Рішення № 137683631, 24.06.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5042/26

Провадження № 2-а/711/37/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Шемшур Д.С.,

представника відповідача - за довіреністю Коваленко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до ГУНП в Черкаській області, у якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7173469 від 10.05.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.05.2026 інспектором ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції Романюком І.О. було винесено постанову серії ЕНА № 7173469, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за нібито порушення правил користування ременями безпеки під час керування автомобілем Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 ., о 23 год. 01 хв. по вул. Пирогова, 2. Позивач вважає вказану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, посилаючись на фальсифікацію часових показників та очевидну суперечність у матеріалах справи. Зокрема, позивач зазначає, що фактична зупинка його транспортного засобу працівниками поліції відбулася значно раніше вказаного у постанові часу, а саме о 22 год. 45 хв.. Більше того, відносно нього того ж вечора цими ж працівниками поліції о 23:00:38 розпочато процедуру оформлення протоколу за статтею 130 КУпАП серії ЕПР1 № 662686. Таким чином, у зазначений в оскаржуваній постанові час (23:01:39) автомобіль позивача вже тривалий час перебував у нерухомому стані, у зв`язку з чим водій не здійснював рух та не мав обов`язку бути пристебнутим ременем безпеки. На думку позивача, розгляд справи за частиною 5 статті 121 КУпАП було здійснено штучно, з метою легалізації безпідставної зупинки транспортного засобу. Крім того, обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 вказує на відсутність будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів вчинення ним правопорушення. Позивач зауважує, що подія відбувалася в темну пору доби, патрульний автомобіль рухався у зустрічному напрямку. З урахуванням світла фар зустрічного роз`їзду, відсутності освітлення в салоні його авто, інспектор фізично не мав технічної та візуальної можливості встановити факт наявності чи відсутності ременя безпеки через лобове скло. Інспектором поліції не надано жодних доказів (відеозапису з патрульного відеореєстратора чи нагрудних камер), які б фіксували момент руху автомобіля з порушенням Правил дорожнього руху, що, відповідно до статті 251 КУпАП та сталої практики Верховного Суду, свідчить про недоведеність складу правопорушення. Також позивач зазначив, що є особою з інвалідністю з дитинства III групи. У зв`язку з нічним часом подій, поспіхом та здійсненням на нього морально-психологічного тиску з боку співробітників поліції, він зазнав сильного психоемоційного стресу, перебував у стані розгубленості та через загострення хронічного захворювання був позбавлений можливості повноцінно й ефективно захищати свої законні права на місці зупинки, а також раціонально оцінити зміст документів, які йому надавалися на підпис.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2026, вказану справу передано для розгляду судді Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.06.2026 відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.Позивачу встановлено п`ятиденний строк із дня отримання відзиву для подання відповіді на нього.

11.06.2026 представник ГУНП в Черкаській області - за довіреністю Коваленко А.П. подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Заперечення обґрунтовані тим, що 10.05.2026 під час несення служби, здійснюючи патрулювання та рухаючись на службовому автомобілі по вул. Пирогова, 2 в селі Червона Слобода, працівниками поліції, від світла фар, був помічений транспортний засіб Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого не користувався ременем пасивної безпеки, у зв`язку з чим вказаний транспортний засіб було зупинено. Під час з`ясування обставин справи інспектором СРПП ВПД № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції Романюком І.О. в порядку статті 278 КУпАП було розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення. При цьому водієві роз`яснено його права, передбачені статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України. За результатами розгляду справи інспектором було винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення. Представник відповідача наголошує, що факт вчинення позивачем правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи. Сама лише незгода позивача з притягненням його до адміністративної відповідальності не спростовує правомірності дій суб`єкта владних повноважень, не є підставою для скасування винесеної постанови та не звільняє особу від відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.

16.06.2026 позивач ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що заперечення відповідача є необґрунтованими, безпідставними та повністю спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також відеозаписом із боді-камер патрульних поліцейських, наданим відповідачем. Позивач наголосив, що на наданому відповідачем відеозаписі взагалі відсутній факт руху його автомобіля, як і фіксація перебування в транспортному засобі з непристебнутим ременем безпеки. Відеозапис розпочинається з моменту, коли автомобіль уже нерухомо стоїть, а інспектори поліції одразу вимагають від водія пройти огляд на стан сп`яніння. Посилаючись на сталу практику Верховного Суду (зокрема, постанови у справах № 537/2081/16-а та № 489/4146/16-а), позивач зазначив, що рапорт поліцейського або його суб`єктивні твердження не можуть бути єдиним доказом правопорушення, якщо вони не підтверджені належними технічними відео- чи фотодоказами. У рапорті інспектора та в направленні на огляд водія з метою виявлення стану сп`яніння працівником поліції зазначено час складання направлення та час виявлення ознак сп`яніння - 22 год. 40 хв. Позивач зауважує, що працівники поліції фізично не могли в межах однієї й тієї ж хвилини (о 22 год. 40 хв.) помітити рух автомобіля, наздогнати та зупинити його, підійти до водія, провести повноцінний розгляд справи за ремінь безпеки, виявити ознаки сп`яніння та виписати направлення до медичного закладу. Позивач зазначає, що наданий поліцією відеозапис посекундно фіксує, що жодного розгляду справи за ремінь безпеки на місці зупинки взагалі не проводилося, а подія відбувалася у такій послідовності: о 22 год. 46 хв. інспектор поліції здійснює процедуру огляду позивача на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер»; о 22 год. 47 хв. після фактичного завершення процедури огляду, інспектор починає зачитувати права водія; о 22 год. 48 хв. працівники поліції сідають до службового автомобіля, де продовжують безперервно перебувати та оформлювати інші матеріали, не пов`язані з розглядом справи за частиною 5 статті 121 КУпАП; о 23 год. 00 хв. працівники поліції в службовому авто роздруковують протокол за статтею 130 КУпАП, при цьому розгляд справи за ремінь безпеки досі не розпочинався; о 23 год. 01 хв. 23 год. 02 хв. інспектор поліції в планшеті відкриває базу даних, переглядає профіль і фотографію позивача, і лише в цей момент починає заповнювати електронну форму постанови за ремінь безпеки, з`ясовуючи у водія його анкетні дані. На думку позивача, зазначений хронометраж доводить, що оскаржувана постанова була одноособово сформована та роздрукована інспектором поліції у службовому автомобілі. У цей час водій перебував на вулиці біля службового авто і не мав жодного доступу до процесу. Таким чином, постанова винесена без участі водія, без проведення реального розгляду справи на місці, без роз`яснення прав, передбачених статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України, та без надання водію можливості висловити свої зауваження. З огляду на викладене, позивач вважає дії інспекторів грубим порушенням статей 248, 251, 276, 279 КУпАП, спрямованим на штучне створення матеріалів справи, а тому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та скасувати оскаржувану постанову.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; 05.06.2026 подав заяву, у якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача за дорученням Коваленко А.П. у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми права, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.05.2026 інспектором ВПД № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції Романюком І.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1773469, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Відповідно до вказаної постанови, 10.05.2026 о 23 год. 01 хв. у с. Слобода по вул. Пирогова, 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки, та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив пункт 2.3. в ПДР України порушення правил користування ременями безпеки.

Позивач заперечує факт порушення ним ПДР України та стверджує, що вказане правопорушення є повністю сфальсифікованим співробітниками поліції, оскільки в зазначений у постанові час автомобіль не здійснював рух.

Відповідач у відзиві заперечує проти позову, посилаючись на рапорт інспектора СРПП ВПД № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Романюка І.О. та відеозапис з бодікамер патрульних поліцейських.

Таким чином, між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 5 статті 121 КУпАП.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень; припиняє виявлені адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.3 «в» ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Згідно з частиною 5 статті 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно з частиною 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підтвердження правомірності оскаржуваної постанови відповідач долучив до відзиву на позовну заяву відеозапис з нагрудного відеореєстратора (бодікамери) № 967368.

Дослідивши вказаний відеозапис, суд встановив, що на ньому взагалі не зафіксовано факт руху автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Відеозапис розпочинається з моменту, коли транспортний засіб позивача вже перебуває в нерухомому стані, а сам позивач стоїть поруч зі службовим автомобілем поліції. Зокрема, на відеозаписі зафіксовано таку хронологію подій:

-22 год. 44 хв. - патрульні поліцейські пропонують позивачу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічного приладу «Alcotest Drager». Після проведення такого огляду та отримання результату, інспектор пропонує ОСОБА_1 пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я. Позивач висловлює відмову від проходження огляду в медичному закладі;

-22 год. 47 хв. - інспектор поліції повідомляє ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, та розпочинає розгляд справи про адміністративне правопорушення, оголошує позивачу його права, передбачені статтею 268 КУпАП;

-22 год. 48 хв. - працівники поліції разом із позивачем сідають до салону службового автомобіля, де інспектор за допомогою службового планшета вносить відомості до електронної форми протоколу за статтею 130 КУпАП;

- 23 год. 00 хв. - інспектор поліції завершує заповнення електронної форми протоколу за статтею 130 КУпАП та роздруковує його за допомогою мобільного принтера;

-23 год. 04 хв. - одразу після роздрукування протоколу за статтею 130 КУпАП, інспектор поліції, не виходячи з автомобіля та не перериваючи процесу, відкриває нове вікно у програмному забезпеченні планшета, вносить відомості до електронної форми постанови та роздруковує її за допомогою мобільного принтера;

-23 год. 06 хв. - інспектор поліції вголос зачитує позивачу зміст складеного протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП;

- 23 год. 10 хв. - працівники поліції та позивач виходять із салону службового автомобіля на вулицю, де ОСОБА_1 вручають тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами, копію протоколу за статтею 130 КУпАП, а також оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення за частиною 5 статті 121 КУпАП.

Тобто з дослідженого відеозапису вбачається, що в проміжок часу, зазначений патрульними в постанові як час вчинення правопорушення (23 год. 01 хв. 39 сек.), автомобіль Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 вже понад 15 хвилин перебував у нерухомому стані, а сам позивач знаходився у салоні службового автомобіля поліції.

Відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би відображав факт руху автомобіля Volkswagen Passat під керуванням позивача з непристебнутим ременем безпеки до моменту його зупинки.

Щодо наявного в матеріалах справи рапорту інспектора СРПП ВПД № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Романюка І.О., суд зазначає, що рапорт є документом внутрішньослужбового характеру і не може слугувати єдиним та однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення за відсутності інших підтверджуючих матеріалів. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 524/5741/16-а.

Більш того, у вказаному рапорті зазначено, що автомобіль Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 було помічено 10.05.2026 о 22 год. 40 хв., що суперечить відомостям, зазначеним у направленні на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, та ставить під сумнів достовірність викладених у ньому обставин.

Крім того, суд звертає увагу, що працівниками патрульної поліції не було дотримано порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого главою 22 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015.

Оскаржувана постанова була винесена інспектором в одноособовому порядку в салоні службового авто під час оформлення матеріалів за статтею 130 КУпАП, без відкриття розгляду цієї справи, ознайомлення водія з її матеріалами та без надання йому можливості дати пояснення по суті порушення.

Таким чином, аналізуючи встановлені обставини у сукупності з наведеними нормами права, суд дійшов висновку, що відповідач, в порушення вимог частини 2 статті 77 КАС України, не довів належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП.

Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7173469 від 10.05.2026 із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 665,60 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 1.669362103.1 від 18.05.2026.

Оскільки за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9, 17, 18, 33, 121, 122, 183, 247, 251, 254, 258, 268, 284, 288, 293 КУпАП, суд,-

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7173469 від 10.05.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області (ЄДРПОУ 40108667, місцезнаходження юридичної особи: вул. Смілянська, буд. 57, м. Черкаси)на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Г. В. Булгакова