Ухвала суду № 137692175, 25.06.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

25 червня 2026 року Справа № 280/5192/26 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., перевіривши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітряних Сил, буд.6; код ЄДРПОУ 00034022)

про визнання протиправним рішення, його скасування та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 21.03.2025 №22/д, оформлене протоколом від 21.03.2025 №22/д (затвердженим тимчасово виконуючим обов`язки державного секретаря Міністерства оборони України Нікітою Нікітенко) в частині повернення документів позивача на доопрацювання з метою надання документів (рішення суду), якими встановлено факт перебування на утриманні загиблого відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що дають право на отримання одноразової грошової допомоги;

зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 2024 року про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки суду.

Ухвалою суду від 01.06.2026 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та позивачу наданий строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання позивачем суду: обґрунтованого пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду або заяви про поновлення цього строку; належним чином завірені копії документів, що підтверджують поважність пропуску строку на звернення до суду з позовом, або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин; документу про сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн, оформленого відповідно до вимог законодавства.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху представником позивача через систему «Електронний суд» 10.06.2026 надано до суду заяву (вх. №32641) про усунення недоліків, до якої долучено квитанцію №6484-8730-1778-1509 від 10.06.2026 про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн, а також клопотання про поновлення строку.

У період з 05.06.2026 по 19.06.2026 суддя Батрак І.В. була відсутня на роботі на підставі наказу голови суду про надання їй відпустки.

У період з 22.06.2026 по 24.06.2026 суддя Батрак І.В. була відсутня на роботі у зв`язку з перебуванням у відрядженні.

Дослідивши матеріали позовної заяви, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено КАС України, ч. 1 ст. 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Приписами ч. 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Частинами 1, 2 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом цього спору є незгода позивача з рішенням відповідача, оформленим протоколом від 21.03.2025 №22/д (затвердженим тимчасово виконуючим обов`язки державного секретаря Міністерства оборони України Нікітою Нікітенко) в частині повернення документів позивача на доопрацювання з метою надання документів. З даним позовом позивач звернувся до суду лише 25.05.2026 (дата подання позову до відділення поштового зв`язку), тобто із пропуском 6-місячного строку.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач зазначає, що строк на подання позову був пропущений внаслідок збройної агресії рф проти України. Наголошує, що Запорізький окружний адміністративний суд фактично розташований за 35 км від лінії фронту, снаряди зенітно-ракетних комплексів систематично долітають до міста менше, ніж за хвилину. Найважчий період для Запоріжжя був з травня 2025 року по травень 2026 року, постраждало сотні мирних жителів. Стверджує, що За викладених обставин ОСОБА_1 опинилась майже один на один з ситуацію, коли не виходить вчасно подати процесуальні документи до суду у зв`язку з наслідками, що настають у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України. Кожен день та ніч, кожну добу вона була вимушена перебувати за можливістю ближче до укриття, до безпечних місць перебування - під час запровадження щоденних повітряних тривог. Вказує, що іншою об`єктивною причиною для поновлення процесуального строку стало цілком зрозуміле кожній особі в м. Запоріжжя життєве укладення, пов`язане з причинами тимчасового тривалого запровадження обмежень в постачання електричної енергії до житлових будинків, підприємств, внаслідок пошкодження енергооб`єктів.

Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов`язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З урахуванням наведеного суд наголошує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості отримати судовий захист, що зумовлено його власною пасивною поведінкою.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Нормами КАС України не розкрито зміст правових категорій "поважна причина пропуску процесуального строку", "дата, коли особа дізналась про порушення права", "дата, коли особа повинна була дізнатись про порушення права", але, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при застосуванні норми права суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду.

Висновки Верховного суду з приводу застосування ст.ст.118, 121-123 КАС України викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.07.2023 по справі №990/154/22, у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 по справі №826/3318/17, у постанові Верховного Суду від 28.03.2023 по справі №826/3318/17, постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №640/25046/19, постанови Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №320/7204/21, постанові Верховного Суду від 31.03.2021 по справі №520/3047/2020, постанові Верховного Суду від 19.12.2022 у справі №420/13281/20, постанові Верховного Суду від 10.01.2023 у справі №640/3489/21.

Так, за правовою позицією постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.07.2023 у справі №990/154/22: 1) порівняльний аналіз словоформ дізналася та повинна була дізнатися дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через неналежну реалізацію своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду; 2) Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов.

До кола поважних причин пропуску процесуального строку можуть бути віднесені реально існуючі обставини фактичної дійсності, які не залежать від внутрішньої волі заінтересованої особи, мали місце протягом перебігу пропущеного строку і створюють істотні та об`єктивно непереборні чи нездоланні перешкоди або труднощі у виконанні конкретної процесуальної дії у межах встановленого законом проміжку часу, у тому числі і дії з подання позову (постанова Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №640/25046/19, постанова Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №320/7204/21).

Докази існування цих обставин, відповідно до ч. 1 ст.77, ч. 2 ст. 79, ч. 1 ст. 123, ч.2 ст. 123, ч. 4 ст. 161, ч. 6 ст. 161 КАС України, повинні бути подані до суду разом із позовом, бо на етапі відкриття провадження у справі у суду відсутні повноваження витребовувати будь-які докази.

Такий висновок цілком корелюється із правовою позицією постанови Верховного Суду від 31.03.2021 по справі №520/3047/2020 та постанови Верховного Суду від 19.12.2022 у справі №420/13281/20, де вказано, зокрема, що суд вивчає лише ті докази, що надійшли разом з позовною заявою.

Щодо зазначення як причину пропуску строку звернення до суду воєнного стану, суд зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Тобто, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на звернення до суду із позовом у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся після запровадження воєнного стану, спірні правовідносини між сторонами виникли в період воєнного стану.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 зазначила, що запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У своєму позові, позивач належним чином не обґрунтовує останнє та не вказує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку звернення до суду з вказаним позовом у цій справі.

Так, місцем проживання ОСОБА_1 є с. Вільногрушівське Запорізького району, однак серед наведених представником позивача фактів обстрілу м. Запоріжжя та/або області відсутні відомості щодо обстрілу рф вказаного населеного пункту.

Суд наголошує, що Запорізький окружний адміністративний суд не припиняв роботи у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, безперервно здійснював своє діяльність протягом 2025-2026 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у квітні 2025 року позивач скористався своїм правом на надання професійної допомоги та міг знати про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

На думку суду, позивач міг безперешкодно реалізувати своє право на звернення до суду з даним позовом у межах встановленого законом шестимісячного строку звернення шляхом направлення позовної заяви поштою або через систему «Електронний суд».

Отже, доводи представника позивача, викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду, суд не вважає обґрунтованими, оскільки ним не зазначені фактичні причини та обставини, що перешкоджали зверненню до суду з позовом протягом встановленого строку. Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.

За відсутності у матеріалах позову належних доказів, що свідчили б про наявність об`єктивних, непереборних обставин неможливості своєчасного звернення до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що строк звернення з цим позовом позивачем пропущений без наявності на те поважних причин.

Отже, у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.

Суд також враховує, що 08 квітня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, з аналогічними позовними вимогами, заявленими в межах даної справи.

Так, справі присвоєний номер 280/3150/26 та передана на розгляд судді Калашник Ю.В.

Ухвалою суду від 13.04.2026 по справі №280/3150/26 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 27.04.2026 по справі №280/3150/26 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі та наданий позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду: належним чином оформленої заяви про поновлення строку звернення до суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України, в якій вказати підстави для його поновлення та надати докази, що підтверджують поважність пропуску строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 06.05.2026 по справі 280/3150/26 позовну заяву залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.240 КАС України (надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду).

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ст. 123 КАС України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відтак, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, а доводи, наведені позивачем у заяві не є поважними. Інших причин неможливості своєчасного звернення до суду із позовом у заяві не наведено, тому позовну заяву слід повернути позивачеві на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Згідно із ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись п. 9 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 241, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Рогозіна О.В. про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.

Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення, його скасування та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В.Батрак