Ухвала суду № 137682891, 25.06.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа №552/5670/23

Провадження № 1-кп/552/278/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2026 Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника адвоката ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченим у кримінальному провадженні №12022170000000205 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 190 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 209 КК України;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 146 КК України;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 146 КК України,-

встановив:

У судовому засіданні прокурор надав клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, обґрунтовуючи їх тим, що ризики, які були підставою для застосування обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не перестали існувати. На даний час продовжують існують ризики, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених. Просив їх задовольнити.

Захисники обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 заперечували проти задоволення клопотань. Вважають їх необґрунтованими та безпідставними. Їх підзахисні тривалий час утримуються під вартою. Просили змінити запобіжний захід їх підзахисним на більш м`який у вигляді домашнього арешту або застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_11 також заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Вважає його необґрунтованим. Просив змінити запобіжний захід його підзахисному на більш м`який у вигляді домашнього арешту, оскільки визначений раніше судом розмір застави є непосильним для його підзахисного.

Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що його погіршується стан здоров`я, він потребує хірургічного втручання, що не можливо в умовах тримання під вартою. Просив змінити йому запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 підтримали позицію своїх захисників. При цьому, обвинувачений ОСОБА_8 надав суду письмові заперечення щодо клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_10 також просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на те, що визначений йому розмір застави є непосильним для його родини.

Суд, заслухавши доводи та заперечення учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.

Так, строк дії обраного обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 05 липня 2026 року. До зазначеного часу розгляд даного кримінального провадження закінчено не буде. У зв`язку з чим виникло питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу обвинуваченим.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , суд враховує вимоги п. п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст.. 177 КПК України. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.

За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, а відтак і під час розгляду клопотання про продовження такого, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ризиками, які дають підстави суду продовжити застосування обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід вважати той факт, що обвинувачені на даному етапі обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких корисливих злочинів із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я потерпілих, до взяття їх під варту офіційно не були працевлаштовані та не займалися будь-якою суспільно-корисною діяльністю, обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 раніше неодноразово притягалися до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів. З урахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченим злочинів і суворості покарання, яке може бути їм призначене судом в разі доведення їх винуватості, зважаючи на принцип безпосередності дослідження доказів, існують обґрунтовані ризики того, що обвинувачені, розуміючи наслідки покарання, яке їм загрожує, можуть вдатися до спроб переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності, незаконно впливати на потерпілих та свідків, які ще не допитані, з метою схилення до зміни показів або відмови від показів взагалі, продовжити злочинну діяльність, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належного дотримання обвинуваченими їх процесуальних прав та обов`язків.

Тому, на думку суду, на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, судом враховується характер кримінальних правопорушень, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених, суд на теперішній час не встановив.

Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить приписам п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України.

У зв`язку із вищенаведеним, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

При цьому, суд не вбачає достатніх підстав для визначення обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , застави, як альтернативного виду запобіжного заходу.

При визначенні розміру застави обвинуваченому ОСОБА_10 , суд враховує наступне.

Так, розмір застави визначається судом із урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).

ОСОБА_10 тривалий час утримується під вартою, що вказує на те, що визначена попередніми рішеннями суду сума застави є непомірною для нього та з огляду на відсутність сталих та постійних джерел доходів у обвинуваченого, беручи до уваги те, що він до кримінальної відповідальності притягається вперше, його ролі у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про можливість зменшення раніше визначеного йому розміру застави до 80 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 199, 331, 372 КПК України,

ухвалив:

Продовжити ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 23 серпня 2026 року включно без визначення розміру застави.

Продовжити ОСОБА_10 строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 23 серпня 2026 року включно з визначенням застави у розмірі 80 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 грн., яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту за місцем свого проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_10 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена обвинуваченими та їх захисниками до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Головуючий ОСОБА_1