Ухвала суду № 137682553, 02.06.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 370/2782/21

Провадження №1-кп/369/492/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі :

судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілих ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12019110210000448 від 13 серпня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красносілка Чуднівського району Житомирської області, який має вищу освіту, не одружений, фізична особа-підприємець, має на утриманні неповнолітню дитину 2008 р.н., зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий вироком Ірпінського міського суду Київської області від 31.07.2017 за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 296, ч. ст. 127, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, звільнений 07.06.2018 з Бориспільської ВК № 119 на підставі ухвали Бориспільського міського суду Київської області від 30.05.2018 з заміною на виправні роботи на строк 1 (один) рік 4 (чотири) місяці 27 (двадцять сім) днів з утриманням 20 % доходів, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України,-

встановив:

На розгляді Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України.

У кримінальному провадженні триває стадія допиту потерпілих, з зазначеної причини судовий розгляд не може бути завершений в даному судовому засіданні та судове засідання вкотре було відкладено.

З огляду на неможливість завершення судового розгляду з об`єктивних причин, прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. Прокурор вказував на наявність ризиків: переховування обвинуваченого, з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує останньому, у разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, що інкримінуються обвинуваченому, відсутність достатніх соціальних зв`язків, які б утримали обвинуваченого від зміни місця проживання, відсутність офіційного місця роботи на момент затримання та постійного джерела доходу, ризик впливу обвинуваченого на свідків та потерпілих, які ще не допитані судом, проте обвинуваченому відомі їх анкетні дані та місце фактичного проживання, тому вказував, що існує ризик фізичного чи психологічного тиску на них з метою зміни показань або надання неправдивих показань; а також вказував про наявність ризику вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення, з огляду на те, що обвинувачений раніше судимий за вчинення насильницьких кримінальних правопорушень, а також вважала, що існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Вважала, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам у справі. Крім того, прокурор вказувала на неналежну поведінку обвинуваченого в судовому засіданні, яка перешкоджає проведенню судових засідань та має систематичний характер. Враховуючи вказане, прокурор просила клопотання задовольнити, оскільки ризики не зменшилися та продовжують існувати.

Представник ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_5 клопотання прокурора підтримали та просили продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , вказували на неналежну поведінку обвинуваченого під час судових засідань та наявність тиску на потерпілу під час судового розгляду.

Захисник ОСОБА_6 проти продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 заперечив, та звертав увагу суду на необґрунтованість зазначених у клопотанні прокурора ризиків, зазначав про тривалий строк перебування під вартою обвинуваченого (понад п`ять років), про відсутність претензій у потерпілого ОСОБА_8 та зазначав, що останній не впізнає ОСОБА_7 , що потерпіла ОСОБА_9 не відвідує судові засідання та перебуває за кордоном, тому вплив на вказаних потерпілих є неможливим, вкотре вказував про належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування та під час дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, чим доводив відсутність ризику переховування від суду, а також просив зменшити розмір застави до мінімального, з огляду на майновий стан обвинуваченого та його родини (батьків, які мають статус пенсіонерів та за попередній календарний рік мали сукупний дохід 125000 грн). Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт з носінням електронного браслету.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечив, вказував на безпідставність всіх заявлених прокурором ризиків, зазначав, що заяви про тиск на потерпілу ОСОБА_5 не підтверджені жодного разу, що жодних доказів існування ризиків прокурор до свого клопотання також не надає. Вказував на необґрунтованість пред`явленого обвинувачення. Зазначав, що розмір застави є необґрунтовано великим та повинен бути зменшеним з урахуванням майнового стану його родини. Крім того, зазначав про наявність постійної небезпеки для його життя оскільки в Україні триває війна та станом на даний час у м. Києві існує небезпека ракетних обстрілів, однак ДУ «Київський слідчий ізолятор» не обладнаний укриттям чи бомбосховищем.

Суд, вивчивши наявні матеріали, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши доводи клопотання, дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, зокрема й у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд врахував в сукупності конкретні обставини цієї справи, характер дій, у вчиненні яких обвинувачується обвинувачений ОСОБА_7 , ступінь тяжкості інкримінованих останньому кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, а також раніше відбував покарання у виді позбавлення волі. Судом також враховано дані про соціальні зв`язки обвинуваченого, у якого перебуває на утриманні донька, яка є студенткою та продовжує навчання, а також батьків пенсійного віку. З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що на цій стадії розгляду справи (триває стадія допиту потерпілих) прокурор в достатній мірі з огляду на обставини, зазначені в клопотанні про тяжкість кримінальних правопорушень, можливість впливу на потерпілих та свідків шляхом фізичного чи психологічного тиску з метою зміни останніми своїх показань або відмови від їх надання, довів, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на момент розгляду даного клопотання, у справі не зменшилися та продовжують існувати. Зокрема актуальним залишається ризик переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання, у разі визнання винуватим в інкримінованих останньому злочинах, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, з огляду на те, що обвинувачений раніше притягувався до відповідальності за вчинення насильницьких злочинів, ризик впливу на свідків та потерпілих, які на даний час у вказаному кримінальному провадженні не допитані, проте суд повинен отримати показання цих осіб безпосередньо та дослідити їх. Разом з тим, доводи прокурора про наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню з огляду на доводи клопотання не свідчать про обґрунтованість цього ризику, а лише вказують на порушення порядку обвинуваченим під час судових засідань, за що останній отримує зауваження від головуючого із фіксацією в журналі судового засідання відповідно до вимог ст. 330 КПК України.

За таких обставин, на даній стадії розгляду справи підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченому не встановлені. Суд дійшов висновку, що лише такий запобіжний захід, який хоча і є винятковим, проте спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого на даній стадії розгляду справи.

Разом з тим, наявність у обвинуваченого родини, осіб на утриманні, гарантованого місця проживання, як на те суд орієнтувала сторона захисту в запереченні на клопотання прокурора, не спростовують встановлені у справі ризики (переховування, вплив на свідків, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення), та не зможуть запобігти цим ризикам, оскільки не є достатніми стримуючими факторами, які б втримали обвинуваченого від зміни місця проживання або переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності, та не переважають можливих інших ризиків неправомірної поведінки обвинуваченого у цій конкретній справі.

Крім того, щодо доводів обвинуваченого щодо його безпеки під час повітряної тривоги в умовах перебування в ДУ «Київський слідчий ізолятор», то суд звертає увагу на те, що питання забезпечення безпеки осіб, узятих під варту, врегульовано, зокрема Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 2713-IV. Так, в ст. 18 вказаного Закону визначено, що посадові та службові особи слідчих ізоляторів зобов`язані серед іншого, забезпечувати правопорядок, додержання вимог режиму, правил внутрішнього розпорядку в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах і на прилеглих до них територіях та вимагати від засуджених і осіб, узятих під варту, інших осіб виконання ними обов`язків, установлених законом; забезпечувати безпеку засуджених і осіб, узятих під варту, персоналу і громадян, які перебувають на території установ виконання покарань та слідчих ізоляторів.

Суд враховує, що обвинувачений не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України.

Разом з тим, суд, керуючись статтею 182 КПК України дійшов висновку про необхідність залишення як альтернативи даному запобіжному заходу обвинуваченому заставу, розмір якої, з огляду на тривалість перебування обвинуваченого під вартою та доводи сторони захисту щодо майнового стану останнього та майновий стан його родини, необхідно зменшити до 270 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 01.01.2026 становить 898560 грн з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. При цьому, суд вважає, що застава у такому розмірі на даній стадії розгляду справи (декілька судових засідань тривала стадія допиту потерпілої, при цьому значна тривалість даної стадії ініційована стороною захисту) буде належною гарантією того, що у разі сплати визначеного розміру застави, обвинувачений вирішить не зникати через побоювання втратити заставу. Вказаний розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, з урахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень та встановлених ризиків у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 194, 331, 372 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з 02.06.2026 року до 31.07.2026 року включно.

Залишити як альтернативу даному запобіжному заходу обвинуваченому ОСОБА_7 заставу, розмір якої зменшити до 270 (двісті сімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 01.01.2026 становить 898560 (вісімсот дев`яносто вісім тисяч п`ятсот шістдесят) гривень з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:

- з`являтися до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на банківські реквізити:

Отримувач:

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області.

Код отримувача ( код ЄДРПОУ): 26268119

Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ

Рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на банківські реквізити, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити усно і письмово Києво-Святошинський районний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається такими, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 05.06.2026 о 15-45 год.

Суддя ОСОБА_1