Рішення № 137689731, 25.06.2026, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 161/5082/26

2/467/440/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25.06.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Явіци І.В.

за участю секретаря судового засідання Рожкової Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позивача та доводи на їх обґрунтування

Звернувшись до суду із вказаним позовом, представник позивача посилався на те, що 27 грудня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 27.12.2023-100000155.

За умовами вказаного договору датою надання кредиту є 27 грудня 2023 року, який надається позичальнику у розмірі 4500 грн. строком на 42 дні по 09 січня 2024 року, зі сплатою процентів за користування кредитом за процентною ставкою «Економ» в розмірі 2% за 1 день користування кредитом та процентною ставкою «Стандарт» у розмірі 2,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит, окрім періоду застосування процентної ставки «Економ».

Вказаним договором передбачено, що кредит надається позичальнику шляхом перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного засобу споживача.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, перерахувавши 27 грудня 2023 року на рахунок позичальника грошові кошти в розмірі 4500 грн.

В свою чергу ОСОБА_1 зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 8910 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4500 грн.; заборгованості по процентам в розмірі 4410 грн.

Посилаючись на те, що відповідач належним чином умови кредитного договору не виконав, позивач через свого представника просила суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 27.12.2023-100000155 від 27 грудня 2023 року в розмірі 8910 грн. та судові витрати.

Процесуальні дії у справі

Спрощене провадження за цими вимогами було відкрите ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 25 березня 2026 року після отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування відповідача - фізичної особи.

Позиції сторін

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, про його дату, час і місце повідомлялась належно кожного разу, згідно позовної заяви просила провести розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач до суду не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судових повісток за адресою зареєстрованого місця проживання та публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

При цьому, відповідач причин своєї неявки до суду не вказував, будь-яких заяв, у тому числі й заяв по суті справи, не направляв, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належно в силу положень ч. 9 ст. 10, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у зв`язку із чим суд вважає наявними одночасно існування усіх передумов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, і необхідних для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач двічі повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте, на розгляд справи свого представника не направив, причин його неявки не вказав, відзив на позов не подав, у той час, як позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

За такого, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, позаяк, жоден із учасників справи у судовому засіданні присутнім не був.

Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин з посиланням на докази, а також оцінка аргументів, наведених учасникам справи

У свою чергу, суд, дослідивши надані позивачем докази, оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, а також достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні доказів, виходив із такого.

Зокрема, суд установив, що 27 грудня 2023 року на підставі звернення ОСОБА_1 , ТОВ «Споживчий центр» було здійснено пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) у порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», якою визначено порядок укладення електронного кредитного договору, умови надання і повернення кредиту, права та обов`язки сторін та іншу важливу інформацію щодо умов запропонованого договору.

В свою чергу, ОСОБА_1 27 грудня 2023 року, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором, надав ТОВ «Споживчий центр» заявку кредитного договору № 27.12.2023-100000155 (кредитної лінії), яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою він ознайомився 27 грудня 2023 року.

Вказана заявка також містить реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів за даним та наступними договорами, а саме № 4149-49хх-хххх-8040.

Так, відповідно до умов кредитного договору № 27.12.2023-100000155 від 27 грудня 2023 року сторони погодили, що позичальнику надається кредит в розмірі 4500 грн. строком на 42 дні з дати його надання по 06 лютого 2024 року, зі сплатою процентів за користування кредитом за процентною ставкою «Економ» у розмірі 2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового траншу включно та процентною ставкою «Стандарт» у розмірі 2,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім періоду застосування процентної ставки «Економ».

Вказаний договір також містить відомості щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки за кредитом, орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та розміру загальних витрат за споживчим кредитом.

Позичальник підтвердив, що йому надано та він отримав: інформацію, зазначену у ч. 1, 5 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»; паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування»; примірник цього договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, про те, що при укладенні кредитного договору ОСОБА_1 , у відповідності до вимог закону, поінформовано про умови кредитування, строк кредитування, порядок повернення кредиту та процентів за користування кредитом, наслідки порушення умов договору, та такий прийняв умови запропонованого йому договору, шляхом його підписання.

Згідно квитанції АТ КБ «ПриватБанк», ТОВ «Споживчий центр» 27 грудня 2023 року здійснило переказ грошових коштів в розмірі 4500 грн. на картку № НОМЕР_1 згідно договору № 27.12.2023-100000155.

В свою чергу, відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_1 має заборгованість за договором № 27.12.2023-100000155 від 27 грудня 2023 року в розмірі 8910 грн., яка складається з: основного боргу в розмірі 4500 грн., процентів в розмірі 4410 грн.

Оцінивши подані позивачем обґрунтування позовних вимог та надані суду докази, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Законом України «Про електронну комерцію» врегульовано правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів.

Згідно ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про електронну комерцію» сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку, визначеному законом або договором.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний, як це передбачено ст. 527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існували зобов`язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов`язань.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд робить висновок, що права позивача порушені відповідачем через неналежне виконання ним умов укладеного кредитного договору та непогашення дійсної заборгованості.

Однак, щодо розміру заборгованості за процентами за користування кредитом, суд зазначає таке.

Згідно умов укладеного договору, відповідачу 27 грудня 2023 року надано споживчий кредит строком на 42 дні та у відповідності до п. 7 договору встановлено процентну ставку «Економ» у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка встановлюється протягом первинного періоду та у даному випадку становить 14 днів з дня надання кредиту, а відповідно до п. 8 договору встановлено процентну ставку «Стандарт» у розмірі 2,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім періоду застосування процентної ставки «Економ».

Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, який набув чинності 24 грудня 2023 року, пунктом 5 розділу І цього закону, внесені зміни до ст. 8 та Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Так, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено ч. 5, у якій зазначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» доповнені п. 17, відповідно до якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Однак, у п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, вимоги п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», діють лише щодо договорів про споживчий кредит, які були укладені до набрання чинності цим Законом (до 24 грудня 2023 року) і лише, якщо строк їх дії продовжувався після набрання чинності цим Законом.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку, що оскільки кредитний договір у цій справі був укладений 27 грудня 2023 року, тобто після набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», то на нього не поширюється п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

В зв`язку з зазначеним, умови кредитного договору у цій справі, щодо нарахування процентів у розмірі більшому ніж 1% на день від суми кредиту не відповідають вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому за час користування кредитним коштами слід застосовувати процентну ставку у розмірі 1% в день.

З урахуванням того, що відповідачем погашення заборгованості за кредитним договором не здійснювалось, розмір заборгованості за процентами за користування кредитом, в межах строку кредитування, встановленого умовами кредитного договору, становить 1890 грн. (4500 грн. тіла кредиту*1% процентної ставки в день*42 днів строку кредиту).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитом підлягають частковому задоволенню.

За такого, суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено умови кредитного договору щодо погашення заборгованості, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення на користь позивача заборгованості за договором, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4500 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 1890 грн.

Як наслідок, цей позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо питання розподілу судових витрат

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збірпокладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1909.47 грн. судового збору, що становить 71,72 відсотків від розміру задоволених позовних вимог.

З цих підстав, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 27.12.2023-100000155 від 27 грудня 2023 року в розмірі 6390 (шість тисяч триста дев`яносто) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1909 (одна тисяча дев`ятсот дев`ять) грн. 47 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А);

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Ірина Явіца