Ухвала суду № 137690178, 25.06.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

25 червня 2026 року Справа № 926/1524/25

Суддя Господарського суду Чернівецької області Тинок Олександр Сергійович, розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікарді" про забезпечення позову, у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікарді"

до Фізичної особи-підприємця Дарій Наталії Петрівни

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікарді" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Дарій Наталії Петрівни в якій просить суд:

- винести рішення про звільнення фізичною особою-підприємцем Дарій Наталією Петрівною земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Чернівецька область Чернівецький район, м. Чернівці, вул. Ентузіастів, 5 під кадастровим номером 7310136300:09:001:0251, площею 1,2338 га від об?єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 14588498 за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Ентузіастів, 5а/ вул. Ентузіастів, будинок 5а, нежилих приміщень кафе-бару в будівлі літ. Б загальною площею 153,8 кв.м., що складається з наступних приміщень: торгового залу 9-1 площею 14,00 м2, комори 9-2 площею 3,60 м2, комори 9-3 площею 3,20 м2, кухні 9-4 площею 10,00 м2, комори 9-5 площею 0,60 м2, вбиральні 9-6 площею 1,30 м2, зали 9 7 площею 30,10 м2, коридору 9-8 площею 30,20 м2, кабінки 9-9 площею 4,90 м2, кабінету 9-10 площею 5,70 м2, комори 9-11 площею 2,20 м2, кабінки 9-12 площею 3,80 м2, вбиральні 9-13 площею 1,00 м2, вмивальної 9-14 площею 1,30 м2, кабінки 9 15 площею 3,80 м2, кабінки 9-16 площею 6,60 м2, зали 9-17 площею 31,50 м2 шляхом його демонтажу (знесення) та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан;

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності Дарій Наталії Петрівни на об?єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 14588498 за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Ентузіастів, 5а/ вул. Ентузіастів, будинок 5a, нежилих приміщень кафе-бару в будівлі літ. Б загальною площею 153,8 кв.м., що складається з наступних приміщень: торгового залу 9-1 площею 14,00 м2, комори 9-2 площею 3,60 м2, комори 9-3 площею 3,20 м2, кухні 9-4 площею 10,00 м2, комори 9-5 площею 0,60 м2, вбиральні 9-6 площею 1,30 м2, зали 9 7 площею 30,10 м2, коридору 9-8 площею 30,20 м2, кабінки 9-9 площею 4,90 м2, кабінету 9-10 площею 5,70 м2, комори 9-11 площею 2,20 м2, кабінки 9-12 площею 3,80 м2, вбиральні 9-13 площею 1,00 м2, вмивальної 9-14 площею 1,30 м2, кабінки 9 15 площею 3,80 м2, кабінки 9-16 площею 6,60 м2, зали 9-17 площею 31,50 м2 з закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 травня 2025 року, справу №926/1524/25 передано на розгляд судді Тинок О.С.

Ухвалою суду від 09 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02 червня 2025 року.

Ухвалою суду від 02 червня 2025 року відкладено підготовче засідання на 23 червня 2025 року. Постановлено позивачу надати суду докази реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі шляхом направлення відповідної заяви через підсистему Електронний суд, а також уточнити код юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікарді".

Ухвалою суду від 23 червня 2025 року відкладено підготовче засідання на 07 липня 2025 року.

Ухвалою суду від 07 липня 2025 року постановлено: продовжити строк проведення підготовчого засідання на тридцять днів, відкласти підготовче засідання на 28 липня 2025 року, залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Чернівецьку міську раду, зобов`язати позивача протягом двох днів з моменту отримання даної ухвали направити третій особі копію позовної заяви і доданих до неї документів, докази останнього надати суду до початку наступного судового засідання.

Ухвалою суду від 28 липня 2025 року постановлено: клопотання Фізичної особи-підприємця Дарій Наталії Петрівни про зупинення провадження у справі (вх. №2356 від 15 липня 2025 року) задовольнити; зупинити провадження у справі №926/1524/25 до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі №926/2082/25; після набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі №926/2082/25 учасникам справи у п`ятиденний строк повідомити суд про результат їх розгляду.

Ухвалою суду від 12 травня 2026 року постановлено: поновити провадження у справі з 01 червня 2026 року; підготовче засідання призначити на 01 червня 2026 року.

01 червня 2026 року представник відповідача через підсистему Електронний суд направила до суду заяву про проведення судового засідання без участі відповідача (вх. №2539) у зв`язку із зайнятістю представника у іншому судовому засіданні. Крім того, представник відповідача повідомила суд про зміну власника спірного нерухомого майна.

Ухвалою суду від 01 червня 2026 року відкладено підготовче засідання в межах розумного строку на 10 червня 2026 року.

02 червня 2026 року представник позивача через підсистему Електронний суд направила до суду клопотання (вх .№2268), у якому просила суд залучити до справи в якості співвідповідача Хоменко Олександра Григоровича.

09 червня 2026 року представник позивача подала до суду клопотання (вх. №2743), у якому просила суд розглянути та задовольнити клопотання про залучення співвідповідача, закрити підготовче провадження і призначити справу до розгляд по суті без її участі у зв`язку із перебування у щорічній відпустці.

10 червня 2026 року представник позивача подала до суду клопотання (вх. №2400), у якому просила подане клопотання про залучення співвідповідача вважати клопотанням про заміну неналежного відповідача на належного, розглянути та задовольнити клопотання про заміну неналежного відповідача без її участі у зв`язку із перебування у щорічній відпустці, закрити підготовче провадження і призначити справу до розгляд по суті.

Ухвалою суду від 10 червня 2026 року постановлено: відкласти підготовче засідання в межах розумного строку на 24 червня 2026 року; позивачу надати суду письмові пояснення, у яких слід уточнити в якому саме правовому статусі (фізична особа чи ФОП) Хоменка Олександра Григоровича слід замінити на належного відповідача, в підтвердження чого надати докази; явку позивача у судове засідання 24 червня 2026 року о 12 годині 30 хвилин визнати обов`язковою; відкласти розгляд поданих клопотань (вх. №2268 від 02 червня 2026 року та вх. №2400 від 10 червня 2026 року) до наступного судового засідання.

24 червня 2026 року представник позивача через підсистему Електронний суд направила до суду заяву про забезпечення позову (вх. №2626) у якій просить суд:

- заборонити фізичній особі-підприємцю Дарій Наталії Петрівні, ОСОБА_1 , державним реєстраторам прав на нерухоме майно та всім органам, уповноваженим на проведення державної реєстрації (в тому числі територіальним органам Міністерства юстиції України, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, державним кадастровим реєстраторам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації права власності, користування та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в т. ч. до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, Державного земельного кадастру) записи про державну реєстрацію права власності, користування та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 14588498 за адресою: АДРЕСА_1 , нежилих приміщень кафе-бару в будівлі літ. Б загальною площею 153,8 кв.м., що складається з наступних приміщень: торгового залу 9-1 площею 14,00 м2, комори 9-2 площею 3,60 м2, комори 9-3 площею 3,20 м2, кухні 9-4 площею 10,00 м2, комори 9-5 площею 0,60 м2, вбиральні 9-6 площею 1,30 м2, зали 9 7 площею 30,10 м2, коридору 9-8 площею 30,20 м2, кабінки 9- 9 площею 4,90 м2, кабінету 9-10 площею 5,70 м2, комори 9-11 площею 2,20 м2, кабінки 9-12 площею 3,80 м2, вбиральні 9-13 площею 1,00 м2, вмивальної 9-14 площею 1,30 м2, кабінки 9 15 площею 3,80 м2, кабінки 9-16 площею 6,60 м2, зали 9- 17 площею 31,50 м2.

В обґрунтування поданої заяви позивач вказує, що предметом спору за позовною заявою є звільнення фізичною особою-підприємцем Дарій Наталією Петрівною земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 під кадастровим номером 7310136300:09:001:0251, площею 1,2338 га від об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 14588498 за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом його демонтажу (знесення) та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан та скасування державної реєстрації права приватної власності на зазначений об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 14588498 з закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

Далі позивач вказує, що під час розгляду судом даної справи, Дарій Наталія Петрівна усвідомлюючи, що в проваджені суду знаходиться дана справа, для унеможливлення в подальшому виконання судового рішення у разі задоволення позову, відчужила об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 14588498 за адресою: АДРЕСА_2 іншій особі, а саме: ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, який зареєстровано в реєстрі за №615 (копія договору надана представницею відповідача до заяви вх. №2539).

Позивач вважає, що саме свідоме відчуження майна, яке за результатами розгляду даної справи може бути знесене, не те що утруднить виконання рішення суду, а фактично зробить його виконання неможливим. До того ж, ОСОБА_2 придбала спірне майно за договором купівлі-продажу від 29 грудня 2006 року у ОСОБА_3 , який набув права власності на об`єкт на підставі скасованого у подальшому рішення Господарського суду Чернівецької області по справі №6/25 від 06 квітня 2006 року.

Означене у заяві, на думку позивача, вказує на недоброчесність відповідача та пов`язаних з ним осіб, так і вчинення останніми незаконних дій спрямованих на унеможливлення виконання рішення господарського суду в майбутньому. ОСОБА_1 в будь-який момент може вчергове відчужити об`єкт нерухомого майна третій особі, поділити його чи змінити його технічні чи будь-які інші характеристики, які в подальшому унеможливлять виконання рішення по даній справі, а ОСОБА_2 наділена правом розірвати в добровільному чи судовому порядку з ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу і знову ж таки перереєструвати об`єкт нерухомого майна чи вчинити будь-які інші дії з ним, які також в подальшому унеможливлять виконання рішення по даній справі

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/19256/16, від 14 травня 2018 року у справі № 910/20479/17, від 14 червня 2018 року у справі № 916/10/18, від 23 червня 2018 року у справі № 916/2026/17, від 16 серпня 2018 року у справі № 910/5916/18, від 11 вересня 2018 року у справі № 922/1605/18, від 14 січня 2019 року у справі № 909/526/18, від 21 січня 2019 року у справі № 916/1278/18, від 25 січня 2019 року у справі № 925/288/17, від 26 вересня 2019 року у справі № 904/1417/19).

Згідно з пунктами 2, 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України обов`язковим є належне обґрунтування заяви про забезпечення позову, зокрема: 1) доводами про те, які саме фактичні обставини та яким саме чином суттєво перешкоджатимуть чи будуть унеможливлювати, при прийнятті судом рішення про задоволення позову, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду, у разі невжиття заходів забезпечення позову, та 2) доказами, на підтвердження вказаних обставин.

Верховний Суд у постанові від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17 зазначив, що забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі №904/5108/20, від 13 серпня 2021 року у справі № 904/4982/21, від 18 жовтня 2021 року у справі №910/7029/21.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).

Згідно з частинами 1, 4 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (частина 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України).

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Що стосується позовних вимог немайнового характеру, у разі задоволення яких судове рішення не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі №910/11739/19

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем пред`явлено позовну вимогу немайнового характеру - про звільнення фізичною особою-підприємцем Дарій Наталією Петрівною, земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 під кадастровим номером 7310136300:09:001:0251, площею 1,2338 га від об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 14588498 за адресою: АДРЕСА_2 , нежилих приміщень кафе-бару в будівлі літ. «Б» загальною площею 153,8 кв.м., що складається з наступних приміщень: торгового залу 9-1 площею 14,00 м2, комори 9-2 площею 3,60 м2, комори 9-3 площею 3,20 м2, кухні 9-4 площею 10,00 м2, комори 9-5 площею 0,60 м2, вбиральні 9-6 площею 1,30 м2, зали 9 7 площею 30,10 м2, коридору 9-8 площею 30,20 м2, кабінки 9-9 площею 4,90 м2, кабінету 9-10 площею 5,70 м2, комори 9-11 площею 2,20 м2, кабінки 9-12 площею 3,80 м2, вбиральні 9-13 площею 1,00 м2, вмивальної 9-14 площею 1,30 м2, кабінки 9 15 площею 3,80 м2, кабінки 9-16 площею 6,60 м2, зали 9-17 площею 31,50 м2 шляхом його демонтажу (знесення) та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан.

Також, позивач просить суд скасувати державну реєстрацію права приватної власності Дарій Наталії Петрівни на спірний об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 14588498 з закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, після відкриття провадження у справі №926/1524/25, Фізична особа-підприємець Дарій Наталія Петрівна, яку позивач визначив як належного відповідача при пред`явлені позову до господарського суду 07 травня 2025 року, уклала 24 жовтня 2025 року договір купівлі-продажу спірного об`єкту нерухомого майна з Хоменко Олександром Григоровичем.

Одночасно, слід зазначити, що у матеріалах справи містяться подані позивачем клопотання (вх. №2268 від 02 червня 2026 року та вх. №2400 від 10 червня 2026 року) про заміну неналежного відповідача (Фізичної особи-підприємця Дарій Наталії Петрівни) на ОСОБА_1 , які мають бути розглянуті судом у судовому засіданні в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Отже, станом на момент подання позивачем заяви про забезпечення позову та її розгляду, судом ще не постановлено ухвали про заміну неналежного відповідача у справі №926/1524/25.

При цьому, подана позивачем заява про забезпечення позову обґрунтована, у більшій мірі, не доброчесністю відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Дарій Наталією Петрівною, яка на момент подання цієї заяви, з позиції позивача, вказана вже як неналежний відповідач у справі.

Також, слід вказати, що позивачу стало відомо про продаж спірного нерухомого майна 29 травня 2026 року з направленої до електронного кабінету ЄСІТС заяви представника відповідача (вх. №2539).

24 червня 2026 року позивач направив до суду заяву про забезпечення позову, тобто через 8 місяців після продажу спірного нерухомого майна та майже місяць після ознайомлення зі змістом договору купівлі-продажу від 24 жовтня 2025 року.

При цьому позивачем не надано будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів, які підтверджують викладені твердження щодо утруднення виконання рішення і негативні наслідки, які зазначає позивач.

Станом на момент розгляду справи матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що сторони правочину ще не здійснили перереєстрацію права власності на спірне майно і на момент розгляду заяви такі дії вже були вчинені.

Заява про забезпечення позову зводиться до припущень позивача, до прикладу, що ОСОБА_2 , яка за правової позиції позивача є неналежним відповідачем у справі, зможе в добровільному чи судовому порядку розірвати договір купівлі-продажу і знову перереєструвати об`єкт нерухомого майна.

Отже, позивач не скористався своїм правом направити до суду актуальну інформацію про державну реєстрації спірного нерухомого майна на підтвердження того, що такі дії можуть бути вчинені під час розгляду справи.

Також позивач не надав доказів на підтвердження обставин, які свідчать та підтверджують дійсні наміри ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчиняти перераховані у заході дії.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявлених заходів забезпечення позову.

Одночасно суд зазначає, що не робить висновок обґрунтованості/необґрунтованості позовних вимог, а також судом не надається оцінка спірним правовідносинам, так як це буде здійснюватися саме в ході розгляду даної справи.

При цьому судом оцінюються виключно ймовірні наслідки та ризики забезпечувальних заходів за встановлених обставин.

Забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на припущеннях заявника щодо дій осіб у майбутньому.

Правові позиції Верховного Суду неодноразово акцентували, що лише обґрунтоване побоювання істотного ускладнення чи неможливості виконання рішення суду, не підтверджене доказами, не може бути підставою для забезпечення позову.

Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікарді" про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікарді" про забезпечення позову (вх. №2626 від 24 червня 2026 року) відмовити.

Ухвала складена та підписана 25 червня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду згідно ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя Олександр ТИНОК