Рішення № 137690214, 18.06.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1517/26

Провадження № 2-о/488/70/26

РІШЕННЯ

Іменем України

18.06.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючої по справі судді Чернявської Я.А.,

при секретарі судового засідання Коваль А.О.,

присяжних Гончар С.С. та Ластовецької Н.В.,

за участі заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника Сидоренко Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за правилами окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Миколаївська міська рада про визнання особи безвісно відсутньою,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви. Стислий виклад позицій заявника та заінтересованих осіб.

01.04.2026 року заявник ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Сидоренко Т.В., звернувся до Корабельного районного суду м. Миколаєва із заявою про визнання особи безвісно відсутньою, де заінтересованою особою є Миколаївська міська рада, в якій просить суд Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області безвісно відсутнім.

В обґрунтування заяви представник заявника вказав, що заявник ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_2 до літа 2013 року проживав за адресою: АДРЕСА_1 , де і зареєстрований станом на теперішній час.

З літа 2013 року ОСОБА_2 пішов з дому, з того часу будь-який зв`язок з ним втрачено, місце знаходження не відомо.

05.03.2024 року заявник звернувся до ВП № 3 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області з заявою про розшук брата.

СВ ВП № 3 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області порушено кримінальне провадження № 12024152050000209 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

З відповіді на адвокатський запит отриманий від ВП № 3 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області вбачається, що на теперішній час досудове розслідування в рамках вказаного кримінального провадження триває, місце знаходження ОСОБА_2 не встановлено.

Заявник вказує, що визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім необхідне для встановлення нотаріусом опіки над належним йому рухомим та нерухомим майном.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 07.04.2026 року відкрито провадження у справі та повідомлено заінтересованих осіб про можливість надання до суду письмових заперечень проти заявлених вимог. Копію ухвали направлено сторонам.

Позиції учасників справи

У судовому засіданні, призначеному на 18.06.2026 року, заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити заяву.

Представник заявника адвокат Сидоренко Т.В. у судовому засіданні підтримала подану заяву та просила її задовольнити з підстав, викладених у заяві.

Заінтересована особа Миколаївська міська рада свого представника у судове засідання не направила. 24.04.2026 року представник Миколаївської міської ради Захаренкова А.Ю. через підсистему «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи, посилаючись на значну завантаженість працівників юридичного департаменту Миколаївської міської ради та велику кількість судових справ. У поданій заяві просила розглянути справу за відсутності представника Миколаївської міської ради та ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства України.

Фактичні обставини справи

Суд, взявши до уваги позиції сторін по справі, дослідивши письмові докази у справі, вважає що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 та повторно виданим свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 , згідно з якими їх батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 до літа 2013 року проживав та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Починаючи з літа 2013 року він залишив місце свого проживання, після чого будь-який зв`язок із ним було втрачено, а його місце перебування до теперішнього часу не встановлено.

05 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ВП № 3 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області із заявою про розшук свого брата.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що за вказаною заявою 06 березня 2024 року внесено відомості до ЄРДР за № 12024152050000209 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. У витягу зазначено, що 05.03.2024 до ВП № 3 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява ОСОБА_1 про те, що його рідний брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влітку 2013 року пішов з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та до теперішнього часу не повернувся, а його місцезнаходження невідоме.

Відповідно до відповіді ВП № 3 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області на адвокатський запит представника заявника, у провадженні слідчого відділу перебувають матеріали кримінального провадження № 12024152050000209 від 06.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а досудове розслідування триває.

Зазначеною відповіддю також підтверджується, що в ході досудового розслідування 04.06.2024 отримано висновок судової молекулярно-генетичної експертизи щодо генетичного матеріалу ОСОБА_1 , який поміщено до відповідного обліку. Станом на дату надання відповіді збігів за ДНК-обліком не встановлено.

Крім того, 15.03.2024 сектором кримінальної поліції ВП № 3 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області заведено оперативно-розшукову справу за фактом безвісного зникнення ОСОБА_2 .

З відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 21.03.2024 вбачається, що за наявними обліками відсутні відомості про перетин ОСОБА_2 державного кордону України у період з 08.11.2017 по 25.03.2024. Отримання інформації щодо можливого перетину державного кордону у 2013 році є неможливим у зв`язку з відсутністю відповідних облікових даних за цей період.

У судовому засіданні, були допитані свідки: ОСОБА_5 (дружина заявника) та ОСОБА_6 (сусідка заявника).

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що тривалий час проживає по сусідству із родиною заявника. Безпосередньо із ОСОБА_2 близьких стосунків не підтримувала, однак її батьки спілкувалися із ним як із сусідом. Зі слів свідка, приблизно у 2013 році їй стало відомо, що ОСОБА_2 вибув з місця проживання, після чого його ніхто не бачив. Охарактеризувала його як спокійну, замкнуту та неконфліктну людину. Також повідомила, що між заявником та його братом були добрі стосунки.

Свідок ОСОБА_5 , яка є дружиною заявника, пояснила, що особисто близьких стосунків із ОСОБА_2 не підтримувала, спілкування відбувалося переважно під час сімейних зустрічей. Зазначила, що у 2013 році разом із чоловіком прийшла до будинку ОСОБА_2 та виявила залишену ним записку, в якій він повідомляв, що повернеться пізніше та зателефонує. Однак після цього жодних дзвінків від нього не надходило, додому він не повертався, а його місцезнаходження родині не стало відомим. Також свідок повідомила, що зазначена записка не зберіглася.

Таким чином, дослідженими у судовому засіданні доказами підтверджується, що ОСОБА_2 з літа 2013 року відсутній за місцем свого постійного проживання, відомості про його місцезнаходження протягом тривалого часу відсутні, проведеними правоохоронними органами розшуковими заходами встановити його місце перебування не вдалося. Наведені обставини підтверджуються письмовими доказами у справі та узгоджуються з показаннями допитаних свідків.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).

Згідно з ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб виникає спір.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Згідно із статтею 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Згідно положень статті 4 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти, за особливих обставин" особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи безвісти та її розшук або за рішенням суду. Особа вважається зниклою безвісти до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом. Надання особі статусу зниклої безвісти відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством. Якщо особа, зникла безвісти, оголошена померлою, але її місцеперебування, місце поховання чи місцезнаходження її останків не встановлено, проведення розшуку такої особи в розумінні цього Закону не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження її останків.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі №225/1297/17 зроблено висновок, що "безвісна відсутність" - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Зазначена норма передбачає перш за все з`ясування місця постійного проживання особи на час її зникнення, заходів, які приймав заявник для встановлення місця знаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутньою, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.

22 листопада 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №225/882/17, провадження №61-34068св18 підтвердив правові позиції стосовно підстав для визнання особи безвісно відсутньою.

При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Більше того, визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (стаття 43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла).

Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.

Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється ЦПК України.

Згідно зі ст.305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Так, нормами ст.306 ЦПК України визначено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

При цьому заявник має мати особисту цивільну правову зацікавленість у зміні правового стану особи, яку він просить визнати безвісно відсутньою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить визнати безвісно відсутньою існують особисті або майнові правовідносини, матеріально-правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

Судом встановлено, що заявник є рідним братом ОСОБА_2 та звернувся до суду з метою подальшого встановлення нотаріусом опіки над належним останньому майном, що свідчить про наявність у заявника правового інтересу у визнанні ОСОБА_2 безвісно відсутнім.

Наведені заявником обставини та мета, з якою заявнику необхідно визнання його брата безвісно відсутнім, свідчать про наявність між заявником та особою, яку він просить визнати безвісно відсутнім певного матеріально-правового зв`язку.

Згідно з ч.1 ст.308 ЦПК України, суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

Оскільки з наявних у справі доказів убачається, що останні відомості про місце перебування ОСОБА_2 пов`язуються лише з літом 2013 року, при цьому конкретний день та місяць його вибуття з місця постійного проживання встановити неможливо, суд відповідно до частини першої статті 43 ЦК України вважає початком його безвісної відсутності 01 січня 2014 року.

Таким чином, враховуючи, що відомості про місце перебування ОСОБА_2 відсутні з літа 2013 року, а проведеними правоохоронними органами розшуковими заходами його місцезнаходження не встановлено, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та наявність передбачених законом підстав для визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім. Факт відсутності відомостей про місце його перебування підтверджується належними та допустимими доказами, які узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у своїй достовірності, ніким не спростовані та свідчать про тривалу безвісну відсутність останнього, у зв`язку з чим заява підлягає задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити, що у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місце перебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою в порядку ст. 309 ЦПК України.

Згідно положень ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 13, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 293, 306, 308, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Миколаївська міська рада про визнання особи безвісно відсутньою задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, Миколаївської області, останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 безвісно відсутнім з 01.01.2014 року.

Роз`яснити, що у разі появи фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою, або відомостей про місцеперебування цієї особи, особою, яку було визнано безвісно відсутньою, або іншою заінтересованою особою може бути подано заяву до суду за місцеперебуванням особи або до суду, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою, про скасування рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою в порядку, передбаченому ст. 309 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа: Миколаївська міська рада, код ЄДРПОУ: 26565573, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

Суддя Я.А. Чернявська

Присяжні С.С. Гончар

Н.В.Ластовецька