Ухвала суду № 137692495, 25.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

25 червня 2026 року м. Київ справа №320/56050/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Перепелиці А.М. від участі у розгляді адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправною бездіяльності,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якому просить визнати протиправною (незаконною) бездіяльність Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, що виразилась у відсутності дій про невідкладне прийняття рішення про визнання заяви про відвід усіх членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, як такої, що є неприйнятною і не підлягає розгляду, оскільки унеможливлює виконання комісією повноважень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (суддя Перепелиця А.М.).

22.06.2026 позивачем подано до суду заяву про відвід судді Перепелиці А.М. від участі у розгляді адміністративної справи №320/56050/24, мотивовану незгодою з процесуальними діями судді, які полягають у не реагуванні на заяви позивача щодо розгляду означеної справи за правилами загального позовного провадження та виклику свідка, що, на його думку, свідчить про упередженість судді та порушення принципів справедливого судочинства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 (суддя Перепелиця А.М.) визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Перепелиці А.М. у справі №320/56050/24 та вирішено передати матеріали справи №320/56050/24 для вирішення питання про відвід судді Перепелиці А.М. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу та визначений відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

За результатами автоматизованого розподілу матеріали адміністративної справи для вирішення питання про відвід судді були передані судді Дудіну С.О.

Розглянувши заяву про відвід судді Перепелиці А.М., суд зазначає таке.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з частиною першою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Суд зазначає, що у випадку посилань позивача на сумнів у неупередженості судді та/або об`єктивності при подальшому розгляді справи очевидним є те, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних критеріїв.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.

Водночас суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів і доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 01.10.2025 у справі №990/167/25.

Судом встановлено, що заява позивача про відвід судді Перепелиці А.М. від участі у розгляді адміністративної справи №320/56050/24 мотивована незгодою з процесуальними діями судді, які полягають у не реагуванні на заяви позивача щодо розгляду означеної справи за правилами загального позовного провадження та виклику свідка, що, на його думку, свідчить про упередженість судді та порушення принципів справедливого судочинства.

Проте, означені доводи і аргументи заявника не підтверджують наявності обов`язкових підстав відводу, встановлених чинним процесуальним законодавством, та не вказують на наявність обставин, які викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

В свою чергу, жодних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді справи, позивачем суду не надано і з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не встановлено.

Незгода заявника з процесуальними діями/рішеннями судді під час розгляду цієї справи не може бути підставою для відводу судді.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі «Фей проти Австрії» (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії» (заява №33958/96).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73903174).

В силу приписів частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому, здійснюючи оцінку балансу ризиків між обставинами, повідомленими заявником у заяві про відвід та дотриманням фундаментальних принципів здійснення правосуддя, суд виходить з того, що право на справедливий суд насамперед повинне забезпечуватись безсторонністю судді.

Суд виходить з того, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що доводи й обставини, якими обґрунтована заява, є припущеннями, які не можуть вважатися підставою для сумніву в неупередженості та необ`єктивності судді Київського окружного адміністративного Перепелиці А.М.

Інших обставин, які б могли викликати сумніви в необ`єктивності і упередженості судді Перепелиці А.М., заявником не наведено.

З огляду на вказане, суд вважає, що зазначені заявником обставини в обґрунтування заяви про відвід зводяться виключно до незгоди з процесуальними рішеннями та діями судді, а тому заява позивача про відвід судді не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 37, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Перепелиці А.М. від участі у розгляді адміністративної справи №320/56050/24.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) сторонам (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Дудін С.О.