Ухвала суду № 137683104, 19.06.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2615/26

Провадження № 1-в/545/177/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2026 Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

з участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

представника колонії: ОСОБА_5 ,

засудженої: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава клопотання засудженої ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини призначеного покарання більш м`яким покаранням у виді обмеження волі.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, до засудження проживала за адресою: АДРЕСА_1 , заміжня, раніше судимої:

26.01.1999 року Чернігівським обласним судом за ст. 93 п. «А», 93 п. «Е» , 142 ч. 3, 193 ч.3, 42 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 30.03.1999 року ухвалою Верховного Суду України вирок від 26.01.1999 змінено та виключено ст. 93 п. «Е» в іншій частині вирок залишено без змін. 22.05.2006 звільнена ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 15.05.2006 на підставі ст. 82 КК України змінено невідбуту частину покарання на 240 годин громадських робіт;

27.07.2012 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

08.11.2022 засуджена Коропським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 201-2, ст. 69 КК України до штрафу у розмірі 34000 грн.

02.02.2023 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 4 ст. 185, 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки.

Засудженої вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова за ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 308, ч. 2 ст. 317, ст. 70, 71 КК України до 6 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього їй належного майна, крім житла, зарахувавши строк попереднього ув`язнення з 27.04.2023 по 06.11.2023. 18.02.2025 ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02.02.2023 та 06.11.2023 приведено у відповідність до Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024. Звільнена від відбування покарання за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02.02.2023 за ч. 4 ст. 185, ст. 75, 76 КК України у виді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки у зв`язку з усуненням караності діяння. Вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.11.2023 змінено, виключено з описової частини вироку посилання на ст. 71 КК України щодо призначеного покарання. Виключено з резолютивної частини вироку Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.11.2023 сьомий абзац, за яким призначено покарання із застосуванням ст. 71 КК України у виді 6 років 2 місяці позбавлення волі, та вважати засудженою за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.11.2023 року відповідно до шостого абзацу резолютивної частини вироку із застосуванням ст. 70 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є її власністю, за виключенням житла, в іншій частині залишено без змін.

встановив:

До Полтавського районного суду Полтавської області надійшло клопотання захисника-адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням у виді обмеження волі.

В обґрунтування клопотання зазначено, що засуджена відбула 1/2 строку призначеного покарання, а саме 2 роки 11 місяці 14 днів, тому має право на заміну невідбутої частини покарання більш м`яким відповідно до положень ст. 82 КК України. За час відбування покарання характеризується позитивно, порушень режиму не допускала, за сумлінне виконання обов`язків та дотримання встановлених правил чотири рази оголошено подяку, стягнень не має. Також активно брала участь у роботах з благоустрою установи і поліпшення житлово-побутових умов.

У судовому засіданні засуджена ОСОБА_6 та її захисник-адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримали, просили задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, оскільки відсутні підстави для заміни невідбутої частини покарання, на засуджену неодноразово накладалися стягнення, на момент розгляду клопотання наявне непогашене в законному порядку стягнення.

Представник адміністрації заперечувала проти задоволення клопотання з огляду на те, що засуджена не стала на шлях виправлення та до неї застосоване стягнення, яке на теперішній час є непогашене.

Суд, дослідивши матеріали клопотання та особової справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про заміну невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким.

На підставі ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Частинами 1 та 4 ст. 82 КК України передбачено, що особам, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом, зокрема, за тяжкий злочин.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 Новозаводського районного суду м. Чернігова засуджено за ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 308, ч. 2 ст. 317, ст. 70, 71 КК України до 6 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього їй належного майна, крім житла, зарахувавши строк попереднього ув`язнення з 27.04.2023 по 06.11.2023.

18.02.2025 ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02.02.2023 та 06.11.2023 приведено у відповідність до Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024. Звільнена дід відбування покарання за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02.02.2023 за ч. 4 ст. 185, ст. 75, 76 КК України у виді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки у зв`язку з усуненням караності діяння. Вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.11.2023 змінено, виключено з описової частини вироку посилання на ст. 71 КК України щодо призначеного покарання. Виключено з резолютивної частини вироку Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.11.2023 сьомий абзац за яким призначено покарання із застосуванням ст. 71 КК України у виді 6 років 2 місяці позбавлення волі. Та вважати засудженою за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.11.2023 року відповідно до шостого абзацу резолютивної частини вироку із застосуванням ст. 70 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є її власністю, за виключенням житла, в іншій частині залишено без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахується з моменту затримання 27.04.2023.

До набрання вироком законної сили застосований до обвинуваченої запобіжний захід залишено тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання 27.04.2023, кінець строку 27.04.2029.

Засуджена з 07.02.2024 перебуває в державній установі «Надержинщинська виправна колонія (№65)» куди прибула із ДУ «Чернігівський СІЗО» за період перебування характеризувалась негативно, мала одне стягнення, заохочень не мала, до роботи не залучалась. Згідно характеристики від 05.06.2026 начальника ДУ Надержинщинська виправна колонія (№65)» за період відбування покарання мала 4 заохочення та 2 стягнення, одне з яких погашено згідно з чинним законодавством. Характеризувалася задовільно, намагається дотримується вимог режиму відбування покарання та розпорядку дня установи, правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом. В установі працює на швейному підприємстві установи в бригаді №31 швачкою. У висновку зазначено, що засуджена ОСОБА_6 за час відбування покарання не стала на шлях виправлення та не заслуговує на застосування ст. 82 КК України.

Станом на час розгляду справи судом засуджена відбула передбачену для неї законом 1/2 строку покарання та формально має право на заміну невідбутої частини покарання більш м`яким.

Таким чином, наявні передумови (формалізовані підстави, що пов`язуються із фактичним відбуттям засудженою певної частини строку призначеного їй покарання) для розгляду питання про застосування положень ст. 82 КК України щодо ОСОБА_6 .

Разом з тим, призначення більш м`якого покарання повинно сприяти досягненню мети, передбаченої ст. 50 КК України, - виправленню засудженої і запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Становлення ж особи на шлях виправлення являє собою прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і добросовісне ставлення до праці, які свідчать про позитивне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватись й в умовах відбування більш м`якого покарання.

Висновок про таке ставлення повинен бути заснований на всебічному врахуванні даних про поведінку засудженого і ставлення його до праці за весь період перебування в установі виконання покарань.

При цьому, відповідно до ст. 9 КВК України, добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є обов`язком засудженого.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», оскільки судовий розгляд питання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого та представників органу, який відає виконанням покарання.

Як вбачається з характеристики ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№65)» від 05.06.2026 засудженої ОСОБА_6 , відсутні підстави для заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м`яким.

Статтею 51 КК України визначено види покарань та порівняльна суворість покарань, яка визначається від першого виду найбільш м`якого покарання до останнього найсуворішого. Пунктом 9 ч.1 вказаної статті визначено вид покарання «обмеження волі», а пунктом 11 цієї ж статті є вид покарання «позбавлення волі на певний строк» з чого слідує, що «обмеження волі» є більш м`яким видом покарання ніж позбавлення волі.

Покарання у виді обмеження волі є більш м`яким, обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов`язковим залученням засудженого до праці.

Вбачається, що положення кримінального закону, хоч і не містять застережень щодо заміни покарання у виді позбавлення волі на покарання у виді обмеження волі в порядку ст.82 КК України, проте в цьому випадку застосування до ОСОБА_6 більш м`якого покарання саме такого виду не сприятиме її виправленню та досягненню мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України.

Наведені в клопотанні аргументи не доводять, що ОСОБА_6 досягла того ступеня виправлення, за якого в суду були б обґрунтовані підстави для заміни призначеного їй найбільш тяжкого виду покарання у виді позбавлення волі на покарання у виді обмеження волі.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про неможливість заміни невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням у виді обмеження волі.

Керуючись ст. 82 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини призначеного покарання у виді позбавлення волі на обмеження волі - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 днів з дня її оголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1