Ухвала суду № 137685430, 24.06.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/2034/26

Провадження № 2/401/1888/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2026 р. м. Світловодськ

Суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області Макарова Ю.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сіромаха Марк Анатолійович, до Світловодської міської ради, третя особа: Державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Світловодської міської ради Кушка Олена Станіславівна, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2026 року через електронний кабінет в електронній системі "Електронний суд" представник позивача звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до Світловодської міської ради, третя особа: Державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Світловодської міської ради Кушка Олена Станіславівна, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, після отримання позовної заяви перевіряє її на дотримання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.

Ознайомившись з позовною заявою та з доданими до неї документами встановлено, що її подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, а тому її слід залишити без руху з таких підстав.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Частиною 5 ст. 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі № 917/1369/17, від 16 березня 2020 року у справі № 910/16651/19, від 12 вересня 2018 року у справі № 922/3655/16: "майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці".

Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

З урахуванням наведеного вбачається, що майновим позовом (позовна вимога майнового характеру) - є позов, що містить вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо (майно) та за наслідком задоволення якої змінюється обсяг прав учасників спору стосовно відповідного блага. Фактично, за своїм змістом, майновим є позов, який містить вимогу про зміну титулів володіння, користування та розпорядження майном або права вимоги стосовно певного майна, чи в інший спосіб змінює розподіл прав осіб - учасників процесу стосовно майнового блага, яке є предметом спору. На противагу зазначеному, позови, які містять вимоги, які за наслідком їх задоволення не призводять до зміни майнового становища позивача (та інших учасників судового розгляду) є немайновими.

Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" на підтвердження проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).

Статтею 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно.

Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Позивачем заявлена вимога про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно - гараж № НОМЕР_1 , літ. А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, у порушення вказаних вимог закону у позовній заяві відсутнє визначення ціни позову, зокрема, не долучено доказів на підтвердження вартості нерухомого майна, що в свою чергу унеможливлює перевірку судом правильності визначення ціни позову та розміру судового збору, належного до сплати відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16 640,00 грн.).

Суд зазначає, що визначення ціни позову є прерогативою та обов`язком саме позивача у справі. Суд повинен перевірити дійсну вартість майна, що є предметом спору, та вирішити питання про стягнення недоплаченого або повернення переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, визначеної попередньо позивачем.

Оскільки подана позовна заява не містить інформації про вартість спірного майна в національній валюті (орієнтовну ціну позову), суд позбавлений можливості визначити ціну позову та, відповідно, точний розмір судового збору за розгляд заявлених позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог статей 175 і 177 ЦПК України.

Враховуючи викладені обставини позовна заява в порядку ч. 1 ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу часу для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст. ст. 44, 136, 178, 284, 285 ЦПК України, Законом України "Про судовий збір", суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сіромаха Марк Анатолійович, до Світловодської міської ради, третя особа: Державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Світловодської міської ради Кушка Олена Станіславівна, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - залишити без руху.

Повідомити позивачу про необхідність протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали виправити зазначені недоліки позовної заяви, а саме:

- зазначити ціну позову;

- привести позовну заяву у відповідність до вимог статей 175 і 177 ЦПК України.

Роз`яснити позивачу, що на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Ю.І. Макарова