Рішення № 137688289, 25.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.06.2026Справа № 910/4155/26

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал продукт"

про стягнення 6702,30 грн.

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Представники сторін: без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал продукт" про стягнення 6702,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю товарів № 297ПРОД-2025 від 21.11.2025 р. в частині своєчасної поставки товару, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 6702,30 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 р. відкрито провадження у справі № 910/4155/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що оскільки позивачем не доведено розмір збитків, понесених під час виконання договору № 297 ПРОД-2025 від 21.11.2025 р., наявні підстави для зменшення розміру неустойки за вказаним договором.

Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач зазначає, що не здійснивши поставку обумовленого договором товару, відповідач своїми діями підриває бойову готовність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в умовах дії правового режиму воєнного стану, у зв`язку з чим відсутні підстави для зменшення розміру пені.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

21.11.2025 р. між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал продукт" (продавець) укладено договір про закупівлю товарів № 297ПРОД-2025, за умовами п. 1.1 якого продавець зобов`язується у визначені договором строки поставити покупцю якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1), а покупець - прийняти і оплатити такі товари.

Згідно з п. 3.1 договору сума договору становить 609300,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 3.3 договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 10 робочих днів з дати фактичної передачі товару від продавця до покупця за накладною.

За умовами п. 5.1 договору строк поставки товару - до 10.12.2025 р.

Датою поставки товару, згідно з п. 5.6 договору, вважається дата отримання його покупцем і підписання уповноваженими представниками сторін накладної.

Пунктом 6.3 визначено, що продавець зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 11.1 договору останній набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2025 р., а в частині розрахунків - до повного виконання його умов сторонами.

Згідно із специфікацією сторони погодили поставку товару у кількості 1875 одиниць, вартістю 609300,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач у строк, встановлений п. 5.1 договору, не здійснив поставку обумовленого договором товару.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що сторони беруть на себе зобов`язання неухильно виконувати усі умови цього договору. У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

За порушення строку поставки товару з продавця стягується пеня у розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожний день прострочення (п. 7.2 договору).

11.12.2025 р. позивач направив відповідачу претензію № 43/12-1958 про сплату пені за порушення строків поставки товару.

За умовами п. 6.2.1 договору покупець має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань продавцем, повідомивши його у десятиденний строк.

У відповідності з п. 12.5.5 договору умовами припинення (розірвання) договору є, зокрема одностороннє розірвання покупцем договору у разі порушення продавцем істотних умов договору.

11.12.2025 р. позивач направив відповідачу лист № 43/12-1959 про розірвання з 22.12.2025 р. договору про закупівлю товарів № 297ПРОД-2025 від 21.11.2025 р. в односторонньому порядку на підставі ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, п.п. 6.2.1, 12.5.5 договору.

30.01.2026 р. позивач повторно звернувся до відповідача із претензією № 43/12-177 про сплату пені за період з 11.12.2025 р. по 22.12.2025 р. у сумі 6702,30 грн.

Відповідь на претензію отримано не було, товар не поставлено, штрафні санкції не сплачено.

Враховуючи, що відповідач у добровільному порядку не сплатив штрафні санкції, позивач і звернувся з даним позовом до суду.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором про закупівлю товарів № 297ПРОД-2025 від 21.11.2025 р. в частині поставки товару.

Внаслідок фактичної відмови відповідача від поставки товару, позивач, керуючись ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, п.п. 6.2.1, 12.5.5 договору, розірвав договір № 297ПРОД-2025 від 21.11.2025 р. в односторонньому порядку з 22.12.2025 р., а також просив сплати пеню, передбачену п. 7.2 договору.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач фактично відмовився від поставки товару за договором, у позивача наявні правові підстави для нарахування та стягнення пені.

За приписами ст.ст. 79, 86 Господарського кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок пені за 11 днів прострочення товару, тобто за період з 11.12.2025 р. по 21.12.2025 р., враховуючи відсутність заперечень та контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим пеня підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у заявленій позивачем сумі.

Щодо клопотання відповідача про зменшення заявленої позивачем до стягнення пені.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 Цивільного кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи, які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

У даному випадку, вирішуючи питання щодо зменшення пені, суд враховує, що відповідач без жодних на те причин фактично відмовився від поставки товару, доказів виникнення обставин непереборної сили та пояснень щодо неможливості поставки товару матеріали не містять та відповідачем не зазначено.

Зважаючи на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи не підтверджено наявності виняткових обставин для зменшення пені.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», покладаються на відповідача, виходячи з розміру судового збору, який мав сплатити позивач.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал продукт" (04215, м. Київ, вул. Світлицького, буд. 35, нежит. прим. 27/5, код 43327932) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) 6702 (шість тисяч сімсот дві) грн. 30 коп. пені, 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.

Суддя Людмила ШКУРДОВА