Ухвала суду № 137689863, 25.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"25" червня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3484/25 (922/2237/26)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву ТОВ "БК "АГРОБУД УКРАЇНА" вх. №15383 від 24.06.2026 про забезпечення позову у справі

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АГРОБУД УКРАЇНА» до відповідачів: 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІМЕТРЕЛ» , 2 - ОСОБА_1 , 3 - ОСОБА_2 про визнання правочинів недійним, витребування майна

в межах справи про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія АГРОБУД УКРАЇНА

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 20.10.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія АГРОБУД УКРАЇНА, код ЄДРПОУ 41969222 за заявою ТОВ "СОВТА К".

21.10.2025 здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Судової влади України (Вищого господарського суду України) про відкриття справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія АГРОБУД УКРАЇНА.

Ухвалою суду від 18.03.2026 завершено попереднє судове засідання у справі №922/3484/25про банкрутство ТОВ "Будівельна компанія "АГРОБУД УКРАЇНА".

Ухвалою суду від 18.03.2026 припинено повноваження керівника боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія АГРОБУД УКРАЇНА ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Покладено виконання обов`язків керівника боржника на розпорядника майна - арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича (РНОКПП НОМЕР_2 , свідоцтво № 216 від 20.02.2013 року, адреса: 61166, м. Харків, вул. Кримська, буд. 6).

22.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія АГРОБУД УКРАЇНА звернулося до Господарського суду Харківської області з позовної заявою в якій просить суд:

- визнати недійсним договір комісії № 6896/25/000703 від 05.08.2025 року, укладений між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІМЕТРЕЛ» (ідентифікаційний код юридичної особи 35071515) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОБУД УКРАЇНА» (ідентифікаційний код юридичної особи 41969222).

- визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу №6896/25/000676 від 06.08.2025 року, який укладений між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІМЕТРЕЛ» (ідентифікаційний код юридичної особи 35071515) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

- визнати за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОБУД УКРАЇНА» (ідентифікаційний код юридичної особи 41969222) право власності на транспортний засіб RENAULT PREMIUM 450.19T, 2009 року випуску, № шасі НОМЕР_4 , колір білий.

- витребувати у ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) транспортний засіб RENAULT PREMIUM 450.19T, 2009 року випуску, № шасі НОМЕР_4 , колір білий.

Також позивач просить суд відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОБУД УКРАЇНА» сплату судового збору за подання даної позовної заяви до ухвалення рішення у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 22.06.2026 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи №922/3484/25 (922/2237/26) та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.

Ухвалою суду від 25.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3484/25 (922/2237/26) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення за наявними у справі матеріалами наданими сторонами.

24.06.2026 позивач звернувся до суду з заявою (вх. №15383) в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову по справі № 922/3484/25 (922/2237/26) шляхом накладення арешту на транспортний засіб RENAULT PREMIUM 450.19T, 2009 року випуску, № шасі НОМЕР_4 , колір білий; заборонити ОСОБА_2 й будь-яким іншим особам відчужувати, перереєстровувати, передавати у заставу, користування чи володіння, розукомплектовувати або вчиняти будь-які інші дії щодо зазначеного транспортного засобу; передати зазначений транспортний засіб на відповідальне зберігання ТОВ «БК «АГРОБУД УКРАЇНА» в особі арбітражного керуючого, виконуючого обов`язки керівника Саутенка Сергія Олеговича.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що відповідно до листів ГСЦ МВС № 31/1026АЗ66232026 від 25.03.2026 року та № 31/1092АЗ70112026 від 30.03.2026 року транспортний засіб RENAULT PREMIUM 450.19T, 2009 року випуску, № шасі НОМЕР_4 , був відчужений від ТОВ «БК «АГРОБУД УКРАЇНА» на користь Відповідача-2 ОСОБА_1 у серпні 2025 року, а в подальшому право власності на нього перейшло до Відповідача-3 ОСОБА_2 , яка є його актуальним власником.

Позивач зазначає, що наразі спірний транспортний засіб перебуває у власності іншої особи, ніж та, на користь якої Боржником було відчужено майно, що ускладнює повернення транспортного засобу у володіння Боржника.

Необхідність накладення арешту позивач обґрунтовує тим, що в процесі розгляду справи Відповідач-3, яка наразі володіє транспортним засобом, може відчужити його третій особі, що призведе до додаткового надмірного тягаря для Позивача щодо необхідності повторно звертатися з окремим позовом до іншої особи про витребування майна, а також до затягування процедури банкрутства і порушення прав та інтересів кредиторів у справі.

Крім того, позивач зазначає, що сам по собі арешт транспортного засобу обмежує можливість його відчуження, однак не забезпечує фактичного збереження цього майна, оскільки транспортний засіб є рухомим майном та може бути переміщений, прихований, переданий у фактичне користування іншим особам, розукомплектований, пошкоджений або втрачений. У зв`язку з цим позивач просить поєднати накладення арешту із передачею транспортного засобу на відповідальне зберігання ТОВ «БК «АГРОБУД УКРАЇНА» в особі арбітражного керуючого Саутенка С.О.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 3, ч. 4, ч. 5 та ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено наступне:

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для зясування питань, повязаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

В даному випадку, суд не вбачає необхідності призначення заяви про забезпечення позову до розгляду в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

З огляду на положення ст.ст. 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав та інтересу, про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві чи іншим особам вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому суд враховує, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність або відсутність підстав для забезпечення позову оцінюється судом залежно від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту заявлених позовних вимог.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна ймовірність утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову або унеможливлення ефективного захисту чи поновлення прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з частиною 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Частиною четвертою статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом якого заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу або іншим особам здійснювати певні дії.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може вжити заходів для збереження майна боржника та забезпечення вимог кредиторів, у тому числі шляхом накладення арешту на конкретне рухоме чи нерухоме майно боржника.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 у справі № 910/72/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі № 911/3208/21.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд зобов`язаний дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу або іншим особам здійснювати певні дії. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/4669/21.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 910/12404/21.

У постанові від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20 Верховний Суд зазначив, що за змістом пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися майном, тому може застосовуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується, зокрема, про визнання права на майно або витребування майна.

Суд зазначає, що у даній справі предметом позову є визнання недійсними правочинів, на підставі яких з володіння ТОВ «БК «АГРОБУД УКРАЇНА» вибув транспортний засіб RENAULT PREMIUM 450.19T, 2009 року випуску, № шасі НОМЕР_4 , колір білий, а також витребування зазначеного майна з чужого незаконного володіння.

Отже, заявлені позивачем заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірний транспортний засіб, заборони ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо його відчуження, перереєстрації, передачі у заставу, користування чи володіння, розукомплектування або вчинення будь-яких інших дій щодо зазначеного транспортного засобу, а також передачі транспортного засобу на відповідальне зберігання безпосередньо пов`язані з предметом позову та спрямовані на забезпечення можливості виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Суд враховує, що спірний транспортний засіб є індивідуально визначеним рухомим майном, право власності на яке вже перейшло від первісного набувача до іншої особи - ОСОБА_2 , яка є його актуальним власником. Вказане свідчить про можливість подальшої зміни власника транспортного засобу та, відповідно, про ризик ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

У разі подальшого відчуження транспортного засобу іншій особі позивач буде змушений повторно звертатися до суду з вимогами про витребування майна від нового набувача, що ускладнить ефективний захист його прав, призведе до затягування процедури банкрутства та може негативно вплинути на права кредиторів боржника.

Крім того, суд бере до уваги, що транспортний засіб є рухомим майном, у зв`язку з чим існує ризик його переміщення, приховування, передачі у фактичне користування третім особам, пошкодження, розукомплектування або погіршення його технічного стану. За таких обставин накладення арешту на транспортний засіб саме по собі може не забезпечити його фактичної схоронності протягом розгляду справи.

Передача транспортного засобу RENAULT PREMIUM 450.19T, 2009 року випуску, № шасі НОМЕР_4 , колір білий, на відповідальне зберігання ТОВ «БК «АГРОБУД УКРАЇНА» в особі арбітражного керуючого Саутенка С.О. узгоджується із предметом та метою заявленого позову, оскільки у разі задоволення позову саме ТОВ «БК «АГРОБУД УКРАЇНА» має бути повернуто спірне майно з метою подальшого задоволення вимог кредиторів.

При цьому Саутенко С.О. діє не у власних інтересах, а як арбітражний керуючий, виконуючий обов`язки керівника боржника, діяльність якого здійснюється в межах процедури банкрутства та перебуває під контролем господарського суду і кредиторів.

Передача транспортного засобу ТОВ «БК «АГРОБУД УКРАЇНА» в особі арбітражного керуючого забезпечить контроль за місцем його перебування, фактичним станом та збереженням протягом розгляду справи. Крім того, у разі задоволення позову це дозволить уникнути повторного вилучення і переміщення транспортного засобу та пов`язаних із цим додаткових витрат.

Враховуючи перебування ТОВ «БК «АГРОБУД УКРАЇНА» у процедурі банкрутства та обмеженість його фінансових ресурсів, покладення на Боржника витрат на оплату послуг стороннього зберігача і подальше повернення транспортного засобу є недоцільним та може зменшити обсяг коштів, за рахунок яких задовольняються вимоги кредиторів.

Суд також бере до уваги, що заявлені заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, не вирішують спір по суті, не свідчать про перехід права власності на транспортний засіб та не надають позивачу права розпорядження ним до вирішення спору по суті.

Водночас передача транспортного засобу на відповідальне зберігання спрямована виключно на забезпечення фактичного збереження спірного майна у цілісному та незмінному стані до остаточного вирішення спору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені заходи забезпечення позову є обґрунтованими, співмірними із заявленими позовними вимогами, перебувають у прямому зв`язку з предметом спору та спрямовані на забезпечення ефективного захисту прав та інтересів позивача і кредиторів боржника.

За таких обставин суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, а також ускладнити ефективний захист і поновлення порушених прав позивача.

Отже, з огляду на вищевказані норми та наведені обставини у сукупності, розглянувши заяву про забезпечення позову, виходячи з характеру обставин справи, суд дійшов висновку про її задоволення.

При цьому, суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

В даному випадку арешт, накладений на майно, що є предметом спору, як тимчасовий захід, дозволить реалізувати компроміс між захистом прав та інтересів всіх учасників провадження та забезпечить реальну можливість захисту і відновлення порушених прав.

Арешт майна в даному випадку є співмірним заходом забезпечення, адже не позбавляє фактичного власника можливості використовувати спірне майно, а лише обмежує можливість відчуження транспортного засобу на час розгляду спору в суді.

Суд звертає увагу на те, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі Горнсбі проти Греції (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні ЄСПЛ від 18.05.2004 у справі Продан проти Молдови Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Конвенцією, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам ЄСПЛ.

Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

При цьому судом враховано, що в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, вказано, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) може свідчити про застосування завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Суд також зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову.

При цьому процесуальним законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019 у справі № 911/1695/18.

Керуючись ст. 74-79, 86, 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АГРОБУД УКРАЇНА» вх. №15383 від 24.06.2026 про забезпечення позову у справі № 922/3484/25 (922/2237/26) - задовольнити.

З метою забезпечення позову у справі № 922/3484/25 (922/2237/26) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АГРОБУД УКРАЇНА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІМЕТРЕЛ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання правочинів недійсними та витребування майна, вжити заходи забезпечення позову до розгляду і винесення остаточного рішення у цій справі, а саме:

Накласти арешт на транспортний засіб RENAULT PREMIUM 450.19T, 2009 року випуску, № шасі НОМЕР_4 , колір білий.

Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , та будь-яким іншим особам відчужувати, перереєстровувати, передавати у заставу, користування чи володіння, розукомплектовувати або вчиняти будь-які інші дії щодо транспортного засобу RENAULT PREMIUM 450.19T, 2009 року випуску, № шасі НОМЕР_4 , колір білий.

Передати транспортний засіб RENAULT PREMIUM 450.19T, 2009 року випуску, № шасі НОМЕР_4 , колір білий, на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АГРОБУД УКРАЇНА» в особі арбітражного керуючого, виконуючого обов`язки керівника Саутенка Сергія Олеговича (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).

Стягувачем за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АГРОБУД УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41969222, місцезнаходження: 62302, Харківська область, місто Дергачі, вул. Соснова, будинок 2А).

Боржником за цією ухвалою є фізична особа ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Ухвала набирає законної сили 25.06.2026 та підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років до 26.06.2029.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256-257 ГПК України протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала підписана 25.06.2026.

Суддя Прохоров С.А.