Рішення № 137690730, 25.06.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження № 2/484/2054/26

Справа № 484/2815/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(Заочне)

25.06.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі головуючого судді Шикері І.А.

за участю секретаря судового засідання Туркалової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Стар Файненс Груп» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 31.01.2026 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Стар Файненс Груп» договір про надання фінансового кредиту № 66109-01/2026 з додатками, за умовами якого ТОВ «Стар Файненс Груп» надало відповідачу фінансовий кредит, в розмірі 11000 грн. строком на 120 днів. Зазначає, що позивач виконав зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту, надавши грошові кошти відповідачу. В порушення умов договору про надання фінансового кредиту відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, в зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі - 24827 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу, в сумі 11000 грн; заборгованості по відсоткам, в сумі 7227 грн.; заборгованості за комісією, в сумі 1100 грн.; суми заборгованості за штрафними санкціями, в сумі 5500 грн., яка до теперішнього часу відповідачем не повернута.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак, направивдо суду клопотання про розгляд справи відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі. Відзиву на позов та доказів на спростування доводів позивача до суду не надав.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату час і місце судового засідання, без поважних причин або без повідомлення причин та якщо відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, заяву позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи і вирішення справи на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 31.01.2026 ОСОБА_1 в електронному вигляді було укладено договір про надання фінансового кредиту № 66109-01/2026, відповідно до умов якого відповідачу було надано фінансовий кредит у розмірі 11000 грн., строком на 120 днів, який клієнт зобов`язався погасити до 30.05.2026.

Відповідно до п. 1.4.1. кредитного договору процентна ставка становить 0,98% та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.2 цього договору.

Відповідачем також було підписано додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту № 66109-01/2026 «графік платежів» та паспорт споживчого кредиту.

Як встановлено судом з наявної в матеріалах справи довідки ТОВ «УПР» № 993913335 від 31.01.2026 судом встановлено, що 31.01.2026 о 21.40 год. було успішно перераховано кошти в сумі 11000 грн., на картку НОМЕР_1 , з призначенням платежу: «зарахування 11000 грн. на картку НОМЕР_1 .

Також матеріалами справи підтверджено, що згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 66109-01/2026, заборгованість ОСОБА_1 становить 24827 грн., яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу, в сумі 11000 грн; заборгованості по відсоткам, в сумі 7227 грн.; заборгованості за комісією, в сумі 1100 грн.; суми заборгованості за штрафними санкціями, в сумі 5500 грн.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію,і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Як зазначалося вище з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 31.01.2026 уклав з ТОВ «Стар Файненс Груп» договір про надання фінансового кредиту № 66109-01/2026, який був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію» і у відповідності до вимог ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», підписаний відповідачем електронним підписом Y745.

Також судом встановлено, що існування заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №15345-09/2025 від 07 серпня 2025 року підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відповідачем не було надано суду власного розрахунку з метою спростування обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, в сумі 11000 грн; заборгованості по відсоткам, в сумі 7227 грн.; заборгованості за комісією, в сумі 1100 грн., є обгрунтованою і підлягає задоволенню.

В той же час вимога позовної заяви про стягнення з відповідача 5500 грн. штрафних санкцій задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ч.10 ст.141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеній частині вимог, тобто в розмірі 77,85 % від понесених позивачем сум судового збору та витрат на професійної правничої допомоги.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 66109-01/2026 від 31.01.2026, яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу, в сумі 11000 грн; заборгованості по відсоткам, в сумі 7227 грн.; заборгованості за комісією, в сумі 1100 грн., а всього стягнути 19327 (дев`ятнадцять тисяч триста двадцять сім) грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», витрати по сплаті судового збору, в сумі 2072 (двох тисяч сімдесяти двох) грн. 68 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», витрати на професійну правничу допомогу, в сумі 4671(чотири тисячі шістсот сімдесят одну) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст судового рішення виготовлено 25.06.2026.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», код ЄДРПОУ 44022416, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-В.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: І.А.ШИКЕРЯ