Ухвала суду № 137689159, 24.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"24" червня 2026 р. Справа № 916/2579/26Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши заяву Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову (вх. №2-1235/26 від 22.06.2026)

за позовом Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси (65059, м. Одеса, вул. вул. Краснова, 10, код ЄДРПОУ 0352855221) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Біржова, 1, код ЄДРПОУ 26597691)

до відповідача Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок любителів» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 111, код ЄДРПОУ 23207519)

про визнання відсутнім права оренди, зобов`язання повернути земельну ділянку та усунення перешкод у користуванні й розпорядженні земельною ділянкою.,

ВСТАНОВИВ:

22.06.2026 Керівник Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 2644/26) до Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок любителів», в якій просить суд:

- визнати відсутнім у громадської організації «Водно-моторне спортивно оздоровче товариство рибалок-любителів» право оренди земельної ділянки площею 1,427 га з кадастровим номером 5110136900:49:011:0012 за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Шкіперська, 134 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3227941551101);

- зобов`язати громадську організацію «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» повернути Одеській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900:49:011:0012 площею 1,427 га за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Шкіперська, 134;

- усунути перешкоди Одеській міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 1,427 га з кадастровим номером 5110136900:49:011:0012 за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Шкіперська, 134 з одночасним закриттям поземельної книги від 23.04.2025 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:49:011:0012.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що на підставі рішення Одеської міської ради № 1915-ХХІІІ від 31.10.2000 між Одеською міською радою та громадською організацією «Одеська водно-моторна пристань» 03.01.2001 було укладено договір на право тимчасового користування землею щодо земельної ділянки площею 0,5753 га, за адресою: м. Одеса, Київський район, прибережна зона, в районі садового товариства «Зелений мис» (причал 133), для будівництва (терміном на один рік), експлуатації та обслуговування водно-моторної пристані, терміном на 25 років (до 31.10.2025).

В подальшому, листами № 02.2-10/256 від 15.03.2018 та № 02.2-10/171 від 03.03.2021 ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» зверталось до Одеської міської ради з клопотаннями щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, орієнтовною площею 3,3630 га, за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Набережна, вздовж берега, «Зелений мис», причал та надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,5753 га, за адресою: м. Одеса, в районі садового товариства «Зелений мис» (причал).

При цьому, рішення про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,5753 га, за адресою: м. Одеса, в районі садового товариства «Зелений мис» (причал 133), Одеською міською радою не приймалось. Рішення Одеської міської ради про надання згоди на продовження строку цього договору у відкритих джерелах інформації також не виявлені.

Разом з тим, як зазначає прокурор, в.о. директора ГО «ВМСОТРЛ» Габовим В.А. було подано заяву державному кадастровому реєстратору про державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,427 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Шкіперська, 134, за результатом розгляду якої 30.10.2025 державним кадастровим реєстратором зареєстровано у Державному земельному кадастрі земельну ділянку площею 1,427 га. із кадастровим номером 5110136900:49:011:0012.

До заяви було додано технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель в межах земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-моторної пристані за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Шкіперська, 134, яка складена приватним підприємством «Геозем 8», до якої, в свою чергу, було додано: заяву ОСОБА_1 , згідно якої останній просив директора ПП «Геозем 8» Кульчицьку Т.О. виготовити технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель, що належить ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» на праві користування землею згідно договору оренди від 03.01.2001 № 362; договір на право тимчасового користування землею від 03.01.2001 № 362, об`єктом якого є тимчасове користування земельною ділянкою у прибережній зоні, в районі садового товариства «Зелений мис» (причал 133) площею 5753 кв. м (або 0.5753 га) за рахунок земель міста.

Втім, жодних додаткових угод до договору від 03.01.2001 № 362 між Одеською міською радою та ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», а також нових договорів стосовно цієї ж земельної ділянки не укладалось.

Поряд із цим, як вказує прокурор, до окружної прокуратури надійшли скарги Товариства садівників «Зелений мис» від 13.02.2026 за № 1-02/26 та № 2-02/26, до яких було додано, зокрема, копію наказу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.12.2025 № 108-АА, яким позбавлено (припинено дію) кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Кульчицької Т.О. (кваліфікаційний сертифікат від 13.03.2015 № 011917). У зазначеному наказі констатовано, що у користуванні ГО «Водно моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» згідно з договором оренди є земельна ділянка площею 0,5753 га, а згідно з матеріалами інвентаризації земельної ділянки її площа становить 1,4270 га. При цьому, в порушення пунктів 7 та 8 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 476, у технічній документації із землеустрою, розробленій ПП «Геозем 8» (сертифікованим інженером-землевпорядником Кульчицької Т.О.) відсутнє рішення власника (розпорядника) про надання дозволу на її розробку, що призвело до порушення прав та законних інтересів власника (розпорядника) земель, а саме Одеської міської ради, а також в переліку обмежень щодо використання земель та земельних ділянок відсутні обмеження про прибережну захисну смугу.

Таким чином, за ствердженнями прокурора, державним реєстратором прийнято незаконне рішення про державну реєстрацію земельної ділянки, за заявою особи не уповноваженої на її подання, без дозволу Одеської міської ради на розроблення документації із землеустрою.

Окрім того, прокурор зазначає, що 29.10.2025 директором ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок любителів» Гнатенко І.В. було подано заяву № 69696241 про державну реєстрацію прав на земельну ділянку (право користування (сервітут)) з кадастровим номером 5110136900:49:011:0012. У додаткових відомостях заяви зазначено: «Відповідно до п. 4.11. договору на право тимчасового користування землею від 03.01.2001, договір набуває сили з моменту його реєстрації. Відповідно до ч. 5. ст. 6 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Також, до заяви додано: договір на право тимчасового користування землею від 03.01.2001 № 362, дія якого спливає 31.10.2025; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.04.2025 № НВ-3201585632025; відомості з ДЗК від 30.10.2025 № 97559582.

За результатами розгляду зазначеної заяви, державним реєстратором прав на нерухоме майно Кароліно Бугазької сільської ради 30.10.2025 було прийнято рішення № 81613474 про проведення державної реєстрації прав, а саме: зареєстровано за ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок любителів» право оренди земельної ділянки за номером 5110136900:49:011:0012 площею 1,4270 га строком на 25 років, до 30.10.2050 (реєстраційна справа № 3227941551101).

Однак, як стверджує прокурор, документів, які підтверджують надання Одеською міською радою дозволу на збільшення орендованої площі цієї земельної ділянки та продовження строку дії оренди (нового догору оренди земельної ділянки), представником ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок любителів» для державної реєстрації не надано, а відтак державним реєстратором вказане рішення прийнято з порушенням закону за відсутності необхідних документів.

Одночасно із позовною заявою Керівник Київської окружної прокуратури міста Одеси подав заяву про забезпечення позову (вх. №2-1235/26), згідно якої просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900:49:011:0012 площею 1,4270 за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Шкіперська, 134 (реєстраційний номер 3227941551101).

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, прокурор зазначає, що ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» було зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:49:011:0012 площею 1,270 га строком до 30.10.2050, хоча Одеська міська рада не надавала дозволу на розроблення технічної документації на земельну ділянку, на продовження дії договору оренди землі, та на збільшення орендованої площі земельної ділянки до 1,427 га.

Таким чином, на думку прокурора, накладення арешту на спірну земельну ділянку забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки унеможливить вчинення подальших незаконних дій стосовно неї (поділ, об`єднання, відчуження тощо), а отже надасть можливість реально виконати рішення у разі задоволення позову.

Як зазначає прокурор, заходи забезпечення позову у даній справі спрямовані на усунення перешкод для подальшого виконання рішення у справі, адже його незастосування може суттєво ускладнити чи взагалі унеможливити виконання такого рішення та ефективного захисту порушених інтересів держави через виникнення потреби у повторному зверненні до суду з іншим позовом.

Стосовно пропозицій щодо зустрічного забезпечення, прокурором зазначено, що оскільки відсутні достатні підстави вважати, що заходами забезпечення позову відповідачу можуть бути спричинені збитки, підстави для застосування зустрічного забезпечення також відсутні.

Розглянувши заяву Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову (вх. №2-1235/26 від 22.06.2026), суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно із частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

За своєю правовою природою забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями статті 137 ГПК України унормовано, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина 1 статті 137 ГПК України).

При вирішенні питання про вжиття заходів для забезпечення позову суд повинен врахувати, чи достатньо обґрунтовані доводи заявника щодо необхідності таких заходів. Оцінюється відповідність вимог заявника критеріям розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності, а також дотримання балансу інтересів сторін і зв`язок між обраним заходом і предметом позову. Крім того, суд розглядає, чи не завадить відсутність таких заходів виконанню рішення або належному захисту прав заявника, і чи не буде при цьому порушено інтереси інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають відповідати вимогам позову та бути співмірними з його змістом, щоб уникнути непотрібного обмеження прав іншої сторони чи сторонніх осіб. Для підтвердження необхідності таких заходів мають бути надані факти, що свідчать про ризик ускладнення виконання рішення або неможливість поновлення прав позивача. При цьому обґрунтованість самого позову в цей момент не досліджується, оскільки це буде предметом основного розгляду.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Таким чином, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Відповідно до статті 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Поряд із наведеним, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 зауважено, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Як встановлено судом, предметом спору у даній справі є: визнання відсутнім у громадської організації «Водно-моторне спортивно оздоровче товариство рибалок-любителів» права оренди земельної ділянки площею 1,427 га з кадастровим номером 5110136900:49:011:0012 за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Шкіперська, 134 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3227941551101); зобов`язання громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» повернути Одеській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900:49:011:0012 площею 1,427 га за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Шкіперська, 134.; усунення перешкод Одеській міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 1,427 га з кадастровим номером 5110136900:49:011:0012 за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Шкіперська, 134 з одночасним закриттям поземельної книги від 23.04.2025 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:49:011:0012.

Так, звертаючись із заявою про забезпечення позову прокурор просить суд накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900:49:011:0012 площею 1,4270 за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Шкіперська, 134 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 3227941551101).

В обґрунтовання необхідності вжиття заходів забезпечення позову, прокурором зазначено, що накладення арешту на спірну земельну ділянку забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки унеможливить вчинення подальших незаконних дій стосовно неї (поділ, об`єднання, відчуження тощо).

Разом з тим, оцінюючи наведене, суд враховує, що достатньо обґрунтованою підставою для вжиття заходів забезпечення позову є підтверджена належними та допустимими доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність застосування конкретного виду забезпечення позову.

За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном.

За приписами статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.

Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Як встановлено судом з інформаційної довідки №482807783 від 22.06.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, власником земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:49:011:0012 площею 1,4270, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Шкіперська, 134 є територіальна громада в особі Одеської міської ради. При цьому, право користування (сервітут) зазначеною земельною ділянкою 30.10.2025 зареєстровано за Громадською організацією «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок любителів», яка є правокористувачем такої земельної ділянки.

Отже, з наведеного випливає, що Громадська організація «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок любителів», яка є лише правокористувачем земельної діялнки об`єктивно позбавлена можливості будь-яким чином здійснювати відчуження вказаної земельної ділянки, адже не є її власником.

Крім того, відчуження земельної ділянки комунальної власності здійснюється виключно в порядку та в межах, визначених чинним законодавством України.

З урахуванням викладеного, господарський суд зазначає, що прокурором не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено будь-якими доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900:49:011:0012 площею 1,4270, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Шкіперська, 134 та перебуває у комунальній власності може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у цій спраі або ефективний захист чи поновлення порушених/оспорюваних прав або інтересів держави, за якими прокурор звернувся до суду.

Поряд із цим, господарський звертає увагу, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до частини 4 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, аналізуючи необхідність, співмірність та правомірність запропонованого прокурором заходу забезпечення позову, суд зазначає, що прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради, яка є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:49:011:0012 площею 1,4270. Таким чином, у цих правовідносинах Одеська міська ради має процесуальний статус позивача.

Відтак, накладення арешту на земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності позивача, фактично призводить до обмеження прав самого власника (територіальної громади), в чиїх інтересах ініційовано судовий розгляд. Заходи забезпечення позову не можуть бути звернені проти особи, на захист якої подано позов, оскільки це нівелює мету звернення до суду та створює штучні перешкоди у здійсненні власником своїх законних повноважень, що не охоплюються предметом спору з орендарем.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що запропонований прокурором захід забезпечення позову у викляді арешту вказаної земельної ділянки не відповідає правовому статусу учасників справи та не спрямований на забезпечення виконання рішення суду щодо відповідача - Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок любителів».

На підставі вищевикладеного, оцінивши обґрунтованість доводів прокурора щодо необхідності вжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, співмірності із заявленими позивачем вимогами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову (вх. №2-1235/26 від 22.06.2026).

Керуючись ст. ст 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову (вх. №2-1235/26 від 22.06.2026) - відмовити.

Ухвала набрала законної сили 24.06.2026 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку ст. 256 ГПК України.

Суддя Ю.І. Мостепаненко