Ухвала суду № 137689774, 24.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"24" червня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/1228/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохоров С.А.

при секретарі судового засідання Кончаренко В.Ю.

та за участю:

розпорядника майна - Мухітдінова Р.Д. в залі суду (після перерви не з`явився)

представника боржника - Карнаух А.В. в залі суду

представника ТОВ "ТК "Новаторг" - Кувакіна Н.В. в режимі відеоконференції

представника ТОВ "АТ БІОФАРМ" - Волкова А.В. в залі суду

представника ПП "ЛВС ПАВЛІН" - Розумна О.О. в залі суду (після перерви не з`явився)

представника ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ"- Ситуляцька Н.В. (після перерви в залі суду 24.06.2026)

розглянувши заяву ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" вх. № 10924 від 07.05.2026 з грошовими вимогами до боржника

по справі

за заявоюТовариство з обмеженою відповідальністю "Сева Санте Анімаль Україна" про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Просяне"

розпорядник майна - арбітражний керуючий Мухітдінов Рустам Джурайович

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.04.2026 було відкрито провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Просяне", код ЄДРПОУ 31847986.

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника строком до 09.10.2026 року.

Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Мухітдінова Рустама Джурайовича (свідоцтво №1759 від 30.03.2016).

Також, 22.04.2026 здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Судової влади України (Вищого господарського суду України) про відкриття справи про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Просяне" код ЄДРПОУ 31847986.

На адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом надійшла заява ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" (вх. № 10924 від "07" травня 2026 р.) з грошовими вимогами до боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Просяне" в розмірі 3 925 368,53 грн.

Ухвалою суду від 14.05.2026 заяву ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" було прийнято до розгляду в попередньому засіданні, призначеному на 22.06.2026.

Розпорядником майна подано повідомлення за результатами розгляду заяви ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" (вх. №15051 від 22.06.2026), яке долучено до матеріалів заяви ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" з грошовими вимогами.

В своєму повідомленні, розпорядником майна були визнані вимоги ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" в загальному розмірі 3 922 455,15 грн.

Представником боржника в судовому засіданні були визнані вимоги ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" частково.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.

У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).

Таким чином для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги.

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).

Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).

Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником.

Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.

Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст. 78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).

Дослідивши вимоги заяви ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ", судом було встановлено наступне.

Між Кредитором та Боржником було укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №60/23-ПГ від 08.05.2024 року (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору, Кредитор виконав свої зобов`язання у повному обсязі, а саме здійснив постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених даним Договором та додатковими угодами до нього, що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 08.05.2024 року №60/23-ПГ: №130 від 31.01.2026 р. на суму 1 722 326, 39 грн; №672 від 28.02.2026р. на суму 1 432 344, 04 грн, №1341 від 31.03.2026 р. на суму 499 831, 49 грн; №1691 від 23.04.2026 р. від на суму 36 929, 09 грн.

Акт приймання-передачі природного газу № 1691 від 23.04.2026 року містить дані про фактичний обсяг спожитого природного газу Боржником за період з 01 квітня 2026 року по 22 квітня 2026 року включно. Зазначений Акт приймання - передачі природного газу направлено для підписання Боржником через сервіс вчасно та підписано Боржником через сервіс вчасно.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІV, зі змінами та доповненнями (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог частини 1 статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов`язковим для виконання кожної із сторін.

Як встановлено ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно р. 4 договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №60/23-ПГ від 08.05.2024, з урахуванням додаткових угод, встановлено, що остаточний розрахунок за фактично спожитий газ, а також всі платежі, які повинні бути здійснені відповідно до умов договору, Споживач має сплатити до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Боржник свої зобов`язання щодо оплати не виконав, внаслідок чого станом на дату відкриття провадження (22.04.2026 року) утворилася заборгованість перед Кредитором в розмірі основного боргу - 3 594 897, 98 грн.

У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів

Умови Договору №60/23-ПГ від 08.05.2024 (п. 7.3) передбачають, що за порушення порядку та терміну оплати Споживач сплачує Постачальнику пеню розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, відповідно до поданої заяви та розрахунку заборгованості кредитор заявляє, що заборгованість боржника за Договором №60/23-ПГ від 08.05.2024 року станом на 22.04.2026 становить 3 925 368,53 грн, що складається з:

1) 3 594 897,98 грн. - основний борг;

2) 93 871,98 грн - інфляційне збільшення;

3) 21 508,96 грн - 3% річних;

4) 215 089,61 грн пеня.

На підтвердження заявлених вимог кредитором наданні первинні документи та розрахунок, які були досліджені та перевірені судом.

Отже, за наявності встановленого факту несвоєчасної сплати боржником за поставлений кредитором газ згідно Договору, перевіривши арифметичний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, за допомогою програми Калькулятор Ліга, враховуючи рекомендації Пленуму Вищого господарського суду України, викладені у постанові № 14 від 17 грудня 2013 року Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань, Інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17 липня 2012 року, в результаті якого встановлено, що розмір цих вимог становить: Пеня: 212 897,88 грн; Інфляційні втрати: 133 453,00 грн.; 3% річних: 14 131,31 грн.

Водночас, виходячи з того, що згідно положень Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, суд розглядає вимоги виключно в межах заявлених кредитором в заяві суми інфляційних втрат, нарахованих від простроченої суми в розмірі 93 871,98 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове визнання вимог ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" до боржника в розмірі:

1. Основний борг: 3 594 897,98 грн;

2. Пеня: 212 897,88 грн;

3. Інфляційні втрати: 93 871,98 грн;

4. 3% річних: 14 131,31 грн;

Всього за договором: 3 915 799,15 грн.

Грошові вимоги ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" до боржника в розмірі 2 191,73 грн пені та 7 377,63 грн річних відхиляються судом, як такі, що невірно розраховані.

За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

ТОВ СІНК ЕНЕРДЖІ не є заінтересованою особою щодо боржника згідно з КУЗПБ, вимоги ТОВ СІНК ЕНЕРДЖІ не забезпечено заставою майна боржника.

Крім того, ТОВ СІНК ЕНЕРДЖІ при зверненні до суду з заявою про грошові вимоги до боржника було сплачено судовий збір в розмірі 6 656,00 грн.

Отже, сплачений кредитором судовий збір також підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини 1 ст. 64 КУзПБ визначено:

1) у першу чергу задовольняються:

- вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

- вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

- вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

- вимоги кредиторів за договорами страхування;

- витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури;

- витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

вимоги кредиторів за договорами залучення проміжного та/або нового фінансування у процедурі превентивної реструктуризації;

2) у другу чергу задовольняються:

- вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Пенсійного фонду України за громадян, які застраховані в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Пенсійному фонду України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються:

- вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів);

- вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Відповідно до абз. 10 ч. 2 ст. 47 КУзПБ неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Із урахуванням вищевикладеного, у відповідності ч. 3 ст. 44, ч. 1 ст. 45, абз. 10 ч. 2 ст. 47, ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, грошові вимоги кредитора ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" до боржника ТОВ "ПТАХОФАБРИКА "ПРОСЯНЕ" визнані судом у загальному розмірі 3 915 799,15 грн, які підлягають включенню до реєстру кредиторів боржника у такій черговості:

1) 6 656,00 грн. - витрат зі сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника - перша черга задоволення;

2) 3 702 901,27 грн, які складаються з основного боргу: 3 594 897,98 грн.; інфляційних втрат: 93 871,98 грн.; 3% річних: 14 131,31 грн. - четверта черга задоволення;

3) 212 897,88 грн. - пеня за подвійною обліковою ставкою НБУ - шоста черга задоволення.

Керуючись статтями 45, 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73-79, 86 232-235 Господарського процесуального кодексу України , суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" вх. № 10924 від 07.05.2026 р. частково.

Визнати грошові вимоги ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" до ТОВ "ПТАХОФАБРИКА "ПРОСЯНЕ" в розмірі:

1. Основний борг: 3 594 897,98 грн - четверта черга задоволення;

2. Інфляційні втрати: 93 871,98 грн - четверта черга задоволення;

3. 3% річних: 14 131,31 грн - четверта черга задоволення;

4. Пеня: 212 897,88 грн - шоста черга задоволення;

5. Судовий збір: 6 656,00 грн - перша черга задоволення.

Грошові вимоги ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" до боржника в розмірі 2 191,73 грн пені та 7 377,65 грн річних відхилити.

Зобов`язати розпорядника майна внести відомості щодо визнаних вимог ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" до реєстру вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 24.06.2026.

Ухвала не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Повний текст ухвали суду складено та підписано - 24.06.2026.

Суддя Прохоров С.А.