Ухвала суду № 137690028, 25.06.2026, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/822/26

Провадження № 2-з/475/3/26

У Х В А Л А

25.06.2026смт. Доманівка

Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області Кривенко О.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства «Фаворит-М», Приватного підприємства «Веселий роздол», Приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка, третя особа: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Чорна Людмила Сергіївна, третя особа: Міністерство юстиції України про визнання майна сумісною власністю, про поділ спільного майна та скасування реєстраційних дій -

в с т а н о в и л а:

24 червня 2026 року через систему «Електронний суд» надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства «Фаворит-М», Приватного підприємства «Веселий роздол», Приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка, третя особа: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Чорна Людмила Сергіївна, третя особа: Міністерство юстиції України про визнання майна сумісною власністю, про поділ спільного майна та скасування реєстраційних дій.

Одночасно з матеріалами цивільної справи до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить суд постановити ухвалу про забезпечення позову а саме:

- до набрання законної сили судовим рішенням у справі заборонити ОСОБА_2 відчужувати або іншим способом розпоряджатися житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

-до набрання законної сили судовим рішенням у справі заборонити державним реєстраторам, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, іншим суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вчиняти реєстраційні дії щодо зміни складу засновників/учасників, розміру часток, розміру статутного капіталу, структури власності, кінцевого бенефіціарного власника та відомостей про належність корпоративних/майнових прав щодо Приватного підприємства «Фаворит М» код ЄДРПОУ 36340331, Приватного підприємства «Веселий Роздол» код ЄДРПОУ 34597259 та Приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка код ЄДРПОУ 03764494 .

Вимоги заяви мотивовано тим, що ОСОБА_1 , звернулася до Доманівського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства «Фаворит-М», Приватного підприємства «Веселий Роздол» та Приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка про визнання майна спільною

сумісною власністю, поділ спільного майна та скасування реєстраційних дій.

Предметом спору є, зокрема, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також її майновий інтерес у компенсації 1/2 вартості законно належних відповідачу ОСОБА_2 корпоративних/майнових прав у Приватному підприємстві «Фаворит-М», Приватному підприємстві «Веселий Роздол» та Приватному сільськогосподарському підприємстві імені Шевченка.

У позові ОСОБА_1 зазначає, що протягом тривалого часу, з 2000 року, проживала з відповідачем ОСОБА_2 однією сім`єю без державної реєстрації шлюбу.

За час таких фактичних шлюбних відносин відповідач ОСОБА_2 набув, сформував або використовує майно, яке позивачка вважає спільним майном, що підлягає поділу в порядку статті 74 Сімейного кодексу України та положень глави 8 Сімейного кодексу України.

Окремою складовою спору є оскарження реєстраційних дій, вчинених 21.04.2026 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Чорною Людмилою Сергіївною, за наслідками яких ОСОБА_3 було виключено зі складу засновників/ учасників зазначених підприємств, а за ОСОБА_2 фактично зареєстровано 100 % статутного капіталу кожного підприємства.

ОСОБА_1 стало відомо, що зазначені реєстраційні дії вже оскаржуються відповідачем ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України.

Отже, обсяг корпоративних/ майнових прав відповідача ОСОБА_2 є спірним, а тому до вирішення спору по суті необхідно зберегти існуючий правовий стан майна та не допустити нових реєстраційних дій, які можуть ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду.

Заявлені позивачкою заходи забезпечення позову спрямовані не на вирішення спору по суті, не на передачу їй майна до ухвалення рішення і не на втручання у господарську діяльність юридичних осіб, а виключно на тимчасове збереження майна та реєстраційного стану до розгляду справи судом.

На час звернення до суду існує реальний ризик відчуження, обтяження або перереєстрації спірного житлового будинку та корпоративних/майнових прав, які є предметом судового спору або безпосередньо впливають на визначення складу спільного майна.

Житловий будинок, щодо якого заявлено вимоги про визнання його об`єктом спільної сумісної власності та поділ, може бути відчужений, подарований, переданий в іпотеку, внесений до статутного капіталу іншої юридичної особи або іншим способом обтяжений до вирішення справи по суті.

Корпоративні/майнові права відповідача ОСОБА_2 у Приватному підприємстві «Фаворит-М», Приватному підприємстві «Веселий Роздол» та Приватному сільськогосподарському підприємстві імені Шевченка також можуть бути відчужені, передані іншій особі, обтяжені, внесені до статутного капіталу іншої юридичної особи, а відомості щодо складу засновників/учасників, розміру часток, структури власності або кінцевого бенефіціарного власника можуть бути змінені шляхом нових реєстраційних дій.

Такий ризик є не припущенням, а підтверджується характером уже вчинених 21.04.2026 реєстраційних дій щодо трьох юридичних осіб. Сам факт того, що склад засновників/учасників трьох підприємств уже був істотно змінений, а ці дії оскаржуються до Міністерства юстиції України, свідчить про необхідність тимчасово зафіксувати реєстраційний стан до вирішення спору.

Відносини між позивачкою та відповідачем ОСОБА_2 погіршилися, добровільного врегулювання спору не досягнуто, документи щодо складу та вартості майна їй не надаються.

За таких обставин без забезпечення позову відповідач ОСОБА_2 або інші особи можуть вчинити дії, які ускладнять виконання майбутнього рішення суду або зроблять захист її права неефективним.

Вивчивши зміст заяви про забезпечення позову, додатки до неї та матеріали позовної заяви, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно ч.ч. 1, 6, 7, 11 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення.

Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суд має перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна сумісною власністю, про поділ спільного майна та скасування реєстраційних дій.

Як вбачається з матеріалів справи позивач заявляє, зокрема, майнові вимоги щодо заборони ОСОБА_2 відчужувати або іншим способом розпоряджатися житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Спірний житловий будинком, про який клопоче у заяві про забезпечення позову, належить на праві власності відповідачу та знаходиться у розпорядженні відповідача.

Судом встановлено, що між сторонами у справі дійсно виник спір щодо рухомого та нерухомого майна і його поділу.

Враховуючи майновий характер позовних вимог, відповідач має об`єктивну можливість розпорядитися належним йому майном на власний розсуд, зокрема, відчужити його в будь-який спосіб, що може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду про поділ майна в разі задоволення позову.

Враховуючи наведене вище, беручи до уваги предмет позову, співмірність та адекватність заходів забезпечення позову, які просить застосувати заявник, із заявленими позовними вимогами, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити частково, а саме: заборонити ОСОБА_2 відчужувати або іншим способом розпоряджатися житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо заборони державним реєстраторам, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, іншим суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вчиняти реєстраційні дії щодо зміни складу засновників/учасників, розміру часток, розміру статутного капіталу, структури власності, кінцевого бенефіціарного власника та відомостей про належність корпоративних/майнових прав щодо Приватного підприємства «Фаворит М» код ЄДРПОУ 36340331, Приватного підприємства «Веселий Роздол» код ЄДРПОУ 34597259 та Приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка код ЄДРПОУ 03764494, в цій частині слід відмовити.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник зазначає, що обсяг корпоративних прав є спірним, до вирішення спору по суті необхідно зберегти існуючий правовий стан майна та не допустити нових реєстраційних дій, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Із заяви вбачається, що приватним нотаріусом Чорною Людмилою Сергіївною було проведено реєстраційні дії, за наслідками яких відповідача ОСОБА_3 виключено зі складу засновників/учасників, а за відповідачем ОСОБА_2 фактично зареєстровано 100 % статутного капіталу у кожній юридичній особі.

Відповідач ОСОБА_3 оскаржив ці дії до Міністерства юстиції України, вказуючи, що не подавав заяви про вихід, не відчужував частки назад, не отримував належних повідомлень про збори/рішення та не був належним чином залучений до ухвалення рішень, які призвели до втрати ним 40 % у кожній юридичній особі, згідно скарги поданої 05.06.2026 до Міністерства юстиції України.

На думку суду, заборона державним реєстраторам, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, іншим суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вчиняти реєстраційні дії щодо зміни складу засновників/учасників, розміру часток, розміру статутного капіталу, структури власності, кінцевого бенефіціарного власника та відомостей про належність корпоративних/майнових прав щодо Приватного підприємства «Фаворит М», Приватного підприємства «Веселий Роздол» та Приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка, може фактично підміняти собою рішення суду по суті позовних вимог, окрім того відсутнє обгрунтування існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Обов`язок доведення обставин, які указували б на необхідність вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, покладено на позивача відповідно до статті 81 ЦПК України, а оцінка доказів, наданих позивачем, є компетенцією суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна (у тому числі грошових сум, цінних паперів, корпоративних прав тощо) чи підготовчі дії до його реалізації.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказала, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Підстав для застосування зустрічного забезпечення у відповідності до положень ст. 154 ЦПК України суд не вбачає, оскільки не вбачається будь-яких реальних збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Відповідач може понести витрати на сплату судового збору у разі оскарження ухвали суду про забезпечення позову в апеляційному порядку, однак такі витрати відносяться до судових і підлягають розподілу при вирішенні спору по суті у кінцевому рішенні суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 353-355 ЦПК України -

п о с т а н о в и л а :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства «Фаворит-М», Приватного підприємства «Веселий роздол», Приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка, третя особа: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Чорна Людмила Сергіївна, третя особа: Міністерство юстиції України про визнання майна сумісною власністю, про поділ спільного майна та скасування реєстраційних дій - задовольнити частково.

До набрання законної сили судовим рішенням у справі заборонити ОСОБА_2 відчужувати або іншим способом розпоряджатися житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову направити негайно для виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвалу може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Сторони, яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу, а у разі подання апеляційної скарги відразу після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження цієї ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

СуддяО. В. Кривенко