Ухвала суду № 137691512, 24.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 червня 2026 рокуСправа №160/21224/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Кучугурної Н.В.

секретаря судового засідання Кропової К.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №160/21224/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11.03.2024 Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив рішення по справі №160/21224/23, яким позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення від 16.05.2023 №047250009262 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 26 січня 2021 року призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі п. «е» ст.55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 04 червня 2019 року №2-р/2019. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 536 грн 80 коп.

04.05.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду, у якій заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Дніпропетровський окружний адміністративний суд від 11 березня 2024 року у справі №160/21224/23 із зобов`язання призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі п. «е» ст.55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 04 червня 2019 року №2-р/2019, та виплатити заборгованість, що утворилася 26 січня 2021 року по 30.04.2024, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 нарахованих, але не виплачених 94386,99 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заяву передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 988,40 грн.

05.06.2026 від позивача надійшла заява, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 988,40 грн.

Ухвалою суду від 09.06.2026 заяву прийнято до розгляду, призначено заяву до розгляду у судовому засіданні на 24.06.2026 на 11:00 год.

12.06.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшло клопотання, в якому зазначено, що залишок невиплаченої позивачу суми, нарахованої на виконання рішення суду, становить 93288,94 грн. На підтвердження викладеного до клопотання додано скріншот реєстру судових рішень, із якого вбачається, що позивачу додатково було виплачено: 01.10.2025 187,35 грн; 01.11.2025 187,35 грн; 01.12.2025 187,35 грн; 01.02.2026 103,00 грн; 01.03.2026 101,00 грн; 01.04.2026 100,00 грн.

У судове засідання, призначене на 24.06.2026 на 11:00 год. учасники справи не прибули, про дату і місце розгляду заяви повідомлялися належним чином, заявник про причини неявки суд не повідомив, від відповідача надійшло клопотання про розгляд заяви без його участі.

За змістом ст. 378 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення, не перешкоджає судовому розгляду.

Враховуючи викладене, суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, суд зазначає про таке.

Як зазначено вище, 11.03.2024 Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив рішення по справі №160/21224/23, яким позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення від 16.05.2023 №047250009262 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 26 січня 2021 року призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі п. «е» ст.55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 04 червня 2019 року №2-р/2019. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 536 грн 80 коп.

До матеріалів справи надано лист відповідача від 26.06.2025 №28846-20095/Р-01/8-0400/25, у якому вказано, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі №160/21224/23 позивачу призначено пенсію за вислугу років з 26.01.2021 та нараховано доплату пенсії за період з 26.01.2021 по 30.04.2024. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. В 2024 році в межах бюджетних асигнувань проведено виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішеннями судів, в порядку черговості за датою набрання ними законної сили по 19.11.2020 включно. Таким чином, нараховані кошти за період з 26.01.2021 по 30.04.2024 у розмірі 94386,99 грн будуть виплачені при надходженні відповідного фінансування для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду, в порядку черговості за датою набрання ними законної сили.

Відповідачем надано до суду клопотання, у якому зазначено, що сума заборгованості перед позивачем на час розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду становить 93288,94 грн.

Проте із доданого до клопотання скріншоту реєстру судових рішень вбачається, що відповідачем додатково було виплачено позивачу:

01.10.2025 187,35 грн;

01.11.2025 187,35 грн;

01.12.2025 187,35 грн;

01.02.2026 103,00 грн;

01.03.2026 101,00 грн;

01.04.2026 100,00 грн.

Всього 866,05 грн.

Таким чином, невиплачена сума заборгованості з пенсійних виплат позивачу складає 93520,94 (94386,99 866,05 = 93520,94) грн.

Згідно з ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення дій, спрямованих на виконання рішення суду.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу судового захисту порушених прав.

Під встановленням способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту.

Суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.

Водночас, процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.

Поряд із цим, суд зазначає, що під час розгляду справи №160/21224/23 розглядалось питання щодо права позивача на призначення пенсії за вислугу років на підставі п. «е» ст.55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 04 червня 2019 року №2-р/2019. В межах цієї справи суд не вирішував питання щодо перерахунку чи нарахування пенсійних коштів позивачу.

Отже, з огляду на те, що рішенням суду у цій справі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було зобов`язано призначити пенсію позивачу, а з матеріалів справи суд установив, що пенсія позивачу була призначена, що не заперечується і позивачем у поданій заяві про зміну способу виконання рішення суду, суд зазначає, що органи пенсійного фонду виконали рішення суду у справі №160/21224/23 в зобов`язальній його частині.

З наведеного вище суд робить висновок про те, що зміна способу та порядку виконання рішення суду у цій справі на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 нарахованих, але не виплачених коштів, є новим способом захисту порушеного права.

А як зазначено вище, процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає обрання нового способу захисту порушеного права.

Враховуючи все викладене вище суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду у цій справі.

Таким чином, заява позивача про зміну способу та порядку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду.

Ухвала набирає законної сили 24.06.2026 та може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Кучугурна