Рішення № 137685305, 27.04.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/1486/25

Провадження № 2/392/257/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі:

Головуючої: судді Кавун Т.В.,

секретар Стець Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2025 позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 13.04.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 4916380, згідно з умовами якого відповідач отримала 7 000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідач підписала Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

23.07.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", укладено договір факторингу № 74-МЛ, відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 4916380 від 13.04.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.

Внаслідок невиконання кредитних зобов`язань у відповідача утворилась заборгованість в сумі 31850 гривень, яка складається з: 7000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 24150 гривень заборгованість за процентами, 700 гривень заборгованість за комісією.

Тому, просять суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" заборгованість за договором в сумі 31850 гривень, сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 гривень та витрати на правничу допомогу в сумі 7000 гривень.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надіслав заяву у якій просив розгляд справи проводити у його відсутність, позов підтримав.

Відповідач в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзив на позов та заяву про розгляд справи за її відсутності не подала, тому суд вважає за можливе справу розглянути у її відсутність, на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи та постановити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

13.04.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 4916380, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором F15799. Відповідно до умов даного договору відповідачу було надано кредит у сумі 7 000,00 гривень, строком користування 30 днів. Комісія за надання кредиту 700,00 гривень, яка нараховується за ставкою 10.00 % від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 3150,00 гривень, які нараховуються за ставкою 1.50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до платіжного доручення № 43756745 від 13.04.2021, вбачається, що здійснено перерахування коштів на суму 7000 гривень на картку НОМЕР_1 , з призначенням платежу згідно умов договору № 4916380.

23.07.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" було укладено Договір відступлення права вимоги № 74-МЛ, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників в тому числі за Кредитним договором № 4916380 від 13.04.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.

Згідно Витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 74-МЛ від 23.07.2021, заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 4916380 від 13.04.2021 становить: 31850 гривень, яка складається з: 7000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 24150 гривень заборгованість за процентами, 700 гривень заборгованість за комісією.

ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" за вих. № 20953696/1424 від 13.06.2025 на адресу ОСОБА_1 направлено претензію з вимогою виконати зобов`язання за договором № 4916380, а саме: погасити заборгованість у сумі 31850 гривень.

Згідно виписки по особовому рахунку за кредитним договором № 4916380 від 13.04.2021, вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" складає 31850 гривень, яка складається з: 7000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 24150 гривень заборгованість за процентами, 700 гривень заборгованість за комісією.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачений обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Крім того, Верховний Суд у постанові у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

З огляду на матеріали справи, між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 7000 грн 00 коп, тобто позивач виконав взяті на себе зобов`язання.

Однак, відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання та не повернула наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором, а тому має заборгованість перед первісним кредитором - ТОВ «Мілоан».

На підставі договору факторингу, новий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" має право вимоги повернення заборгованості, оскільки набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 31850 гривень.

Оскільки, відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, позивач має право вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" заборгованість за Кредитним договором № 4916380 від 13.04.2021 у розмірі 31850 грн, тобто позов в цій частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3ст.137 ЦПК України).

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 810/2806/18 вказав, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Підставами для надання позивачу правничої допомоги є: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльність № 2093 від 29.09.2012 виданого на ім`я ОСОБА_2 ; договір про надання правової (правничої) допомоги № 0605 від 06.05.2025; ордер серії ВС № 1370094 від 06.05.2025; акт № 1364 надання послуг від 23.06.2025; детальний опис надання послуг до акту № 1364 від 23.06.2025.

Між тим, у додатках до позовної заяви відсутні докази про оплату наданої правничої допомоги в сумі 7000 гривень.

Таким чином, суд вважає, що позивач документально не підтвердив витрат на правничу допомогу відповідно до статті 137 ЦПК України.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", заборгованість за Кредитним договором № 4916380 від 13.04.2021 в сумі 31850 гривень, яка складається з: 7000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 24150 гривень заборгованість за процентами, 700 гривень заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Кавун