Рішення № 137682414, 21.05.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/919/25, cправа № 361/2722/25

21.05.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

«21» травня 2026 року м. Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань Бас Я.В.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС»,

відповідач ОСОБА_1 ,

представник позивача ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» - Лановий Євген Миколайович;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У березні 2025 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ». В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 01 жовтня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 102739669, за яким останній отримав кредит на суму 8 000 грн., строком на 30 днів, до 31.10.2020, зі сплатою процентної ставки та комісії у розмірі, визначеному умовами договору. Даний договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

ТОВ «Мілоан» належним чином виконало умови договору, перерахувавши на рахунок відповідача суму кредиту. Однак, відповідач ОСОБА_1 порушив умови договірних зобов`язань.

26 січня 2021 року згідно умов Договору відступлення прав вимоги №02Т, ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за кредитним договором № 102739669 від 01.10.2020 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1

24 січня 2022 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПІНГ ПОНГ» укладено Договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого та згідно Додатку № 1 до Договору факторингу, набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 102739669 від 01.10.2020.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вищевказаним договором у розмірі 42 305,60 грн., просило стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2025 року відкрито провадження в справі, розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник позивача надіслав заяву про розгляд без участі, проти ухвалення заочного рішення в справі не заперечував та просив заявлені вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзиву на позов не подав, причини неявки суду невідомі.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно із положеннями статті 280 ЦПК України.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 102739669, за яким відповідач отримав кредит на суму 8 000 грн., строком на 30 днів, до 31.10.2020.

Відповідно до п. 1.5.2 договору, проценти за користування кредитом складають 4800 грн., які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6 договору).

Відповідно до платіжного доручення № 24419130 від 01.10.2020, ТОВ «Мілоан» належним чином виконало умови договору, перерахувавши суму кредиту у розмірі 8 000 грн. на рахунок позичальника ОСОБА_1

26 січня 2021 року згідно умов Договору відступлення прав вимоги №02Т, ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за кредитним договором № 102739669 від 01.10.2020 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до Договору факторингу № 1/15, укладеного 24 січня 2022 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ», у порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.

Згідно Додатку №1 до Договору факторингу сума боргу перед ТОВ « ФК «ПІНГ-ПОНГ» є обгрунтованою та документально підтвердженою та становить 42 305 грн.60 коп., із яких:

-заборгованість за тілом кредиту становить 7 760грн. 00 коп;

-заборгованість за відсотками становить 34 545 грн. 60 коп.

З наведених позивачем у позові розрахунків встановлено, що ОСОБА_1 належним чином договірні зобов`язання не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у загальному розмірі 42 305грн. 60 коп., що складається з: 7 760грн. 00 коп., суми заборгованості за основною сумою боргу, 34 545грн. 60 коп., суми заборгованості за відсотками.

Відповідно до Наказу № 70-к від 01.07.2025 року на виконання Рішення єдиного учасника ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» № 1778 від 01.07.2025 року перейменовано з 01.07.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ ПОНГ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС».

Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частинами першою і другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046-1053 Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 Глави 71 і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 уклав вищезазначений договір, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, зазначений у договорі.

Вказаний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільний телефону відповідача.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вищевказаний кредитний договір № 102739669 від 01 жовтня 2020 року прирівнюється до укладеного у письмовій формі.

За приписами статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

У частині першій статті 1048 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За правилами ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату у будь-який передбачений договором спосіб, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

З огляду на викладене, дослідивши наявні докази в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_1 сума заборгованості за кредитним договором № 102739669 від 01 жовтня 2020 року не сплачена, жодних заперечень щодо заявлених вимог відповідач не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, задоволення у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 42 305грн.60коп.

Щодо судових витрат

Відповідно до платіжної інструкції від 10.03.2025, при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Крім того, згідно Договору № 43657029 про надання правової допомоги від 01.11.2024 позивачу надавалася правова допомога адвокатом Білецьким Б.М. Вартість наданих послуг становить 6 000 грн., що підтверджується Детальним описом робіт (наданих послуг) від 03.03.2025.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 514, 526, 536, 611, 625, 1050, 1054, 1077, 1078, 1081 ЦК України, 13, 76, 81, 89, 141, 273, 274, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» заборгованість за кредитним договором № 102739669 від 01 жовтня 2020 року у розмірі 42 305 (сорок дві тисячі триста п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «CОЛВЕНТІС» понесені витрати на судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, а також витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.

Сторони справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС», код ЄДРПОУ 43657029, адреса місцезнаходження: 07406, Київська область,

м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.О.Василишин