Рішення № 137686398, 24.06.2026, Тальнівський районний суд Черкаської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

704/131/26

24.06.2026 року м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуюча - суддя: Воронкова І.Г.

секретар судового засідання: Джуська Л.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

встановив :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 21400 грн. 00 коп. за кредитними договорами та судові витрати по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу. Свої вимоги мотивує тим, що 20.01.2022 року був укладений договір про надання кредиту № 6436343 між ТОВ Мілоан та відповідачем на суму 10000 грн шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами. 26.07.2024 року підписаний договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором перейшло від ТОВ Мілоан до ТОВ Факторинг Партнерс. Оскільки відповідач свої зобов`язання не виконав і не погасив заборгованість за укладеними кредитними договорами, позивач змушений звертатися до суду з даним позовом.

17.02.2026 року ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою суду від 16.04.2026 здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача разом з позовом надав суду заяву, в якій позов підтримав повністю, не заперечив проти винесення заочного рішення та просив справу розглядати за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у відповідності до ст. 128 ЦПК України відповідач являється таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачу за місцем його реєстрації. Заяв та клопотань не надав, відзиву не надіслав, про причини неявки не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

В судове засідання всі особи, які беруть участь у справі, не з`явилися, у зв`язку з чим на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 20.01.2022 року ТОВ Мілоан та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 6436343, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).

Згідно п. 1.2 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 10000.00 грн.

Згідно п. 1.3 договору кредит надається строком на 30 днів з 20.01.2022 (строк кредитування).

Згідно п. 1.4 договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 19.02.2022.

Згідно п. 1.5.1 договору комісія за надання кредиту: 1900.00 грн., яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Згідно п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

26.07.2024 року ТОВ Мілоан та ТОВ Факторинг Партнерс підписали договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до якого ТОВ Факторинг Партнерс набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 року та витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 року до ТОВ Факторинг Партнерс перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 6436343 від 20.01.2022 року в загальній сумі 21400 грн., з яких: 10000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 9500 грн. заборгованість по процентам; 1900 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту.

Листом № 20.1.0.0.0/7-260602/85760-БТ від 08.06.2026 АТ КБ "ПриватБанк" надав інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) емітувалася платіжна картка № НОМЕР_2 до відповідного банківського рахунку, на який було зарахування коштів 20.01.2022 року в сумі 10000 грн., що підтверджується відповідною випискою по рухунку (а.с. 37-39).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що кредитний договір № 6436343 від 20.01.2022 року між ТОВ Мілоан та відповідачем був укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. По даному договору сторонами була досягнута згода з істотних його умов, в тому числі щодо строку кредитування та нарахування відсоткової ставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦПК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд дослідив наведений позивачем в позовній заяві розрахунок кредитної заборгованості, перевірив його, оцінив в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, та прийшов до наступного висновку.

Наявність заборгованості за тілом кредиту в сумі 10000 грн. за кредитним договором № 6436343 від 20.01.2022 року суд не піддає сумніву, так як він не суперечить умовам укладеного між сторонами договору та підтверджується належними та допустимими доказами, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до умов Договору строк його дії становить 30 днів, до 19.02.2022 (п. 1.3, 1.4), а відповідно до п. 1.5.2 Договору проценти за користування кредитом: 7500.00 грн., які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, тобто до 19.02.2022 року.

Враховуючи вищенаведене, оскільки матеріали справи не містять доказів продовження строку кредитування згідно п. 2.2.1 Договору, тому нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку дії Договору є неправомірним, і суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування кредитом, які нараховані на день закінчення Договору, тобто до 19.02.2022 року (за 30 днів), що згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, та графіку платежів, який є додатком № 1 до кредитного договору, становить суму 7500 грн.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13.

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме: тіло кредиту в сумі - 10000 грн, проценти за користування кредитом в сумі - 7500 грн. та комісії за надання кредиту в сумі - 1900 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову (90,65 %), судові витрати у справі по сплаті судового збору, понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позову, а саме в сумі 2413,46 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Предметом позовних вимог є стягнення кредитної заборгованості. Розмір вартості послуг адвоката щодо надання усної консультації з вивченням документів, складання позовної заяви для подачі до суду є неспівмірними із складністю справи, її тривалістю та затраченим часом на наданням таких послуг, оскільки вказана категорія справ не потребує тривалої підготовки та опрацювання значної кількості нормативно-правових актів і узагальнення нової судової практики, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають встановлення та дослідження великої кількості фактичних обставин справи і доказів, якими ці обставини обґрунтовуються. Тому розмір стягнутих витрат є неспівмірним зі складністю справи і підлягає зміні шляхом зменшення стягнення таких витрат з відповідача з 13 000,00 грн. до 5 000,00 грн.

Керуючись ст. 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за Договором № 6436343 від 20.01.2022 у загальній сумі 19400 грн., з яких: 10000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 7500 грн. заборгованість за відсотками, 1900 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати по оплаті судового збору в сумі 2413,46 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Тальнівського районного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Воронкова