Рішення № 137689909, 09.06.2026, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/270/26

Провадження №2/472/410/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року селище Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Дівульської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у с-щі Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Веселинівського районного споживчого товариства про виділення в натурі частки з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності,

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Веселинівського районного споживчого товариства про виділення в натурі частки з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач ОСОБА_1 є власником 3/100 та 8/100 часток нежитлової будівлі загальною площею 270.5 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- нежитлового приміщення площею 11,6 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлового приміщення площею 32.4 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

На сьогоднішній день у позивача виникла необхідність здійснити поділ будівлі в судовому порядку, оскільки інші співвласники вже виділили в натурі частки з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, а іншим співвласником за даними КП «Миколаївське МБТІ» є відповідач у справі Веселинівське районне споживче товариство - 723/1000 частки.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 не прибули, але 09.06.2026 року представник позивача ОСОБА_2 подала заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, а справу просила розглянути без їх участі. Крім того, не просила стягувати з відповідача судовий збір, який сплатив позивач за позовну заяву.

В судове засідання представник відповідача Веселинівського районного споживчого товариства не з`явився, про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином. 22.04.2026 року представник відповідача ОСОБА_3 подала до суду заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без її участі.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником 3/100 та 8/100 часток нежитлової будівлі загальною площею 270.5 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- нежитлового приміщення площею 11,6 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлового приміщення площею 32.4 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане підтверджується витягами про реєстрацію права власності, копіями договорів купівлі-продажу часток нежитлової будівлі, технічним паспортом нежитлової будівлі та довідкою Веселинівської філії КП "ММБТІ", а також матеріалами інвентарної справи на нежитлову будівлю.

Також, судом встановлено, що інші співвласники вже виділили в натурі частки з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, а іншим співвласником за даними КП «Миколаївське МБТІ» є відповідач у справі Веселинівське районне споживче товариство - 723/1000 частки, що підтверджується довідкою Веселинівської філії КП "ММБТІ", а також матеріалами інвентарної справи на нежитлову будівлю.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦК України).

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. (ч.ч. 1-3 ст. 358 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється (ч.ч. 1-2 ст. 367 ЦК України).

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 зроблено висновок, що «виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно».

Заперечень проти поділу нежитлової будівлі, запропонованого позивачем, від співвласника нежитлової будівлі не надійшло.

Таким чином, за встановлених обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що представник позивача не просив стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, то суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого позивачем судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 12, 13, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Веселинівського районного споживчого товариства про виділення в натурі частки з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, - задовольнити повністю.

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , в натурі у окремі об`єкти належні йому на праві власності:

- 3/100 частин, площею 11,6 кв. м., із нежитлової будівлі загальною площею 270.5 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 8/100 частин, площею 32.4 кв. м., із нежитлової будівлі загальною площею 270.5 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на 3/100 та 8/100 часток нежитлової будівлі загальною площею 270.5 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , право власності:

- на самостійний об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 11,6 кв. м., утворене в результаті виділу в натурі, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- на самостійний об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 32.4 кв. м., утворене в результаті виділу в натурі, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати по справі покласти на позивача ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко