Рішення № 137692531, 25.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року м. Київ справа №640/7026/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення.

Суть спору: ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправними та скасування:

- рішення Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 12.10.2021 №215/2021;

- рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 01.02.2022 №ІІ-002/2022.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2022 залишено без розгляду позовну заяву в частині визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 12.10.2021 №215/2021.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2022, а справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

30.01.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 прийнято адміністративну справу до провадження для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Позовну заяву залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 12.10.2021 №215/2021 та докази поважності причин його пропуску.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 12.10.2021 №215/2021.

Продовжено розгляд адміністративної справи.

Залишено без розгляду заяву позивача про зміну предмету позову.

Залишено без розгляду клопотання позивача про виклик свідка.

Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Обґрунтовуючи свої вимоги в частині позовних вимог до ВКДКА, позивач повідомила, що за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 рішенням КДКА Київської області від 12.10.2021 адвоката ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 9 місяців. За результатами розгляду скарги позивача на означене рішення ВКДКА рішенням від 01.02.2022 змінила рішення КДКА Київської області в частині застосування дисциплінарного стягнення, застосувавши дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 4 місяці, який обраховано з дня прийняття рішення КДКА Київської області.

Позивач вважає, що ВКДКА під час розгляду її скарги на рішення КДКА Київської області неповно з`ясовано обставини дисциплінарної справи, не враховано зауваження позивача щодо відсутності належного обґрунтування Правил адвокатської етики, що стали підставою для зупинення свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не наведено чітких норм, які порушені нею як адвокатом.

Позивач зазначила, що відповідач 2 під час розгляду справи порушив строк її розгляду, оскільки порушення нею Правил адвокатської етики не є триваючим.

На думку позивача відповідачем 2 неповно досліджено обставини справи, не надано оцінку згодам ОСОБА_3 на представництво його інтересів адвокатом Проскурнею Т.В., а також наголошено на виході ВКДКА за межі розгляду скарги.

Відповідач 2, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, зокрема, про правомірність спірного рішення, зазначаючи про розгляд скарги ОСОБА_2 без виходу за її межі.

Відповідач 2 пояснив, що за результатами скарги ОСОБА_2 рішенням КДКА Київської області адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 9 місяців. Рішенням ВКДКА від 01.02.2022 змінено рішення КДКА Київської області в частині застосування дисциплінарного стягнення, застосувавши дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 4 місяці, який обраховано з дня прийняття рішення КДКА Київської області.

ВКДКА зазначено, що під час розгляду дисциплінарної справи відносно позивача надано кваліфікаційну оцінку діям адвоката Проскурні Т.В. щодо викладених у скарзі пояснень.

На думку відповідача 2, доводи позивача щодо неповноти проведеної перевірки у дисциплінарній справі в частині спливу строку притягнення до дисциплінарної відповідальності є необґрунтованими з огляду на те, що такі доводи було досліджено та надано їм оцінку. Щодо доводів позивача про недослідження Статуту ОСББ, Положення про ревізійну комісію ОСББ та іншого законодавства у цій сфері, а також того, що ревізійна комісія фактично не розпочала свою роботу, відповідач 2 наголосив на тому, що такі доводи не спростовують як самого членства позивача у ній, так і наявності у позивача відповідного статусу, що за висновками відповідачів свідчить про наявність у діях адвоката конфлікту інтересів, а відтак і порушення Правил адвокатської етики. На переконання відповідача 2, одночасне перебування ОСОБА_1 у статусі адвоката ОСОБА_3 та співвласника ОСББ свідчить про виникнення конфлікту інтересів з моменту укладання договору про надання адвокатських послуг від 22.11.2017, за яким позивач розпочала представництво інтересів клієнта у спорах з ОСББ. З моменту обрання позивача членом ревізійної комісії ОСББ конфлікт інтересів мав продовження та підсилення.

Відповідач 2 наголосив на дослідженні під час розгляду скарги письмових погоджень клієнта щодо представництва позивачем його інтересів та зазначив, що такі погодження не спростовують факт порушення принципу конфлікту інтересів адвокатом.

Також відповідач 2 наголосив на дотриманні процедури розгляду скарги КДКА Київської області.

Таким чином, на думку відповідача 2, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Третьою особою подано пояснення у справі, в яких зазначено, що ОСОБА_2 не погоджується із заявленими позовними вимогами, наполягаючи на порушенні адвокатом ОСОБА_1 Правил адвокатської етики та наголошуючи на дискреційних повноваженнях відповідачів щодо прийняття рішень в межах наданих їм повноважень.

Також третя особа зазначила, що на час оскарження рішень КДКА Київської області та ВКДКА їх дія вже вичерпана, а отже права позивача не порушені.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив КДКА Київської області, в якій повторно зазначено про вихід відповідачів за межі предмету скарги ОСОБА_2 , оскільки скарга зводилась саме до того, що у адвоката ОСОБА_1 виник конфлікт інтересів з ОСББ «Солнєчний луч» з 31.10.2020, тобто після того як вона була обрана членом ревізійної комісії та повторно наголосила на неповноті проведених відповідачами перевірок.

Позивач зазначила, що договір про надання адвокатських послуг від 22.11.2017, укладений з ОСОБА_3 , був розірваний 14.01.2020, що свідчить про відсутність триваючого порушення Правил адвокатської етики.

Позивач вважає, що договір про надання адвокатських послуг від 22.11.2017 укладено з ОСОБА_3 цілком законно, враховуючи те, що адвокат Проскурня Т.В. представляла клієнта не лише у справах ОСББ «Солнєчний луч», а і в спорах з Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, у Голосіївському РВ ДВС м. Києва, що свідчить про відсутність у клієнта підстав відмовлятись від договору. Крім того, позивач зазначила, що нею розділялись обов`язки, які вона мала перед клієнтом за договором про надання адвокатських послуг і які надавались нею в рамках договору, укладеного ОСОБА_3 з Адвокатським об`єднанням «Група Бізнес Партнерів» від 20.09.2018.

На думку позивача, наявність у протоколі згадок про згоди клієнта не свідчить про їх дослідження відповідачами.

Відповідачем 2 подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що детальні обґрунтування та доводи викладено у відзиві на позовну заяву та відсутності у суду повноважень на переоцінку доказів, досліджених відповідачами в межах дисциплінарної справи відносно позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

Проскурня Т.В. займається адвокатською діяльністю, має статус адвоката, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №3783/10, виданим 30.10.2008.

27.05.2021 до КДКА Київської області від ОСОБА_2 - члена ОСББ «Солнєчний луч» надійшла скарга з проханням порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 за фактами, викладеними у скарзі, та притягнути адвоката ОСОБА_1 до відповідальності, встановленої законом.

Рішенням КДКА Київської області від 12.10.2021 №215/2021 притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 5 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: порушення Правил адвокатської етики та невиконання професійних обов`язків.

Не погоджуючись з означеним рішенням, позивачем подано скаргу до ВКДКА на рішення КДКА Київської області від 12.10.2021 №215/2021.

Рішенням ВКДКА від 01.02.2022 №ІІ-002/2022 скаргу адвоката ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення КДКА Київської області від 12.10.2021 №215/2021 змінено в частині застосованого дисциплінарного стягнення.

Застосовано до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 4 місяці, який обраховується з дня прийняття рішення КДКА Київської області.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем 2 цього рішення, позивач звернулася з цим позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі по тексту також - Закон №5076).

Відповідно до частин першої та третьої статті 2 Закону №5076 адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №5076 адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Професійні обов`язки адвоката визначені у статті 21 Закону №5076, відповідно до частин першої та другої якої під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Адвокату забороняється: використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 31 Закону №5076 право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з частиною другою статті 31 Закону №5076 накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:

1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;

2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;

3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Пунктом 3 частини третьої, частиною п`ятою статті 31 Закону №5076 визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, - з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення.

Копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбаченого пунктом 3 цієї частини, у триденний строк з дня його прийняття надсилається адвокату та відповідній раді адвокатів регіону. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.

Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв`язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з`їздом адвокатів України.

За приписами частини четвертої статті 31 Закону №5076 право на заняття адвокатською діяльністю поновлюється у разі:

1) зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону заяви адвоката про поновлення права на заняття адвокатською діяльністю;

2) зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, - з дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону підтвердження про погашення або зняття в установленому законом порядку судимості;

3) зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, - з дня закінчення строку, на який згідно з рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури було зупинено право на заняття адвокатською діяльністю;

4) зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої цієї статті, - з дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідного рішення суду.

У разі зупинення права на заняття адвокатською діяльністю з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, таке право також поновлюється з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду або з дня прийняття відповідного рішення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Положеннями статті 33 Закону №5076 визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до статті 34 Закону №5076 підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Положеннями статті 35 Закону №5076 визначено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з частиною першою статті 36 Закону №5076 право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Відповідно до частини першої статті 42 Закону №5076 за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Положеннями статті 42 Закону №5076 визначено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (частина восьма статті 50 Закону №5076).

Згідно з частиною першою статті 52 Закону №5076 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна і підзвітна з`їзду адвокатів України та Раді адвокатів України.

Пунктом 1 частини четвертої, частиною п`ятою статті 52 Закону №5076 визначено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття (частина сьома статті 52 Закону №5076).

З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів розроблено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України 30.08.2014 №120 (далі по тексту також - Положення №120).

Відповідно до статті 3 Положення №120 адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з пунктами 3, 5 статті 4 Положення №120 дисциплінарним проступком адвоката є порушення правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків.

За приписами статті 49 за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про:

1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення;

2) закриття дисциплінарної справи.

Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі:

а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку;

б) закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності у разі встановлення дисциплінарного проступку у діях адвоката;

в) відкликання заяви (скарги) заявником (скаржником);

г) на дату прийняття рішення, за результатами розгляду скарги, адвоката позбавлено права на заняття адвокатською діяльністю.

У разі оскарження рішення про позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю до ВКДКА або до суду дисциплінарна палата КДКА зупиняє відкрите(і) дисциплінарне(і) провадження, відносно даного адвоката, до отримання відповідного рішення.

Статтею 50 Положення №120 визначено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України;

4) для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Відповідно до статті 51 Положення №120 рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Згідно зі статтею 53 Положення №120 накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:

1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;

2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;

3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про наділення ВКДКА повноваженнями на розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Предметом оскарження є рішення ВКДКА від 01.02.2022 №ІІ-002/2022, яким скаргу позивача було задоволено частково, рішення КДКА Київської області від 12.10.2021 №215/2021 змінено в частині застосованого дисциплінарного стягнення та застосовано до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 4 місяці, який обраховується з дня прийняття рішення КДКА Київської області.

Відповідач 2 в оскаржуваному рішенні виснував про грубе та систематичне порушення позивачем Правил адвокатської етики, яке полягає у наявності в діях адвоката конфлікту інтересів, яке виникло з моменту укладення договору про надання адвокатських послуг №22/11/17 від 22.11.2017, за яким позивач розпочала представництво інтересів свого клієнта - ОСОБА_3 у спорах з ОСББ «Солнєчний луч». З моменту ж обрання адвоката Проскурні Т.В. членом ревізійної комісії ОСББ конфлікт інтересів мав продовження та посилення, що було обумовлено участю ОСОБА_1 як співвласника ОСББ в одному із статутних органів цієї юридичної особи, у поєднанні з продовженням зайняття у справах позиції, відмінної від позиції самого ОСББ «Солнєчний луч». Таким чином, в діях адвоката встановлено вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 5 частини другої статті 34 Закону №5076, а саме: порушення правил адвокатської етики та неналежне виконання своїх професійних обов`язків.

Обираючи вид дисциплінарного стягнення, відповідач 2 не погодився з рішенням КДКА Київської області, вважаючи його занадто суворим, оскільки воно не відповідає обставинам вчинення проступку, його наслідкам.

Відповідно до пунктів 1, 3, 6 частини першої статті 21 Закону №5076 під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Частиною другою статті 21 Закону №5076 визначено, що адвокату забороняється: використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 1 Закону №5076 конфлікт інтересів - суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (частина перша статті 4 Закону №5076).

Відповідно до статті 2 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року від 15.02.2019) (далі по тексту також - ПАЕ) їх дія поширюється на:

- всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката або підірвати престиж адвокатської професії;

- всіх адвокатів України, адвокатів іноземних держав, що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку;

- адвокатів - членів органів адвокатського самоврядування, помічників та стажистів адвокатів, інших осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) у частині, яка застосовна до їх діяльності;

- відносини, що виникли або існують після їх прийняття.

Відповідно до статті 9 ПАЕ під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу.

У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов`язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов`язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів.

Адвокат без письмового погодження з клієнтом, щодо якого виник конфлікт інтересів, не може представляти, захищати клієнта чи надавати йому професійну правничу (правову) допомогу, якщо інтереси клієнта суперечать власним інтересам адвоката.

За відсутності письмового погодження клієнта, в разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваний з дотриманням умов, визначених цими Правилами.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем подано скаргу на рішення КДКА Київської області від 12.10.2021 №215/2021 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Скарга мотивована порушенням строків її розгляду, передбачених статтею 40 Закону №5076; вихід КДКА Київської області за рамки предмету скарги без дослідження взаємовідносин позивача з клієнтом на предмет відсутності в останнього претензій до адвоката Проскурні Т.В. та надання згоди для уникнення потенційного або реального конфлікту інтересів. Адвокат ОСОБА_1 вважає висновки дисциплінарної палати КДКА Київської області необґрунтованими, оскільки рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області зводиться до того, що в неї як у адвоката наявний конфлікт інтересів між її власними особистими інтересами як співвласника та члена ревізійної комісії ОСББ «Солнєчний луч» та її клієнтом фізичною особою ОСОБА_3 . Позивач зазначила, що клієнт ОСОБА_3 , враховуючи те, що вони з ним разом були співвласниками ОСББ «Солнєчний луч», надавав їй як адвокату згоду задля уникнення потенційного або реального конфлікту інтересів під час підписання договорів на правову допомогу.

Однією з підстав позову зазначено порушення строків притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, з приводу чого суд зазначає таке.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку (частина друга статті 35 Закону №5076, стаття 12 Положення №120).

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є конфлікт інтересів між нею та клієнтом ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що між адвокатом Проскурнею Т.В. та ОСОБА_3 22.11.2017 укладений договір про надання адвокатських послуг № 22/11/17.

Крім цього, між адвокатським об`єднанням «Група Бізнес Партнерів», в особі Керуючого партнера Проскурні Т.В., та громадянином ОСОБА_3 укладений договір про надання правової допомоги № 20/2018 від 20.09.2018.

На підставі зазначених договорів, адвокат Проскурня Т.В. здійснює представництво інтересів клієнта ОСОБА_3 у справах Обухівського районного суду Київської області №372/2894/17 (провадження відкрито ухвалою від 26.09.2017) та №372/592/18 (провадження у справі відкрито 05.03.2018). У цих справах відповідачем є ОСББ «Солнєчний луч».

При цьому, з тексту оскаржуваного рішення вбачається, що адвокат Проскурня Т.В. як фізична особа, є співвласником ОСББ «Солнєчний луч» з 2014 року, а з 31.10.2020 також і членом ревізійної комісії вказаного ОСББ. ОСОБА_3 з 26.06.2020 не є співвласником ОСББ «Солнєчний луч». Разом із тим, ОСОБА_3 був і залишається боржником ОСББ.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 11.12.2018 у справі №810/1224/17 (К/9901/17539/18), провадження №11-733апп18 у чинному законодавстві України не визначено поняття «триваюче правопорушення». Разом з тим за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов`язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов`язків або виявлення правопорушення.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11.04.2018 року у справі №804/401/17, від 23.05.2018 у справі №490/8624/15-а, триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Верховний Суд у постанові від 09.08.2019 у справі №1540/4358/18, визначивши лише початковий момент триваючого правопорушення, вказав, що відсутність у Законі №5076-VI поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності.

Суд зауважує, що виходячи з того, що адвокатом Проскурнею Т.В. здійснювалось представництво інтересів ОСОБА_3 , починаючи з 2017 року і до моменту розгляду відповідачами скарг ОСОБА_2 , у суду наявні підстави вважати порушення триваючим, що, в свою чергу, спростовує доводи позивача про пропуск строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Щодо доводів позивача про вихід за межі розгляду скарги КДКА Київської області та ВКДКА під час прийняття рішень, неповноти проведеної перевірки у дисциплінарній справі, суд зазначає таке.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.06.2018 у справі № 810/1972/17, від 24.06.2020 у справі № 813/2639/18, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суди, при прийнятті рішення, повинні надавати оцінку рішенню виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.

Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція неодноразово була застосована, зокрема, в постановах Верховного Суду від 14.12.2020 у справі № 821/1030/17, від 26.01.2023 у справі №420/5597/19, від 19.10.2023 у справі №280/1396/22.

Також суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.02.2020 у справі №П/9901/871/18, відповідно до якого Європейський суд з прав людини виробив позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

Таким чином, в межах розгляду цієї справи суд може надати правову оцінку рішенню ВКДКА виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності, а також суд повинен перевірити спірне рішення відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності виключно на предмет наявності критеріїв свавільності чи явного не обґрунтування.

Судом встановлено, що член ОСББ «Солнєчний луч» ОСОБА_2 звернулась до КДКА Київської області зі скаргою 27.05.2021, в якій зазначила, що адвокат ОСОБА_1 обрана до складу ревізійної комісії ОСББ «Солнєчний луч» 31.10.2020 та, будучи членом ревізійної комісії ОСББ «Солнєчний луч», тривалий час надає правову допомогу ОСОБА_3 , який є членом ОСББ, в умовах конфлікту інтересів, а саме: ОСОБА_1 з 31.10.2020 по теперішній час особисто приймає участь у судових процесах на стороні позивача ОСОБА_3 в якості адвоката у справах №372/2894/17 та №372/592/18, де відповідачем є ОСББ «Солнєчний луч». Тобто, ОСОБА_1 , будучи з 31.10.2020 членом органу контролю - ревізійної комісії ОСББ «Солнєчний луч», завданням якого є, у тому числі, захист інтересів членів об`єднання, будучи підзвітною та підконтрольною загальним зборам вказаного об`єднання свідомо, умисно, триваючий час (з 31.10.2020 по теперішній час) надає правову допомогу ОСОБА_3 , який з 26.06.2020 не є членом ОСББ, в умовах конфлікту інтересів. Також у скарзі зазначено, що ОСОБА_1 після обрання її членом ревізійної комісії ОСББ «Солнєчний луч», набуття повноважень та зобов`язань, з моменту виникнення конфлікту інтересів (31.10.2020) не припинила дії щодо представництва ОСОБА_3 у судових процесах проти ОСББ та не відмовилась від виконання договору про надання правової допомоги в умовах конфлікту інтересів.

Тобто, підставою звернення скаржника до КДКА Київської області є твердження про виникнення конфлікту інтересів між адвокатом ОСОБА_1 та її клієнтом ОСОБА_3 з 31.10.2020 (з моменту обрання позивача членом ревізійної комісії ОСББ «Солнєчний луч»).

У свою чергу, спірним рішенням ВКДКА підтримала висновки КДКА Київської області щодо наявності конфлікту інтересів між адвокатом ОСОБА_1 та її клієнтом ОСОБА_3 з дати укладення договору про надання правової допомоги (22.11.2017), оскільки позивач перебувала у статусі члена ОСББ «Солнєчний луч» та розпочала представництво інтересів ОСОБА_3 у справах, де відповідачем є ОСББ «Солнєчний луч».

КДКА Київської області у рішенні від 12.10.2021 №215/2021 встановлено, що у спорах ОСОБА_3 з ОСББ «Солнєчний луч», правління останнього, як представницький орган, наділений повноваженнями діяти від імені та в інтересах цієї юридичної особи, як відповідач, займає у справах протилежну позицію.

Згідно з пунктом 2.1. Положення «Про ревізійну комісію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солнєчний луч», затвердженого протоколом №01 від 01.03.2015 Загальних зборів членів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солнєчний луч», ревізійна комісія є органом контролю ОСББ, завданням якого є здійснення перевірки фінансово-господарської діяльності ОСББ, ведення якої покладається на правління згідно його компетенції, визначеної у п. 3.40 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солнєчний луч», затвердженого Рішенням Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солнєчний луч», проведених 31.10.2020 (Протокол № 3 Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Солнєчний луч», складений 15.11.2020).

Станом на момент винесення спірного рішення тривало надання правової допомоги ОСОБА_3 з боку адвоката ОСОБА_1 , а сам адвокат, одночасно з цим, являвся співвласником ОСББ «Солнєчний луч» (з 2014 року) та членом його ревізійної комісії (з 2020 року).

Відповідно до визначення, яке дається у статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

За змістом положень статті 4 «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідач у рішенні виснував, що адвокатом ОСОБА_1 не було враховано ні свого статусу як співвласника ОСББ «Солнєчний луч», ні набутого нею в подальшому статусу члена одного з його статутних органів ревізійної комісії при здійсненні представництва інтересів ОСОБА_3 , виходячи з того, що за своєю правовою природою ОСББ являється юридичною особою з особливим статусом, що полягає, зокрема, у забезпеченні і захисті прав всіх співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання також відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Означене, на думку відповідача, свідчить про те, що за фабулою наведених у скарзі судових справ, позивачем у яких виступає ОСОБА_3 , інтереси якого представляє адвокат Проскурня Т.В., вбачається очевидність суперечностей між його інтересами та інтересами ОСББ «Солнєчний луч», одним із співвласників яких є ОСОБА_1 . При цьому, результатом бажаного для клієнта адвоката наслідку вирішення спору в справі №372/2894/17 про скасування протоколу проведення електронних торгів та свідоцтва про придбання майна, скасування державної реєстрації права власності, буде настання несприятливих фінансових наслідків для всього ОСББ, а отже для всіх його співвласників, так як воно у подальшому буде змушеним повернути від проведених електронних торгів всі отримані кошти. Наслідком можливого вирішення спору в справі №372/592/18, може стати визнання недійсними окремих дій по розпорядженню грошовими коштами ОСББ, визнання незаконними рішень загальних зборів ОСББ та скасування раніше запроваджених ОСББ внесків, що буде в інтересах ОСОБА_3 , але не самого ОСББ «Солнєчний луч» та його співвласників. Такий висновок ґрунтується як на позиції в суді ОСББ, як юридичної особи, так і на відсутності згоди всіх співвласників на такі дії з боку позивача та його представника адвоката Проскурні Т.В. При цьому, як свідчать встановлені матеріалами справи обставини, позивачем заявляється не лише про стягнення з ОСББ судового збору, сплаченого ним за подання відповідних позовів, але й витрат на правову допомогу, яка надається адвокатом Проскурнею Ф.В. В майбутньому, в разі задоволення вищезазначених позовних вимог, стягнуті з ОСББ судові витрати, підлягають розгляду ревізійною комісією для прийняття по ним відповідного рішення як таких, що не передбачені кошторисом на відповідний рік. За описаних вище обставин справи, ВКДКА підтримала висновки КДКА Київської області щодо допущення адвокатом ОСОБА_1 конфлікту між власними особистими інтересами, як члена Ревізійної комісії та співвласника юридичної особи - ОСББ «Солнєчний луч», та інтересами її клієнта фізичної особи ОСОБА_3 , який має невирішені судові спори з ОСББ.

Виходячи зі змісту спірного рішення ВКДКА за результатами розгляду скарги позивача на рішення КДКА Київської області від 12.10.2021 №215/2021, відповідачем 2 здійснено перевірку та оцінку фактичних обставин справи та надано юридичну кваліфікацію викладеним у скарзі доводам щодо наявності/відсутності конфлікту інтересів з урахуванням наданих пояснень та доказів.

При цьому, суд зауважує, що юридична кваліфікація дій адвоката Проскурні Т.В., зокрема і поза визначених скаргою ОСОБА_2 часовими рамками, яка стосується предмету розгляду скарги, є оцінкою дій адвоката на предмет наявності/відсутності складу дисциплінарного проступку, а не виходом за межі розгляду скарги.

Таким чином, в межах спірних відносин, враховуючи правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25.06.2018 у справі № 810/1972/17 та від 24.06.2020 у справі № 813/2639/18, надаючи оцінку рішенню ВКДКА на критерій його відповідності приписам частини другої статті 2 КАС України, суд вважає, що відповідач при вирішенні питання про обрання дисциплінарного стягнення урахував усі обставини, установлені під час дисциплінарного провадження та дійшов правомірного, обґрунтованого та вмотивованого висновку про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 34 Закону №5076.

Суд зауважує, що доводи позивача щодо того, що ревізійна комісія ОСББ фактично не розпочала свою роботу, не спростовують як самого членства позивача у ній, так і наявності у ОСОБА_1 відповідних статусів члена ревізійної комісії ОСББ, співвласника ОСББ.

Доводи позивача щодо неприйняття до уваги згод ОСОБА_3 на представництво його інтересів відхиляються судом з огляду на те, що такі згоди були прийняті відповідачами та досліджувались разом з іншими поясненнями та доказами в межах дисциплінарної справи, що відображено, зокрема, у пункті 18 спірного рішення.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.