Рішення № 137686470, 25.06.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 707/1585/26

2/709/801/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Шарої Л.О.,

секретаря судового засідання - Петраш Т.М.,

розглянувши в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

І. Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та відповідача.

ТОВ «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач мотивує позов тим, що 18.01.2022 АТ "Таскомбанк" та відповідач уклали угоду № 002/13856285-CK_SB. Відповідно до угоди банк надає позичальнику грошові кошти на наступних умовах: встановлена сума кредитного ліміту - 20000,00 грн, тип кредиту - кредитна лінія, процентна ставка закористування кредитом - 43,96 відсотків, строк користування кредитом - 12 місяців з автоматичною пролонгацією, цільове призначення кредиту - на споживчі потреби. Відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту не виконує, станом на 02.12.2024 загальна сума заборгованості за кредитом становить 26523,50 грн. 02.12.2024 між АТ "Таскомбанк" та ТОВ «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором до відповідача

Ураховуючи викладене, посилаючись на приписи цивільного законодавства, позивач просить суд стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором, витрати зі сплати судового збору, понесені витрати на правничу допомогу.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.

15.04.2026 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» скерувало до Черкаського районного суду Черкаської області позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Волкової Н.С. від 24.04.2026 матеріали цивільної справи за позовом ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Чорнобаївського районного суду Черкаської області.

Ухвалою судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Шарої Л.О. від 25.05.2026 відкрито провадження у справі та вирішено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію вказаної ухвали суду відповідачу було направлено за зареєстрованим місцем його проживання, однак конверт повернувся до суду без вручення з підстав відсутності адресата.

Сторони в передбачений ч. 7 ст. 279 ЦПК України строк не звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Строк, визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України, для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сплив.

Згідно з вимогами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Частиною 8 ст. 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІ. Мотивувальна частина рішення

Застосовані норми права.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. В силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України ця правова позиція має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Вирішуючи спір щодо строку, підстав та розміру нарахування позивачем процентів за користування відповідачем кредитними коштами, то суд керувався таким.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Слід звернути увагу на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Тобто, після припинення строку кредитного договору, проценти не нараховуються. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі

№ 444/9519/12 та від 31.10. 2018 у справі № 202/4494/16-ц.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Статтею ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Оцінка судом аргументів учасників.

18.01.2022 АТ «Таскомбанк» та відповідач підписали заяву-договір на укладання договору про комплексне банківське обслуговування № 002/13856285-CK_SB, відповідно до якої відповідач просив банк відкрити йому поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, встановивши кредитний ліміт на споживчі цілі на суму 20000,00 грн зі строком користування 12 місяців. Орієнтовна реальна річна ставка за кредитом 43,96 %. Підписанням цієї заяви-договору відповідач акцептував публічну пропозицію АТ «Таскомбанк» на укладення договору і беззастережно приєднався до умов останнього. Згоден, що дана заява-договір, а також тарифи банку є невід`ємними частинами договору.

Факт користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою по особовому рахунку за кредитним договором № 002/13856285-CK_SB за період з 18.01.2022 по 02.12.2024.

02.12.2024 між АТ «Таскомбанк» та позивачем укладено договір факторингу

№ НІ/11/25-Ф, у відповідності до умов якого позивач зобов`язується сплатити суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов`язується відступити права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Згідно з витягом з додатку до договору факторингу № НІ/11/25-Ф від 02.12.2024 реєстру договорів, права вимоги, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 002/13856285-CK_SB від 18.01.2022 в розмірі 26523,50 грн, із яких: 18570,40 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту; 7953,10 грн - загальна заборгованість по відсоткам.

Вказану сума заборгованості також підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 002/13856285-CK_SB за період з 25.06.2024 по 02.12.2024 та складає 26523,50 грн, із яких: 18570,40 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту; 7953,10 грн - загальна заборгованість по відсоткам.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, а тому позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Щодо стягнення судового збору слід вказати таке.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог ТОВ «Коллект центр», то із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у сумі

3328,00 грн.

Що стосується стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат на правову допомогу у розмірі 9200,00 грн, суд установив наступне.

Частинами 1 та 3 ст. 13 3ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі

№ 755/9215/15-ц. Крім того, аналогічні висновки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг містяться в додатковій постанові ВС від 12.12.2019 у справі № 2040/6747/18.

Ураховуючи обсяг правничої допомоги, наданої позивачу при розгляді цієї справи судом, надання позивачем договору про надання правничої допомоги № 03-07/24 від 03.07.2024, укладеним між ТОВ «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс»та адвокатом Литвиненко О.І., акту приймання-передачі наданих послуг від 02.06.2025, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, платіжної інструкції № 2734 від 10.06.2025 на суму 9200,00 грн, те, що справа є малозначною, її розгляд здійснюється за правилами спрощеного провадження, представник позивача не приймав участь у судових засіданнях, ціну позову - 26523,50 грн, то до стягнення підлягає 2 500,00 грн. Суд вважає, що такий розмір компенсації позивачу понесених ним витрат на правничу допомогу відповідає засадам співмірності зі складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг, а також критеріям розумності, пропорційності та справедливості.

Покликаючись на положення ст. 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс»заборгованість за договором про комплексне банківське обслуговування № 002/13856285-CK_SB від 18.01.2022 укладеним між Акціонерним товариством «Таскомбанк»та ОСОБА_1 в сумі 26523 (двадцять шість тисяч п`ятсот двадцят три) гривні 50 копійок, із яких: 18570,40 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту; 7953,10 грн - загальна заборгованість по відсоткам.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс»судові витрати в сумі 5 828 (п`ять тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень 00 копійок, із яких: витрати по сплаті судового збору - 3328,00 грн, та 2500,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: площа Солом`янська, 2, м. Київ, 03035.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.О. Шарая