Рішення № 137682254, 25.06.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/21270/25

Провадження № 2/357/1398/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя Цукуров В. П.,

секретар судового засідання Чайка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

1. Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог. Рух справи.

У грудні 2025 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на ступні обставини.

13.03.2025 року між ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1525-0735.

На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A1556, для підписання Кредитного договору №1525-0735 від 13.03.2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов Кредитного договору, Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на умовах: сума кредиту 9900 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період 28 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; промо % ставка 0,80 % в день; стандартна % ставка 1,00 % в день.

Також Додатковою угодою_№1 від 12.04.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1525-0735 від року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 9900,00 грн. Також Додатковою угодою_№2 від 05.05.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1525-0735 від року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1000,00 грн. Також Додатковою угодою_№3 від 06.05.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1525-0735 від року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1000,00 грн. Також Додатковою угодою_№4 від 07.05.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1525-0735 від року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 700,00 грн.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору. В подальшому Відповідач порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором.

Станом на 22.10.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 64403,40 гривень, а саме:

- заборгованість за кредитом 19760,00 гривень;

- заборгованість за нарахованими процентами 33237,40 гривень;

- заборгованість за процентами річних 11151,00 гривень;

- заборгованість по комісії 255,00 гривень.

У добровільному порядку відповідач кошти не повертає, тому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором № 1525-0735 від 13.03.2025 року у розмірі 64403,40 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривень.

20.02.2026 року ухвалою суду відкрито провадження по справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження в змішаній формі з повідомленням сторін (а.с. 42).

09.03.2026 року до канцелярії суду відповідачем було подано письмові пояснення на позовну заяву, у яких остання вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в частині надмірно нарахованих процентів та інших платежів. Просила суд задовольнити позов лише в частині основної суми кредиту та врахувати її складне матеріальне становище (а.с. 45-57).

У судове засідання представник позивача не з`явився, просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

У всі призначені по справі судові засідання відповідач не з`явився. 25.03.2026 року до канцелярії суду відповідачем було подано заяву, у якій просила розглядати справу без її участі, оскільки перебуває за межами України і не має можливості особисто з`явитися до суду (а.с. 61-64).

У зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

2. Мотивувальна частина.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

13.03.2025 року між ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1525-0735.

На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A1556, для підписання Кредитного договору №1525-0735 від 13.03.2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов Кредитного договору, Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на умовах: сума кредиту 9900 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період 28 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; промо % ставка 0,80 % в день; стандартна % ставка 1,00 % в день.

Також Додатковою угодою_№1 від 12.04.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1525-0735 від року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 9900,00 грн. Також Додатковою угодою_№2 від 05.05.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1525-0735 від року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1000,00 грн. Також Додатковою угодою_№3 від 06.05.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1525-0735 від року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1000,00 грн. Також Додатковою угодою_№4 від 07.05.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1525-0735 від року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 700,00 грн.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору. В подальшому Відповідач порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором.

Станом на 22.10.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 64403,40 гривень, а саме:

- заборгованість за кредитом 19760,00 гривень;

- заборгованість за нарахованими процентами 33237,40 гривень;

- заборгованість за процентами річних 11151,00 гривень;

- заборгованість по комісії 255,00 гривень.

Норми матеріального та процесуального права України, якими керується суд.

Згідно ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №450/1686/17).

Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

У частині третій статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 цього Кодексу.

Висновки суду.

З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є законними та такими, що підлягають задоволенню.

Матеріалами справи підтверджено та не оспорювалося відповідачем як сам факт укладення кредитного договору, так і факт отримання на його підставі грошових коштів. Факт правильного нарахування позивачем процентів за таким договором підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем. Математичного розрахунку суми заборгованості відповідач також не оспорювала.

У судовому засіданні відповідач повідомила, що заборгованість перед позивачем виникла у неї фактично через погіршення матеріального стану. Суд звертає увагу на те, що позивач подав даний позов до суду 22.12.2025 року, а провадження у справі було відкрито 20.02.2026 року. Після цього призначені судові засідання неодноразово відкладалися за клопотанням відповідача, у тому числі задля повторного виклику відповідача. Тобто, суд надавав сторонам можливість врегулювати спір у позасудовому порядку, зокрема, укласти угоду про реструктуризацію боргу тощо. У подальшому, після набрання рішенням законної сили, відповідач матиме можливість укласти таку угоду, або звернутися до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду в порядку ст.435 ЦПК України.

На цей момент правових підстав для відкладення розгляду справи у суду немає, як і немає підстав для відмови в задоволенні зменшених позовних вимог. Спору щодо розміру погашеної заборгованості між сторонами немає. З Відповідача необхідно стягнути на користь Позивача заборгованість по процентам станом на 22.10.2025 року в сумі 64403,40 гривень.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п. п. 1, 2 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з вказаним позовом, позивачем були також понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 гривень, які документально підтверджені.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, які складаються з судового збору за подачу позову в розмірі 2422,40 гривень.

3. Резолютивна частина.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Договором № 1525-0735 від 13.03.2025 року у розмірі 64403,40 (шістдесят чотири тисячі чотириста три гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, місто Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 25.06.2026 року.

Суддя В. П. Цукуров