Рішення № 137682480, 18.06.2026, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/3941/25

Провадження № 2/366/502/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2026 с-ще Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючої судді Слободян Н.П., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Зелена Хвиля», Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП Полісся», Товариство з обмеженою відповідальністю НАУКА НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державний реєстратор Іванківської селищної ради Іваненко Руслан Васильович про визнання припиненими правовідносини за договором оренди землі та витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивач, через свого представника звернувся в суд з позовом, у якому просить:

визнати припиненими правовідносини за договором оренди б/н від 31.07.2015, укладеним між Позивачем та Відповідачами стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3223587600:05:000:0140, площею 2,9817 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

зобов`язати Відповідача передати Позивачу земельну ділянку згідно з актом прийому-передачі.

ІІ. Рух справи

10.12.2025 позовна заява надійшла до суду.

15.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначене на 20.01.2026, відкладене на 19.02.2026, 17.03.2026 та 16.04.2026.

30.12.2025 Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в позові.

11.02.2026 представником позивача подано до суду клопотання про залучення співвідповідачів по справі.

18.02.2026 представником позивача подано до суду заяву про зміну предмету позову.

19.02.2026 ухвалою суду залучено співвідповідачів та прийнято до розгляду заяву представника позивача щодо зміни предмету позову, виклавши його в новій редакції.

26.02.2026 представником відповідача було подано відзив.

16.04.2026 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті на 21.05.2026.

21.05.2026 судове засідання відкладено на 18.06.2026.

ІІІ. Позиції сторін

Представник Відповідача подав ТОВ «ВП Полісся» до суду відзив на позов, у якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з не належністю відповідача.

Представник позивача Луценко О. С. подав до суду клопотання в якому позов підтримав в повному обсязі та просив розгляд справи проводити без їхньої участі.

Третя особа: державний реєстратор Іваненко Р.В. подав до суду пояснення, в яких просив відмовити у позові, справу розглядати без його участі.

IV. Встановлені судом обставини та застосовані норми

Враховуючи, що розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

4.1. Встановлені обставини справи

Позов мотивований тим, що Позивач є власником земельної ділянки:

- кадастровий номер 3223587600:05:000:0140, яка розташована: Рагівська сільська рада Поліського району (Вишгородського району) Київської області, загальною площею 2,9817 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (далі спірна земельна ділянка), що підтверджується: копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим 08.08.2013 державним нотаріусом Іванківської нотаріальної кантори Воробей Т.П. та зареєстрованим в нотаріальному реєстрі за № 1701 (а.с.5) та інформаційним витягом Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 05.02.2019 (а.с. 7).

31.07.2015 між Позивачем як Орендодавцем та Відповідачем ТОВ «Зелена хвиля» як Орендарем укладено Договір оренди відносно спірної земельної ділянки - кадастровий номер 3223587600:05:000:0140 (далі Договір, Спірний Договір) строком на 10 років з правом пролонгації (а.с. 7).

В подальшому, Орендар відчужив право відносно спірної земельної ділянки кадастровий номер 3223587600:05:000:0140 оренди Третій особі, про що було укладено додаткову угоду 10.10.2017, що ніким не оспорюється.

За п.8 Договору, його укладено на строк 10 років (до 31.07.2025), сплив якого розпочинається з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством, але в будь-якому випадку Договір та право оренди є чинними до моменту закінчення.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.02.2026, право оренди належної Позивачу спірної земельної ділянки перейшло до ТОВ «НАУКА НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ», дата початку дії договору 10.10.2017. (а.с. 98-99)

Право оренди земельної ділянки за Спірним Договором зареєстроване в Державному реєстрі речових прав.

08.07.2025 року Позивачем було подано заяву-повідомлення на ім?я директора ТОВ «ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ» про те що з 31.07.2025 року закінчується строк дії договору оренди земельної ділянки б/н від 31.07.2015 року (площею 2,9817 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3223587600:05:000:0140, реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна: 128054632235) власником якої є Позивач та про відсутність його волевиявлення продовжувати строк дії договору укладати новий договір оренди, укладати додаткові угоди) вказаної земельної ділянки. 01.09.2025 року було направлено заяву повторно.

Від ТОВ «Поділля АГРОПРОДУКТ» Позивачем було отримано лист- повідомлення №142/1 від 11.06.2025 з додатковою угодою до договору оренди землі від 31.07.2025 та заміну сторони зобов`язання з ТОВ «ВП Полісся» на ТОВ «Поділля АГРОПРОДУКТ»(а.с.8-9).

21.10.2025 року державним реєстратором Іваненко Русланом Васильовичем Позивачу було відмовлено у проведенні реєстраційних дій щодо внесення у ДРРП припинення права оренди земельної ділянки Відповідачем у зв?язку із закінченням 31.07.2025 року строку дії договору оренди земельної ділянки б/н від 31.07.2015 року (площею 2,9817, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 23587600:05:000:0140), що підтверджується рішенням №81446413, яке отримано 19.11.2025. (а.с. 10).

Таким чином, позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки вважає, що строк дії договору оренди землі від 31.07.2015 закінчився 31.07.2025.

Суд не погоджується з доводами відзиву про неналежність відповідачів.

4.2. Оцінка суду

Суд визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

31.07.2015 між Позивачем як Орендодавцем та Відповідачем ТОВ «Зелена хвиля» як Орендарем укладено Договір оренди відносно спірної земельної ділянки - кадастровий номер 3223587600:05:000:0140 (далі Договір, Спірний Договір) строком на 10 років з правом пролонгації (а.с. 7).

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.02.2026, право оренди належної Позивачу спірної земельної ділянки перейшло до ТОВ «НАУКА НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ», дата початку дії договору 10.10.2017. (а.с.98-99).

Відповідно до ч. 9 ст. 93 ЗК України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі ст. 8-3 Закону України «Про оренду землі» особа, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, має право передати таку земельну ділянку в оренду. Така особа залишається відповідальною перед власником земельної ділянки за виконання своїх зобов`язань за договором емфітевзису.

Умови договору оренди земельної ділянки, що використовується на праві емфітевзису, мають обмежуватися умовами договору емфітевзису та не суперечити йому.

Строк оренди земельної ділянки, що використовується на праві емфітевзису, не може перевищувати строку користування такою земельною ділянкою на праві емфітевзису.

У разі припинення договору емфітевзису чинність договору оренди припиняється.

Отже, законодавцем регламентовано можливість Орендаря відчужувати право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення без погодження такого відчуження з власником земельної ділянки. Разом з цим саме первинний Орендар залишається відповідальним перед Орендодавцем за виконання умов Договору.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що сам по собі перехід права оренди земельних ділянок до іншої особи не припиняє зобов`язань первинного орендаря перед орендодавцем. Якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже саме Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ХВИЛЯ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП ПОЛІССЯ», Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКА НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ» залишається стороною договірного зобов`язання, а тому є належними відповідачами у спорі щодо виникнення умов договору оренди і його розірвання.

Відповідно ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1, 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно положень ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статті 18 і 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення договору оренди від 12.01.2010 та угоди від 01.10.2012), передбачали, що укладений договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Також був чинний Порядок ведення Поземельної книги, затверджений постановою КМУ від 09.09.2009 № 1021 (втратив чинність 01.01.2013), за яким така реєстрація здійснювалася територіальними органами Держземагенства (згідно примітки, у тексті Поряду слово «Держкомзем» в усіх відмінках замінено словом «Держземагенство»).

Як вже зазначалось вище, договір оренди від 31.07.2015, укладений між сторонами, було зареєстровано за заявою Позивача з реєстраційним номером 12612057.

Стороною відповідача не надано суду доказів, які б підтверджували реєстрацію угоди про внесення змін в договорі оренди землі від 31.07.2015, відповідно до порядку, передбаченого на час укладення такої угоди.

В матеріалах справи, як уже зазначалось вище, наявна інформація лише про те, що 2017 на підставі додаткової угоди до договору оренди про внесення змін до договору зареєстровано право оренди, однак як зазначено вище, таке право уже було зареєстровано за ним на підставі угоди від 2015 року.

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

В постанові від 15.01.2020 Велика Палата Верховного Суду у справі № 322/1178/17 висловила таку позицію.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються спеціальним законом.

На час підписання договору оренди, 31 липня 2015 року, частина друга статті 124 ЗК України передбачала, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

У частині другій статті 125 ЗК України вказано, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Вимога про те, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону, передбачена у частині другій статті 126 ЗК України.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон № 161-XIV у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

У статті 13 Закону № 161-XIV надано визначення договору оренди землі. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 цього Закону № 161-XIV).

Згідно зі статтею 18 названого Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 20 Закону № 161-XIV передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Момент укладення договору визначено у статтях 638, 640 ЦК України. Вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Отже, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, дотрималися письмової форми договору та підписали його, він вважається укладеним. Із системного аналізу ЦК України можна зробити висновок, що вказане правило визначення моменту укладення договору стосується лише договорів, які повинні бути укладені у простій письмовій формі.

Права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації, як передбачено статтями 18, 20 Закону № 161-XIV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Верховний Суд України вказував, що поняття «момент укладення договору» та «момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки» різняться змістовим наповненням, а також можуть відрізнятися у часі, про що зазначено і у мотивувальних частинах постанов від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) та від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16).

У ЦК України передбачено як визначення строку, так і початку перебігу строку та його закінчення.

Статтею 252 ЦК України вказано, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 253 ЦК України).

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина перша статті 254 ЦК України).

Переважна більшість правовідносин, які урегульовані нормами цивільного законодавства, є відносинами, у яких забезпечується правомірна поведінка їх суб`єктів та нормальна реалізація ними суб`єктивних прав і виконання суб`єктивних обов`язків.

Тому і строки у таких правовідносинах є строками здійснення суб`єктивних цивільних прав та виконання обов`язків.

Це загальне правило закріплено у статті 631 ЦК України, зокрема що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Разом з тим у частині третій вказаної статті обумовлено, що сторони можуть установити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Момент укладення договору передбачений у статті 640 ЦК України і пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх його істотних умов та дотриманням певних вимог, якими є передання майна або вчинення іншої дії, нотаріальне посвідчення договору або його державна реєстрація, якщо таке передбачено актами цивільного законодавства.

У спеціальному Законі № 161-XIV вказано, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18). Тобто, реєстрація самого договору, а не права, яке виникло на підставі такого договору.

Можна зробити висновок, що сторони в договорі оренди землі мали право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії вказаного договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства.

Разом з тим якщо сторони не вказали про час (термін, календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку договору, діють загальні правила, передбачені спеціальним Законом № 161-XIV, який прямо встановлював, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії саме цього договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характери стики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

В п.8 договору оренди від 31.07.2015 сторони погодили строк дії такого договору, а саме 10 років.

У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з правовим висновком, висловленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц звернула увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить, як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Таким чином, така обставина, як визнання договору оренди землі від 31.07.2015 припиненим може розцінюватись, як позовна вимога лише в тому випадку, якщо для захисту порушеного права позивача не має більш ефективного способу захисту.

Для захисту прав позивача щодо повернення земельної ділянки суд вважає достатнім сам факт встановлення такої обставини, як час припинення договору оренди землі.

Згідно п. 7.27 постанови Великої Палати Верховного суду від 16.06.2020 прийнятої в межах розгляду цивільної справи № 145/2047/16-ц, враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві та в додаткових поясненнях, а також заперечення відповідача, позивач у цій справі наполягає на поверненні йому земельних ділянок, вважаючи, що ці ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97)).

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки строк дії договору оренди закінчився в силу закону, а відповідачі продовжують утримувати земельну ділянку без належної правової підстави, належним способом захисту порушеного права власника є усунення перешкод у користуванні майном шляхом його повернення, а не судове підтвердження факту припинення договору в задоволенні позовної вимоги про визнання договору оренди землі від 31.07.2015 припиненим слід відмовити. Припинення договору вже настало в силу закінчення строку його дії, судове визнання цього факту не є належним та ефективним способом захисту. Порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, оскільки обраний спосіб захисту не є ефективним та не відповідає характеру порушеного права.

V. Судові витрати

Згідно ч. 9 ст. 141 ЦПК України судові витрати у виді судового збору слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13, 18, 20 Закону України «Про оренду землі», ст. 2, 3, 4, 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 125, 126 ЗК України, ст. 16, 202, 203, 208, 215, 256, 257, 261, 627, 628, 638 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 223, ст. 259, ст. 263-268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою площею 2,9817 га, кадастровий номер 3223587600:05:000:0140, шляхом зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ХВИЛЯ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП ПОЛІССЯ», Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКА НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ», повернути земельну ділянку ОСОБА_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовити.

Судовий збір залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування сторін

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідачі:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ» (23130, Вінницька область, Жмеринський район, смт. Браїлів, вул. Заводська, 7. Код ЄДРПОУ: 411049678);

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ХВИЛЯ» (11101, Житомирська область, Коростенський район, с. Радчиці, вул. Шевченка, 39. Код ЄДРПОУ: 34247930);

Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКАНЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ» (53280, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Придніпровське, вул. Високовольтна, 34. Код ЄДРПОУ: 32559667);

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ПОЛІССЯ» (11101, Житомирська область, Коростенський район, с. Радчиці, вул. Шевченка, 39. Код ЄДРПОУ: 41102844);

Третя особа: Державний реєстратор Іваненко Руслан Васильович Іванківської селищної ради (07201, Київська область, Вишгородський район, с-ще Іванків, вул. І.Проскури, 7 Код ЄДРПОУ:04358000).

Суддя Н.П. Слободян