Рішення № 137689970, 24.06.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2026 р. Справа № 924/406/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Жиромській А.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Україна", м. Київ

до комунального підприємства "Ізяславводоканал" Ізяславської міської ради, м. Ізяслав, Шепетівський район, Хмельницька область

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача - Колода О.О. згідно виписки (в режимі відеоконференції),

від відповідача - не з`явився,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Толк Україна» звернулося до господарського суду із позовом до комунального підприємства "Ізяславводоканал" Ізяславської міської ради про стягнення 1 228 379,97 грн. з яких: 1 159 708,66 грн. сума основного боргу за електроенергію за січень - лютий 2026 року, 14 109,07 грн. інфляційні витрати, 49 602,04 грн. пеня та 4 960,20 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №525 про постачання електричної енергії споживачу від 04.12.2025.

Представник позивача в судовому засіданні повідомив про сплату відповідачем до початку розгляду справи по суті 300 000,00 грн. суми основного боргу. В решті вимог позов підтримав та наполягав на стягненні залишку суми боргу та нарахованих інфляційних втрат, пені та 3% річних в повному об`ємі.

Відповідач представника в судове засідання не направив, у встановлений строк відзив на позов не подав. Надіслав до суду через систему «Електронний суд» 05.06.2026 (після призначення справи до судового розгляду) відзив, який враховується судом під час розгляду справи як письмова позиція відповідача, у якій останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. Крім того, у клопотанні, сформованому в системі «Електронний суд» 24.06.2026, повідомив про сплату частини основної суми заборгованості в розмірі 300 000,00 грн. згідно платіжних інструкцій №194 від 22.04.26 та №324 від 24.06.26.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 1610 від 06.12.2022 р. та з урахуванням Постанови НКРЕКП № 1618 від 05.09.2023 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОЛК УКРАЇНА» надано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312 (далі - ПРРЕЕ) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами. Договір про постачання електричної енергії споживачу визначає умови продажу споживачу електричної енергії як товарної продукції за ринковими цінами та визначає, зокрема, ціну та/або порядок розрахунку ціни електричної енергії, способи оплати, спосіб оплати послуг з розподілу електричної енергії тощо.

04.12.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «ТОЛК УКРАЇНА» (постачальник) та комунального підприємства "Ізяславводоканал" Ізяславської міської ради (замовник) укладено договір №525 про постачання електричної енергії споживачу.

На умовах цього договору постачальник продає товар: Електричну енергію (ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (спожитої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Місце поставки (передачі) товару об`єкти споживача, перелік яких наведено у додатку 1 до цього договору, що є його невід `ємною частиною (п. 1.1 договору).

Згідно з п.2.1. договору строк (термін) поставки (передачі) товару з 01.01.2026 по 31.12.2026 (включно).

Загальна сума договору становить 19 116 000,00 грн. (дев`ятнадцять мільйонів сто шістнадцять тисяч грн. 00 коп.) в тому числі ПДВ 3 186 000,00 грн. Джерело фінансування власні кошти (кошти від господарської діяльності). Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, визначеною у додатку 2 до цього договору. Ціна за 1 кіловат-годину (одиницю товару) визначена у додатку 2 до цього договору (п.п.4.1.-4.2 договору).

Відповідно до п. 4.5. договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором та актах приймання - передачі електричної енергії за цим договором у розмірі, який зазначений у додатку №2 до договору та є чинним у відповідному розрахунковому періоді.

Розрахунковим періодом згідно умов договору є календарний місяць (п.4.6. договору).

Згідно з п.4.7. договору розрахунки споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок постачальника із спеціальним режимом використання. Оплата за фактично поставлену електричну енергію визначається на умовах післяплати з дотриманням бюджетного законодавства України. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок споживача надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за фактично поставлену електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спец рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Відповідно до п. 4.12. договору оплата поставленої електричної енергії за відповідний розрахунковий період здійснюється шляхом післяплати на підставі акту. Оплата поставленої електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем протягом 10 робочих днів з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі електричної енергії за відповідний розрахунковий період. Датою підписання акту є: дата підписання паперового примірника акта останньою зі сторін, що підтверджується шляхом проставлення відповідної дати на акті.

Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору та за ціною, яка зазначена у додатку 2 до цього договору (п. 5.2.1. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2025 включно, а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань сторонами (п.13.1. договору).

Згідно з п.14.1 додатками до цього, які є його невід`ємною частиною, є:

Додаток №1 «Обсяги та умови постачання по договору про постачання електричної енергії споживачу».

Додаток №2 «Специфікація (договірна ціна)».

Додатком №3 «Порядок зміни ціни електричної енергії».

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

30.12.2025 року між сторонами підписано додаткову №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу №525 від 04.12.2025 року, відповідно до якої п.4.1. викладено в новій редакції: «Загальна сума договору становить 18 415 674,00 грн. (вісімнадцять мільйонів чотириста п`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят чотири грн. 00 коп.) в тому числі ПДВ 3 069 279,00 грн. Джерело фінансування власні кошти (кошти від господарської діяльності)».

11.03.2026 року між сторонами підписано додаткову №2 до договору про постачання електричної енергії споживачу №525 від 04.12.2025 року, відповідно до якої сторони достроково розривають цей договір за взаємною згодою з 11.02.2026. Договірні відносини в частині постачання (споживання) електричної енергії за цим договором припинено з 11.02.2026 у 23 години 59 хвилини 59 секунд, відповідно, з 12.02.2026 з 00 годин 00 хвилин 00 секунд, постачання електричної енергії споживачу постачальником не здійснюватиметься.

На виконання умов договору ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» здійснило постачання електричної енергії для потреб об`єктів комунального підприємства "Ізяславводоканал" Ізяславської міської ради у період січень - лютий 2026 року в обсязі 94 461,00 кВт/год на загальну суму 1159708,66 грн., що підтверджується актом приймання - передачі електричної енергії №17 - 00099726011 від 31 січня 2026 року на суму 829 945,32 грн.; рахунком №17 - 00099726011 від 31.01.2026р.; актом приймання - передачі обсягів електричної енергії № 17 - 00099726021 від 28 лютого 2026 року на суму 329 763,34 грн.; рахунком № 17 - 00099726021 від 28.02.2026р.

Однак, в порушення умов укладеного договору відповідачем не здійснено оплату вартості отриманої електричної енергії. В результаті чого утворилась заборгованість комунального підприємства "Ізяславводоканал" Ізяславської міської ради перед ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» в розмірі 1 159 708,66 грн.

Крім цього, за неналежне виконання відповідачем умов договору, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 14109,07 грн. інфляційних втрат, 49602,04 грн. пені та 4960,20 грн. 3% річних.

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 04.12.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «ТОЛК УКРАЇНА» (постачальник) та комунального підприємства "Ізяславводоканал" Ізяславської міської ради (замовник) укладено договір №525 про постачання електричної енергії споживачу.

ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» зобов`язання за зазначеним договором були виконані, електрична енергія відповідачу була поставлена в повному обсязі та належної якості згідно умов договору.

Разом з тим, відповідач, в порушення умов договору належним чином не виконав свої зобов`язання щодо оплати спожитої електричної енергії за січень - лютий 2025, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість на загальну суму в розмірі 1 159 708,66 грн.

Представником позивача у судовому засіданні повідомлено, що відповідач до початку розгляду справи по суті сплатив 300 000,00 грн. суми основного боргу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Зважаючи на те, що відповідач після звернення позивача до суду з даним позовом та після відкриття судом провадження у даній справі сплатив частково суму основного боргу у розмірі 300 000,00 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній частині позовних вимог на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача вартості спожитої електричної енергії в розмірі 859 708,66 грн. підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Відповідач, всупереч умовам договору, порушив свої зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленої електричної енергії за січень-лютий 2026 року, а відтак, правомірним є нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат на суму простроченої заборгованості.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних у розмірі 4 960,20 грн. та інфляційні втрати в розмірі 14 109,07 грн.

Щодо вимоги про стягнення пені судом враховується наступне.

У п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 статті 549 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.13 договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати за договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати без обмеження періоду її нарахування до дати повної оплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, враховуючи день фактичної оплати.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, враховуючи заявлені позивачем періоди нарахування, суд вважає правомірним нарахування пені в розмірі 49 602,04 грн., з огляду на що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Поряд із цим позивачем заявлено клопотання про нарахування відповідачу 3% річних відповідно до ч.10 ст.238 ГПК України, а саме починаючи з 17.04.2026 року здійснити нарахування комунальному підприємству "Ізяславводоканал" Ізяславської міської ради 3 % річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу до моменту оплати основного боргу за формулою: (СОБ*3*КДП)/ КДР/100 = сума відсотків річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 % річних, КДП - кількість прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих відсотків з комунального підприємства "Ізяславводоканал" Ізяславської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Україна».

Згідно з ч.10 ст.238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Зміст частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) про те, що суд може зазначити в рішенні про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, дає можливість виснувати, що суд вчиняє такі дії на вимогу позивача. За власною ініціативою суд не може зазначити в рішенні про таке подальше нарахування відсотків або пені на майбутнє.

Передбачені частиною другою статті 625 ЦК України 3% річних охоплюються приписами частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України), якщо позивач заявив позовну вимогу про стягнення 3% річних за порушення виконання грошового зобов`язання, а суд задовольнив цю вимогу.

Слід зауважити, що санкція частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) не є самостійним і новим видом заходів відповідальності, на відміну від астренту як судової неустойки, і нарахування згаданих пені або відсотків судом на майбутнє позбавлятиме сторону права на повторне стягнення цих сум за іншим судовим рішенням.

Це не є самостійним видом санкції - судової неустойки, а це ті самі відсотки або пеня, що вже стягнув суд, але продовжені на наступний період часу (на майбутнє), протягом якого зобов`язання, підтверджене судовим рішенням, не виконується.

Мета такого інституту передовсім полягає у процесуальній економії, оскільки надає можливість позивачу не звертатися до суду повторно з позовом про стягнення відсотків або пені за період після ухвалення судового рішення та його невиконання.

Такі правові висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного суду від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 (провадження № 12-4гс24).

Враховуючи викладене, оскільки суд ухвалює рішення про стягнення боргу, на який нараховуються 3% річних, і позивач заявив про подальше нарахування органом (особою), який здійснюватиме примусове виконання рішення, 3% річних на майбутнє до моменту виконання рішення, суд вважає за доцільне застосувати приписи ч.10 ст.238 ГПК України та зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Розподіл судових витрат між сторонами.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи закриття провадження у справі №924/406/26 в частині стягнення 300 000,00 грн. основної заборгованості у зв`язку з відсутністю предмету спору, наявність клопотання позивача про повернення судового збору, суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 600,00 грн.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Ізяславводоканал" Ізяславської міської ради (30300, Хмельницька обл., Шепетівський район, м. Ізяслав, вул. Шевченка, буд. 19, код ЄДРПОУ 14151760) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Україна" (04116, м. Київ, вул Старо - Київська, 14, код ЄДРПОУ 44878589) 859 708,66 грн. (вісімсот п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот вісім гривень 66 коп.) основної заборгованості, 14 109,07 грн. (чотирнадцять тисяч сто дев`ять гривень 07 коп.) інфляційних втрат, 49 602,04 грн. (сорок дев`ять тисяч шістсот дві гривні 04 коп.) пені, 4 960,20 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят гривень 20 коп.) 3% річних та 11 140,56 грн. (одинадцять тисяч сто сорок гривень 56 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, здійснювати нарахування 3 % річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 17.04.2026 року до моменту оплати основного боргу за формулою: (СОБ*3*КДП)/ КДР/100 = сума відсотків річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 % річних, КДП - кількість прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих відсотків з комунального підприємства "Ізяславводоканал" Ізяславської міської ради (30300, Хмельницька обл., Шепетівський район, м. Ізяслав, вул. Шевченка, буд. 19, код ЄДРПОУ 14151760) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Україна» (04116, м. Київ, вул Старо - Київська, 14, код ЄДРПОУ 44878589).

Провадження у справі в частині стягнення 300 000,00 грн. основної заборгованості закрити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Толк Україна" (04116, м. Київ, вул Старо - Київська, 14, код ЄДРПОУ 44878589) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 600,00 (три тисячі шістсот гривень 00 коп.), сплачений згідно з платіжної інструкції №7011 від 16.04.2026.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя Ю.В. Гладюк

Повний текст рішення складено 25.06.2026 року.

Віддрук: 1 римірник. 1 - до справи.

Позивачу та відповідачу надіслати рішення до електронного кабінету ЕС,