Постанова № 137685706, 25.06.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/2486/26

Провадження № 3/639/528/26

3/639/556/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 червня 2026 року суддя Новобаварського районного суду м. Харкова Макаров В.О., за участю секретаря судового засідання Кобзар І.В., захисника адвоката Петренко О.Л., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює на посаді машиніста тепловоза в моторвагонному депо Люботин, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2026 року о 21 годині 34 хвилин по вул. Воложанівська, 14 в м. Харкові водій ОСОБА_1 керував автомобілем FORD Focus, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер алкотест 6820, що підтверджується тестом № 3788, результат позитивний 1.80‰.

16 березня 2026 року о 24 годині 48 хвилин по вул. Болгарська, 38А в м. Харкові водій ОСОБА_1 керував автомобілем FORD Focus, д.н.з. НОМЕР_1 . Під час спілкування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу газоаналізатор алкотестера Драгер 6820 або в закладі охорони здоров`я за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18а у лікаря-нарколога водій ОСОБА_1 відмовився.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї винуватості в інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях не визнав. Пояснив суду, що ввечері 16.03.2026 разом із дружиною, яку віз з роботи, їхав додому. Дружина перед цим вживала спиртні напої. Автомобіль зупинили співробітники поліції, які в ході спілкування повідомили, що від нього чути запах алкоголю, та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння. Він погодився, але у екіпажу не було приладу «Drager», який через деякий час привіз інший екіпаж. Він пройшов огляд, який виявив у нього стан сп`яніння, хоча він спиртного не вживав. Перед цим поліцейські міняли батарейки у приладі. ОСОБА_1 працює на залізниці та кожного дня проходить на роботі огляд на стан сп`яніння. Після оформлення протоколу його не відсторонювали від керування транспортним засобом, а тому він з дружиною сіли до автомобіля та поїхали додому. Але через декілька метрів їх зупинив один з екіпажів патрульної поліції, який приймав участь в оформленні протоколу, і знову запропонував пройти огляд на стан сп`яніння, від чого він відмовився, оскільки такий огляд проходив тільки що. Вважає такі дії співробітників поліції провокаційними. Чому при огляді на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора у нього був виявлений вміст алкоголю у повітрі, що видихається, у кількості 1.80‰, пояснити не зміг. Також на питання суду пояснив, що багато років тому притягувався до відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Петренко О.Л. клопотала про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. При цьому посилалася на ряд порушень діючого законодавства з боку співробітників патрульної поліції, а саме: відсутність факту виявлення у ОСОБА_1 ознак сп`яніння; невідповідність на чеку тестування на стан сп`яніння атмосферній температурі повітря реальній температурі; нероз`яснення ОСОБА_1 права пройти огляд у закладі охорони здоров`я (при другій зупинці), а також нероз`яснення йому інших процесуальних прав.

Також захисник просила у разі визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні інкримінованих йому дій, з урахуванням даних про його особу позитивної характеристики з місця роботи, не позбавляти його права керування транспортними засобами.

За клопотанням захисту була допитана свідок ОСОБА_2 цивільна дружина ОСОБА_1 , яка підтвердила показання останнього.

Суд, заслухавши пояснення правопорушника, доводи його захисника, показання свідка, дослідивши матеріали про адміністративні правопорушення, наявний у матеріалах справи та наданий на запит суду відеозаписи, дійшов до наступного висновку.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735(далі - Інструкція №1452/735).

Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №616822 від 16.03.2026 року, серії ЕПР1 №616798 від 16.03.2026 року, відеозаписами від 16.03.2026 року, актами огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.03.2026 року, тестом Драгер Алкотест 6820, результат 1.80‰, рапортами працівників патрульної поліції.

Протоколи про адміністративні правопорушення складені компетентними особами, їх зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Судом досліджено надані відеозаписи з боді-камер співробітників патрульної поліції та відеореєстратора службового автомобіля.

З досліджених відеозаписів вбачається, що після зупинки співробітниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відбувається спілкування з ним в очікуванні, поки його дружина принесе з дому необхідні документи. Після цього співробітник поліції повідомляє, що відчуває запах спиртного від водія, та пропонує йому пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager». ОСОБА_1 спочатку відмовляється, а потім погоджується пройти огляд. При цьому на місці події присутній і інший екіпаж патрульної поліції, який надає газоаналізатор. При увімкненні приладу від починає працювати із незначною затримкою, але батарейки або інші засоби живлення ніхто не дістає та не замінює. ОСОБА_1 проходить огляд на стан сп`яніння, результат 1.80‰, відносно нього складається протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, документів про відсторонення від керування не складається. У подальшому, при перегляді інших відеозаписів, вбачається, що автомобіль повторно зупинений на деякій відстані від місця складення першого протоколу, в ході спілкування зі співробітниками поліції, які пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, протягом тривалого часу присутня на місці події дружина ОСОБА_1 поводить себе нестримано по відношенню до співробітників поліції. У подальшому після чергової пропозиції проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 заявляє про відмову від такого проходження як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я, посилаючись на те, що його тільки що вже притягнули до відповідальності.

Із аналізу наведених доказів та норм законодавства слід зробити висновок, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння, про це складається відповідний протокол про адміністративне правопорушення.

Таким чином, для наявності підстав для відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно встановити: факт керування особою транспортним засобом; факт перебування його у стані сп`яніння (п. 2.9а ПДР)/ факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння (п. 2.5 ПДР).

Матеріалами судової справи, відеозаписами, а також поясненнями ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 підтверджується факт керування ОСОБА_1 автомобілем FORD Focus, д.н.з. НОМЕР_1 у момент зупинки співробітниками патрульної поліції як 16 березня 2026 року о 21 годині 34 хвилин по вул. Воложанівській, 14 в м. Харкові, так і 16 березня 2026 року о 24 годині 48 хвилин по вул. Болгарській, 38А в м. Харкові.

Факт виявлення у ОСОБА_1 алкоголю у повітрі, що видихається, підтверджується як дослідженими відеозаписами, так і результатом тесту газоаналізатора Drager Alcotest 6820 від 16.03.2026 (21:57 год.), результат - 1.80‰, при цьому ОСОБА_1 на місці огляду погодився з його результатами.

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння (відповідно до протоколу серії ЕПР1 №616822 від 16.03.2026) також підтверджується як відеозаписом, так і особистими показаннями ОСОБА_1 суду, а також показаннями свідка ОСОБА_2 .

При цьому суд зазначає, що причини відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння не мають значення для встановлення факту такої відмови.

Доводи захисту щодо необхідності закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд розцінює критично з огляду на таке.

Так, посилання захисника на відсутність факту виявлення у ОСОБА_1 ознак сп`яніння спростовується дослідженими судом відеозаписами, в ході перегляду яких встановлено, що як у першому, так і у другому випадку зупинки співробітники поліції вголос повідомляють про наявність ознак алкогольного сп`яніння, після чого пропонують водієві пройти огляд на стан сп`яніння.

Суд також зазначає, що саме співробітники поліції були як наділені повноваженнями, так мали і об`єктивну можливість визначити наявність ознак сп`яніння при безпосередньому контакті з водієм.

Твердження захисту щодо невідповідності на чеку тестування на стан сп`яніння атмосферній температурі повітря реальній температурі та необхідності визнання у зв`язку з цим результатів тестування недійсними не підтверджуються жодним належним доказом.

Доводи щодо нероз`яснення ОСОБА_1 права пройти огляд у закладі охорони здоров`я (при другій зупинці) спростовується переглянутим відеозаписом,в ході відтворення якого встановлено, що інспектор декілька разів пропонує ОСОБА_1 пройти огляд, в тому числі після того, як останній заявив про відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, проте ОСОБА_1 перериває його словом «Ні», не даючи закінчити фразу.

Також ОСОБА_1 своїми підписами у протоколах про адміністративні правопорушення підтверджує факт ознайомлення його з процесуальними правами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Досліджені судом докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з приписами пунктів 7, 10 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Результат огляду на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 склав 1,80 ‰, що перевищує максимально допустимий цифровий показник 0,2 проміле алкоголю в крові.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Оскільки за результатами проведеного огляду встановлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, це є порушенням вимог пункту 2.9 а) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Крім цього, з досліджених відеозаписів та письмових доказів достовірно встановлено, що після другої зупинки на вимогу поліцейського про проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest та в закладі охорони здоров`я водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.

Причини, з яких водій ОСОБА_3 відмовився виконати вимогу поліцейського про проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння, правового значення для розгляду цієї справи не мають.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи вищевикладене, в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративне стягнення на водіїв у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

ОСОБА_1 , згідно облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції України», отримував посвідчення водія НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.

Таким чином, суддя накладає на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При цьому необхідно зазначити, що надана захисником позитивна характеристика ОСОБА_1 хоча і враховується судом, проте не може об`єктивно впливати на вид або розмір адміністративного стягнення, оскільки санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачене безальтернативне стягнення.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2026 року 3 328 грн), що складає 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 130, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави (отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови для виконання 3 місяці.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд м. Харкова.

Повний текст постанови складено 25.06.2026.

Суддя В.О.Макаров