Рішення № 137692036, 25.06.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/26898/25

категорія 108060100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом акціонерного товариства "Житомиробленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування пунктів розпорядження і постанов,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося акціонерне товариство "Житомиробленерго" із позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - НКРЕП, Регулятор) № 102-р від 04.07.2025 (із урахуванням змін, внесених розпорядженням НКРЕКП № 139-р від 26.08.2025), яким зобов`язано АТ "Житомиробленерго" у строк до 01.12.2025 внести зміни до додатка 2 "Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії об`єкта (об`єктів) споживача" та до додатка 3 "Відомості про розрахункові засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії", що є невід`ємними додатками до укладених договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії мережами АТ "Житомиробленерго" у частині уточнення, у тому числі таких граф: "Вид об`єкта", "Вид об`єкта (назва площадки вимірювання)", за адресами: Житомирська область, село Іванків, вулиця Житомирська, 64, 64а, 64б та розглянути питання щодо припинення надання послуг з розподілу електричної енергії на вказані об`єкти споживачів, про що у строк до 15.12.2025 повідомити з наданням належним чином засвідчених копій підтвердних документів НКРЕКП, Сектор НКРЕКП у Житомирській області, ТОВ "ЖОЕК", відповідних споживачів;

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 резолютивної частини постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1007 від 04.07.2025 в частині накладення штрафу на акціонерне товариство "Житомиробленерго" за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а саме: пункту 2.1.11 глави 2.1 розділу II Правил роздрібного ринку електричної енергії; підпункту 2 пункту 2.3 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії; пункту 2.5 глави 2 Мінімальних вимог до якості обслуговування споживачів електричної енергії кол-центрами;

- визнати протиправним та скасувати підпункт 1 пункту 4 резолютивної частини постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1007 від 04.07.2025 в частині цифр "2027" та, як наслідок, замінити слово "роки" на слово "рік".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при проведенні планової перевірки та прийнятті оскаржуваних рішень було допущено невідповідність висновків фактичним обставинам справи, оскільки надання послуг з розподілу електричної енергії за спірними адресами у селі Іванків здійснюється на підставі чинних договорів та відповідно до проектної документації. Товариство наголошує, що вимога щодо розгляду питання про припинення електропостачання є безпідставною та такою, що порушує права споживачів, які використовують об`єкти за їх цільовим призначенням. Щодо штрафних санкцій, позивач зазначає, що зафіксовані в акті перевірки недоліки у роботі кол-центру та оформленні паспортів точок розподілу не мають характеру суттєвих порушень ліцензійних умов, а висновки регулятора щодо неналежного ведення бази даних є суб`єктивними. Окремим доводом позову є дискримінаційний характер положень постанови щодо відтермінування фінансування недоотриманого доходу на 2027 рік, що, на думку позивача, ставить підприємство у нерівне становище порівняно з іншими операторами систем розподілу та позбавляє можливості своєчасно компенсувати понесені витрати у межах тарифного регулювання.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 18.12.2025, відповідач зазначив, що оскаржувані постанова № 1007 та розпорядження № 102-р були прийняті НКРЕКП у межах визначених законом повноважень, на підставі зафіксованих в акті перевірки фактів недотримання позивачем вимог законодавства на ринку електричної енергії. Регулятор стверджує, що в ході перевірки виявлено невідповідність категорій об`єктів енергоспоживання у селі Іванків фактичному стану їх використання, оскільки під виглядом об`єктів енергетики здійснювалося постачання електричної енергії до приватних житлових будинків без належного оформлення документації. Щодо накладення штрафу, відповідач вказує на системний характер виявлених порушень у частині якості обслуговування споживачів через кол-центр та порушення порядку ведення реєстрів. Також НКРЕКП обґрунтовує законність розподілу фінансування витрат між 2026 та 2027 роками необхідністю дотримання балансу інтересів учасників ринку та обмеженістю ресурсів у поточному періоді, заперечуючи будь-які ознаки дискримінації стосовно позивача.

Позивач 22.12.2025 подав відповідь на відзив, у якій вказав, що висновки НКРЕКП щодо статусу об`єктів у с. Іванків є суб`єктивними та не враховують дані державного реєстру. Позивач зазначив, що щодо пломбування ним виконано всі обов`язки оператора системи, а норма, на яку посилається відповідач, згодом виключена. Стосовно кол-центру позивач наголосив на технічному характері порушення, відсутності запиту на пояснення та практиці застосування лише застереження до інших операторів. Щодо тарифів позивач вказав на відсутність обґрунтування відтермінування на 2027 рік та дискримінаційний підхід порівняно з іншими ОСР.

У запереченнях на відповідь на відзив, поданих до суду 23.12.2025, відповідач зазначив, що не погоджується з доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив, та підтвердив свою позицію, викладену у відзиві. Відповідач вказав, що порушення пункту 2.1.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії підтверджено Актом № 129, оскільки за трьома адресами житлові будинки не виявлено. Щодо інших порушень відповідач підтвердив правомірність застосування штрафу з урахуванням зменшення його розміру. Стосовно пункту 4 Постанови № 1007 відповідач наголосив на відсутності безпосереднього впливу на права позивача.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

На підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.11.2024 № 1940 "Про затвердження Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2025 рік" та відповідно до постанови від 27.05.2025 № 790, посадовими особами Регулятора у період з 30.05.2025 по 10.06.2025 було проведено планову перевірку дотримання акціонерним товариством "Житомиробленерго" вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії.

За результатами проведеного заходу державного контролю було складено Акт від 10.06.2025 № 129 (том 2 а.с. 79 - том 3 а.с. 77), у якому зафіксовано низку порушень, зокрема, недотримання вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії при оформленні паспортів точок розподілу за адресами: АДРЕСА_1 , де фактично розташовані житлові будинки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , хоча в документації Товариства дані об`єкти обліковувалися як об`єкти енергетики. Крім того, перевіркою було встановлено порушення Мінімальних вимог до якості обслуговування споживачів у частині некоректного ведення бази даних звернень до кол-центру та порушення термінів надання відповідної звітності до Регулятора.

На засіданні НКРЕКП, що відбулося 04.07.2025, за результатами розгляду матеріалів перевірки та наданих позивачем пояснень, було прийнято постанову № 1007 "Про накладення штрафу на АТ " Житомиробленерго " за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та недотримання вимог нормативно-правових актів", якою до Товариства застосовано санкцію у розмірі 341377,00 грн (т. 1 а.с. 51-57).

Одночасно Регулятором було видано розпорядження № 102-р "Про усунення порушень АТ "Житомиробленерго", яким зобов`язано позивача вжити заходів щодо приведення договірних відносин зі споживачами у селі Іванків у відповідність до вимог законодавства та вирішити питання про припинення розподілу електричної енергії на об`єкти, що не відповідають проектній документації (т. 1 а.с. 58-62).

У подальшому, з метою уточнення строків виконання окремих пунктів раніше прийнятого рішення, відповідачем було прийнято розпорядження від 26.08.2025 № 139-р, яким внесено зміни до пункту 3 розпорядження № 102-р, встановивши кінцевий термін для усунення порушень щодо об`єктів у селі Іванків до 01.12.2025 (т. 1 а.с. 63).

Позивач, не погоджуючись із встановленими порушеннями, звертався до НКРЕКП із листами від 01.07.2025 № 013/21815 та № 013/21816, до яких долучав копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 83-88) на підтвердження легітимності статусу житлових будинків ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , проте вказані аргументи не були враховані Регулятором при винесенні остаточних рішень.

Також судом встановлено, що підпунктом 1 пункту 4 резолютивної частини постанови № 1007 передбачено відтермінування врахування суми недоотриманого доходу, що виникла у позивача в попередні періоди, на 2026 та 2027 роки.

Вважаючи пункти 2 та 4 постанови № 1007 від 04.07.2025, а також пункт 3 розпорядження № 102-р від 04.07.2025 (зі змінами) протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси у сфері господарської діяльності, позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначено Законом № 1540-VIII, відповідно до статей 1, 3 якого (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) НКРЕКП є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі - Закон № 1540-VIII) визначено правовий статус, завдання, функції та повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до статті 3 цього Закону Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання та держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом державного контролю та застосування заходів впливу.

Стаття 17 Закону № 1540-VIII окреслює повноваження НКРЕКП, серед яких - здійснення державного контролю за дотриманням ліцензіатами законодавства та ліцензійних умов, розгляд справ про порушення і прийняття рішень про застосування санкцій. Регулятор розробляє та затверджує Порядок (методику) визначення розміру штрафів з урахуванням характеру, тривалості та серйозності порушення, розміру заподіяної шкоди та розміру потенційного доходу, отриманого внаслідок порушення.

Частина п`ята статті 14 Закону № 1540-VIII встановлює, що рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями.

Особливості здійснення державного контролю НКРЕКП на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг врегульовано статтями 19, 22 Закону № 1540-VIII та приписами Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженому постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 (зі змінами) (далі - Порядок № 428).

Відповідно до частин першої, другої, третьої, п`ятої статті 19 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб`єктами, що належать до особливої групи споживачів у розумінні Закону № 2019-VIII, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту, щодо якого здійснювалася перевірка, або уповноваженій ним особі.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, санкції, передбаченої цим Законом.

Як установлено частиною сьомою статті 19 Закону № 1540-VIII, підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є: 1) подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю; 2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, її законних прав; 3) обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії, оператором малої системи розподілу законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов; 4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок; 5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.

Під час проведення позапланової виїзної перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.

У разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, Регулятор має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до суб`єкта господарювання відповідальності, передбаченої законодавством.

Аналогічні за своїм змістом положення містилися і у Главі 4 Порядку № 428 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Отже, здійснюючи державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб`єктами, що належать до особливої групи споживачів у розумінні Закону № 2019-VIII, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, у НКРЕКП (Регулятора) виникає право на проведення позапланової виїзної перевірки таких суб`єктів за умови наявності визначених частиною сьомою статті 19 Закону № 1540-VIII підстав для її проведення (правова підстава).

Стаття 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлює підстави та умови притягнення учасників ринку до відповідальності. Частина четверта цієї статті визначає, що при накладенні штрафів Регулятор бере до уваги характер, тривалість та серйозність порушення, розмір заподіяної шкоди та розмір потенційного доходу, який міг бути отриманий внаслідок порушення. Частина п`ята статті 77 додатково зобов`язує Регулятора враховувати серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Стаття 7 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачає, що тарифи на послуги з розподілу електричної енергії повинні бути економічно обґрунтованими та прозорими. Частина дванадцята статті 2 цього Закону закріплює принцип пропорційності у діяльності суб`єктів ринку та органів регулювання.

Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, встановлюють детальні вимоги до оформлення договірних відносин між оператором системи розподілу та споживачами. Пункт 2.1.11 глави 2.1 розділу ІІ ПРРЕЕ зобов`язує оператора системи під час оформлення заяви-приєднання та паспорту точки розподілу використовувати наявну у нього інформацію за об`єктом розподілу, достатню для проведення розрахунків: про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, щодо однолінійної схеми електропостачання, щодо розрахункових засобів вимірювальної техніки, щодо дозволеної (договірної) величини електричної потужності.

Абзац 41 пункту 1.1.2 розділу І ПРРЕЕ визначає об`єкт побутового споживача як квартиру, житловий будинок (частину будинку), приватне домогосподарство, садовий будинок та інші об`єкти житлової нерухомості, визначені у пункті 14.1.129 Податкового кодексу України, що належать індивідуальному побутовому споживачу на праві власності або користування та яким присвоєні окремі адреси.

Пункт 1.1.2 ПРРЕЕ також визначає приватне домогосподарство як земельну ділянку разом з розташованими на ній за однією адресою житловим будинком або котеджем, що належить індивідуальному побутовому споживачу на праві власності, - тобто критерієм є право власності, а не характер фактичного використання.

Пункт 2.1.8 ПРРЕЕ передбачає, що для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії заявник має надати оператору системи, поряд з іншим, копію документа, яким визначено право власності чи користування на об`єкт (приміщення).

Кодекс систем розподілу (далі - КСР), затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, визначає технічні вимоги до функціонування систем розподілу електричної енергії.

Пункт 4.12.2 глави 4.12 розділу IV КСР у редакції, що діяла на момент проведення перевірки, установлював, що для приєднання (підключення) генеруючої установки з можливістю відпуску електричної енергії в електричну мережу ОСР споживач (власник генеруючої установки) забезпечує виконання технічних вимог, серед яких - улаштування технічних засобів для недопущення відпуску в мережу електричної енергії, параметри напруги якої не відповідають визначеним державними стандартами.

Суд звертає увагу на те, що постановою НКРЕКП № 1145 від 29.07.2025 абзац четвертий пункту 4.12.2 глави 4.12 розділу IV КСР, який встановлював саме цю вимогу, було виключено. Ця постанова набрала чинності 02.08.2025.

Таким чином, норма, порушення якої було встановлено в діяльності позивача, перестала існувати у правовому просторі ще до набрання чинності оскаржуваними рішеннями НКРЕКП, що є обставиною, яка суттєво впливає на оцінку правомірності застосованих санкцій.

Пункт 4.12.5 КСР визначає процедуру оформлення введення генеруючої установки в експлуатацію: ОСР протягом п`яти робочих днів здійснює обстеження генеруючої установки та технічну перевірку вузла обліку, яка оформлюється відповідним актом, опломбовує встановлені технічні засоби захисту, блокувань, захисної автоматики та контролю, а також оформлює паспорт точки розподілу, акт про технічну перевірку та акт про опломбування.

Тобто за КСР функція ОСР при введенні генеруючої установки - це перевірка та оформлення результатів, тоді як забезпечення улаштування технічних засобів покладається на споживача.

Ліцензійні умови, затверджені постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1470, встановлюють вимоги до ліцензіатів при провадженні господарської діяльності з розподілу електричної енергії. Підпункт 2 пункту 2.3 Ліцензійних умов зобов`язує ліцензіата забезпечувати та здійснювати комерційний облік електричної енергії та обмін даними комерційного обліку відповідно до правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Ця норма є відсилочною і реалізується через дотримання вимог конкретних нормативних актів - зокрема КСР.

Постанова НКРЕКП від 12.06.2018 № 373 "Про затвердження Мінімальних вимог до якості обслуговування споживачів електричної енергії кол-центрами" встановила обов`язок ліцензіатів забезпечувати ведення електронної бази даних звернень абонентів із зазначенням, серед іншого, дати та часу з`єднання з оператором, дати та часу закінчення розмови у визначеному форматі. Пункт 2.5 Постанови № 373 прямо регламентує ці вимоги.

Порядок (методика) визначення розміру штрафів, затверджений постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1800, передбачає механізм зменшення розміру штрафу у разі, якщо порушення та наслідки порушення були повністю усунуті до початку розгляду питання щодо відповідальності ліцензіата на засіданні НКРЕКП - зменшення на 30%.

Порядок № 428 у Додатку 29 містить методику визначення сум надлишково отриманого або недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії для операторів систем розподілу, які перейшли на стимулююче регулювання. Пункт 9 Додатку 29 встановлює, що від`ємна сума (недоотриманий дохід), визначена згідно з пунктом 7 цього додатка, коригується на індекс споживчих цін та підлягає включенню до структури тарифів ліцензіата.

Відповідно до матеріалів справи, НКРЕКП на підставі плану здійснення заходів державного контролю, затвердженого постановою від 13.11.2024 № 1940, проведено планову виїзну перевірку АТ "Житомиробленерго" за період діяльності з 01.01.2024 по 31.12.2024. Перевірка відбувалась у період з травня по 10.06.2025, за результатами якої складено Акт планової перевірки від 10.06.2025 № 129. Позивач надав письмові пояснення та обґрунтування, які прийнято до уваги Регулятором при прийнятті рішень.

04.07.2025 на засіданні НКРЕКП у формі відкритого слухання прийнято Постанову № 1007 "Про застосування санкцій до АТ "Житомиробленерго"" та Розпорядження № 102-р "Про усунення порушень АТ "Житомиробленерго"". Пізніше, розпорядженням НКРЕКП від 26.08.2025 № 139-р внесено зміни до Розпорядження № 102-р.

Щодо пункту 3 Розпорядження № 102-р та штрафу за порушення пункту 2.1.11 ПРРЕЕ.

Суд досліджує питання, чи мало місце порушення АТ "Житомиробленерго" пункту 2.1.11 глави 2.1 розділу ІІ ПРРЕЕ у зв`язку з тим, що в паспортах точок розподілу трьох споживачів ( ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ) за адресами АДРЕСА_1 зазначені будинки ідентифіковані як житлові, тоді як під час виїзного обстеження комісія не виявила там жодних ознак постійного або тимчасового проживання.

Зміст пункту 2.1.11 ПРРЕЕ полягає в тому що ОСР при оформленні заяви-приєднання та паспорту точки розподілу використовує наявну у нього інформацію за об`єктом розподілу, достатню для проведення розрахунків. Ця норма стосується про використання "наявної" інформації - тобто тієї, якою ОСР вже має у своєму розпорядженні. Вона не покладає на ОСР обов`язок провадити власні незалежні дослідження правового статусу об`єктів нерухомості чи перевіряти відповідність даних державних реєстрів фактичному стану речей.

Зі змісту матеріалів справи слідує, що при укладенні договорів АТ "Житомиробленерго" отримало від споживачів витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, у яких відповідні об`єкти ідентифіковані як "житловий будинок", із зазначенням "об`єкт житлової нерухомості: Так" і вказанням площі. Ці витяги є офіційними документами, що формуються та зберігаються в державній інформаційній системі і мають публічну достовірність відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Без рішення компетентного органу щодо зміни відомостей у реєстрі ці дані є обов`язковими для всіх учасників правовідносин.

Суд оцінює довід позивача про те, що у власному офіційному листі НКРЕКП від 14.10.2025 № 12097/20.5/7-25 Регулятор прямо зазначив: визначення відповідності будівлі статусу "житлового будинку" не належить до компетенції НКРЕКП, а такі питання віднесено до повноважень органів архітектурно-будівельного контролю, органів місцевого самоврядування та Державної інспекції архітектури та містобудування України. Ця констатація Регулятором власної некомпетентності у сфері визначення правового статусу об`єктів нерухомості є вирішальним аргументом у справі. Якщо сам НКРЕКП визнає, що не уповноважений визначати, є будівля житловим будинком чи ні, то він не мав права і покладати на ОСР відповідальність за ідентифікацію статусу об`єктів способом, відмінним від звернення до даних офіційних реєстрів.

Висновок про "нежитловий стан" будинків, зроблений комісією НКРЕКП виключно на підставі візуального огляду і відсутності димоходів, є проявом перевищення регуляторної компетенції. Адміністративний орган, що сам визнає відсутність у себе відповідних повноважень, не може водночас покладати на підконтрольних суб`єктів санкції за невиконання нормативних вимог, зміст яких він сам трактує в спосіб, що суперечить повноваженням органів, спеціально уповноважених на таке визначення.

Важливим у цьому контексті є і те, що відповідальність за достовірність поданих відомостей при укладенні договору несе замовник (споживач), що підтверджується офіційним листом НКРЕКП від 20.08.2024 № 9289/17.1.3/7-24. ОСР не є і не може бути суб`єктом, уповноваженим провадити юридичну оцінку статусу об`єктів нерухомості чи встановлювати невідповідність офіційних реєстрових даних фактичному стану. Для цього передбачені спеціальні державні органи та спеціальні механізми.

Суд також акцентує увагу на правовій невизначеності вимог, сформульованих у пункті 3 Розпорядження № 102-р. Розпорядження зобов`язує внести зміни до паспортів точок розподілу "у частині уточнення, у тому числі таких граф: "Вид об`єкта", "Вид об`єкта (назва площадки вимірювання)"" без визначення, на які саме відомості слід замінити наявні. Подібна формулювання не дозволяє виконати вимогу без прийняття самостійного рішення щодо правового статусу об`єктів нерухомості, яке, як вже встановлено, не входить до компетенції ОСР. Верховний Суд у постанові від 14.08.2019 у справі № 813/1183/16 сформулював правову позицію, відповідно до якої акти суб`єктів владних повноважень повинні бути однозначними, чіткими та зрозумілими для їх належного виконання. Вимога, виконання якої потребує від адресата самостійно визначати зміст розпорядчого акта, не відповідає цьому стандарту.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що пункт 3 Розпорядження НКРЕКП від 04.07.2025 № 102-р (із урахуванням змін, внесених Розпорядженням НКРЕКП від 26.08.2025 № 139-р) у частині, що оскаржується, а також нарахований у зв`язку з цим штраф у розмірі 127 500,00 грн за порушення пункту 2.1.11 ПРРЕЕ є протиправними, оскільки прийняті без достатніх правових підстав, з перевищенням регуляторної компетенції та без урахування всіх обставин справи.

Щодо штрафу за порушення підпункту 2 пункту 2.3 Ліцензійних умов у частині пломбування вузлів обліку.

Відповідно до матеріалів справи, штраф у розмірі 126820,00 грн накладено у тому числі за порушення підпункту 2 пункту 2.3 Ліцензійних умов, що виразилося, на думку НКРЕКП, у тому що при введенні генеруючих установок в експлуатацію у низки споживачів у 2024 році не було улаштовано окремих технічних засобів для недопущення відпуску електроенергії в мережу ОСР з параметрами напруги, що не відповідають стандартам. Зокрема, НКРЕКП стверджує, що налаштування інвертора не може вважатися технічним засобом у розумінні абзацу четвертого пункту 4.12.2 КСР.

Суд при вирішенні цього питання виходить насамперед із системного аналізу норм права.

Підпункт 2 пункту 2.3 Ліцензійних умов є нормою відсилочного характеру, яка зобов`язує ліцензіата забезпечувати комерційний облік відповідно до правил ринку, кодексу комерційного обліку та інших нормативно-правових актів. Конкретна технічна вимога щодо улаштування засобів недопущення відпуску електроенергії невідповідних параметрів у мережу була встановлена саме абзацом четвертим пункту 4.12.2 КСР.

Постановою НКРЕКП № 1145 від 29.07.2025 абзац четвертий пункту 4.12.2 глави 4.12 розділу IV КСР виключено. Ця постанова набрала чинності 02.08.2025. Таким чином, санкцію за порушення певного нормативного приписи застосовано (04.07.2025) в ситуації, коли у той самий час (03-10.07.2025) тривали відкриті публічні обговорення проєкту постанови про виключення саме цього нормативного приписи, а сам

Регулятор в межах тих самих засідань і процесів одночасно вирішував питання як про притягнення позивача до відповідальності за порушення цього приписи, так і про ліквідацію відповідного правила поведінки.

Виключення нормативного припису свідчить про те, що він або не відповідав реальним технічним можливостям суб`єктів, або був надмірним з огляду на ступінь захищеності інтересів, яку він мав забезпечити. Регулятор, знаючи, що норма підлягає виключенню як надмірна, все одно застосував штраф за її порушення. Такий підхід не відповідає принципам справедливості та пропорційності санкцій.

Стаття 58 Конституції України встановлює, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 підтвердив, що цей принцип поширюється і на юридичних осіб. Постановою НКРЕКП № 1145 від 29.07.2025 абзац четвертий пункту 4.12.2 КСР - тобто саму нормативну підставу відповідальності, порушення якої інкримінується позивачеві, - було виключено. Виключення нормативного припису, за порушення якого особу притягнуто до відповідальності, є за своєю правовою природою актом скасування відповідальності у розумінні статті 58 Конституції України. Відповідно, Постанова НКРЕКП № 1145 від 29.07.2025 набуває зворотної дії та усуває підставу для притягнення позивача до відповідальності за відповідне порушення. Це є самостійною та достатньою конституційною підставою для скасування штрафу у розмірі 126820,00 грн незалежно від інших аргументів, наведених у цьому розділі.

Суд також окремо зупиняється на позиції НКРЕКП, що "відповідне налаштування інвертора не може бути технічним засобом, оскільки інвертор може програмуватися" за допомогою бездротового з`єднання без фізичного доступу.

Ця аргументація є хибною, адже жоден нормативний акт - ні КСР, ні Ліцензійні умови - не містив закритого переліку технічних засобів, що мали використовуватися для виконання відповідної вимоги. Місця підключення пристроїв для перепрограмування інверторів були підготовлені до пломбування та опломбовані самим ОСР, що унеможливлювало несанкціоновану зміну налаштувань без порушення пломб. З актів введення в експлуатацію генеруючих установок, наданих монтажними організаціями, вбачається, що на встановлених інверторах здійснено програмування вихідної напруги у параметрах, визначених державними стандартами. Інвертор сам по собі є технічним засобом, і виконання ним функції контролю параметрів напруги є реалізацією технічної вимоги засобами, на які КСР прямо орієнтував, передбачаючи можливість "проведення відповідного налаштування обладнання (інвертора)" як альтернативу улаштуванню окремих технічних засобів.

З урахуванням факту подальшого виключення відповідної норми КСР та виходячи із системного тлумачення законодавства, суд доходить висновку, що притягнення позивача до відповідальності за це порушення шляхом накладення штрафу у розмірі 126820,00 грн є протиправним.

Щодо штрафу за порушення пункту 2.5 Мінімальних вимог до якості обслуговування споживачів електричної енергії кол-центрами.

Факт наявності технічного збою у системі фіксації часових даних у кол-центровій системі "Microsoft Dynamics CRM" - ситуація, коли час початку і кінця розмови ідентифікувалися однаково - в матеріалах справи не заперечується жодною зі сторін. Позивач зазначає, що збій було усунуто 07.04.2025, тобто ще до початку проведення перевірки НКРЕКП. Цю обставину фактично підтвердили самі посадові особи Регулятора в Обґрунтуванні до проєкту постанови № 1244-14.1.1/25 від 04.07.2025 (т. 1 а.с 64-80), де прямо зазначено, що "відповідно до службової записки Департаменту стратегічного розвитку та міжнародної співпраці від 03.07.2025, враховуючи зазначену у цьому листі інформацію, а також пояснення Товариства, порушення пункту 2.5 постанови НКРЕКП від 12.06.2018 № 373 … вважаємо усуненим".

Отже, Регулятор сам констатував усунення порушення до моменту прийняття рішення та врахував це, застосувавши 30%-е зменшення штрафу відповідно до Порядку № 1800. Проте позивач ставить під сумнів не лише обґрунтованість штрафу як такого, а передусім - дотримання НКРЕКП принципу рівності та недискримінації, виходячи із порівняння підходів до аналогічної ситуації з іншим ліцензіатом (ПрАТ "Рівнеобленерго").

Матеріали справи свідчать про те, що при перевірці ПрАТ "Рівнеобленерго" Регулятор надіслав спеціальний запит про надання пояснень щодо виявленого порушення пункту 2.5 Постанови № 373 ще під час перевірки, тоді як AT "Житомиробленерго" такого запиту не отримало. У підсумку до ПрАТ "Рівнеобленерго" застосовано лише застереження, тоді як до позивача - штраф, хоча обставини порушення є схожими (технічний збій програмного забезпечення, ідентичні часові мітки).

Суд зважає на те, що пункт 8.2 Порядку № 428 зобов`язує голову та членів комісії з перевірки проводити її повно, об`єктивно та неупереджено. Пункт 9.2 Порядку № 428 зобов`язує суб`єкта, якого перевіряють, надавати всі необхідні документи, пояснення, довідки з питань, що виникають під час перевірки, у строки, що відповідають обсягу запитуваної інформації. Системний зв`язок цих норм означає, що перевіряючий орган зобов`язаний ставити питання, якщо вони виникають, - і лише тоді суб`єкт перевірки може надати відповідні пояснення.

Позивач аргументовано вказав, що у разі, якби комісія запросила пояснення щодо проблеми ідентичності часових міток, позивач мав би можливість своєчасно повідомити про факт усунення збою ще у квітні 2025 року. Натомість запит не надходив, що унеможливило надання пояснень у ході перевірки, і питання виникло вже постфактум. При цьому під час перевірки аналогічного ліцензіата такий запит надходив і визначив подальшу тактику реагування НКРЕКП.

Принцип рівності суб`єктів господарювання перед законом і органами регулювання є невід`ємним елементом верховенства права. НКРЕКП, застосовуючи до позивача більш суворий захід відповідальності за аналогічну ситуацію без будь-якого обґрунтування відмінності у підходах, порушила цей принцип. Статті 3 та 4 Закону № 1540-VIII визначають серед основних принципів діяльності Регулятора - законність, справедливість та недопущення дискримінації. Ці принципи прямо порушено в описаній ситуації.

Таким чином, суд вважає, що накладення штрафу за порушення пункту 2.5 Постанови № 373, з урахуванням того, що: порушення мало виключно технічний, ненавмисний характер; воно було повністю усунуто до початку проведення перевірки; позивачу не було надано можливості своєчасно надати пояснення; до аналогічного ліцензіата в подібній ситуації застосовано лише застереження - не відповідає принципам пропорційності та рівності і є протиправним у частині застосованої санкції у вигляді штрафу в розмірі 87057,00 грн.

Щодо підпункту 1 пункту 4 Постанови № 1007 в частині цифр "2027".

Підпунктом 1 пункту 4 Постанови НКРЕКП № 1007 Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики доручено підготувати та винести на засідання проєкт рішення щодо встановлення (перегляду) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Житомиробленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання на 2026 та 2027 роки, врахувавши суму недоотриманого доходу за 2024 рік у розмірі 580521,83 тис. грн (без ПДВ) та профіцит за 2024 рік у розмірі 1725,43 тис. грн (без ПДВ), що в сумі становить 578796,40 тис. грн (без ПДВ).

Відповідач стверджує, що цей пункт є лише внутрішньоорганізаційним актом, адресованим структурному підрозділу НКРЕКП, і не породжує безпосередніх правових наслідків для позивача. Для підтвердження цієї позиції відповідач посилається на численні постанови Верховного Суду: від 21.10.2021 у справі № 826/14282/17, від 24.11.2021 у справі № 320/5797/19, від 04.02.2019 у справі № 826/14482/17, від 29.07.2020 у справі № 826/14445/17, від 14.03.2019 у справі № 826/3880/18.

Суд ретельно аналізує ці правові позиції у взаємозв`язку з конкретними обставинами цієї справи і констатує суттєву відмінність, яка не дозволяє механічно перенести попередні висновки Верховного Суду на цей спір.

У справах, на які посилається відповідач, відповідні пункти постанов НКРЕКП містили доручення розглянути питання щодо перегляду тарифів без визначення конкретного змісту такого перегляду (зокрема, "при найближчому перегляді тарифів розглянути питання щодо вилучення зі структури тарифів кошти у сумі…" або "підготувати та винести на засідання проект рішення щодо перегляду тарифу шляхом його зміни в бік зменшення на суму…"). Верховний Суд констатував, що такі доручення є організаційно-розпорядчими актами внутрішнього змісту.

Натомість у справі, що розглядається, підпункт 1 пункту 4 Постанови № 1007 містить конкретну суму (578796,40 тис. грн), конкретний механізм (зміна в бік збільшення), конкретний строк (2026 та 2027 роки) і чітко визначені складові для врахування. Додатково до цього, саме поширення дії цього доручення на 2027 рік без будь-якого правового обґрунтування є якісно іншою ситуацією порівняно зі справами, де предметом оскарження були формулювання типу "при найближчому перегляді".

Пункт 9 Додатку 29 до Порядку № 428 встановлює, що недоотриманий дохід підлягає включенню до структури тарифів ліцензіата. Ця норма є механізмом захисту прав ліцензіата і містить вимогу щодо включення такої суми - без права Регулятора відтерміновувати це включення на більш пізній строк, ніж найближчий прогнозний рік тарифного планування. Регулятор не навів жодного правового положення, яке б надавало йому право розподіляти недоотриманий дохід за одним звітним роком між двома наступними роками тарифного планування.

Отже, підпункт 1 пункту 4 резолютивної частини Постанови № 1007 у частині цифр "2027" є протиправним, оскільки прийнятий без правового обґрунтування, з порушенням методології тарифоутворення, встановленої Порядком № 428 і Порядком № 1175, а також принципів пропорційності, рівності та недискримінації.

Перевіряючи оскаржувані рішення відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив, що вони у оскаржуваних частинах прийняті: не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; без дотримання принципу пропорційності; з перевищенням меж повноважень Регулятора; без рівного ставлення до позивача порівняно з аналогічними суб`єктами.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не навів жодних правових аргументів, які б спростовували наведені вище висновки. Загальні посилання на повноваження НКРЕКП здійснювати регуляторний контроль не спростовують конкретних порушень, встановлених судом при аналізі кожного оскаржуваного рішення.

Як зазначено у статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Цей обов`язок НКРЕКП у межах даної справи належним чином не виконала.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене позовні вимоги АТ "Житомиробленерго" підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 245, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов акціонерного товариства "Житомиробленерго" (вул. Віктора Косенка, 32/8, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10008, ЄДРПОУ 22048622) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім`ї Бродських, 19, м. Київ, 03057, ЄДРПОУ 39369133) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 04.07.2025 № 102-р "Про усунення порушень АТ "Житомиробленерго"" (із урахуванням змін, внесених Розпорядженням НКРЕКП від 26.08.2025 № 139-р) у частині зобов`язання АТ "Житомиробленерго" внести зміни до додатка 2 "Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії об`єкта (об`єктів) споживача" та до додатка 3 "Відомості про розрахункові засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії", що є невід`ємними додатками до укладених договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії мережами АТ "Житомиробленерго", у частині уточнення граф "Вид об`єкта", "Вид об`єкта (назва площадки вимірювання)" за адресами: Житомирська область, село Іванків, вулиця Житомирська, 64, 64а, 64б, та зобов`язання розглянути питання щодо припинення надання послуг з розподілу електричної енергії на вказані об`єкти споживачів.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 резолютивної частини Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 04.07.2025 № 1007 "Про застосування санкцій до АТ "Житомиробленерго" за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання" в частині накладення на Акціонерне товариство "Житомиробленерго" штрафу у розмірі 341377,00 грн за порушення: пункту 2.1.11 глави 2.1 розділу ІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії; підпункту 2 пункту 2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у частині складання актів про пломбування та технічної перевірки вузла обліку електричної енергії у побутового споживача з генеруючою установкою; пункту 2.5 Мінімальних вимог до якості обслуговування споживачів електричної енергії кол-центрами, затверджених постановою НКРЕКП від 12.06.2018 № 373.

Визнати протиправним та скасувати підпункт 1 пункту 4 резолютивної частини Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 04.07.2025 № 1007 в частині цифр "2027", у зв`язку з чим у відповідній частині слово "роки" замінити словом "рік".

Стягнути на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 11176,66 грн (одинадцять тисяч сто сімдесят шість гривень 66 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Леміщак

Повний текст складено: 25 червня 2026 р.

25.06.26