Рішення № 137692061, 24.06.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2026 року м. Ужгород№ 260/7096/25 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Керівника Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (вул. Сечені Іштвана, 15, м. Берегове, Берегівський р-н, Закарпатська обл., 90202, код ЄДРПОУ 02909967) до Кам`янської сільської ради Берегівського району Закарпатської області (вул. Українська, 1, с. Кам`янське, Берегівський р-н, Закарпатська обл., 90125, код ЄДРПОУ 04349550) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кам`янської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Кам`янської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, що полягає у неналежному розгляді на сесії сільської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 22.07.2025 № 08/1182-25 щодо віднесення земельних ділянок загальною площею 44,5 га до самозалісених ділянок, за координатами земельних ділянок: GPS 48.5190,22.55152 площею 15,0 га; GPS 48.15697,22.54335 площею 260 га; GPS 48.14921,23.05218 площею 3,5 га.

2. Зобов`язати Кам`янську сільську раду Берегівського району Закарпатської області повторно розглянути на сесії ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 22.07.2025 № 08/1182-25 в частині віднесення земельних ділянок загальною площею 44,5 га до самозалісених ділянок, за координатами земельних ділянок: GPS 48.5190,22.55152 площею 15,0 га; GPS 48.15697,22.54335 площею 260 га; GPS 48.14921,23.05218 площею 3,5 га.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було належним чином розглянуто подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 22.07.2025 № 08/1182-25 щодо віднесення земельних ділянок загальною площею 44,5 га до самозалісених земель, у зв`язку з чим, вказане питання підлягає розгляду на наступній сесії Кам`янської сільської ради Берегівського району Закарпатської області. Відтак, на думку позивача, Кам`янська сільська рада Берегівського району Закарпатської області допускає бездіяльність щодо віднесення земельних ділянок загальною площею 44,5 га до самозалісених, що перешкоджає реалізації державної екологічної ініціативи «Масштабне залісення України» та порушує інтереси держави у сфері охорони лісових ресурсів.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

26 вересня 2025 року від позивача на адресу суду надійшла заява про зміну предмету позову, в якій просить суд пункт 2 та 3 прохальної частини позовної заяви викласти у наступній редакції:

- визнати протиправною бездіяльність Кам`янської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, що полягає у неналежному розгляді на сесії сільської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 22.07.2025 № 08/1182-25 щодо віднесення земельних ділянок загальною площею 44,5 га до самозалісених ділянок, за координатами земельних ділянок: GPS 48.5190,22.55152 площею 15,0 га; GPS 48.15697,22.54335 площею 26,0 га; GPS 48.14921,23.05218 площею 3,5 га.

- зобов`язати Кам`янську сільську раду Берегівського району Закарпатської області повторно розглянути на сесії ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 22.07.2025 № 08/1182-25 в частині віднесення земельних ділянок загальною площею 44,5 га до самозалісених ділянок, за координатами земельних ділянок: GPS 48.5190,22.55152 площею 15,0 га; GPS 48.15697,22.54335 площею 26,0 га; GPS 48.14921,23.05218 площею 3,5 га.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2025 року прийнято до розгляду заяву представника позивача про зміну предмету позову.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства зверталося до Кам`янської сільської ради Берегівського району Закарпатської області з поданням № 08/1182-25 від 22.07.2025 року щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених і дане питання було винесено на розгляд 47-ої сесії 8-го скликання Кам`янської сільської ради. Водночас, на сесії 07 серпня 2025 року більшість депутатів від загального складу ради проголосували проти прийняття даного рішення. Таким чином, рішення «Про віднесення земельних ділянок до самозалісених» не прийнято. Координати, які були наведені в поданні від Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства №08/1182-25 від 22.07.2025 року, не відповідають дійсності, а саме: GPS 48.5190,22.55152 площею 15,0 га, GPS 48.15697,22.54335 площею 26,0 га; GPS 48.14921,23.05218 площею 3,5 га. 25 вересня 2025 року представниками Кам`янської сільської ради та представниками лісового господарства в Закарпатській області проведено спільне обговорення питань віднесення трьох земельних ділянок загальною прощею 44,5 га до самозалісення. В ході обговорення виявлено невідповідність та розбіжності у розташуванні земель по координатам GPS. Згідно даних взятих з схеми та карти поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСГП Україна від 1997 рік виявлено, що дві земельні ділянки в контурах 427 та 56 відносяться до пайового резервного фонду колишнього КСГП Україна в Берегівському районі. Ще одна земельна ділянка розташована на території іншої сільської ради.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, з врахуванням положень ст. 263 КАС України.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства звернулось до Кам`янської сільської ради Берегівського району Закарпатської області з поданням № 08/1182-25 від 22.07.2025 про віднесення земельних ділянок до самозалісених та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозалісені ділянки, з подальшим їх закріпленням за постійним лісокористувачем відповідно до вимог ст.17 Лісового кодексу України.

Відповідно до листа Кам`янської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 08 серпня 2025 року № 05-08/1356, подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства № 08/1182-25 від 22.07.2025 винесено на розгляд 47-ї сесії VIII скликання Кам`янської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, однак рішення не прийнято.

Прокурор, покликаючись на порушення відповідачем законодавства у сфері охорони і збереження рослинного світу, зокрема, лісів, звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частинами другою та третьою статті 1 ЛК України визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно частини дванадцятої статті 1 ЛК України самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.

Згідно зі статтею 7 ЛК України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Указом Президента України «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів» №228/2021 від 07.06.2021 (далі - Указ), з метою збереження лісового фонду України, належного захисту і відтворення лісів, створення сприятливих умов для ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку з урахуванням природних та економічних умов, забезпечення прав громадян на безпечне довкілля започатковано з 2021 року реалізацію екологічної ініціативи «Масштабне залісення України». З цією метою Кабінету Міністрів України велено:

1) розробити у двомісячний строк та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо удосконалення системи охорони, захисту і відтворення лісів, у тому числі самосійних, стимулювання лісорозведення, збереження та відновлення природних екосистем;

2) розробити та затвердити державну цільову програму «Масштабне залісення України», спрямовану на розв`язання проблемних питань лісовпорядкування, насамперед щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

3) ужити в установленому порядку заходів щодо:

- реформування лісового господарства, у тому числі удосконалення системи управління державними лісогосподарськими підприємствами;

- ідентифікації самозалісених та придатних для створення лісів земельних ділянок державної та комунальної форм власності з метою їх подальшого використання для досягнення оптимальної лісистості України;

- забезпечення належного фінансування у 2022 році та наступних роках заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

- запровадження механізмів залучення інвестицій для відновлення лісів та лісорозведення.

20.06.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів» (далі - Закон №2321-IX), набрав чинності 10.07.2022.

Цим Законом, зокрема, доповнено главу 11 ЗК України статтею 57-1 такого змісту: « 1. Самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.

2. Віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею. Віднесення земельної ділянки, що перебуває у користуванні, заставі, до самозалісеної ділянки здійснюється за погодженням із землекористувачем, заставодержателем. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

3. Віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру.

4. Віднесення земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою.

5. Віднесення земельної ділянки, несформованої як об`єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру».

Крім того, з метою реалізації вказаної норми, частину четверту статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» доповнено абзацом 4, яким передбаченого, що відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви органу місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 ЗК України приймає рішення про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної.

Також внесено відповідні доповнення і до статті 184 ЗК України, за змістом яких «визначення самозалісених ділянок» віднесено до змісту землеустрою.

Цим же Законом внесено доповнення в частину першу статті 36 Закону України «Про землеустрій», і відповідно до такого доповнення «ґрунтові, геоботанічні та інші обстеження земель при здійсненні землеустрою проводяться з метою отримання інформації про якісний стан земель, а також для виявлення самозалісених ділянок, земель, що зазнають впливу водної та вітрової ерозії, підтоплення, радіоактивного та хімічного забруднення, інших негативних явищ».

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №2321-IX, Кабінету Міністрів України велено у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити проведення інвентаризації самозалісених ділянок та вжити заходів із забезпечення ведення лісового господарства на таких ділянках.

Кабінет Міністрів України на реалізацію зазначеної функції окремого нормативно-правового акту не приймав.

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який, відповідно до статті 22 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної ділянки.

Разом з тим, введено новий вид у підгрупах угідь Класифікації видів земельних угідь (КВЗУ): « 005.05. Самозаліснені землі», які включають самозаліснені території будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкриті частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення яких відбулося природним шляхом.

Відповідно до статей 13, 16 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, а забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Отже, у спірних правовідносинах органом, уповноваженим державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, з урахуванням статей 57-1, 122 ЗК України та частини четвертої статті 21 Закону України «Про державний земельний кадастр», є Кам`янська сільська рада Берегівського району Закарпатської області.

Крім того, слід зазначити, що Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 29.09.2022 № 404 затверджено «Положення про міжрегіональні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України».

Міжрегіональні управління лісового та мисливського господарства (далі - Управління) підпорядковуються - Держлісагентству та є його територіальними органами.

Управління та його посадові особи в межах своїх повноважень мають право:

-залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками), представників інститутів громадянського суспільства;

-одержувати в установленому законодавством порядку для здійснення покладених на них функцій інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об`єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на них завдань;

-проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, а також у галузі мисливського господарства та полювання.

Підсумовуючи, суд зазначає, що сільська рада є уповноваженою особою щодо ухвалення рішення у спірних правовідносинах, а алгоритм віднесення заліснених земельних ділянок до самозалісених передбачає:

ідентифікацію самозалісених земельних ділянок за допомогою картографічних матеріалів і натурних обстежень;

направлення подання органом центральної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства до територіальної громади;

віднесення заліснених земельних ділянок до категорії самозалісених органом місцевого самоврядування;

прийняття рішення про передачу самозалісених ділянок до лісового фонду лісокористувачів або створення спеціального підрозділу територіальними громадами для забезпечення ведення лісового господарства на цих землях.

Так, Берегівською окружною прокуратурою було встановлено, що Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства звернулось до Кам`янської сільської рада Берегівського району Закарпатської області з поданням за № 08/1182-25 від 22.07.2025 про віднесення вищевказаних земельних ділянок до самозалісених та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозалісені ділянки, з подальшим їх закріпленням за постійним лісокористувачем відповідно до вимог ст.17 Лісового кодексу України.

Зокрема, Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства клопотало перед Кам`янською сільською радою Берегівського району Закарпатської області про віднесення до самозалісених земель трьох земельних ділянок загальною площею 44,5 га, які розташовані поблизу населеного пункту Хмільник Берегівського району, а саме:- ділянки площею біля 15,0 га, яка межує з лісовим масивом Білківського лісництва філії «Довжанське лісове мисливське господарство» ДСГП «Ліси України» біля кварталу 132, поблизу с. Хмільник; ділянки площею біля 26,0 га, яка межує з лісовим масивом Білківського лісництва філії «Довжанське лісове мисливське господарство» ДСГП «Ліси України» біля кварталу 131, поблизу с. Хмільник; ділянки площею біля 3,5 га, яка межує з лісовим масивом Білківського лісництва філії «Довжанське лісове мисливське господарство» ДСГП «Ліси України» біля кварталу 111, поблизу с. Заріччя, та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозаліснені ділянки, з подальшим їх закріпленням за постійним лісокористувачем відповідно до вимог ст.17 Лісового кодексу України.

У зв`язку з чим, 19.08.2025 окружною прокуратурою на адресу Кам`янської сільської ради скеровано запит № 07.50-101-890-24/4025ВИХ-25 про надання інформації та повідомлення про прийняття на сесії Кам`янської сільської ради рішення щодо віднесення або про відмову у віднесенні вищевказаних земельних ділянок до самозаліснених ділянок.

Згідно відповіді Кам`янської сільської ради № 05-11/1406 від 20.08.2025 подання від Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства №08/1182-25 від 22.07.2025 року щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених отримано та зареєстровано вхідною документацією 23 липня 2025 року № 1871/05-08. Дане питання було винесено на розгляд 47-ої сесії 8-го скликання Кам`янської сільської ради та відповідно до Регламенту Кам`янської сільської ради восьмого скликання рішення ради приймається після обговорення на її пленарному засіданні більшістю депутатів від загального складу ради шляхом відкритого поіменного голосування. Водночас, на сесії 07.08.2025 більшість депутатів від загального складу ради проголосували проти прийняття даного рішення. Таким чином, рішення «Про віднесення земельних ділянок до самозалісених» не прийнято.

З витягу з протоколу 47-ої сесії 8-го скликання Кам`янської сільської ради від 07 серпня 2025 року вбачається, що причиною не прийняття рішення стало голосування депутатів проти прийняття рішення «Про віднесення земельних ділянок до самозалісених» без жодних обґрунтувань чи зазначення підстав для неприйняття рішення про віднесення земель до самозалісених.

Положеннями статті 122 ЗК України Кам`янська сільська рада Берегівського району Закарпатської області є органом місцевого самоврядування, який уповноважений розпоряджатися землями комунальної власності в її адміністративних межах, зокрема приймати рішення про віднесення земельних ділянок до самозалісених земель.

Відповідно до частини п`ятої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць. Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством (ч. 17 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до частин першої - третьої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Приписами частини десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Отже, розгляд та вирішення питання про віднесення або про відмову у віднесенні земельних ділянок до самозалісених ділянок за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства приймається органом місцевого самоврядування виключно на пленарному засіданні сільської, селищної, міської ради у формі рішення та не може оформлятися листами у відповідь на подання.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 09.09.2025 у справі № 260/5797/24.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням викладеного, подання Західного УЛМГ мало бути винесено на розгляд та обговорення Кам`янської сільської ради у пленарному засіданні з прийняттям рішення чи про віднесення земельної ділянки до самозалісених, чи про відмову у віднесенні земельної ділянки до самозалісених із зазначенням конкретних причин та обставин, що відповідачем в межах цих правовідносин вчинено не було.

З матеріалів справи вбачається, що Кам`янська сільська рада Берегівського району Закарпатської області заперечує щодо віднесення земельних ділянок загальною площею 44,5 га до самозалісених.

Так, 25 вересня 2025 року представниками Кам`янської сільської ради та представниками лісового господарства в Закарпатській області проведено спільне обговорення питань віднесення трьох земельних ділянок загальною прощею 44,5 га до самозалісених. В ході обговорень виявлено невідповідність та розбіжності у розташуванні земель по координатам GPS. Згідно даних взятих з схеми та карти поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСГП Україна від 1997 рік виявлено, що дві земельні ділянки в контурах 427 та 56 відносяться до пайового резервного фонду колишнього КСГП Україна в Берегівському районі. Ще одна земельна ділянка розташована на території іншої сільської ради. В процесі обговорення Комісією домовлено в подальшому працювати над пошуком самозалісених земельних ділянок.

Вказане підтверджується протоколом виїзного засідання доцільності визначення самозалісених земельних ділянок на території Кам`янської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 25.09.2025.

Натомість такі дії відповідачем вчинено вже після пленарного засідання 07 серпня 2025 року та неприйняття рішення відповідачем за наслідками винесення на розгляд подання № 08/1182-25 від 22.07.2025.

Суд звертає увагу, що наведені доводи відповідача не слугували підставою для прийняття відповідачем рішення про відмову у віднесенні земель до самозалісених, натомість відповідачем не ухвалено жодного рішення за наслідками винесення на розгляд подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства.

Суд зазначає, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Водночас для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість і межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.

Таким чином, сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

При цьому, бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.

З урахуванням того, що відповідач не ухвалив рішення за поданням Західного управління лісового та мисливського господарства № 08/1182-25 від 22.07.2025, суд приходить до висновку про те, що в цьому випадку має місце протиправна бездіяльність Кам`янської сільської ради Берегівського району Закарпатської області.

Отже, враховуючи те, що станом на момент звернення прокурора до суду сільська рада не реалізувала своїх повноважень, оскільки у спосіб, встановлений законом, не розглянула відповідне питання та не надала оцінки поданню Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства № 08/1182-25 від 22.07.2025, відповідно, не ухвалила рішення про задоволення подання чи про відмову в його задоволенні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути на найближчій сесії ради подання з ухваленням відповідного рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на вищенаведене положення ч. 2 ст. 139 КАС України, судовий збір у даній справі з відповідача стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Керівника Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (вул. Сечені Іштвана, 15, м. Берегове, Берегівський р-н, Закарпатська обл., 90202, код ЄДРПОУ 02909967) до Кам`янської сільської ради Берегівського району Закарпатської області (вул. Українська, 1, с. Кам`янське, Берегівський р-н, Закарпатська обл., 90125, код ЄДРПОУ 04349550) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Кам`янської сільської ради Берегівського району Закарпатської області щодо неналежного розгляду на сесії ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 22.07.2025 № 08/1182-25 з прийняттям відповідного рішення.

Зобов`язати Кам`янську сільську раду Берегівського району Закарпатської області повторно розглянути на найближчій сесії ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 22.07.2025 № 08/1182-25 з прийняттям відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМ.М. Луцович