Ухвала суду № 137685158, 23.06.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

23.06.2026

Провадження № 2/389/1656/25

ЄУН 523/23489/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Берднікової Г.В., за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 38000 грн. 00 коп. та судові витрати по справі в сумі 2422 грн. 40 коп..

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Надала заяву, в якій повідомила про те, що на даний час проходить військову службу, на пітвердження чого надала відповідні документи. Просила припинити розгляд справи на підставі ст. 251 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Отже, необхідною умовою для виникнення у суду обов`язку зупинити провадження згідно з п.2 ч.1ст.251 ЦПК України, є перебування сторони у складі Збройних Сил України або військового формування, переведеного на воєнний стан.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»(зі змінами) по всій території України запроваджено воєнний стан, строк дії якого продовжено до тепер.

Згідно з пунктом другим цього Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом з Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 16 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Структура Збройних Сил України визначена статтею 3 Закону України «Про Збройні Сили України», відповідно до частини третьої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Воєнні дії - це організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України. Бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння) (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Слід зазначити, що в тексті пункту 2 частини 1статті 251 ЦПК України вживається вираз «суд зобов`язаний», що означає обов`язок суду вирішити питання саме у спосіб, передбачений вказаною нормою при наявності визначених нею умов. Тобто, при перебуванні сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, суд не вправі ухвалити інше рішення ніж як зупинити провадження в справі.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки форми 5 за №33 від 12 березня 2026 року виданої командиром в/ч НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 перебуває у відрядженні у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 з 18 січня 2026 року (Наказ №18 від 18 січня 2026 року) по теперішній час. Згідно наказу від 18.09.2025 № 286, вона призвана на віськову службу під час мобілізації на особливий період.

На переконання суду вказані докази підтверджують обставини щодо перебування відповідача у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, та те, що вона бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави на підставі наказу командира військової частини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Керуючись ст. 251, 253, 260, 261, 352-354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором зупинити на час перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області у п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення,

Суддя Г.В. Берднікова