Рішення № 137684018, 24.06.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/9229/26

Провадження № 2/175/2765/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"24" червня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Гусєвої К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ТАС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ТАС" (код ЄДРПОУ: 30115243, місцезнаходження: 03117, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 65) через свого представника звернулося до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 30.06.2024 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Geely» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 175/12282/24 від 05.09.2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та ч. 2 ст. 130 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Renault » д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ЕР219727723). Відповідно до умов договору страхування Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ТАС" відшкодувало власнику транспортного засобу «Geely» д.н.з. НОМЕР_2 , витрати на ремонт автомобіля в сумі 20374 грн 47 коп. На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з регресним позовом про відшкодування виплаченого страхового відшкодування.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05.06.2026 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, через систему «Електронний суд» надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб сайті «Судова влада». Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24.06.2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

30.06.2024 року о 09:00 год біля буд. 10 на вул. Н.Курченко у м. Краматорськ Донецької області зі сторони вул. Ювілейна в сторону бульвару Краматорський водій ОСОБА_1 керуючи Renault Megane Scenic н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, здійснив наїзд на авто Geely н.з. НОМЕР_2 , що знаходилося в статичному стані у правому краї проїзної частини, після чого в некерованому стані здійснив наїхд на опору ЛЕМ, внаслідок події матеріальної шкоди завдано власнику авто та утримувачу ЛЕМ. Водій ОСОБА_1 порушив вимоги, п. 12.1. Правил дорожнього руху, та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Крім того, водій мав ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився під відеофіксацію, чим порушив п. 2.5 ПДР, яке вчинив вдруге протягом року.

Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 175/12282/24 від 05.09.2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 2 ст. 130 КУпАП.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність автомобіля Renault» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ТАС" на підставі договору обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ЕР 219727723).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , власником транспортного засобу «Geely» д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_2 .

Відповідно до складеного розрахунку суми страхового відшкодування до страхового акту №15832/38/924 від 08.07.2024 року, загальний розмір, що підлягає виплаті становить 20374 грн.

Згідно платіжного інструкції №423305 від 09.07.2024 року, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ТАС" здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ОСОБА_3 в розмірі 20374 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що включає в себе певні елементи, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди).

Положеннями ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема, транспортних засобів.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Також положеннями ст. 1191 ЦК України, п. 38.2.1 ст. 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно з підпунктом «в» п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, після виплати страхового відшкодування, має право подавати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Судом встановлено, що постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 175/12282/24 від 05.09.2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 2 ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ТАС" після виплати страхового відшкодування набуло право вимоги в порядку регресу до ОСОБА_1 , який був визнаний винним за ст. 124 та ч. 2 ст. 130 КУпАП.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, що визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши докази, з урахуванням визнання позову, суд доходить висновку, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 27, 76-81, 89, 141, 258, 263, 265, 268, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ТАС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ТАС" (код ЄДРПОУ: 30115243, місцезнаходження: 03117, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 65) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 20374 грн (двадцять тисяч триста сімдесят чотири гривнi).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ТАС" (код ЄДРПОУ: 30115243, місцезнаходження: 03117, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 65) сплачений судовий збір у розмірі 3328 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Т. С. Журавель