Ухвала суду № 137691315, 24.06.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

за наслідками розгляду заяви про встановлення

судового контролю за виконанням судового рішення

24 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/13329/25 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Лозовського О.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправною бездіяльність щодо не проведення нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовця (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), розрахованого виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на і січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, за період проходженням позивачем військової служби з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року: у 2020 році - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020; у 2021 році - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021; у 2022 році - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022; у 2023 році - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023; зобов`язання здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 №704» за період проходження позивачем військової служби за період проходження військової служби від 10.09.2020 по 31.12.2020 - із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»; за період проходження позивачем військової служби від 01.01.2021 по 31.12.2021 - із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»; за період проходження позивачем військової служби від 01.01.2022 по 31.12.2022 - із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»; за період проходження позивачем військової служби від 01.01.2023 по 19.05.2023 - із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.01.2026, яке набрало законної сили 27.02.2026, позов у даній справі задоволено.

15.06.2026 до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) шляхом зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення суду.

Заява обґрунтована тим, що 10.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до військової частини НОМЕР_1 із запитом про надання розрахунку суми, яка належить до виплати згідно рішення суду, та надання інформації про вжиті відповідачем заходи і строки виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 у справі №140/13329/25. 17.04.2026 в/ч НОМЕР_1 надана відповідь за вих. №763 з розрахунком суми до виплати на виконання рішення суду, з одночасним повідомленням «для виконання рішення суду нами було скеровано заявку на Центральне фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 (вих. №705 від 04.04.2026), станом на 17.04.2026 кошти на виконання рішення по Вашій справі не надходили». Зважаючи на це, заявник вважає, що відповідач не вживає належних заходів з метою виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 у справі №140/13329/25, тому звернувся до суду з метою встановлення судового контролю за виконання такого рішення суду.

На виконання вимог ухвали суду від 16.06.2026 у даній справі щодо подання до суду письмових пояснень щодо поданої заяви (у тому числі щодо виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 у цій справі) та їх документальне підтвердження, представником відповідача в/ч НОМЕР_1 надані документи та пояснення, у яких останній зазначає, що в/ч НОМЕР_1 отримує асигнування від розпорядників коштів другого ступеня, є бюджетною установою, яка фінансується виключно з Державного бюджету, здійснює оплату за наявності бюджетних асигнувань та за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету.

З метою виконання рішення фінансово-економічною службою в/ч НОМЕР_1 здійснено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10.09.2020 по 19.05.2023 (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), обчисливши їх виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції, чинній з 29.01.2020), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 № 94-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, Законом України від 15.12.2020 № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021, Законом України від 02.12.2021 №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Згідно з проведеним фінансово-економічною службою в/ч НОМЕР_1 розрахунком грошових коштів, належних до виплати позивачу на виконання рішення, сума коштів, що підлягає виплаті становить 212452,00 грн. Однак, у зв`язку з відсутністю на той момент у в/ч НОМЕР_1 грошових коштів, призначених на фінансування виконання судових рішень, розпоряднику коштів вищого рівня (Центральному фінансово-економічному управлінню ІНФОРМАЦІЯ_2 ) направлено заявку-розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за кодом економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення, а також розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 за напрямом грошового забезпечення із зазначенням суми, що підлягає виплаті позивачу. Боржник вважає, що на цьому етапі рішення уже було частково виконано, оскільки в/ч НОМЕР_1 виконала покладене на неї згідно з рішенням зобов`язання здійснити ОСОБА_1 перерахунок за період з 10.09.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів) обчисливши їх виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 Постанови № 704, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

У зв`язку з тим, що грошові кошти, що підлягають виплаті позивачу на підставі рішення по теперішній час не надійшли, в/ч НОМЕР_1 продовжує щомісяця з моменту набрання рішенням законної сили направляти начальнику Центрального фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_2 заявки із зазначенням, зокрема, суми, що необхідна для здійснення виплати ОСОБА_1 . З квітня 2026 року по червень 2026 року потреба на здійснення витрат на фінансування виконання Рішення включалася фінансово економічною службою ВЧ НОМЕР_1 до заявок-розрахунків та скеровувалася до Центрального фінансово-економічного управління Сухопутних військ Збройних Сил України. З моменту набрання рішенням законної сили, тобто починаючи з 27.02.2026 по теперішній час, витрати для виконання рішення не профінансовані. З метою виконання рішення, після надходження замовлених на його фінансування в/ч НОМЕР_1 негайно ж буде здійснена виплата позивачу.

В/ч НОМЕР_1 зауважила, що нею вживаються усі можливі заходи в межах своєї компетенції для своєчасного та повного виконання рішення суду.

При розгляді заяви про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення суд враховує таке.

За приписами частин першої, другої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції.

Заяву розглянуто судом в письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення слід відмовити з таких мотивів та підстав.

Як установлено статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 КАС України).

Частиною другою статті 381-1 КАС України передбачено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Пунктом 4-1 частини шостої статті 246 КАС України установлено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про здійснення судового контролю, передбаченого частинами п`ятою, шостою статті 382 цього Кодексу.

Отже, наведені процесуальні норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Та обставина, що у рішенні суд не зобов`язував відповідача подати звіт про виконання судового рішення, не позбавляє позивача права звернутися до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду після його ухвалення.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання рішення суду у даній справі фінансово-економічною службою в/ч НОМЕР_1 здійснено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10.09.2020 по 19.05.2023 (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), обчисливши їх виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції, чинній з 29.01.2020), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 № 94-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, Законом України від 15.12.2020 № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021, Законом України від 02.12.2021 №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Згідно з проведеним фінансово-економічною службою в/ч НОМЕР_1 розрахунком грошових коштів, належних до виплати позивачу на виконання рішення, сума коштів, що підлягає виплаті становить 212452,00 грн.

З метою виплати такого грошового забезпечення з квітня 2026 року по червень 2026 року потреба на здійснення витрат на фінансування виконання рішення включалася фінансово економічною службою в/ч НОМЕР_1 до заявок-розрахунків та скеровувалася до Центрального фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: основна заявка-розрахунок на квітень 2026 року (вих. № 705 від 07.04.2026, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» 6 765 279 грн); основна заявка-розрахунок на травень 2026 року (вих. № 866 від 06.05.2026, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» 6776922 грн); основна заявка-розрахунок на червень 2026 року (вих. № 1061 від 04.06.2026, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» 6776922 грн); додаткова заявка-розрахунок на червень 2026 року (вих. №1146 від 17.06.2026, потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» 6998275 грн).

Натомість, через відсутність своєчасного фінансування кошти на рахунки в/ч НОМЕР_1 не надійшли.

З наведеного слідує, що в/ч НОМЕР_1 вчинялися та продовжують вчинятися заходи щодо отримання коштів для виконання судового рішення від 02.01.2026 у справі №140/13329/25.

Тож наразі відсутні підстави для висновку про намір відповідача як суб`єкта владних повноважень ігнорувати судове рішення чи ухилитися від його виконання.

За таких обставин, без надходження цільових бюджетних асигнувань, встановлення судового контролю шляхом зобов`язання подати звіт не призведе до виплати заборгованості, а за відсутності підтверджених належними доказами підстав вважати, що рішення суду без встановлення заходу судового контролю залишиться невиконаним, побоювання позивача є необґрунтованими.

Отже, на переконання суду, у цьому разі не доведено наявність правових та фактичних підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 256, 382, 382-1 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.А. Лозовський