплачуваних відпусток за період з 2021 по 2024 роки.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно не здійснено грошової компенсації за дні невикористаної чергової відпустки за період його проходження служби в органах внутрішніх справ України. При цьому вказує, що відповідно до ч. 10 ст. 93 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським, які звільняються зі служби в поліції виплачується грошова компенсація за всі не використані під час служби дні невикористаної відпустки.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Національної поліції України» від 02.09.2015 № 641 утворено Національну поліцію України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» від 16.09.2015 №730, визначено утворити юридичну особу публічного права ГУНП.

Відповідно до пункту 56 Положення №114 особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров`я чи скорочення штатів, у році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до пункту 51 цього Положення.

Особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.

Зважаючи на викладені норми, суд погоджується з доводами відповідача про те, що Головне управління Національної поліції у Львівській області є новоствореною установою і не є правонаступником ГУМВ України у Львівській області, а тому не повинно відповідати за зобов`язаннями останнього.

Станом на час судового розгляду справи ГУМВС України у Львівській області перебуває в стані припинення та питання щодо виплати компенсації за невикористані відпустки має вирішуватися Ліквідаційною комісією у порядку встановленому законом.

Тому, в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими.

Щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні без врахування у складі грошового забезпечення індексації та додаткової винагороди (доплату) визначену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Пунктом 1 Постанови № 988 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Грошове забезпечення курсантів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, складається з посадового окладу. Грошове забезпечення Голови Національної поліції та його заступників визначається цією постановою.

На виконання вимог статті 94 Закону № 580-VII та Постанови № 988 Міністерство внутрішніх справ України 06.04.2016 видало наказ № 260, яким затвердило Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання.

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку № 260 ці Порядок та умови визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 2 розділу VI Порядку № 260 передбачено, що поліцейським, які звільняються із служби за власним бажанням та мають календарну вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу VI Порядку № 260 нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.

Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанови №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», якою передбачено виплату додаткової винагороди поліцейським на період воєнного стану.

У постанові від 27.03.2025 у справі №240/2921/23 Верховний Суд вказав, що згідно з абзацом першим пункту 6 розділу VI Порядку № 260 нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.

Виходячи із приписів пункту 3 розділу І Порядку № 260, до складу грошового забезпечення входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема, винагороди, які мають постійний характер.

Вирішуючи питання того, чи є додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, Верховний Суд зазначає, що пункт 1 Постанови № 168 чітко і однозначно передбачає, що:

- додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою поліцейського, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану;

- розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання поліцейським участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

- визначається наказами командирів (начальників).

Отже за відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.

Таким чином, за своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена пунктом 1 Постанови № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2025 у справі № 200/1564/24.

За такого правового урегулювання та обставин справи суд уважає помилковим позивача, що передбачена Постановою № 168 додаткова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.

Отже, оскільки до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні зі служби в поліції, включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, має тимчасовий (непостійний) характер, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого повинна бути обрахована одноразова грошова допомога при звільненні позивача зі служби в поліції.

Щодо врахування індексації грошового забезпечення, суд зазначає, що правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).

Статтями 1, 2 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Так, відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер.

У свою чергу правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Суд виходить з того, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо необхідності врахування індексації, як складової грошового забезпечення військовослужбовців, при обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, яка має однакову правову природу з одноразовою грошовою допомогою при звільненні поліцейських, зокрема у постанові від 19 березня 2020 року по справі № 820/5286/17.

Також у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 638/9697/17 Верховний Суд зазначив, що індексація грошового забезпечення має враховуватися у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених із військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому разі неврахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Отже, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення як розрахункова величина одноразової грошової допомоги при звільненні.

Як встановлено з матеріалів справи, у місяці, що передували звільненню зі служби, позивачу виплачувалась індексація грошового забезпечення, однак при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні таку протиправно не було враховано до складу грошового забезпечення.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню у спосіб: визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані 106 днів відпустки без врахування у складі грошового забезпечення індексації та додаткової винагороди (доплату) визначену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Абзацом 7-8 пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні:

щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського;

щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу I цих Порядку та умов, і призупинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, яке було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії.

З огляду на вищенаведений висновок суду щодо тимчасового характеру додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, суд вважає, що така не включається до складу грошового забезпечення, з якого повинна бути обрахована компенсація за невикористані дні відпустки.

Водночас, ґрунтуючись на висновках щодо належності індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення поліцейського, така мала бути врахована при обрахунку компенсації за невикористані дні відпустки.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у спосіб: визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні відпустки без урахування у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористані дні відпустки з урахуванням у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.

Як визначено у статті 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписами ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною 6статті 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Приписами частини другої статті 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статті 6 Закону № 1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з статтею 9 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Вказаний Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби (у редакції, чинній до 24.10.2017) / військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби (у редакції, чинній після 24.10.2017).

Згідно п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до п.1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи із служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що лише постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 до Порядку №1078 були внесені зміни про те, що проведенні індексації грошового забезпечення здійснюється також і поліцейським.

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 внесено зміни до пункту 2 Порядку № 1078, доповнивши абзац п`ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських».

Однак суд звертає увагу, що положення Закону № 580-VIII та Закону № 1282-XII мають вищу юридичну силу, ніж положення Порядку № 1078.

З огляду на викладене суд критично оцінює доводи відповідача про здійснення індексації грошового забезпечення позивача лише з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №782, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №2140/1763/18 та від 21.01.2021 у справі №160/35/20.

Оскільки індексація грошового забезпечення прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», тому, в силу положень частини 2 статті 8 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Водночас, позивач вважає, що індексація грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 має нараховуватись із застосуванням базового місяця - листопад 2015 року.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Важливим елементом алгоритму нарахування індексації є термін, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, оскільки нарахування індексації розпочинається після досягнення цим індексом певного значення у відсотках (так званого «порогу»), визначеного законом.

Так, індексація грошових доходів населення починає нараховуватися, коли зростання індексу споживчих цін перевищує:

- 101 відсоток за період до 01.01.2016 (частина перша статті 4 Закону №1282-XII в редакції, що діяла до 01.01.2016);

- 103 відсотки за період після 01.01.2016 (частина перша статті 4 Закону №1282-XII зі змінами, внесеними Законом №911-VIII від 24.12.2015, який набрав чинності 01.01.2016).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 в редакції, що діяла до 01.12.2015, «базовим» місяцем для нарахування індексації вважався місяць, в якому відбулася одна із подій:

(1) підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, або

(2) зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

При цьому місяць, у якому відбулося підвищення, вважається «базовим» при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 до Порядку №1078 внесені зміни, пункт 5 викладено в новій редакції.

Абзацами 1-2 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення

Порівняльний аналіз указаних положень свідчить про те, що внаслідок змін, запроваджених Постановою №1013, з 1 грудня 2015 року діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу.

Внаслідок цих змін Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, що застосовується з 1 грудня 2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.

Для проведення індексації з 1 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 1 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 28.04.2016 №201/10/137-16 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Оскільки Національна поліція України є новоствореним у 2015 році органом, то для всіх її працівників вперше були визначені посадові оклади з листопада 2015 року (шляхом прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»), тому обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем встановлення посадових окладів, тобто з грудня 2015 року.

Відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Держстату України, величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка лише у квітні 2016 року та становила 103,5 відсотка. Позаяк індекс споживчих цін за квітень 2016 року було опубліковано у травні 2016 року, то індексація грошового забезпечення позивача повинна була б здійснюватися саме з червня 2016 року, а не з 07 листопада 2015 року - з дати прийняття позивача на службу, як він помилково вважає.

Отже, місяцем, з якого повинна була розпочатися виплата індексації грошового забезпечення позивача, є червень 2016 року, оскільки цей місяць слідує за базовим після опублікування індексу споживчих цін перевищення встановленого порогу для нарахування індексації.

Водночас, підстав для нарахування індексації грошового забезпечення позивачу за період з 07.11.2015 по 31.05.2016 не було, оскільки перевищення встановленого порогу індексом споживчих цін у цей період не відбувалось.

З огляду на наведене, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню у спосіб: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.06.2016 по 31.10.2017 та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017 з врахуванням листопада 2015 року як місяця підвищення доходу.

Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 12.12.2024.

На період з 01.01.2023 по 31.12.2023 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення призупинено у зв`язку із зупиненням на 2023 рік дії Закону №1282-ХІІ відповідно до пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі Закон №2710-IX).

Вказані періоди не є спірними у межах цієї справи.

Водночас, Закон України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі Закон № 3460-IX), застережень щодо зупинення на 2024 рік дії Закону №1282-ХІІ не містить. Отже, починаючи з 01.01.2024 у відповідача відновився обов`язок щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення.

Статтею 39 Закону №3460-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

З матеріалів справи встановлено, що за період з січня 2024 року по грудень 2024 року нарахування індексації здійснювалося з врахуванням грудня 2023 року як базового місяця. З січня 2025 року при нарахуванні індексації відповідач враховував грудень 2024 року як базовий місяць.

Втім, суд зазначає, що оскільки після прийняття Постанови №988 підвищення грошового забезпечення поліцейських не відбувалось, то нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 12.12.2024 має здійснюватись з урахуванням листопада 2015 року як місяця підвищення доходів.

Отже, заявлені у цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 12.12.2024 з урахуванням листопада 2015 року як місяця підвищення доходів та зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 12.12.2024 з урахуванням листопада 2015 року як місяця підвищення доходів, з урахуванням виплачених сум.

Щодо ненарахування та невиплати доплати за службу в нічний час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі Постанова № 988) установлено, що: грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (абзац перший пункту 1); порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджується Міністерством внутрішніх справ (пункт 2).

Підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 988 установлено виплачувати поліцейським доплату за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно до статті 94 Закону № 580-VIII, Постанови № 988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі Порядок № 260).

Положення Порядку №260 визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання).

За змістом пункту 3 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.

Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.

Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється керівником підрозділу, у якому проходить службу поліцейський, шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною в додатку 1 до цих Порядку та умов, яка до 15 числа місяця, наступного після залучення поліцейських до несення служби в нічний час, подається до бухгалтерської служби.

Доплата за службу в нічний час не має постійного характеру та виплачується поліцейським, залучення яких до служби в нічний час, підтверджене вказаними вище документами, за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

У постанові від 30.04.2025 у справі №600/2758/22-а Верховний Суд зробив висновок, згідно з яким відсутність довідки, передбаченої пунктом 11 розділу ІІ Порядку №260, та наказу, визначеного пунктом 6 розділу І Порядку № 260, не може бути підставою для відмови у нарахуванні та виплати доплати за роботу у нічний час у разі наявності доказів, які підтверджують фактичне несення поліцейським служби у нічний час протягом спірного періоду.

Водночас, суд зазначає, що позивачем в обгрунтування позовних вимог не подано жодних доказів несення служби у нічний час.

Відповідачем з цього приводу надано пояснення про те, що на виконання вимог ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 380/825/25 в частині витребування у відповідача інформації щодо кількості нічних змін, відпрацьованих ОСОБА_1 у період проходження служби та інформацію щодо нарахування та виплати доплати позивачу за службу у нічний час за вказаний період, скеровано запит в Яворівське РВП ГУНП у Львівській області.

На виконання запиту та виконання ухвали Яворівським РВП ГУНП у Львівській області створено довідки обліку несення поліцейським служби в нічний час відповідно до Додатку 1 до Порядку №260 за період з 2022 року по 2024 рік , оскільки відповідно до акту Яворівського РВП №2294 від 25.02.2022 «Про вилучення для знищення документів під час введення воєнного стану в Україні» книги нарядів були знищенні, тому надати запитувану інформацію щодо несення служби ОСОБА_1 до 2022 не представляється можливим.

Відтак, з огляду на відсутність доказів несення позивачем служби у нічний час за період з 07.11.2015 по лютий 2022 року та неможливістю отримання таких з огляду на наведене вище обставини, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині решти спірного строку, то відповідачем надано довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час та докази нарахування та виплати позивачу такої доплати. Жодних зауважень позивачем з приводу нарахованих сум не висловлено.

Отже, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відтак підстав для розподілу судового збору немає.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні відпустки без урахування у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні відпустки з урахуванням у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.06.2016 по 31.10.2017.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017 з врахуванням листопада 2015 року як місяця підвищення доходу.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 12.12.2024 з урахуванням листопада 2015 року як місяця підвищення доходів.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 12.12.2024 з урахуванням листопада 2015 року як місяця підвищення доходів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Розподіл судового збору не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач Головне управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3; код ЄДРПОУ 40108833).

СуддяСидор Наталія Теодозіївна