Ухвала суду № 137690016, 25.06.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

У Х В А Л А

"25" червня 2026 р.Справа № 924/205/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., розглянувши заяву ТОВ "ФК Єврокредит" від 18.05.2026 про визнання грошових вимог до боржника у справі

за заявою ОСОБА_1 , Хмельницька область, Хмельницький район, с. Турчинці

про неплатоспроможність

Представники сторін: не з`явилися

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.03.2026 відкрито провадження у справі №924/205/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією у справі №924/206/26 арбітражного керуючого Іваницького Андрія Мироновича, призначено попереднє засідання на 11:00 год. 12.05.2026.

19.03.2026 з метою виявлення кредиторів боржника оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , сформоване 18.03.2026.

За результатами попереднього засідання постановлено ухвалу від 12.05.2026, якою визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Ейс" до боржника в розмірі: 25488,40 грн. - вимоги другої черги; 5324,80 грн. (судовий збір) - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів та вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" в розмірі: 40010,31 грн. - вимоги другої черги; 5324,80 грн. (судовий збір) та 3000,00 грн. (витрати на професійну правничу допомогу) - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів. Зобов`язано керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Іваницького Андрія Мироновича: до 26.05.2026 провести збори кредиторів; протягом 3 робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення; надати суду протокольне рішення зборів кредиторів боржника щодо розгляду проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність чи вирішення інших питань, передбачених ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства. Призначено засідання суду, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 11:00 год. 07.07.2026.

Ухвалою суду від 12.05.2026 визнано вимоги ТОВ "Коллект Центр" до боржника в розмірі 32510,15 грн. - вимоги другої черги та 5324,80 грн. (судовий збір) - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів. В ухвалі зазначено, що вимоги ТОВ "Коллект Центр" є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів (абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ).

19.05.2026 (за межами 30-денного терміну з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 ) до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" від 18.05.2026 про визнання грошових вимог до боржника за кредитним договором №98-022-869-2-21-Г від 14.05.2021 в розмірі 71367,51 грн., що складаються з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) - 27226,94 грн., заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 8304,22 грн. - заборгованості по сплаті комісій (в тому числі прострочена) - 35836,35 грн.

Ухвалою суду від 20.05.2026 заяву ТОВ "ФК Єврокредит" від 18.05.2026 про визнання грошових вимог до боржника прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11:00 год. 04.06.2026.

Ухвалою суду від 29.05.2026 у зв`язку з відпусткою судді Танасюк О.Є. cудове засідання щодо розгляду заяви ТОВ "ФК Єврокредит" від 18.05.2026 про визнання грошових вимог до боржника у справі №924/205/26 призначено на 10:30 год. 16.06.2026.

В судовому засіданні 16.06.2026 постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про оголошення перерви на 10630 год. 25.06.2026.

В обґрунтування грошових вимог посилається на невиконання боржником кредитного договору №98-022-869-2-21-Г від 14.05.2021, укладеного між Акціонерним товариством "МЕГАБАНК" та ОСОБА_1 , вимоги за яким ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" набуло на підставі договору про відступлення права вимоги №1/12 від 27.12.2024.

Керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Іваницький А.М. у повідомленні про результати розгляду вимог ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" (від 26.05.2026) зазначає, що із поданих ТОВ "ФК "Єврокредит" матеріалів керуючий реструктуризацією не встановив конкретного переліку додаткових або супутніх послуг, які щомісячно фактично надавалися Дорогій О.Л. саме як окрема платна послуга та за які ТОВ "ФК "Єврокредит" просить стягнути 35836,35 грн., а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними. У зв`язку з чим вказує, що відсутні підстави визнавати такі грошові вимоги.

Звертає увагу, що ТОВ "ФК "Єврокредит" не надав розрахунок заборгованості, а наявна у матеріалах справи виписка з особового рахунку не містить порядку нарахування процентів, як складової частини заборгованості Дорогої О.Л., чим виключена можливість здійснення керуючим реструктуризацією перевірки такого розрахунку, а тому безпідставно вважати доведеною загальну суму процентів за кредитним договором у розмірі 8304,22 грн. Крім того зазначає, що зв`язку з відсутністю розрахунку заборгованості у керуючого реструктуризацією також відсутня можливість перевірити правильність розрахунку заборгованості за кредитом у розмірі 27226,94 грн.

Також зазначає, що кредитор без поважних причин розділив грошові вимоги до боржника, подавши другу заяву з порушенням процесуального строку. Вважає, що такі дії кредитора мають ознаки зловживань своїми процесуальними правами, а витрати кредитора на професійну правничу допомогу та судовий збір не мають покладатися на ОСОБА_1 .

Таким чином, вказує, що грошова вимога ТОВ "ФК "Єврокредит" є недоведеною, необґрунтованою та не підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів.

У заяві від 23.06.2026 арбітражний керуючий Іваницький А.М. просить судове засідання щодо розгляду грошової вимоги ТОВ "ФК "Єврокредит" провести без його участі.

Також 18.06.2026 до суду надійшов звіт арбітражного керуючого Іваницького А.М. про результати виконаної роботи в процедурі реструктуризації боргів боржника за період з 19.05.2026 по 18.06.2026.

Під час розгляду грошових вимог суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

ТОВ "ФК "Єврокредит" звернулось до господарського суду із заявою про визнання кредиторських вимог 18.05.2026, тобто поза межами 30-денного строку на подання грошових вимог.

Згідно з ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Дослідивши заявлені ТОВ "ФК "Єврокредит" вимоги, судом враховано, що дана заява кредитора ґрунтується на грошових зобов`язаннях боржника, які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (конкурсні), а саме, на підставі кредитного договору №98-022-869-2-21-Г від 14.05.2021, які в подальшому були відступлені ТОВ "ФК "Єврокредит" на підставі договору №1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2021 між Акціонерним товариством "МЕГАБАНК" (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено кредитний договір №98-022-869-2-21-Г (з ануїтетними платежами), відповідно до п. 1.1 договору, Кредитодавець надає кредитні кошти в сумі та на умовах визначених договором, які Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками до договору.

Кредит надається на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою (п.1.2. договору).

Пунктом 1.3. передбачено, що даний договір є договором приєднання до Правил обслуговування клієнтів в АТ "МЕГАБАНК".

У розділі 2 договору сторони визначили умови та порядок надання кредиту: строк надання Кредиту з 14.05.2021 до 13.05.2024 включно (п. 2.2.); загальний розмір кредиту 29350,00 грн. (п. 2.3.); процентна ставка за користування кредитом 10 % річних (п. 2.4.); реальна річна процентна ставка 92,74% (п. 2.5.); загальна вартість кредиту 69168,26 грн. (п. 2.6.); розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості 3,30 % від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця (п. 2.8.); розмір щомісячного платежу 1919,74 грн., який включає суму ануїтентного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця (п. 2.9.); процентна ставка за користування кредитом понад строк, вказаний в п. 2.2. договору 90% річних (п. 2.11.).

Відповідно до п. 3.2.1. Позичальник зобов`язується повернути кредит в повному обсязі до 16:00 год. 13.05.2024.

Згідно з п. 4.1. договору повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюється щомісячними ануїтентними платежами передбаченими договором. Ануїтентними платежами в розумінні цього пункту є рівні щомісячні платежі, що підлягають до сплати позичальником та направляються на погашення суми кредиту і процентів за користування ним і розраховуються таким чином, що в кінці строку дії договору за умови виконання зобов`язання.

Нарахування процентів за користування кредитом проводиться з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році та процентної ставки, передбаченої договором (п. 4.3. договору).

Пунктом 4.4. договору визначено, що у разі порушення строків сплати ануїтентних платежів та комісійної винагороди понад 90 календарних днів, Кредитодавець обліковує заборгованість за кредитом в повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості. При цьому, правовідносини сторін за договором не втрачають своєї чинності та діють протягом строку дії договору. З цього моменту кредитодавець припиняє нарахування щомісячної комісійної винагороди, процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі, встановленому в п. 2.11 договору.

Сторони погодили та своїм підписом Позичальник підтвердив, що цей кредитний договір з усіма додатками та договором, являють у сукупності для сторін один єдиний договір, у зв`язку з чим істотні умови, які є обов`язковими для договору відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у тексті цього кредитного договору, чи додатках до нього, так i у договорі (додатках до нього) (п. 5.2 кредитного договору).

За умовами п. 7.1 Кредитного договору, він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 13.05.2027, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним.

Позичальник своїм підписом підтвердив, що з Правилами, які розміщені на офіційному сайті Кредитодавця www.megabank.ua та/або у відділеннях Кредитодавця, а також з умовами цього Кредитного договору, ознайомлений і згодний (п. 9.1 договору).

У додатку №2 до кредитного договору №98-022-869-2-21-Г від 14.05.2021 міститься графік здійснення платежів, згідно якого Позичальник зобов`язався погасити: основну суму боргу в розмірі 29350,00 грн. у період з 01.07.2021 по 13.05.2024 різними сумами платежів; проценти за користування кредитом в розмірі 4950,46 грн. у період з 01.06.2021 по 13.05.2024 різними сумами платежів та комісію в розмірі 35836,35 грн. у період з 01.06.2021 по 13.05.2024 щомісячно по 968,55 грн.

В матеріалах справи також наявні: заява-анкета на отримання кредиту, заява ОСОБА_1 на видачу готівки №TR.2939693.3604.46 від 14.05.2021, паспорт споживчого кредиту, який містить умови кредитування, виписки з особового рахунку Дорогої О.Л. за період з 10.05.2021 по 02.12.2022, в якій, зокрема, відображено видачу боржнику позичкових коштів в розмірі 29350,00 грн. згідно договору №98-022-869-2-21-Г від 14.05.2021 та за період з 14.05.2021 по 02.12.2022, в якій відображено нарахування відсотків та комісії, а також виписка за період з 03.12.2022 по 03.09.2024.

Згідно розрахунку боргу станом на 03.09.2024 заборгованість за кредитним договором №98-022-869-2-21-Г від 14.05.2021 становить 71367,51 грн., з яких: 27226,94 грн. - заборгованість за кредитом; 8304,22 грн. - заборгованість по сплаті відсотків; 35836,35 грн. - заборгованість по сплаті комісій.

09.07.2024 АТ "МЕГАБАНК" проведено електронний аукціон, на який виставлено продаж права вимоги за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами. Переможцем за результатами аукціону стало ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "МУСТАНГ ФІНАНС", що підтверджується протоколом електронного аукціону №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024.

03.09.2024 між Акціонерним товариством "МЕГАБАНК" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "МУСТАНГ ФІНАНС" (Новий кредитор) укладений договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за яким Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників, зазначених у додатку №1 до договору (Боржників) за кредитними договорами (п. 1 договору).

У п. 4 договору сторони домовилися, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами відповідно до договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 21723211,51 грн., які сплачуються до моменту набуття чинності договором на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем якого став Новий кредитор.

Новий кредитор ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "МУСТАНГ ФІНАНС" набув право вимоги до ОСОБА_1 боржника за Кредитним договором №98-022-869-2-21-Г від 14.05.2021 в розмірі 71367,51 грн., з яких: 27226,94 грн. - основний борг; 8304,22 грн. - відсотки; 35836,35 грн. - комісії, що підтверджується витягом №1 до договору №GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03.09.2024.

Згідно платіжної інструкції кредитового переказу №66895 від 31.07.2024 ТОВ "ФК"МУСТАНГ ФІНАНС" сплатило 23425777,00 грн. АТ "МЕГАБАНК", як переможець аукціону згідно протоколу №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024.

27.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "МУСТАНГ ФІНАНС" (Первісний кредитор) уклало договір №1/12 про відступлення прав вимоги з Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ" (Новий кредитор), за яким Первісний кредитор відступає Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників, зазначених у додатку №1 до договору (Боржників) за кредитними договорами. Права вимоги, що відступаються за цим договором належать Первісному кредитору на підставі договору від 03.09.2024 №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, що укладений між ним та попереднім кредитором боржників АТ "МЕГАБАНК", відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, переможцем яких став Первісний кредитор (п. 1 договору).

У п. 4 договору сторони домовилися, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами відповідно до договору Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти у сумі 22730000,00 грн. Оплата здійснюється з розстроченням платежу: до 31.12.2024 аванс в сумі 8030000,00 грн.; до 31.05.2025 14700000,00 грн.

Новий кредитор ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" набув право вимоги до ОСОБА_1 боржника за Кредитним договором №98-022-869-2-21-Г від 14.05.2021 в розмірі 71367,51 грн., з яких: 27226,94 грн. - основний борг; 8304,22 грн. - відсотки; 35836,35 грн. - комісії, що підтверджується витягом №1 до договору №1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024.

Розрахунки за вказаним договором проведені згідно платіжних інструкцій №1074 від 27.12.2024 на суму 8030000 грн.; №1091 від 31.01.2025 на суму 9200000 грн.; №1822 від 22.09.2025 на суму 5500000 грн.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Отже, на підставі договорів відступлення права вимоги, зокрема, на підставі договору відступлення прав вимоги №1/12 від 27.12.2024 до ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" перейшло право вимоги до боржника за кредитним договором №98-022-869-2-21-Г від 14.05.2021 в розмірі 71367,51 грн., з яких: 27226,94 грн. - основний борг; 8304,22 грн. - відсотки; 35836,35 грн. комісії.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Користування кредитними коштами за договором №98-022-869-2-21-Г від 14.05.2021 підтверджується виписками по особовому рахунку Дорогої О.Л.

Виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).

З огляду на це виписки по особовому рахунку можуть бути належним доказом заборгованості щодо тіла кредиту за кредитним договором (подібний висновок, викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 22.04.2021 у справі № 712/4821/16-ц, від 20.04.2023 у справі №910/5174/21).

Згідно з частинами 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як слідує з матеріалів справи, боржниця не виконувала належним чином зобов`язання щодо повернення кредитних у розмірі та строки погоджені в договорі №98-022-869-2-21-Г від 14.05.2021 (Графіку платежів) у зв`язку з чим у ОСОБА_1 утворилася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 27226,94 грн., яка відображена у виписках по особовому рахунку Дорогої О.Л. за період з 14.05.2021 по 02.12.2022 та за період з 03.12.2022 по 03.09.2024 та була відступлена ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ".

Контррозрахунку, доказів сплати вказаної заборгованості або належних та допустимих доказів, які би її спростовували, боржником не подано.

Враховуючи зазначене, вимоги кредитора про визнання грошових вимог в частині заборгованості за кредитом (тіло кредиту) в розмірі 27226,94 грн. є обґрунтованими та підлягають визнанню.

Щодо відсотків.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У п. 2.2. договору передбачено, що кредит надається на строк з 14.05.2021 до 13.05.2024 включно.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У розділі 2 договору сторони визначили процентна ставка за користування кредитом 10 % річних (п. 2.4.); реальна річна процентна ставка 92,74% (п. 2.5.).

Згідно графіку здійснення платежів (додаток №2 до кредитного договору) Позичальник зобов`язався сплачувати проценти за користування кредитом в загальному розмірі 4950,46 грн. у період з 01.06.2021 по 13.05.2024 різними сумами платежів щомісячно.

ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" просить визнати грошові вимоги в частині заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 8304,22 грн.

У довідці-розрахунку заборгованості за кредитним договором №98-022-869-2-21-Г від 14.05.2021 станом на 03.09.2024 не визначено періоду за який здійснено нарахування відсотків. При цьому, як слідує з виписки по особовому рахунку Дорогої О.Л. нарахування відсотків здійснено до 03.09.2024.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 викладено висновок, що за змістом "користування кредитом" - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору. Проценти відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Припис абзацу другого ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (пункт 6.19), від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Верховний Суд у п. 59 постанови від 16.10.2025 у справі №913/89/25 зауважив, що надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін, на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Враховуючи, що строк кредитування за договором №98-022-869-2-21-Г від 14.05.2021 становить з 14.05.2021 до 13.05.2024 включно, нарахування відсотків після 13.05.2024 є необгрунтованим.

З огляду на зазначене, визнанню підлягають відсотки за користування кредитом розмірі 4950,46 грн. у період з 01.06.2021 по 13.05.2024, які погоджені сторонами у графіку здійснення платежів (додаток №2 до кредитного договору).

Решта вимог про визнання заборгованості по відсотках в розмірі 3353,76 грн. (8304,22 - 4950,46) судом відхиляється.

Щодо комісії

ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" просить визнати грошові вимоги в частині заборгованості по сплаті комісії в розмірі 35836,35 грн.

Керуючий реструктуризацією боржника не визнає вимоги щодо нарахованої заборгованості за комісією, вказуючи про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування". При цьому, посилається на правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі 204/224/21.

Однак, посилання керуючого реструктуризацією на постанову Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 по справі №204/224/21 є нерелевантним до правовідносин у даній справі.

Судом встановлено, що кредитний договір №98-022-869-2-21-Г від 14.05.2021 не передбачає розмір комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування (п. 2.7 договору). Комісія встановлена за обслуговування кредитної заборгованості (п. 2.8. кредитного договору). У справі №204/224/21, на яку посилається керуючий реструктуризацією, предметом розгляду був кредитний договір, укладений до 19.01.2020.

До цієї дати Закон України "Про споживче кредитування" та Закон України "Про захист прав споживачів", за якими формувалася практика Верховного Суду щодо комісійної винагороди у кредитних договорах, не мали норму, яка передбачала можливість встановлення банками у кредитних договорах комісійної винагороди.

З 19.01.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів" від 20.09.2019 №122-ІХ.

Пунктом 8 вказаного Закону було внесено зміни до Закону України "Про споживче кредитування", а саме передбачено можливість зазначення в кредитних договорах комісійної винагороди кредитодавця.

Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 "Визначення термінів" Закону України "Про споживче кредитування" встановлено, що загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Законом України "Про споживче кредитування" визначено поняття реальної річної процентної ставки у договорі споживчого кредиту. Так, згідно п. 8 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону реальна річна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, починаючи з 19.01.2020, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає можливість встановлення комісійної винагороди кредитодавця та отримання кредитодавцем комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 01.07.2025 у справі №910/2578/24.

У кредитному договорі №98-022-869-2-21-Г від 14.05.2021 встановлений розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості - 3,30 % від суми кредиту, яка сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. У графіку платежів (додаток 2) визначена загальна сума комісії в розмірі 35836,35 грн. у період з 01.06.2021 по 13.05.2024 щомісячно по 968,55 грн.

З вказаними розмірами та сумами платежів за кредитним договором боржниця погодилася, підписавши кредитний договір та графік платежів (додаток №2).

Враховуючи наведене, вимоги в частині комісії в сумі в розмірі 35836,35 грн. (за період з 01.06.2021 по 13.05.2024) - за договором №98-022-869-2-21-Г від 14.05.2021 підлягають визнанню.

За таких обставин, вимоги ТОВ "ФК Єврокредит" до боржника підлягають визнанню в розмірі 68013,75 грн., з яких: 27226,94 грн. заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 4950,46 грн. заборгованість по відсотках та 35836,35 грн. заборгованість по комісії.

Решту вимог щодо визнання про визнання заборгованості по відсотках в розмірі 3353,76 грн. судом відхиляється.

Щодо витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.

Судом встановлено, що ТОВ "ФК Єврокредит" при зверненні з заявою про визнання грошових вимог до боржника сплатив судовий збір в розмірі 5324,80 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №8682 від 18.05.2026. Тому витрати зі сплати судового збору в розмірі 5324,80 грн. підлягають визнанню.

Також у заяві про грошові вимоги до боржника ТОВ "ФК Єврокредит" просило визнати 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.1 ч. 3. ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване нормами статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК України, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України). Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.02.2025 у справі №910/10602/23.

Згідно ч. 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

01.07.2025 між ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "АЛЬЯНС ДЛС" (Об`єднання) укладений Договір про надання правничої допомоги №1/07, згідно з п. 1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати йому на довгостроковій основі, відповідно до умов даного Договору, правничу допомогу, у відповідності до завдання Клієнта, а Клієнт зі свого боку зобов`язується прийняти зазначені послуги і сплатити Винагороду.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що серед іншого, Адвокатське об`єднання здійснює юридичні дії по стягненню заборгованості третіх осіб перед Клієнтом шляхом, представництва інтересів Клієнта у господарських судах з усіма правами без виключення, які надані законодавством України захиснику по господарським справам.

Пунктом 1.3. договору визначено, що перелік Боржників, щодо яких Клієнтом доручається Об`єднанню вчинення дій стосовно стягнення заборгованості, сума заборгованості та інші дані, необхідні для виконання умов цього Договору, зазначають в Реєстрі Боржників.

Згідно з Реєстром Боржників, підписаного сторонами договору 01.12.2025 року, Клієнтом доручено Об`єднанню надавати правничу допомогу щодо стягнення заборгованості з Дорогої Олени Леонідівни за кредитним договором №98-022-869-2-21-Г від 14.05.2021.

Відповідно до п. 3.2. договору сума гонорару за надання послуг, визначається виходячи із фактичного обсягу наданих послуг та вартості послуг (прейскуранту), зазначеного у Додатку №2 до цього Договору, та зазначається Об`єднанням в Акті приймання-передачі наданих послуг.

У Додатку №2 визначено, зокрема, що вартість вчинення будь-яких інших юридичних дій, необхідних для надання правничої допомоги за договором становить 1500 грн. за 1 год.

Пунктом 3.4.3. договору передбачено, що підписані сторонами Акти приймання-передачі наданих послуг є підставою для проведення розрахунків за надану правничу допомогу.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги №12132975 від 18.05.2026, підписаного між ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" та Адвокатським об`єднанням "АЛЬЯНС ДЛС", адвокатом вчинені інші юридичні дії, необхідні для надання правничої допомоги за договором складання, підписання та подання заяви з грошовими вимогами кредитора до боржника у справі №924/205/26, на що витрачено 2 год., вартість послуг складає 3000,00 грн.

Судом враховується, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова об`єднаної палати КГС ВС від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19, додаткова постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19).

Відповідно до позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021р. у справі № 925/1137/19, за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постанові Верховного Суду від 28.05.2025 у справі №903/753/22.

Судом враховується, що боржник правом на подання заяви про зменшення витрат на правничу допомогу не скористався.

Арбітражний керуючий Іваницький А.М. вважає, що Кредитна заборгованість ОСОБА_1 , на якій наполягає ТОВ "ФК "Єврокредит", існувала в повному обсязі на момент відкриття провадження у справі №924/205/26 про неплатоспроможність боржника. Кредитор об`єктивно мав можливість та зобов`язаний був виявити всю наявну заборгованість Дорогої О.Л. і заявити її в межах однієї спільної заяви у визначений Кодексом України з процедур банкрутства 30-денний строк. Натомість кредитор без поважних на те причин розділив грошові вимоги до одного й того самого боржника, подавши другу заяву з суттєвим порушенням процесуального строку. Вважає, що такі дії Кредитора можуть свідчити про порушення принципу добросовісності та є проявом зловживанням процесуальними правами, що виражається у штучному створенні додаткового фінансового тягаря для ОСОБА_1 у вигляді повторного стягнення судового збору та додаткових витрат на професійну правничу допомогу за підготовку другої заяви, яку очевидно можливо було об`єднати з першою.

Судом відхиляються такі твердження керуючого реструктуризацією, оскільки подання окремої (іншої) заяви про грошові вимоги до боржника поза межами 30-денного строку на подання грошових вимог не є підставою для відмови у визнанні судових витрат, понесених у зв`язку з її поданням. При цьому, звернення із заявою про визнання грошових вимог поза межами 30-денного строку мають наслідком відсутність права вирішального голосу на зборах кредиторів (абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена. Така правова позиція узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 904/4387/19, від 26.10.2023 у справі № 908/100/21.

Дослідивши надані ТОВ "ФК Єврокредит" докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, витраченого адвокатом часу тощо.

Як слідує з акту Акту приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги №12132975 від 18.05.2026, підписаного між ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" та Адвокатським об`єднанням "АЛЬЯНС ДЛС", адвокатом здійснено складання, підписання та подання заяви з грошовими вимогами кредитора до боржника у справі №924/205/26, на що витрачено 2 год., вартість послуг складає 3000,00 грн., що узгоджується з вартістю послуг (прейскурантом), який погоджений сторонами та є додатком №2 до договору про надання правничої допомоги.

Надавши оцінку доказам щодо розподілу відповідних витрат, керуючись зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, враховуючи приписи частини 4 статті 126 та частини 5 статті 129 ГПК України, зважаючи на те, що заявлені ТОВ "ФК Єврокредит" грошові вимоги підлягають визнанню частково, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на боржника понесених витрат ТОВ "ФК Єврокредит" на правничу правову допомогу в розмірі 2500,00 грн.

За таких обставин, вимоги ТОВ "ФК Єврокредит" до боржника в розмірі 68013,75 грн., а також судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами в розмірі 5324,80 грн. та 3000,00 грн. витрат на правничу правову допомогу підлягають визнанню.

Черговість задоволення вимог кредиторів визначена ст. 133 КУзПБ.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 КУзПБ витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 4 ст. 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Отже, відповідно до частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства за наслідками розгляду заяви про визнання грошових вимог до боржника ОСОБА_1 , грошові вимоги кредиторів підлягають до задоволення у такій черговості:

- вимоги ТОВ "ФК Єврокредит": 68013,75 грн. друга черга; 5324,80 грн. - (судовий збір за подання заяви про визнання грошових вимог) та 2500,00 грн. (витрати на правничу правову допомогу) - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст. ст. 45, 120, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" від 18.05.2026 про визнання грошових вимог до боржника задовольнити частково.

Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" (49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411) до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі:

- 68013,75 грн. - вимоги другої черги;

- 5324,80 грн. (судовий збір) та 2500,00 грн. (витрати на професійну правничу допомогу) - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів.

Решту грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" відхилити.

Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю " ФК Єврокредит " є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів (абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 25.06.2026 та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строку, визначені ст.ст. 254-259 ГПК України.

Суддя Танасюк О.Є.