Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2026 року ЛуцькСправа № 640/15371/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом державного підприємства «Центр захисту Інформаційного простору України» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Центр захисту Інформаційного простору України» звернулось (далі позивач) до суду з позовом про визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України (далі - відповідач) від 19.06.2020 за результатами моніторингу закупівлі: «Комплекс послуг з виробництва та поставки (доведення до споживачів) поліграфічної періодичної інформаційної продукції (Послуги, пов`язані з друком - 79820000-8 за ДК 021:2015)», номер оголошення: UA-2020-03-10-001219-b, яка проведена державним підприємством «Центр захисту інформаційного простору України».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/15371/20, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до частини третьої статті 29 КАС України у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX (в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» від 16.07.2024 №3863-IX (далі - Закон №3863-ІХ), який набрав чинності 26.09.2024) установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту. Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом №3863-ІХ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом №3863-ІХ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
На підставі пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX (в редакції Закону №3863-ІХ) та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України; за його результатами справа №826/17175/16 передана на розгляд та вирішення Волинському окружному адміністративному суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Волинського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 цю справу передано для розгляду судді Волдінеру Ф.А.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/623/20, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оприлюднений Висновок відповідача є необґрунтованим та таким, що порушує права та інтереси, які полягають у здійснені ним закупівлі послуг для забезпечення його потреб та виконання функцій, які покладені ним державою.
Позивач вважає, що проведена закупівля здійснена відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та вимог його тендерної документації, в Висновок Відповідача необґрунтованим і таким, що повинен бути визнаним судом протиправним та скасованим.
Представник Держаудитслужби у відзиві на позов заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що процедуру моніторингу проведено в установленому порядку та за наявності визначених законом підстав, а висновок про вчинення позивачем порушення законодавства про публічні закупівлі відповідає дійсним обставинам.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що
Наказом Державної аудиторської служби України від 29.05.2020 №141 «Про початок моніторингу закупівель» було розпочато моніторинг проведеної державним підприємством «Центр захисту інформаційного простору України» закупівлі: «Комплекс послуг з виробництва та поставки (доведення до споживачів) поліграфічної періодичної інформаційної продукції (Послуги, пов?язані з друком - 79820000-8 за ДК 021:2015)», номер оголошення: UA-2020-03-10-001219-b.
19.06.2020 Державною аудиторською службою України оприлюднено через систему електронних закупівель «Prozorro» Висновок про результати моніторингу закупівлі «Комплекс послуг з виробництва та поставки (доведення до споживачів) поліграфічної періодичної інформаційної продукції з метою створення інформаційного продукту у вигляді друкованого ЗМІ (газети) та розповсюдження його у Донецькій та Луганській областях», номер оголошення: UA-2020-03-10-001219-b (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-03-10-001219-b).
Згідно із вказаними Висновком за результатами моніторингу закупівлі встановлено порушення державним підприємством «Центр захисту інформаційного простору України» вимог пункту 13 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), у редакції від 08.02.2020, яка була чинною на момент оприлюднення оголошення про проведення закупівлі щодо відповідності тендерної документації вимогам Закону, у редакції від 08.02.2020, порушення вимог пункту 4 частини 1 статті 30 Закону, у редакції від 08.02.2020, щодо розгляду тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Август Трейд» (далі - ТОВ «Август Трейд») та порушень строків надання інформації відповідно вимог частини п?ятої статті 8 Закону.
Водночас, Висновком Держаудитслужби не встановлено порушень щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, правильності заповнення форм документів, затверджених Уповноваженим органом, розгляду тендерних пропозицій Товариства з обмеженою відповідальністю «МГ-МЕДІА» (далі - ТОВ «МГ-МЕДІА») та Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА-ПРЕС ГРУП» (далі - Переможець, ТОВ «МЕГА-ПРЕС ГРУП»), своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції Переможця.
Відповідно до оприлюдненого Висновку Позивача зобов?язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема, шляхом розірвання Договору з Переможцем відповідно до законодавства та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення Висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Позивач вважає, що оприлюднений Висновок Відповідача є необґрунтованим та таким, що порушує права та інтереси, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
У відповідності до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Приписи підпункту 3 пункту 3 Положення №43 серед основних завдань Держаудитслужби України визначають здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.
При цьому, за нормами абзацу 5 підпункту 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно статті 5 Закону України «Про основні засади державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано положеннями статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), частиною 1 якої передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.
Вичерпний перелік підстав моніторингу закупівлі, порядок прийняття рішення про початок його здійснення, а також строки його проведення визначені у частинах 2-4 статті 8 Закону.
При цьому законодавцем до підстав для прийняття керівником органу державного фінансового контролю або його заступником (або уповноваженою керівником особою) рішення про початок моніторингу процедури закупівлі віднесено, зокрема, дані автоматичних індикаторів ризиків (пункт 1 частини 2 статті 8 Закону), виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (пункт 4 частини 2 статті 8 Закону).
У свою чергу абзацом 2 частини 2 статті 8 Закону передбачено, що для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Приписи частини 6 статті 8 Закону визначають, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
При цьому, за правилами частини 7 цієї ж статті у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Відповідно до абзацу 2 частини 8 статті 8 Закону протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Згідно частини 19 статті 8 Закону форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Приписами частини 20 статті 8 Закону передбачено, що методика визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх перелік та порядок застосування затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, за погодженням з Уповноваженим органом.
Форма висновку, а також порядок її заповнення регламентовано наказом Міністерства фінансів України від 23 квітня 2018 року № 86, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 року за №654/32106 (далі - Наказ № 86).
Так, пунктом 5 Наказу №86 передбачено, що у пункті 5 зазначається (зазначаються) підстава (підстави), визначена (визначені) статтею 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», за наявності якої (яких) керівником органу державного фінансового контролю або його заступником прийнято рішення про початок моніторингу закупівлі.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення моніторингу процедури закупівлі зазначено «Дані автоматичних індикаторів ризиків», що відображено в оскаржуваному висновку.
Викладене, з урахуванням наведених вище положень частини 2 статті 8 Закону свідчить, що Північний офіс Держаудитслужби набув повноважень на проведення процедури моніторингу закупівлі UA-2020-03-10-001219-b, підстави здійснення якого належним чином відображені в оскаржуваному висновку.
Щодо обґрунтованості висновків Північного офісу Держаудитслужби про порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію.
Згідно частин 1, 2 статті 22 Закону у редакції чинній на момент оголошення процедури закупівлі, тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.
Тендерна документація, поміж іншого, повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій (підпункт 1) та один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним (підпункт 2).
Норми частини 3 статті 22 Закону передбачають, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Зі змісту оскаржуваного висновку вбачається, що в порушення вимог пункту 13 частини 2 статті 22 Закону, у редакції від 08.02.2020, Замовник не зазначив у пункті 1 розділу IV Тендерної документації (зі змінами), затвердженої рішенням Тендерного комітету від 27.03.2020, кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Однак з цього приводу суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 13 частини 2 статті 22 Закону, у редакції від 08.02.2020, тендерна документація повинна містити, зокрема, зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
За приписами частини 3 статті 21 Закону, у редакції від 08.02.2020, строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше ніж 15 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого.
У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше ніж 30 днів з дня його оприлюднення.
Оскільки тендерна документація затверджується раніше оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, то з метою недопущення порушення прав учасників закупівлі Замовник вказав у пункті 1 розділу IV ТД, що кінцевий строк подання тендерних пропозицій визначається електронною системою закупівель автоматично та зазначається в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів.
Отримана тендерна пропозиція автоматично вноситься до реєстру.
Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його пропозиції із зазначенням дати та часу.
Тендерні пропозиції, отримані електронною системою закупівель після закінчення строку подання, не приймаються та автоматично повертаються учасникам, які їх подали.
Так зі змісту оголошення Замовника про проведення процедури закупівлі вбачається, що воно оприлюднено 10.03.2020.
Електронною системою закупівель визначено кінцевий строк для подання тендерних пропозицій у даній закупівлі - 10.04.2020 (через 30 календарних днів від дня оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі).
Таким чином, кінцевий строк подання тендерних пропозицій було визначено Замовником у ТД з дотриманням вимог законодавства, а права та інтереси учасників закупівлі відповідно не були порушеними.
У зв?язку із цим, суд дійшов висновку, що тендерним комітетом не було допущено порушень вимог пункту 13 частини 2 статті 22 Закону, у редакції від 08.02.2020.
Також у Висновку Відповідача зазначається, що Позивачем неправомірно не відхилено тендерну пропозицію ТОВ «Август Трейд» через її невідповідність ТД, чим порушено вимоги пункту 4 частини 1 статті 30 Закону, у редакції від 08.02.2020. Суд не погоджується із твердженням відповідача з огляду на таке.
Так, згідно з пунктом 1.1. розділу III ТД тендерна пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну та завантаження файлу(ів), який(i) повинен(ні) містити проєкт договору, підготовлений у відповідності з Додатком 6, який повинен бути заповнений для сторони учасника, включаючи додатки та специфікації до нього, підписаний уповноваженою особою учасника і містити печатку учасника. При заповненні проєкта договору, додатків та специфікацій цінові показники не зазначаються.
Однак, ТОВ «Август Трейд» у складі своєї тендерної пропозиції надав проєкт договору без заповненого пункту 8.10 (система оподаткування) та Додатку №l до Договору (Технічні вимоги).
За приписами абз. 2-3 частини 3 статті 22 Закону, у редакції від 08.02.2020, тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій.
Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов?язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Абзацами 8-10 пункту 1.2. розділу ІІІ ТД визначено, що відповідно до умов цієї ТД формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов?язані з оформленням тендерних пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме описки, орфографічні та технічні помилки, незначні текстуальні помилки, допущені учасником, або помилково вказана інформація з певних питань, відповідність якої можна встановити з інших документів, що входять до складу пропозиції учасника.
Зокрема, такі як:
- відсутність підписів уповноваженої особи учасника та печатки учасника на сторінках, що не містять інформації (пусті сторінки);
- технічні помилки та описки, у т.ч. пропущені слова/літери, що не впливають на зміст пропозиції;
зазначення неправильної назви документа, що підготовлений безпосередньо учасником, у разі якщо зміст такого документа повністю відповідає вимогам цієї документації.
При цьому, систему оподаткування учасника ТОВ «Август Трейд» було встановлено Позивачем з інших документів, зокрема, свідоцтва про реєстрацію платника НДВ, яке було надано ТОВ «Август Трейд» у складі своєї тендерної пропозиції (міститься у відкритому доступі в електронній системі закупівель «Prozorro»).
Також Відповідачем не враховано, що Додаток №1 проєкту договору заповнюється Учасником лише в частині реквізитів, оскільки самі Технічні вимоги налаються Учасником окремим документом відповідно до пункту 1.2. розділу ІІІ ТД.
У складі тендерної пропозиції ТОВ «Август Трейд» надало довідку про зобов?язання дотримуватися технічних вимог до послуг, що будуть надаватися згідно Договору відповідно до технічних вимог ТД (Додаток 5 ТД «Технічні вимоги»).
Враховуючи вищезазначене, у Позивача в цій частині були відсутні підстави для відхилення пропозиції ТОВ «Август Трейд» з огляду на формальність допущених учасником ТОВ «Август Трейд» помилок, які не впливали на зміст його тендерної пропозиції.
Також у Висновку Відповідача зазначено, що у порушення пункту 1.2. розділу ІІІ ТД ТОВ «Август Трейд» у складі власної тендерної пропозиції надало незавірені копії трудових договорів.
З цього приводу суд зазначає таке.
Згідно із абзацом дев?ятим пункту 1.1. Розділу ІІІ ТД тендерна пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну та завантаження файлу(ів), який(i) повинен(ні) містити, зокрема, інформацію та документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям.
Пунктом 2 Додатку 3 до ТД «Кваліфікаційні критерії до учасника відповідно до статті 16 Закону та спосіб їх документального підтвердження» встановлено кваліфікаційний критерій щодо наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.
Для підтвердження відповідності цьому кваліфікаційному критерію учасник надає довідку у довільній формі, яка містить інформацію про наявність працівників відповідної кваліфікації, котрі будуть приймати участь в надані Послуг (у тому числі редакторів, дизайнерів, верстальників), їх чисельність та досвід роботи.
Учасник повинен надати сканований штатний розпис, а також копії документів, що підтверджують встановлені правові відносини між учасником та всіма працівниками, зазначеними в довідці про наявність працівників відповідної кваліфікації (витяги з трудових книжок таких працівників із записами про прийом на роботу, або накази про прийняття на роботу таких працівників тощо).
З метою підтвердження відповідності вказаному кваліфікаційному критерію ТОВ «Август Трейд» надало у складі тендерної пропозиції у довільній формі Довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід (вих. №83/04-20 від 08.04.2020) із зазначенням працівників у кількості 9 осіб.
На підтвердження інформації, що була зазначена у даній довідці, ТОВ «Август Трейд» надало скановані копії: наказу №30/12/19 від 30.12.2019 із штатним розписом; трудових книжок (8 шт.); наказу про прийняття на роботу (1 шт.).
Тобто, учасником були надані підтверджуючі документи на усіх 9 працівників, які були зазначені у довідці про наявність працівників відповідної кваліфікації, і які будуть приймати участь в надані Послуг.
Згідно із пунктом 1.1. розділу ІІІ ТД Замовник не заперечує щодо надання учасником за його бажанням будь-яких додаткових документів про досвід учасника та його технічні можливості щодо постачання предмета закупівлі.
ТОВ «Август Трейд» з власної ініціативи додатково у складі тендерної пропозиції надало копії трудових договорів, які не вимагалися ТД.
Тому надання учасником таких копії додаткових документів не могло бути підставою для прийняття Замовником рішення про невідповідність тендерної пропозиції учасника вимогам ТД в частині підтвердження інформації про наявність трудових правовідносин із зазначеними у довідці працівниками учасника.
Таким чином, учасником ТОВ «Август Трейд» було надано у повному обсязі достатню кількість підтверджуючих документів на всіх працівників (9 осіб) учасника, і які були оформлені відповідно до вимог ТД (завірені підписом уповноваженої особи та містили печатку цього учасника).
Також зазначено, що згідно із пунктом 3 Додатку 3 до ТД «Кваліфікаційні критерії до учасника відповідно до статті 16 Закону та спосіб їх документального підтвердження» для підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору учасник повинен надати довідку у довільній формі про досвід виконання аналогічного договору щодо надання послуг з виробництва та поставки поліграфічної періодичної інформаційної продукції за 2017 рік, або2018 рік, або 2019 рік, в якій повинна бути зазначена інформація про обсяг (у кількісному виразі), найменування суб?єкта господарювання, з яким було укладено договір, його адресу та контактний телефон, а також стан належного виконання договору стосовно якості та строків, найменування наданих учасником послуг.
Для підтвердження виконання аналогічного договору (аналогічних договорів) учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати по договору, вказаному у формі, підготовленій відповідно до Додатку 7 тендерної документації та наданій у складі тендерної пропозиції, копію договору (копії договорів), оригінал відгуку про виконання учасником аналогічного договору від замовників. Відгук повинен містити інформацію про назву предмету закупівлі (договору), реквізити договору (номер, дату), кількість предмету закупівлі, роки виконання договору та інформацію про виконання договору в повному обсязі.
Учасник повинен надати примірник(и) газети, створений(i) згідно з таким договором та з врахуванням вимог п. 2 Додатку 3.
З метою підтвердження відповідності вказаному кваліфікаційному критерію ТОВ «Август Трейд» надало у довільній формі довідку з відомостями про виконання аналогічного договору (аналогічних договорів) щодо предмета закупівлі вих. №87/04-20 від 08.04.2020, копію зазначеного у довідці Договору №171 від 06.03.2017 укладеного з ДП «Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України», відгуку від 12.05.2017 вих. №1814/1, примірник газети «Пенсійний кур?єр плюс» №2 видавництва 2020 року.
Однак, згідно з Висновком Відповідача вказаний примірник газети не створений за Договором №171 від 06.03.2017.
Враховуючи, що умовами ТД не встановлювалося обов?язку надавати усі додатки, додаткові угоди до аналогічного договору, а також відсутність у Позивача повноважень витребувати додаткові документи або перевіряти достовірність документів, тендерний комітет ДІ «Центр захисту інформаційного простору України» дійшов висновку, що примірник газети «Пенсійний кур?єр плюс» №2 видавництва 2020 року може бути примірнику газети та умовах Договору №171 від 06.03.2017 з огляду на наступне.
Так виготовлення газети «Пенсійний кур`єр плюс» №2 видавництва 2020 року узгоджується з предметом Договору №171 від 06.03.2017. Також вказані у примірнику газети та умовах Договору Nє171 від 06.03.2017 р. відомості про видавця газети, ДІЇ «Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України», та виготовлювача, ТОВ «Август Трейд».
Тобто, тендерна пропозиція ТОВ «Август Трейд» у цій частині відповідала вимогам ТД, а тому у Позивача були відсутні підстави для її відхилення.
У Висновку Держаудитслужби також зазначається, що на запит від 04.06.2020 про надання пояснень щодо розрахунку та визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.
Позивач 10.06.2020 надав інформацію та документи з порушенням триденного терміну, чим не дотримано вимоги частини п?ятої статті 8 Закону.
Суд не погоджуються з таким висновком та вважає, що підготовлені пояснення на запит Відповідача подано у термін, визначений статтею 8 Закону, оскільки згідно роз?яснень Департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на запит 226/2016 для обчислення перебігу строків необхідно керуватися Цивільним кодексом України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку.
Відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Останнім днем подання пояснень та документів (три робочі дні) було 10.06.2020.
Таким чином, у відповідну дату Позивачем на вимогу Відповідача були надані пояснення та усі документи на його запит, тобто були дотримані приписи частини п?ятої статті 8 Закону.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного висновку, в той час як відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного висновку з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконали, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою та третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 2 197,00 грн, сплачений згідно з квитанцією від 03.07.2020 №11ED6C17D5.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 19.06.2020 за результатами моніторингу закупівлі: «Комплекс послуг з виробництва та поставки (доведення до споживачів) поліграфічної періодичної інформаційної продукції (Послуги, пов`язані з друком - 79820000-8 за ДК 021:2015)», номер оголошення: UA-2020-03-10-001219-b, яка проведена державним підприємством «Центр захисту інформаційного простору України».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України на користь державного підприємства «Центр захисту Інформаційного простору України» судовий збір у розмірі 2 197 (дві тисячі сто дев`яносто сім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Державне підприємство «Центр захисту Інформаційного простору України» (01001, місто Київ, вулиця Прорізна, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 41798218).
Відповідач: Державна аудиторська служба України (04070, місто Київ, вулиця Петра Сагайдачного, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 40165856).
Суддя Ф.А. Волдінер
Судове рішення № 137691347, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 24.06.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 640/15371/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: